ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"19" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2048/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г.
при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.
розглянувши справу №916/2048/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Комунальна, 12, корпус А; код ЄДРПОУ 41075093)
До відповідача: Фермерського господарства „Стоянова І.С.” (68454, Одеська обл., Болградський район, с. Надеждівка, вул. Центральна, 77; код ЄДРПОУ 22494020)
Про стягнення 1143933,65 грн.
Представники:
від позивача- Пеліван Є.К., адвокат за ордером
від відповідача - не з'явився
Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” про стягнення заборгованості в сумі 1143933,65 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2022р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2048/22. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "26" вересня 2022 р. о 11:40. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 26.09.2022р. о 11:40.
26.09.2022р. до господарського суду Одеської області від відповідача було надано клопотання про відкладення розгляду справи.
26.09.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.10.2022р. о 12:15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/2048/22: Фермерське господарство „Стоянова І.С.” про судове засідання, яке відбудеться "24" жовтня 2022р. о 12:15.
20.10.2022р. до суду відповідачем надано відзив на позовну заяву.
24.10.2022р. до суду надано відповідь на відзив.
24.10.2022р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.11.2022р. о 12:20.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.10.2022р. повідомлено відповідача по справі №916/2048/22: Фермерське господарство „Стоянова І.С.” про судове засідання, яке відбудеться "16" листопада 2022 р. о 12:20.
15.11.2022р. до суду позивачем було надано заперечення на відповідь на відзив.
15.11.2022р. до суду відповідачем було надано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2022р. закрито підготовче провадження у справі №916/2048/22. Призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" грудня 2022 р. о 12:20. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 19.12.2022р. о 12:20.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач заперечував проти заявлених вимог позивача та просив суд відмовити в їх задоволенні.
У судовому засіданні 19.12.2022 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 20.12.2022р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за час розгляду справи, суд встановив.
13.04.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Тім Компані» (продавець) та Фермерським господарством «Стоянова І.С.» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №13/04/2022 (надалі - Договір), за яким визначено, що цим Договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки (далі - товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару визначаються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п. 2.1., п.2.2. Договору, вартість Договору становить загальна вартість поставленого товару, в специфікаціях до договору ціна товару та розміри платежів визначаються в гривні.
Згідно до п. 3.1. Договору, покупець оплачує товар на підставі рахунку продавця, перерахуванням грошових коштів в гривні на поточний рахунок продавця у строк та в порядку зазначеному в специфікації. Платіж є здійсненим з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.
Відповідно до п. 4.1. Договору, поставка товару здійснюється продавцем на умовах визначених згідно специфікації до Договору.
Положеннями п. 4.2. Договору узгоджено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної. Ризик випадкового знищення, втрати, пошкодження товару переходить до покупця з дати поставки товару. Право власності переходить до покупця з дати підписання сторонами видаткової накладної, або у інший строк встановлений специфікацією на товар.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом одного календарного року, але в будь-якому разі до повного виконання.
Матеріали справи містять Специфікацію №1 від 13.04.2022р. до Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р., якою визначено, що сума товару становить - 1440000,00 грн.
Також Специфікацію №1 від 13.04.2022р. до Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р. визначено порядок оплати: 360000,00 грн. - до 30.04.2022р., 576000,00 грн. - до 15.05.2022р. та 504000,00 грн. - до 31.05.2022р.
Матеріали справи містять Акт приймання-передачі товару від 13.04.2022р., складений між сторонами, рахунок на оплату №3 від 13.04.2022р. та видаткову накладну №10 від 13.04.2022р.
Позивачем було зазначено суду, що відповідач свої зобов'язання щодо вчасної оплати вартості товару порушив, здійснивши 26.04.2022р. частковий розрахунок на суму 360000,00грн. Інших платежів відповідно до умов договору відповідач не здійснив. Станом на теперішній час основна сума боргу відповідача за договором складає 1080000,00 гри.
Також позивачем було пояснено суду, що зазначені обставини підтверджуються копією платіжного доручення № 772 від 26.04.2022 р. та актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за 2022р.
В зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з боку відповідача, позивачем за періодами прострочення з 16.05.2022 р. (дата, наступна за датою станом на яку мав бути сплачений 2-й платіж за договором відповідно до п. 2 специфікації) до 31.05.2022 р. (дата, станом на яку мав бути сплачений 3-й платіж та здійснено повний розрахунок за договором відповідно до п. 2 специфікації), з 01.06.2022 р. (дата, наступна за датою остаточного розрахунку за договором відповідно до п. 2 специфікації) до 10.08.2022 р. (дата подання позову) здійснено розрахунок інфляційних втрат в розмірі 56826,36 гри. та 3% відсотків річних від простроченої суми в розмірі 7107,29 грн.
Позовні вимоги направлено на стягнення з відповідача боргу - 1080000,00 грн., 3% річних - 7107,29 грн. та інфляційних втрат - 56826,36 грн.
Надаючи відзив на позовну заяву відповідачем було зазначено суду, що відповідно до умов договору №13/04/22 від 13.04.2022р. (преамбула), відповідач, підписуючи цей договір діяв на підставі Статуту та Договору комісії №1204/22 від 12.04.22р., тобто відповідач - є агентом (комісіонером).
Відповідач стверджує, що оплата за предмет Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р. не виконувалося за рахунок комітента і сівалка 6-метрова пропашна причіпна пневматична не була передана комітентові. Оплата у розмірі 360000,00 грн здійснювалася за рахунок відповідача. Таким чином на даний час, позивач є власником предмету Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р.
Відповідно до наданої відповіді на відзив, позивачем було зазначено суду, що відповідач вважає, що позовна заява позивача в цій справі безпідставна та не містить предмету спору, оскільки на даний час позивач є власником предмету договору № 13/04/2022 від 13.04.2022 р., отримав оплату коштами відповідача у розмірі 360000,00 грн. від відповідача, який діяв як комісіонер та зберігає власність позивача, який намагається стягнути борг за власність, що йому ж і належить. З цих же підстав не визнаються вимоги про стягнення інфляційних втрат за 3% річних.
Позивачем було зазначено, що як вбачається з договору № 13/04/2022 від 13.04.2022 р., специфікації до нього та акту приймання-передачі товару від 13.04.2022 р. позивач, він же продавець, передав, а відповідач, він же покупець, прийняв товар вартістю 1440000,00 грн. та сторонами підтверджено факт поставки зазначеного товару.
За посиланням позивача, умовами договору № 13/04/2022 від 13.04.2022 р. не передбачено та сторонами не обумовлювалось, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин, а також, що покупець не має права розпоряджатися товаром до його повної оплати.
За гуртуванням позивача, відповідач, укладаючи договір № 13/04/2022 від 13.04.2022 р., діяв як покупець від свого імені, набувши всі права за цим договором, та, як він зазначає у відзиві на позов, за власний рахунок, а не за рахунок комітента, здійснив часткове виконання умов договору.
Надаючи заперечення на відповідь на відзив, відповідачем було зазначено суду, що законодавством України чітко встановлено, що комісіонер не набуває права власності на майно, яке від придбаває для комітента. Предмет Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р. не виконувалося за рахунок комітента і товар не був переданий комітентові, а отже комітент не набув право власності на предмет договору №13/04/2022 від 13.04.2022р.
Також відповідачем було зазначено суду, що те що деякі умови Договору №13/04/22 від 13.04.2022р не відповідають вимогам закону, свідчить лише про їх не правомочність/не дійсність і ні в якому разу не свідчить, що за умовами договору, всупереч нормам законодавства, агент набув права власності.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судом, 13.04.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Тім Компані», як продавцем, та Фермерським господарством «Стоянова І.С.», як покупцем було укладено Договір купівлі-продажу №13/04/2022, за яким визначено, що цим Договором регулюються відносини сторін з поставки сільськогосподарської техніки (далі - товар). Найменування, ціна (вартість), кількість, строки, порядок оплати та поставки товару визначаються сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
Матеріали справи містять Специфікацію №1 від 13.04.2022р. до Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р., якою визначено, що сума товару становить - 1440000,00 грн.
Також Специфікацію №1 від 13.04.2022р. до Договору №13/04/2022 від 13.04.2022р. визначено порядок оплати: 360000,00 грн. - до 30.04.2022р., 576000,00 грн. - до 15.05.2022р. та 504000,00 грн. - до 31.05.2022р.
Матеріали справи містять Акт приймання-передачі товару від 13.04.2022р., складений між сторонами, рахунок на оплату №3 від 13.04.2022р. та видаткову накладну №10 від 13.04.2022р.
Отже, за наявними доказами, судом встановлено, що позивачем, на підставі укладеного Договору купівлі-продажу №13/04/2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Тім Компані» та Фермерським господарством «Стоянова І.С.», було передано відповідачу обумовлений таким правочином товару, а відповідачем, в свою чергу прийнято його, про що свідчить, зокрема, Акт приймання-передачі товару від 13.04.2022р.
Так, Актом приймання-передачі товару від 13.04.2022р., який підписано та скріплено печатками сторін, визначено, шо підписанням цього акту постачальник та покупець підтверджують факт поставки товару на загальну вартість 1440000,00 грн.
Матеріали справи містять платіжне доручення №772 від 26.04.2022р. про перерахування відповідачем на користь позивача 360000,00 грн. з призначенням платежу - оплата за сівалку за договором №13/04/22 від 13.04.2022р. у сумі 300000,00 грн., ПДВ - 20% 60000,00 грн.
На спростування доводів та тверджень відповідача, що були надані ним за час розгляду справи, суд зазначає, що Договір №13/04/22 від 13.04.2022р., на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, було укладено саме від імені Фермерського господарства «Стоянова І.С.», як покупцем. Також за наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено факт отримання саме відповідачем відповідного товару за Договором. Також судом встановлено, що саме відповідачем було здійснено часткову оплату вартості отриманого товару від позивача за Договором №13/04/22 від 13.04.2022р.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Фермерським господарством «Стоянова І.С.» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору купівлі-продажу №13/04/22 від 13.04.2022р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті 1080000,00 грн. основного боргу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем було здійснено нарахування 3% річних на суму боргу 576000,00 грн. за період з 15.05.2022р. по 31.05.2022р., відсотки становлять - 804,82 грн. та на суму боргу 1080000,00 грн. за період з 01.06.2022р. по 10.08.2022р. відсотки становлять 6302,47 грн.
