ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.12.2022Справа № 910/8559/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОПТОМ"
про стягнення 284847,57 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОПТОМ" про стягнення 169345,26 грн - пені та 115502,00 грн - штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №104/ВЗЗ-2022 від 05.04.2022.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2022 позовну заяву залишено без руху.
30.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 05.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8559/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.
Ухвала суду від 05.10.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач поставив позивачу товар згідно із видатковими накладними № ОП-0000655 від 07.06.2022, № ОП-0000691 від 11.05.2022, № ОП-0000529 від 04.05.2022, № ОП-0000617 від 11.05.2022, № ОП-0000673 від 11.05.2022, № ОП-0000553 від 05.05.2022, № ОП-0000616 від 11.05.2022, № ОП-0000567 від 09.05.2022, № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000702 від 07.06.2022, № ОП-0000876 від 25.06.2022 з порушенням встановлених договором №104/ВЗЗ-2022 від 05.04.2022 строків поставки.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов та заперечень щодо заявлених позивачем вимог не подав.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
05.04.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДОПТОМ" (учасник, відповідач) укладений договір №104/ВЗЗ-2022 (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору учасник зобов'язується поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Згідно із п.1.2. договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього договору. Код ДК 021:2015 15130000-8- м'ясопродукти.
Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікація) найменування (асортимент) товару: консерви м'ясо-рослині (каша пшенична зі свининою) (далі - товар).
Також додатком №1 до договору (специфікація) та пунктом 3.1. розділу 3 договору визначено, що кількість товару складає 100000 кг на загальну вартість 11 000 000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 20 % - 1 833 333,33 грн.
Пунктом 5.1. договору передбачено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, сканкопія якої надсилається позивачем з його офіційної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну пошту учасника ІНФОРМАЦІЯ_2, вказану у розділі цього договору. Учасник зобов'язаний засобами телефонного зв'язку підтвердити замовнику (його уповноваженій особі) отримання заявки.
У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації, яка зазначена в заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку, з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. У разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається недійсним.
Пунктом 5.2. договору визначено, що передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.
Підпунктами 6.3.1. та 6.3.2. пункту 6.3. договору визначено, що учасник зобов'язаний забезпечити поставку якісного товару у строки, встановлені цим договором, а також забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, встановленим цим договором.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у заявці замовника, учасник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки товару понад 30 календарних днів чи ненадання товарно-супровідних документів у термін, визначений у пункту 5.7. договору, замовник залишає за собою право на одностороннє розірвання цього договору.
Відповідно до пункту 10.1. розділу 10 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії договору може бути продовжений за згодою Сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в України", але не довше ніж до 31.12.2022 (п.10.1 договору).
Відповідно до реквізитів відповідача, що зазначені в розділі 13 договору офіційною електронною поштою відповідача є prodoptom @ukr.net, яку використовував позивач для листування та направлення заявок на виконання умов договору.
08.04.2022 позивачем на електронну пошту відповідача було надіслано сканкопію заявки від 07.04.2022 № 78/8/2-104 про необхідність поставки товару до відповідного місця постачання в загальній кількості 45000 кг до 18.04.2022.
Згідно із рапортом начальника відділення зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів Національної гвардії України старшого лейтенанта Онацького О.М. від 08.04.2022, відповідач засобами телефонного зв'язку підтвердив позивачу отримання засобами електронного поштового зв'язку заявки від 07.04.2022 № 78/8/2-104 на поставку товару в загальній кількості 45000 кг до 18.04.2022.
Згідно із матеріалами справи за заявкою від 07.04.2022 №78/8/2-104 відповідач здійснив поставку товару 04.05.2022, 05.05.2022, 09.05.2022, 11.05.2022 та 07.06.2022, що підтверджується видатковими накладними видатковими накладними: № ОП-0000529 від 04.05.2022, № ОП-0000553 від 05.05.2022, № ОП-0000616 від 11.05.2022, № ОП-0000567 від 09.05.2022, № ОП-0000691 від 11.05.2022, № ОП-0000617 від 11.05.2022, № ОП-0000673 від 11.05.2022, № ОП-0000655 від 07.06.2022, тобто з порушенням строку, зазначеного у заявці від 07.04.2022 №78/8/2-104.
Також 30.04.2022 позивачем було надано під особистий підпис представнику відповідача Сороці А.А., який діяв на підставі довіреності від 07.03.2022, заявку від 29.04.2022 № 78/8/2-271 про поставку товару в загальній кількості 55000 кг до 31.05.2022.
Як підтверджено матеріалами справи за заявкою від 29.04.2022 №78/8/2-271 відповідач здійснив поставку товару 07.06.2022, 25.06.2022 та 25.07.2022, що підтверджується видатковими накладними: № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000702 від 07.06.2022, № ОП-0000876 від 25.06.2022, тобто з порушенням строку, зазначеного у заявці від 29.04.2022 № 78/8/2-271.
За розрахунком позивача пеня становить 169345,26 грн та штраф у сумі 115502,00 грн.
Також, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правило територіальної підсудності, закріплене у ч.5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Відтак, нормами процесуального права позивачу надано право за певних умов обирати між господарськими судами, яким підсудна справа.
