донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.10.2007 р. справа №11/210пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Гези Т.Д. , Діброви Г.І.
за участю представників сторін:
від позивача:
Кізілова І.М. дов. 18-д від 22.10.2007р.,
від відповідача:
від третьої особи:
не з"явився,
Брунько В.О. дов. № Н-01/1095 від 10.04.2007р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного підприємства "Зернопродукт" м.Слов'янськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від
18.09.2007 року
по справі
№11/210пд (Чернота Л.Ф.)
за позовом
Приватного підприємства "Зернопродукт" м.Слов'янськ
до
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" м.Донецьк
Державне підприємство "Донецька залізниця" м.Донецьк
про
спонукання до укладення договору
КПриватне підприємство «Зернопродукт»м.Слов'янськ Донецької області у липні 2007р. звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про зобов'язання ДП «Донецький облавтодор»укласти договір №80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб в редакції, викладеної у проекті договору.
В позовній заяві позивач просив залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Донецька залізниця».
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на копію проекту договору № 80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб, копію договору купівлі-продажу від 21.01.2004р., зареєстрованого в реєстрі за № 1793, копію свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ №886886 на нерухоме майно, виданого 03.04.2006р. Райгородською селищною радою, копії листів № 07/06 від 19.06.2006р., № 16/07 від 13.07.2006р., № 24/08 від 15.08.2006р., № 06/06 від 19.06.2006р., № 212/116 від 30.06.2006р.
Позивач, в порядку статті 22 ГПК України, заявою від 10.09.2007р. уточнив позовні вимоги і просив суд розглянути спір по суті заявлених вимог та зобов'язати Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»укласти договір № 80 від 17.07.2006р. в редакції викладеній у проекті договору.
Господарський суд Донецької області рішенням від 18.09.2007р. у справі №11/210пд у задоволенні позову відмовив, посилаючись на те, що позивач не довів, у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України, що саме ДП «Донецькоблавтодор»користується зазначеною у позовній заяві колією та те, що проект договору був направлений юридичній особі для укладання, тоді як за змістом проекту договору було визначено іншу особу, яка не є юридичною особою. Крім того, судом встановлено, що в проекті договору не визначено предмету договору.
В тексті рішення від 18.09.2007р. господарський суд зазначив, що згідно до ст.24 ГПК України, суд залучає належного відповідача - Дочірнє підприємство «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Приватне підприємство «Зернопродукт»м.Слов'янськ Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2007р. у справі №11/210пд скасувати, прийняти нове рішення, яким зобов'язати ДП «Донецький облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»укласти договір №80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб з ПП «Зернопродукт»в редакції, викладеної у проекті договору.
Заявник скарги вважає, що при винесенні рішення судом були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про те, що позивачем не визначено предмет договору, оскільки на його думку в позовній заяві чітко визначений предмет договору - спонукання до укладення договору і господарський суд, в порушення ч.3 ст.84 ГПК України, вийшов за межи позовних вимог вказавши, що позивачем не визначений предмет договору, а саме: не визначені колії.
Заявник скарги вважає, що господарський суд дійшов невірного висновку щодо проведення заміни неналежного відповідача, тому що відповідач по справі не змінювався. Тоді як, господарським судом в порушення ч.3 ст.24 ГПК України не було винесено ухвали про залучення іншого відповідача.
Представник ДП «Донецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»м.Донецьк у судове засідання не з'явився, у клопотанні, яке було отримано Донецьким апеляційним господарським судом 22.10.07р., відповідач просив розгляд апеляційної скарги перенести на іншу дату, у зв'язку із відрядженням уповноваженого представника. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2007р. про порушення апеляційного провадження та про призначення справи до розгляду на 23.10.2007р. була отримана уповноваженим представником відповідача 11.10.2007р., колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що відповідач мав достатньо часу для визначення свого представника для участі у розгляді справи у Донецькому апеляційному господарському суді та забезпечення його явки у судове засідання. Неявка представника відповідача у зв'язку з необхідністю слухання справи у Добропільському міськрайонному суді Донецької області не визнається поважною причиною та його неявка не являється підставою для відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду визнала дане клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача, оскільки останній не скористався законним правом на направлення свого представника у судове засідання для розгляду апеляційної скарги, та його відсутність не перешкоджатиме розгляду апеляційної скарги по суті.
У запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли на адресу суду 22.10.2007р., ДП «Донецький облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»м.Донецьк просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2007р. у справі №11/210пд залишити без змін, оскільки вважає дане рішення обґрунтованим та винесеним у відповідності до норм чинного законодавства.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач посилаючись в обґрунтування своїх вимог на наступні документи, а саме: договір купівлі-продажу від 27.11.2004р., згідно якого ПП “Зернопродукт» прийняв у власність від ТОВ “МелБАС» виробничі будівлі, що знаходяться в селищі Райгородок Слов'янського району по вулиці Кірова під номером 41 на земельній ділянці Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області (серед перелічених у вищевказаному договорі виробничих будівель, зазначене залізничне полотно № 3); свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ № 886886, видане 03.04.06р. на підставі рішення виконкому Райгородоцької селищної ради № 31 від 22.03.2006р., яке також підтверджує право власності ПП “Зернопродукт» на вказане залізничне полотно; акт обстеження умов роботи на під'їзному шляху ПП «Зернопродукт» та станції примикання Придонецька Донецької залізниці від 09.06.2005р.; договір № 2/77 про подачу та убору вагонів ПП «Зернопродукт» від 14.06.2005р.; паспорт під'їзної колії, якій підтверджує право власності позивача на залізничне полотно, розташоване у с.Райгородок Слов'янського району Донецької області, що примикає до путі № 4 станції «Придонецька» через стрілку 15, звернувся до господарського суду з заявою про зобов'язання ДП «Донецький облавтодор»укласти договір № 80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної під'їзної колії для виробничих потреб в редакції, викладеної у проекті договору.
До позовної заяви позивачем доданий проект вищевказаного договору, який не містить підпису директора Ермакова В.В., печатки підприємства.
Як вбачається з матеріалів справи листом № 16/07 від 13.07.2006р. позивач направив на адресу ДП «Донецькоблавтодор» м.Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, два примірники проекту договору від 17.07.2006р. № 80 про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб, та зазначив строк для відповіді -20 днів.
У встановлений строк відповідачем договір не був повернений.
16.07.2007р. ПП «Зернопродукт»звернулося до господарського суду Донецької області з заявою про спонукання ДП «Донецькоблавтодор» до укладення договору №80 про надання послуг по використанню залізничних колій для виробничих потреб.
Відповідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно статті 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Статтею 643 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Відповідно статті 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ч.3 ст.181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Оскільки у встановлений строк позивач не отримав від відповідача оформлений договір № 80 про надання послуг по використанню залізничних колій для виробничих потреб, колегія суддів визнає, що відповідно до приписів вищевказаних норм права цей договір є неукладеним.
Аналізуючи зміст договору, наданого позивачем, колегія суддів встановила, що найменування підприємства з яким позивач намагався укласти договір зазначено ДП «Донецькоблавтодор», тоді як згідно довідки Головного управління статистики України від 08.08.2007р. № 22-15/2432, станом на 16.05.2002р. в ЄДРПОУ значиться Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»- «Донецький облавтодор».
Також, позивачем в проекті договору не визначений предмет договору, так в пункті 1.1 проекту договору зазначено, що підприємство надає послуги з використання залізничних колій, які є його власністю, однак не зазначено місце розташування даних залізничних колій, їх довжина, порядок їх експлуатації. Позивачем не зазначено порядок обліку проходження вагонів по спірним коліям.
У розділі 3 проекту договору «Вартість послуг та порядок оплати», у пункт 3.1 позивач пропонує відповідачеві «здійснювати оплату із розрахунку 150грн. за проходження одного вагону в обидві сторони», однак позивачем не надано обґрунтованого розрахунку вартості послуг у розмірі 150грн. за проходження одного вагону, якій підтверджує вимоги позивача про встановлення такої ціни, що виключає можливість перевірки обґрунтованості встановлення вартості послуг плати у наведеному позивачем розмірі.
Позивачем калькуляція нормативних витрат на поточне утримання під'їзної колії ПП «Зернопродукт»(див. а.с. 58) складена станом на 20.10.2005р., тоді як заява про спонукання укласти договір строком з 17.07.2006р. по 31.12.2010р. надана до господарського суду 16.07.2007р. З даної калькуляції не вбачається довжина під'їзної колії, витрати по сплаті земельного податку, не обґрунтована рентабельність підприємства в розмірі 40%.
Крім того, із договору № 2/61 про подачу та забирання вагонів від 18.04.2003р., якій укладено між Донецькою залізницею та ПП «Зернопродукт»вбачається, що подача вагонів саме позивачем здійснюється залізницею, однак дані обставини не враховані позивачем в проекті спірного договору.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про спонукання відповідача укласти договір №80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб в редакції, викладеної у проекті договору.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2007р. по справі №11/210пд про відмову в позові про спонукання відповідача укласти договір №80 від 17.07.2006р. про надання послуг з використання залізничної колії для виробничих потреб в редакції, викладеної у проекті договору, підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга -залишенню без задоволення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на заявника скарги.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Зернопродукт»м.Слов'янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2007року по справі №11/210пд залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.09.2007року по справі №11/210пд залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Т.Д. Геза
Г.І. Діброва
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС