ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
15.12.2022Справа № 910/5428/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Вершиніної Д.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Київської міської ради
до Національної поліції України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1) Головне управління Національної поліції в Київській області,
2) Фонд державного майна України
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Представники:
від позивача: Друцька О.Г.;
від відповідача: Грінцов М.М.;
від третьої особи-1: Середюк О.О.;
від третьої особи-2: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Київська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної поліції України (далі - відповідач), в якому просить суд витребувати адміністративну будівлю (літ. А), загальною площею 827, 9 кв.м. на вул. Старовокзальна, 22 у м. Києві із чужого незаконного володіння Національної поліції України на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.
Позовні вимоги обґрунтовані незаконною реєстрацію за відповідачем права власності на нерухоме майно - будинку по вул. Старовокзальній, 22 у м. Києві, який було передано в управління Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Київській області за рішенням Київської міської ради від 02.10.13. №61/9649.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2022 позовну заяву Київської міської ради - залишено без руху. Встановлено Київській міській раді строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.07.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Київської міської ради надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.09.2022. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області та Фонд державного майна України.
19.08.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зокрема зазначає, що ГУ НП в Київській області на праві оперативного управління на законних правових підставах користується адміністративною будівлею площею 827 кв.м., яка розташована по вул. Старовокзальна, 22, в м. Києві, право державної власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна за НПУ.
У судовому засіданні 01.09.2022 оголошено перерву до 22.09.2022.
02.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду, в якій просить суд залишити позов Київської міської ради без розгляду на підставі ст. 226 ГПК України.
Також, 02.09.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає, що в рамках здійснення ліквідаційних заходів щодо органів внутрішніх справ МВС було прийнято рішення про передачу до сфери управління Національної поліції України державне майно, яке раніше використовувалося територіальним органами МВС. Також, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про витребування майна. Крім того, відповідач вказує, що згідно долучених позивачем до позовної заяви документів, до комунальної власності м. Києва було передано одноповерхову будівлю, загальною площею 620 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 22, що мала назву «Сантехпраця», а також зазначає, що позивачем не надано доказів того, що витребуване ним майно, до моменту його передачі в листопаді 2013 року було зареєстровано за територіальною громадою м. Києва.
05.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-2 зазначає, що внесення інформації про адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, вул. Старовокзальна, 22 до Реєстру відбулося згідно з даними наданими Національною поліцією України. Крім того, третя особа-2 просить суд розглянути справу без участі представника Фонду державного майна України.
16.09.2022 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що реєстрація права власності за територіальною громадою міста Києва на момент виникнення права власності (1991 рік) не вимагалася. Щодо різниці в площі, позивач вказує, що у період з 1991 по теперішній час після проведення інвентаризації площа будинку уточнювалася, про що свідчить наказ КП «КЖСЄ» від 20.06.2006 № 216.
Також, 16.09.2022 позивач подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких зазначає, що документи, додані Київською міською радою до позовної заяви є достатнім для підтвердження повноважень Тхорика С.М. на здійснення самопредставництва Київської міської ради у суді під час розгляду даної справи.
У судовому засіданні 22.09.2022, розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд відзначає наступне.
Так, в обгрунтування поданої заяви, відповідач зазначає, що долучені до позовної заяви документи не підтверджують право Тхорика С.М. звертатися із позовами від імені та в інтересах Київської міської ради в порядку самопредставництва.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
За частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16 дійшла висновку, що реалізація права на звернення з позовною заявою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її представником.
Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.
З огляду на викладене представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.
Крім того, Верховний Суд у своїх рішеннях (постанова КГС ВС від 01.04.2020 у справі № 904/5898/18, ухвали КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19, від 18.03.2020 у справі № 910/14830/18, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19) звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18.12.2019 № 390-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (далі - Закон № 390), яким, зокрема, викладено в новій редакції частини третю і четверту статті 56 ГПК України: « 3. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
4. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника».
Процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво" (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 01.04.2020 у справі № 922/2733/19).
Прийнятий Закон визначає поняття «самопредставництво юридичної особи» шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а й за іншими уповноваженими особами (ухвала КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19 Верховний Суд дотримується позиції, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:
- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або
- оригінал чи копію трудового договору (акта про призначення) або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та
- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено права такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
Отже, вирішуючи питання наявності повноважень у особи, яка звертається від імені юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва, суд з урахуванням вимог частини другої статті 86 ГПК України щодо оцінки вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності повинен дослідити документи, на підставі яких відповідна особа уповноважена діяти від імені органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, іншої юридичної особи незалежно від порядку її створення в порядку самопредставництва, а також перевірити наявність відповідних відомостей та документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано представником позивача (Київської міської ради) Тхориком С.М.