При цьому, суд зазначає, що виконання зобов'язання повинне оцінюватися у комплексі прав та обов'язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов'язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
У відповідності до пункту 5.2. місцем виконання договору: в частині поставки товару є м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А.
Тобто, сторонами погоджено, що місцем виконання зобов'язань за договором є м. Київ.
Оскільки предметом спору є стягнення штрафних санкцій за порушення строку виконання зобов'язання за договором в частині своєчасної поставки товару, а сторонами визначено, що місцем виконання договору в частині поставки товару є м. Київ, то позивач правомірно, застосувавши приписи ч.5 ст.29 ГПК України, звернувся до Господарського суду міста Києва з цим позовом.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір №104/ВЗЗ-2022 від 05.04.2022, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити позивачу поставку товару на умовах та у строки, визначеними цим договором.
За умовами п.5.1. пп.6.3.1. п.6.3. договору сторонами погоджено, що дата поставки товару зазначається у письмовій заявці позивача та відповідач зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
Згідно із заявки від 07.04.2022 №78/8/2-104 08.04.2022 відповідач мав здійснити поставку товару в загальній кількості 45000 кг у строк до 18.04.2022.
Також відповідно до заявки від 29.04.2022 №78/8/2-271 відповідач мав здійснити поставку в загальній кількості 55000 кг до 31.05.2022.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною першою статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що за заявкою від 07.04.2022 №78/8/2-104 відповідач здійснив поставку товару 04.05.2022, 05.05.2022, 09.05.2022, 11.05.2022 та 07.06.2022, що підтверджується видатковими накладними: № ОП-0000529 від 04.05.2022, № ОП-0000553 від 05.05.2022, № ОП-0000567 від 09.05.2022, № ОП-0000616 від 11.05.2022, № ОП-0000691 від 11.05.2022, № ОП-0000617 від 11.05.2022, № ОП-0000673 від 11.05.2022, № ОП-0000655 від 07.06.2022.
За заявкою від 29.04.2022 № 78/8/2-271 відповідач здійснив поставку товару 07.06.2022, 25.06.2022 та 25.07.2022, що підтверджується видатковими накладними: № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000702 від 07.06.2022, №ОП-0000876 від 25.06.2022.
Отже, прострочення за видатковою накладною №ОП-0000529 від 04.05.2022 становило 15 днів; за видатковою накладною №ОП-0000553 від 05.05.2022 (поставлено з простроченням 10000 кг) - 16 днів; за видатковою накладною № ОП-0000567 від 09.05.2022 (поставлено з простроченням 5000,00 кг) - 20 днів; за видатковими накладними №ОП-0000616 від 11.05.2022 (поставлено з простроченням 224,600 кг), №ОП-0000691 від 11.05.2022, №ОП-0000617 від 11.05.2022 (поставлено з простроченням 7958,800 кг), №ОП-0000673 від 11.05.2022 (поставлено з простроченням 224,600 кг) - 22 дні; видатковою накладною № ОП-0000655 від 07.06.2022 - 49 днів; за видатковою накладною №ОП-0000702 від 07.06.2022 - 6 днів; за видатковою накладною №ОП-0000876 від 25.06.2022 - 24 дні; за видатковою накладною № ОП-0000854 від 25.07.2022 - 54 дні.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи. Відповідачем у відповідності наведених приписів процесуального закону не спростовано наведених у позові обставин щодо поставки товару з порушенням строку, встановленого у заявках.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Позивачем на підставі п.7.3. договору здійснено нарахування пені у розмірі 0,1 % від вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, у сумі 169345,26 грн та нарахування штрафу у розмірі 7% від вартості товару за видатковими накладними: № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000655 від 07.06.2022, у зв'язку із порушенням строку поставки товару понад 30 днів, що за розрахунком позивача становить 115502,31 грн.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт несвоєчасної поставки відповідачем товару, а також прострочення виконання зобов'язання з поставки товару більше 30 календарних днів (за видатковими накладними: № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000655 від 07.06.2022), позивач обґрунтовано здійснив на підставі пункту 7.3 договору нарахування штрафу у розмірі 7%.
Розрахунок пені у сумі 169345,26 грн є арифметично правильним, відповідає умовам договору, а тому позовні вимоги у цій частині суд визнає обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок штрафу за видатковими накладними: № ОП-0000854 від 25.07.2022, № ОП-0000655 від 07.06.2022, судом встановлено, що штраф у сумі 115502,31 грн нарахований позивачем правильно, втім у прохальній частині позову позивач заявляє до стягнення 115502,00 грн. Оскільки, суд згідно із ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги про стягнення штрафу суд задовольняє у сумі 115502,00 грн в межах заявлених вимог.
За таких обставин, загальна сума задоволених позовних вимог становить 284847,26 грн, а тому позовні вимоги належить задовольнити частково.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОПТОМ" про стягнення пені у сумі 169345,26 грн та штрафу у сумі 115502,00 грн, а відтак позов суд задовольняє частково.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДОПТОМ" (65012, Одеська обл., місто Одеса, вул.Леонтовича, будинок 12, ідентифікаційний код 44159762) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню у сумі 169345,26 грн, штраф у сумі 115502,00 грн та судовий збір у сумі 4272,71 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 20.12.2022.
Суддя С.О. Турчин