ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"13" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/958/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Гута С.Ф.
розглядаючи справу № 916/958/22
за первісним позовом ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ"
про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів, оформлених протоколом від 04.08.2021 р. № 03/08, про виключення зі складу товариства,
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ"
до ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Державний реєстратор відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М.,
про зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від позивача: Зубрицький О.О.,
від відповідача: Баєнко Я.В.
від третьої особи: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", оформлених протоколом від 04.08.2021 р. № 03/08, щодо:
- виключення ОСОБА_1 зі складу товариства;
- перерозподілу часток у статутному капіталі товариства, а саме про володіння ОСОБА_2 часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 100%.
Обґрунтовуючи звернення з позовом до суду, ОСОБА_1 посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" проведено позачергові загальні збори учасників із порушенням вимог законодавства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2022 р. позовній заяві ОСОБА_1 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/958/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2022 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/958/22, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.06.2022 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/958/22 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.07.2022 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2022 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 29.08.2022 р.
25.08.2022 р. до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (відповідно до відмітки поштової установи надіслано до суду 22.08.2022 р.) до ОСОБА_1 та Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М., відповідно до якої просить:
- виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", оформленого протоколом від 04.08.2021 р. № 03/08;
- зобов'язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М. провести реєстраційну дію “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", а саме: виключити зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" ОСОБА_1 .
Пред'являючи зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" серед іншого зазначає про те, що П'ятим апеляційним адміністративним судом розглядалась справа № 420/19779/21, предметом розгляду якої було визнання протиправною відмову Державного реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М. щодо проведення реєстраційної дії - виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" та зобов'язання Державного реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М. провести відповідну реєстраційну дію. Постановою від 14.07.2022 р. скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду (яким позов задоволено), закрито провадження у справі, роз'яснено позивачу про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 р. поновлено строк Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" на пред'явлення зустрічного позову.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" (зареєстрована 25.08.2022 р.) залишено без руху; запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", в строк який не перевищує 10 днів з дня отримання копії ухвали, надати суду опис вкладення у цінний лист в підтвердження надсилання ОСОБА_1 копії зустрічної позовної заяви з додатками на адресу - м. Одеса, вул. Посмітного, буд. 9.
Іншою ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 р. відкладено підготовче засідання на 06.09.2022 р.
06.09.2022 року суд відклав підготовче засідання на 15.09.2022 року.
13.09.2022 р. до Господарського суду Одеської області на виконання ухвали від 29.08.2022 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" надійшли відповідні докази. При цьому відповідно до відмітки поштової установи їх надіслано до суду 07.09.2022 р.
Окрім заяви про усунення недоліків, 13.09.2021 р. до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" про зміну статусу учасника справи, відповідно до якої просить залучити Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом.
Ухвалою суду від 14.09.2022 року суд прийняв зустрічну позовну заяву (зареєстрована 25.08.2022 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" до розгляду та об'єднав її в одне провадження з первісним позовом у справі № 916/958/22 та залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за зустрічним позовом - Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар К.М.
Ухвалою суду від 15.09.2022 року підготовче засідання було відкладено на 06.10.2022 року.
06.10.2022 року підготовче засідання відкладено на 11.10.2022 року.
Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2022р. на "11" жовтня 2022 р. не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 11.10.2022 року судове засідання призначено на 18.10.2022 року.
18.10.2022 року ухвалою суду суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 08.11.2022 року.
Ухвалою суду від 08.11.2022 року суд відклав розгляд справи на 18.11.2022 року.
Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2022р. на "17" листопада 2022 р. не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в адміністративний будівлі Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 17.11.2022 року суд призначив розгляд справи на 01.12.2022 року.
Судове засідання призначене ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2022р. на "01" грудня 2022 р. о 10:45 не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в адміністративній будівлі Господарського суду Одеської області.
Ухвалою суду від 01.12.2022 року розгляд справи призначено на 13.12.2022 року.
08.12.2022 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Як зазначає заявник, 05.09.2022 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТАНК ЛІПІДЖІ» ОСОБА_2 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі № 420/19779/21.
Предметом розгляду судом першої інстанції в рамках справи № 420/19779/21 було визнання протиправною відмови Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар Катерини Миколаївни щодо проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" з виключення зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" ОСОБА_1 та зобов'язання Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар Катерини Миколаївни провести реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", а саме: виключити зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" ОСОБА_1 .
Відтак, предмет розгляду справи № 916/958/22 співпадає із предметом розгляду в рамках справи № 420/19779/21, в у випадку скасування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі № 420/19779/21, буде залишено в силі рішення від 28 грудня 2021 року у справі № 420/19779/21 Одеського окружного адміністративного суду.
Оскільки залишення в силі рішення суду першої інстанції у справі № 420/19779/21 фактично призводить до відсутності предмету спору за позовною заявою, а також за зустрічною позовною заявою у справі 916/958/22, тож існує об'єктивна неможливість розгляду справи № 916/958/22, до закінчення розгляду справи № 420/19779/21 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
За посиланням заявника, підставою касаційного оскарження у справі № 420/19779/21 є спірне питання про підсудність категорії справи, до якої належить справа № 420/19779/21.
Відтак, заявник просить суд зупинити провадження у справі № 916/958/22 до закінчення розгляду справи № 420/19779/21 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
У судовому засіданні 13.12.2022 року представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення клопотання.