Перевіривши період нарахування відсотків на суму 576000,00 грн. суд вважає його частково не вірним, оскільки специфікацією визначено, що 2-й платіж на суму 576000,00 грн. сплачується до 15.05.2022р.
Водночас, прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).
Отже, позивачем за період з 15.05.2022р. по 31.05.2022р. було невірного визначено початкову дату виникнення у відповідача порстрочення заборгованості, з огляду на що, судом, здійснено перерахунок 3% річних на суму боргу 576000,00 грн. за період з 16.05.2022р. по 31.05.2022р. та сума річних становить - 757,48 грн.
З урахуванням викладеного, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі 7059,95 грн. (757,48+6302,47).
Також позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат на суму боргу 576000,00 грн. та на суму боргу 1080000,00 грн., загальний розмір яких становить 56826,36грн.
Суд, переривши розрахунок інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача боргу - 1080000,00 грн., 3% річних - 7059,95 грн. та інфляційних втрат - 56826,36 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями ч. 1-3 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Матеріали справи містять Договір №3 про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2022р. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дрім Тім Компані» та адвокатом Пеліван Є.К,, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах визначених даним Договором. Предметом надання професійної правової допомоги за цим Договором є стягнення на користь клієнта всіх видів заборгованості за Договором купівлі-продажу №13/04/2022 зі специфікацією до нього №1, укладеним між клієнтом та Фермерським господарством «Стоянова І.С.».
Відповідно до п. 4.2. Договору, оплата за даним договором здійснюється клієнтом у наступний спосіб: 2250,00 грн. сплачується в день подання позовної заяви, 10125,00 грн. сплачується в день відкриття провадження у справі та 10125,00 грн. сплачується в день набрання рішенням суду в цій справі законної сили.
Матеріали справи містять квитанцію до прибуткового касового ордеру №3 від 10.08.2022р. на суму 2250,00 грн. та платіжне доручення №1383 від 12.09.2022р. на суму 10125,00 грн.
Також міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 08.08.2022р. , де зазначено, що з метою надання професійної правничої допомоги клієнту адвокатом здійснено та має бути здійснено в майбутньому наступні види робіт (послуг): що вивчення документів, що регулюють правові відносини сторін за договором №13/04/22, строк - 08-09.08.2022р., підготовка позовної заяви щодо стягнення всіх видів заборгованості за договором №13/04/200, строк виконання - 09-10.08.2022р., представництво у встановленому порядку інтересів позивача в господарському суду першої інстанції під час розгляду справи щодо стягнення на його користь всіх видів заборгованості за договором №13/04/22, включаючи здійснення та участь у всіх необхідних процесуальних діях, підготовку та подання письмових документів, заяв, клопотань, відповідей на відзив тощо, необхідних для представництва інтересів позивача, строк виконання - з часу подання позову до суду до набуття чинності рішенням суду першої інстанції, консультація з правових питань, що виникають в процесі здійснення діяльності з надання професійної правничої допомоги в цій справі, строк виконання - постійно протягом всього часу виконання договору про надання професійної допомоги в цій справі.
Також, п. 4 детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 08.08.2022р. передбачено, що згідно п. 4.1. Договору №3 про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2022р. оплату за надану допомогу сторони визначити у фіксованому розмірі в сумі 22500,00 грн.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, оскільки укладеним договором було обумовлено предмет надання правової допомоги та узгоджено розмір гонорару. Також матеріали справи містять міститься детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненних ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 08.08.2022р.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зазначені положення кореспондуються з європейськими стандартами, зокрема п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно шляхів полегшення доступу до правосуддя №R(81) 7, в якому передбачено, що, за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат на правничу допомогу, в силу приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на відповідача. Однак, відповідачем будь-якої незгоди щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, не надано.
За таких обставин, господарський суд вважає, що грошові кошти в якості витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 22499,07 грн., розраховані судом пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 17158,29 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” - задовольнити частково.
2.Стягнути з Фермерського господарства „Стоянова І.С.” (68454, Одеська обл., Болградський район, с. Надеждівка, вул. Центральна, 77; код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дрім Тім Компані” (68400, Одеська обл., Болградський район, м. Арциз, вул. Комунальна, 12, корпус А; код ЄДРПОУ 41075093) заборгованість у розмірі 1080000 (один мільйон вісімдесят тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 7059 (сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 56826 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять шість) грн.36 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22499 (двадцять дві тисячі чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 17158 (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 29 коп.
3.В іншій частині позову - відмовити.
Повний текст рішення складено 20 грудня 2022 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко