ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
"19" грудня 2022 р. Справа № 916/3472/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши заяву (вх. суд №3584/22 від 15.12.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про видачу судового наказу про стягнення з боржника - фізичної особи-підприємця Аласгарової Наталі Володимирівни ,
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до суду з заявою до фізичної особи-підприємця Аласгарової Наталі Володимирівни про видачу судового наказу на стягнення з боржника заборгованості у загальному розмірі 31764,43 грн.
Дослідивши матеріали заяви щодо видачі судового наказу про стягнення 31764,43 грн, суд дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
У п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа-підприємець.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як вбачається з інформації у відкритих джерелах "LIGA 360" - 21.07.2020 фізичною особою-підприємцем Аласгаровою Н.В. за власним рішення було припинено підприємницьку діяльність, про що внесено запис № 25490060002004736.
Відомості з відкритих джерел судом використовуються з огляду на те, що наразі в Україні введено воєнний стан, внаслідок чого, зокрема, обмежено доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зв'язку із проведенням технічних робіт.
Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред'явлена до суб'єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.
У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному проваджені, а не у порядку позовного провадження.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
За таких обставин, враховуючи припинення Аласгаровою Н.В. підприємницької діяльності, тобто припинення суб'єкта господарювання, суд доходить висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 147, 148, 152, 153, 175, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у задоволенні заяви про видачу судового наказу (вх. суду № 3584/22 від 15.12.2022).
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 19.12.2022.
Суддя Нікітенко С.В.