Дослідивши матеріали справи, зміст клопотання про зупинення провадження у справі, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму суд вирішив, що подане Відповідачами клопотання про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України” (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ “Гурепка проти України № 2” наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У постанові ВСУ по справі №6-1957цс16 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року № 18 (на момент розгляду клопотання не скасована та є чинною) та Постанови ВСУ від 01.02.2017 у справі №6-1957цс16: (а) Під “неможливістю розгляду цієї справи” розуміють неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин; (б) Під “пов'язаною з даною справою іншою справою” розуміють таку іншу справу, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення; (в) “Іншим судом” є будь-який орган, що входить до складу судової системи України, іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
Так, порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статті 227 ГПК України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Крім цього, слід зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.
Подібний правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №904/3935/18 та від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 року по справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, у принципі не можуть бути встановлені господарським судом у даній справі з незалежних від нього (суду) законодавчо зумовлених причин.
При цьому наведена процесуальна норма (стаття 227 ГПК України) прямо встановлює, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 910/6674/19 та від 20 липня 2020 року по справі № 9190/11236/19,від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 18.05.2020 у справі № 905/1728/14-908/4808/14.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18 і від 17.12.2019 у справі № 917/131/19, від 23.01.2020 № 917/130/19.
Обґрунтовуючи позицію про зупинення провадження у справі, Відповідач у клопотанні та у судовому засіданні, посилається, на те що предметом розгляду судом першої інстанції в рамках справи № 420/19779/21 було визнання протиправною відмови Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар Катерини Миколаївни щодо проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" з виключення зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" Семікрас Світлани Романівни та зобов'язання Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради Болгар Катерини Миколаївни провести реєстраційну дію «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ", а саме: виключити зі складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" Семікрас Світлану Романівну.
Відтак, предмет розгляду поточної справи № 916/958/22 співпадає із предметом розгляду в рамках справи № 420/19779/21, в у випадку скасування Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2022 року по справі № 420/19779/21, буде залишено в силі рішення від 28 грудня 2021 року у справі № 420/19779/21 Одеського окружного адміністративного суду. Крім того, розглядаючи справу № 420/19779/21 Верховним Судом буде вирішено питання підсудності категорії справи, що в свою чергу, має вплив на подальший розгляд справи, в контексті пред'явленого зустрічного позову.
Суд не може приймати рішення, які неможливо виконати, а відповідно, не має об'єктивної можливості розглядати дану господарську справу до закінчення розгляду справи № 420/19779/21 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду
Зупинення провадження у господарській справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної господарської справи залежить прийняття рішення у цій господарській справі.
Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 23 січня 2020 року у справі № 917/130/19, від 10 вересня 2019 у справі № 922/1962/17 та від 17 грудня 2019 у справі № 917/131/19.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС у справі № 910/15715/19).
Подання Відповідачем по справі клопотання про зупинення провадження у справі суд не розцінює як зловживанням процесуальними правами і не розглядає їх у призмі недобросовісного використання, яке не можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом (статті 45,91,169,170,227 ГПК України).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 11 частини 3 статті 2 ГПК України).
За змістом частини 5 статті 13 ГПК саме на суд покладається обов'язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Водночас, системно-логічне тлумачення цієї норми дозволяє дійти висновку про те, що зазначений перелік не є вичерпним, а прийняття рішення щодо наявності у діях учасників процесу ознак зловживання правами належить до повноважень суду та здійснюється ним з урахуванням конкретних обставин справи, оцінки дій учасників процесу та інших осіб тощо.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Суд здійснює посилання на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Фрідлендер проти Франції” та постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 лютого 2017 року у справі № 6-2776цс16 де зазначено, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та такі критерії, як складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: “із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі”. “Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права” (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю “питомою вагою” принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: “правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах”.
Суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з'являються внаслідок “помилок” законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16 січня 2019 року по справі №521/17654/15-ц. Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.
Також, суд звертає увагу на Постанову Великої Палати Верховного Суду по справі №607/4316/17-ц від 25.03.2019. У вказаній Постанові суд застосував недискримінаційний підхід та принцип неупередженості (Рішення Конституційного Суду України в рішенні від 2 листопада 2004 р. № 15-рп/2004у), який також підлягає застосуванню судом у справі, що розглядається.
Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склалися.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини” та частини четвертої статті 11 ГПК України чинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хаджинастасіу проти Греції” національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Кузнецов та інші проти Російської Федерації” зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України”, “Проніна проти України”), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі “Хірвісаарі проти Фінляндії”).
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі “Роуз Торія проти Іспанії”, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі “Хірвісаарі проти Фінляндії”, параграф 32). Зазначені тези знаходять своє підтвердження і у Постанові Верховного суду від 28 березня 2017 року по справі №800/527/16.
У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов'язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд вважає, що обсяг вмотивування ухвали є достатнім для її прийняття.
Відповідно до статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Дійсно, одним із завдань судочинства є і своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Однак, Конвенція в першу також гарантує “процесуальну” справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Суд задовольняє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" про зупинення провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі №916/958/22 до закінчення розгляду справи № 420/19779/21 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду.
При цьому, суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.
Керуючись, ст.113,114,207,п.5 ч.1 ст.227,п.7 ч.1 ст.228,234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТАНК ЛПІДЖІ" про зупинення провадження по справі №916/958/22 до закінчення розгляду справи № 420/19779/21 Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду - задовольнити.
2.Зобов'язати сторін за результатами розгляду справи №420/19779/21 повідомити Господарський суд Одеської області.
3. Провадження у справі №916/958/22 - зупинити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Південно - західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 19 грудня 2022 р.
Суддя С.Ф. Гут