ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1797/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №916/1797/22
За позовом: Приватного акціонерного товариства „Національна енергетична компанія „Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227)
До відповідача: Приватного акціонерного товариства „Енерго-Акумулятор” (65045, м.Одеса, вул. Новосельського, 108; код ЄДРПОУ 33138153)
Про стягнення
Представники:
від позивача - Сапунцов В.Д., адвокат за довіреністю
від відповідача - Близнюкова С.І, адвокат за ордером
Встановив: Приватне акціонерне товариство „Національна енергетична компанія „Укренерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства „Енерго-Акумулятор” про стягнення суми неповернутої попередньої оплати (авансу) у розмірі 5178768,70 грн., інфляційних втрат - 160541,83 грн., 3% річних - 13620,87 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2022р. прийнято позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Національна енергетична компанія „Укренерго” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1797/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "12" вересня 2022 р. о 12:00. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 12.09.2022р. о 12:00.
12.09.2022р. до суду відповідачем було надано відзив.
12.09.2022р. відповідачем було надано клопотання про відкладення підготовчого засідання.
12.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10.10.2022р. о 11:00.
06.10.2022р. до суду позивачем було надано відповідь на відзив.
10.10.2022р. судові засідання, призначені до розгляду в господарському суді Одеської області, не проводились у зв'язку з тривалою повітряною тривогою.
11.10.2022р. до суду відповідачем було надано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2022р. підготовче засідання у справі №916/1797/22 призначено на "26" жовтня 2022 р. о 14:20 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 26.10.2022р. о 14:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2022р. закрито підготовче провадження по справі №916/1797/22. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "28" листопада 2022 р. о 10:40. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.11.2022р. о 10:40.
28.11.2022р. судове засідання не відбулось через відсутність електропостачання в приміщенні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2022р. призначено розгляд справи №916/1797/22 по суті на "19" грудня 2022 р. о 09:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.12.2022р. о 09:00.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2022р. провадження у справі №916/1797/22 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 200000,00 грн. закрито. Повернуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства „Національна енергетична компанія „Укренерго суму судового збору у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. сплачену на підставі платіжного доручення №3 від 22.07.2022р.
У судовому засіданні 19.12.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 20.12.2022р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
12.11.2018р. між Приватним акціонерним товариством „Національна енергетична компанія „Укренерго” (змовник) та Приватним акціонерним товариством „Енерго-Акумулятор” (підрядник) було укладено Договір №04-4/2832-18.
Відповідно до п. 2.2. Договору, ціна Договору (сума Договору): розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1.-7:2013, ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, визначена в Договірній ціні з усіма складовими кошторисами та розрахунками, становить 31108850,00 грн., крім того ПДВ 6221770,00 грн., а разом 37330620,00 грн.
Умовами п. 3.2. Договору сторонам було узгоджено форми, порядок та розміри оплати, а саме п. 3.2.1. часткова попередня оплата (аванс), при цьому, якщо сума авансу перевищує один мільйон гривень, то авансування здійснюється за умови надання підрядником забезпечення на авансовий платіж у вигляді оригіналу безумовної та безвідкличної банківської гарантії забезпечення авансового платежу.
Відповідно до 3.2.1.2. Договору, розмір авансу становить: не більше 20% від вартості проектних робіт, не більше 20% від вартості будівельних робіт.
Позивачем було зазначено суду, що у зв'язку з приведенням договірної ціни відповідність до фактично виконаних робіт, 10.03.2022р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №11.
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди №11 від 10.03.2022р. до Договору №04-4/2832 від 12.11.2018р. сторонами було узгоджено, що у зв'язку з повним виконанням робіт та приведенням ціни Договору до фактично виконаних робіт, підрядник зобов'язується повернути на поточний рахунок замовнику протягом 90 календарних днів, з моменту укладання Додаткової угоди, сплачену замовником попередню оплату за будівельні роботи у розмірі 5178768,70 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 863128,11 грн.