Так, до позовної заяви на підтвердження своїх повноважень на представництво позивача Тхориком С.М. додано:
- розпорядження Київського міського голови № 805 від 16.09.2019 «Про вирішення кадрових питань з секретаріаті Київської мської ради», відповідно до якого призначено Тхорика Сергія Миколайовича на посаду заступника начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради як такого, що пройшов стажування на цій посаді, з 16.09.2019 року;
- посадову інструкцію заступника начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради, затверджену заступником міської голови - секретарем Київської міської ради В. Прокопівим від 20.03.2020 відповідно до якої заступник начальника управління в порядку самопредставництва здійснює захист прав та інтересів Київської міської ради, Київського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради в судах, а також в інших органах державної влади під час розгляду правових питань і спорів (п. 2.10.);
- розпорядження Заступника міського голови - секретаря Київської міської ради № 121 від 21.09.2021 «Про затвердження положень про управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради та його структурні підрозділи», яким, зокрема затверджено Положення про управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради;
- положення про управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради, згідно якого основними функція управління є, зокрема у порядку самопредставництва здійснювати захист прав та інтересів Київської міської ради, Київського міського голови, затупника міського голови - секретаря Київської міської ради в судах, а також представництва в інших органах влади під час розгляду правових питань і спорів у встановленому порядку (п.3.1.8.).
- довіреність № 225-КМР-1838 від 13.06.2022, відповідно до якої Київська міська рада, в особі Київського міського голови - Кличка Віталія Володимировича, уповноважує Тхорика Сергія Миколайовича - заступника начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради представляти інтереси Київської міської ради у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.
Таким чином, суд зазначає, що документи додані до позовної заяви Київської міської ради підтверджують повноваження заступника начальника управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради секретаріату Київської міської ради Тхорика С.М. на здійснення самопредставництва Київської міської ради у суді під час розгляду даної справи.
Крім того, суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/, Тхорик С.М. представляв інтереси Київської міської ради в порядку самопредставництва у Верховному Суді, зокрема у наступних справах: № 910/5452/18, № 910/361/21, № 910/9049/20, № 910/19109/19, 910/8646/19, № 910/20688/20.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/19109/19 зазначено представником позивача (Київська міська рада) - Тхорик С.М. (самопредставництво).
З урахуванням викладеного вище, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
Також, у судовому засіданні 22.09.2022 оголошено перерву до 29.09.2022.
28.09.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заяву щодо неможливості допуску Друцької О.Г. до участі у справі в якості уповноваженої особи Київської міської ради та залишення позову без розгляду, в якій відповідач зазначає, що Друцька О.Г., яка є працівником Департаменту комунальної власності м. Києва, окремої юридичної особи, повноважень на дії від імені Київської міської ради в порядку самопредставництва не мала та не має, у зв'язку з чим відповідач просить суд: не допускати до участі у справі від імені Київської міської ради працівника Департаменту комунальної власності Друцьку О.Г. виключно на підставі документів, раніше залучених нею до матеріалів справи; визнати, що судові засідання у справі № 910/5428/22, що відбулися за участю особи, що не підтвердила повноваження діяти від імені позивача; визнати всі документи, що були подані у справі від імені позивача за підписом Друцької О.Г. такими, що подані неповноваженою особою та повернути їх підписанту; розглянути питання залишення позову у справі 910/5428/22 без розгляду з підстав передбачених пунктом 4 ч. 1 ст. 228 ГПК (неявка уповноваженої особи позивача у судові засідання без поважних причин), про що постановити відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 29.09.2022, розглянувши заяву відповідача щодо неможливості допуску Друцької О.Г. до участі у справі в якості уповноваженої особи Київської міської ради та залишення позову без розгляду, суд відзначає наступне.
За частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В ухвалі від 21.01.2020 у справі № 924/440/19 Верховний Суд дотримується позиції, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду: витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або оригінал чи копію трудового договору (акта про призначення) або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено права такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.
Як вбачається з матеріалів справи інтереси позивача у судовому засіданні в порядку самопредставництва представляє Друцька О.Г., яка також подала від імені позивача до суду відповідь на відзив та заперечення на заяву про залишення позову без розгляду.
Так, до матеріалів справи на підтвердження своїх повноважень на представництво позивача Друцькою О.Г. надано:
- наказ Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.12.2015 № 157-ос, відповідно до якого Друцьку Олександру Геннадіївну призначено на посаду головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління з 21.12.2015 року;
- положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (у редакції розпрядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.07.2020 № 983, підписане головою Київської міської ради - Віталієм Кличко), відповідно до якого Департамент для здійснення повноважень та виконання завдань, що визначені, має право, зокрема за дорученням представляє інтереси Київського міського голови, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради в органах державної влади, в органах місцевого самоврядування, у судах, підприємствах. установах, організаціях, з питань, що належать до компетенції Департаменту (п. 6.8.);
- посадову інструкцію, затверджену директором Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2020, відповідно до якої головний спеціаліст відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління уповноважений на представництво інтересів Київського міського голови, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді (самопредставництва органу місцевого самоврядування).
- довіреність № 225-КМР-2404 від 08.08.2022, відповідно до якої Київська міська рада, в особі Київського міського голови - Кличка Віталія Володимировича, уповноважує Друцьку Олександру Геннадіївну - головного спеціаліста відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) представляти інтереси Київської міської ради у всіх загальних, господарських, адміністративних місцевих та апеляційних судах, а також у Верховному Суді.
Тож, суд зазначає, що документи додані Друцькою О.Г. до матеріалів справи підтверджують її повноваження на здійснення самопредставництва Київської міської ради у суді під час розгляду даної справи.
Крім того, суд зазначає, що згідно відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/, Друцька О.Г. представляла інтереси Київської міської ради в порядку самопредставництва у Північному апеляційному господарському суді у справах, зокрема: № 910/5950/20, № 910/13065/19, №910/3755/18, № 910/12865/20.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 910/3755/18 зазначено представником позивача (Київська міська рада) - Друцька О.Г. (у порядку самопредставництва).
Враховуючи викладене вище, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача щодо неможливості допуску Друцької О.Г. до участі у справі в якості уповноваженої особи Київської міської ради та залишення позову без розгляду.
Між тим, суд також вважає за необхідне зазначити, що у поданій заяві відповідач, зокрема просив суд розглянути питання залишення позову у справі 910/5428/22 без розгляду з підстав передбачених пунктом 4 ч. 1 ст. 228 ГПК, проте вказана стаття регулює питання зупинення провадження у справі, а не залишення позову без розгляду.
Також, у судовому засіданні 29.09.2022 оголошено перерву до 13.10.2022.
03.10.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної поліції України надійшла заява про відвід судді, в якій відповідач просить суд задовольнити заяву про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/5428/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 заяву Національної поліції України про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/5428/22 визнано необґрунтованою. Заяву Національної поліції України про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/5428/22 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 (суддя Удалова О.Г.) відмовлено у задоволенні заяви Національної поліції України про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/5428/22.
12.10.2022 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що в нього існує право власнсті на спірне майно, не надав доказів того, з якого моменту він набув вказане право, а також доказів того, що на момент виникнення процедури державної реєстрації нерухомого майна не існувало або існували інші механізми фіксації права власності.
У судовому засіданні 13.10.2022 оголошено перерву до 03.11.2022.
02.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав додаткові пояснення, в яких зазначає, що спірний об'єкт нерухомого майна з комунальної власності територіальної громади міста Києва до державної власності в установленому законодавством порядку не передавався. Київська міська рада відповідного рішення не приймала.
У судовому засіданні 03.11.2022 суд зобов'язав сторін надати відомості стосовно того, хто фактично використовував спірне майно до 2013 року та оголосив перерву до 17.11.2022.
14.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду від Головного управління Національної поліції в Київській області надійшло клопотання про витребування доказів та закритий судовий розгляд, в якому третя особа-1 просить суд витребувати у оперативного підрозділу ГУНП в Київській області матеріали, що становлять державну таємницю та є доказами, що мають істотне значення для вирішення справи по суті; проводити розгляд справи у закритому судовому засіданні та з колом учасників, які мають відповідний допуск до державної таємниці.
17.11.2022 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, разом з документами на виконання вимог суду щодо перебування спірного нежилого будинку у користуванні до моменту передачі його до сфери управління Головного управління Національної поліції в Київській області.
У судовому засіданні 17.11.2022 оголошено перерву до 08.12.2022.
У судовому засіданні 08.12.2022 оголошено перерву до 15.12.2022.
У цьому судовому засіданні представник третьої особи-1 підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів та закритий судовий розгляд.
Розглянувши подане третьою особою-1 клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Проте, суд зазначає, що позивачем на виконанням вимог суду були надані документи щодо перебування спірного нежилого будинку у користуванні до моменту передачі його до сфери управління Головного управління Національної поліції в Київській області, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для витребування таких документів у оперативного підрозділу ГУНП в Київській області. Крім того, суд зазначає, що надані позивачем документи не містять грифу «цілком таємно» та позивачем у поданих письмових поясненнях не вказано, що такі документи становлять державну таємницю, як підставу для розгляду справи у закритому судовому засіданні та з колом учасників, які мають відповідний допуск до державної таємниці.
Тож, суд відмовляє у задоволенні клопотання третьої особи-1 про витребування доказів та закритий судовий розгляд.
Також, у цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи-1 заперечили проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача, відповідача та третьої особи-1 у судовому засіданні повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Керуючись статтями 12, 177, 185, 195, 196, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
2. Судове засідання у справі № 910/5428/22 призначити на 19.01.2023 о 10 год. 30 хв. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 31.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.12.2022.
Суддя С.О. Щербаков
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді. Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.