Згідно до п. 5 Додаткової угоди №11 від 10.03.2022р. до Договору №04-4/2832 від 12.11.2018р., дана Додаткову угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами та є невід'ємною частиною Договору. Умови даної Додаткової угоди відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширюються на правовідносини між сторонами, які виникли та фактично склались з 10.02.2022р.
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання з повернення аванс, позивачем було здійснено нарахування 3% річних - 13620,87 грн. та інфляційні втрати - 160541,83грн.
Надаючи відзив на позовну заяву, відповідачем було зазначено суду, що листом вих.№02-90 від 18.03.2019р. був наданий звіт про використання авансових коштів за визначеною Договором формою з додаванням копій відповідних доручень з відмітками банківської установи та пояснено суду, що підрядник підтвердив цільове використання авансу.
Надаючи пояснення відповідачем було зазначено суду, що він не відмовляється від зобов'язання повернути аванс і гарантував замовнику його сплату за рахунок власних коштів. Також було зазначено, що він звертався до позивача з листами, в яких просив можливість розглянути можливість надання додаткового часу на повернення авансових платежів.
З приводу заявлених до стягнення сум інфляційного збільшення заборгованості та 3% річних відповідачем було зазначено, що прострочення виконання зобов'язання сталось з незалежних від відповідача форм-мажорних обставин, про що було повідомлено позивача.
Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено суду, що між сторонами було досягнуто домовленість щодо суми та строків повернення суми попередньої плати (авансового платежу), яка надавала відповідачу достатній строк та підписуючи додаткову угоду відповідач взяв не себе зобов'язання, які повинні виконуватись у відповідний строк.
Надаючи заперечення, відповідач посилався на існування форс-мажорних обставин та зазначав, що ним 29.09.2022р. було сплачено 200000,00 грн. заборгованості.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, правовідносини між Приватним акціонерним товариством „Національна енергетична компанія „Укренерго” та Приватним акціонерним товариством „Енерго-Акумулятор” виникли на підставі укладеного між ними 12.11.2018р. Договору №04-4//2832-18.
Судом встановлено, що укладаючи Додаткову угоду №11 від 10.03.2022р. до Договору №04-4/2832 від 12.11.2018р. сторонами було узгоджено, що у зв'язку з повним виконанням робіт та приведенням ціни Договору до фактично виконаних робіт, підрядник зобов'язується повернути на поточний рахунок замовнику протягом 90 календарних днів, з моменту укладання Додаткової угоди, сплачену замовником попередню оплату за будівельні роботи у розмірі 5178768,70 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 863128,11 грн.
Отже, відповідачем не було виконано зобов'язання з повернення замовнику сплаченої суми попередньої оплати у розмірі 5178768,70 грн. у визначений строк.
За час розгляду справи судом з'ясовано, що відповідачем було здійснено сплату заборгованості у розмірі 200000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33 від 29.09.2022р. (а.с. 133).
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним акціонерним товариством „Енерго-Акумулятор” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Додаткової угоди №11 від 10.03.2022р. до Договору №04-4/2832 від 12.11.2018р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4978768,70 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 13620,87 грн. та інфляційних втрат у розмірі 160541,83 грн.
Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Судом не приймаються доводи відповідача, що були викладені ним у відзиві на позовну заяву, оскільки укладаючи договір з позивачем, ним було погодження умови такого правочину і взято на себе зобов'язання, які підлягають виконанню належним чином та у визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 77293,97 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Приватного акціонерного товариства „Національна енергетична компанія „Укренерго” - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Енерго-Акумулятор” (65045, м.Одеса, вул. Новосельського, 108; код ЄДРПОУ 33138153) на користь Приватного акціонерного товариства „Національна енергетична компанія „Укренерго” (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) суму неповернутої попередньої оплати (авансу) у розмірі 4978768 (чотири мільйони дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 70 коп., інфляційні втрати у розмірі 160541 (сто шістдесят тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 83 коп., 3% річних у розмірі 13620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 77293 (сімдесят сім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 97 коп.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко