ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2022 м. КиївСправа № 910/238/21
За позовом: приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО";
до: державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні відповідача: НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ;
про: стягнення 3.011.940.826,19 грн.
Головуючий суддя Балац С.В.
суддя Усатенко І.В.
суддя Марченко О.В.
Представники:
позивача: Сапунцов В.Д., Вишневський М.В.;
відповідача: Мануйленко О.В., Позднякова І.О.;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на
стороні відповідача: не з'явилися.
СУТЬСПОРУ:
Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва із позовом до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - відповідач) про стягнення 1.491.826.047,57 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором про врегулювання небалансів електричної енергії (в редакції наказу позивача від 03.04.2019 № 204; дата акцептування: 03.05.2019 ідентифікатор договору: 0044-01022), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 1.491.826.047,57 грн. з яких: 1.426.348.465,11 грн. - основна заборгованість, 25.713.029,44 грн. - 3 % річних та 39.764.553,02 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2021 (суддя Данилова М.В.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/238/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 10.02.2021.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до 2.122.511.939,83 грн., з яких: 2.033.651.094,22 грн. - основна заборгованість, 33.007.784,71 грн. - 3 % річних та 55.853.060,90 грн. - інфляційні втрати.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням наступного: позивачем не подано до суду первинних документів в підтвердження здійснення між сторонами спору господарської операції з купівлі-продажу електричної енергії; подані позивачем рахунки не містять відомостей про обсяг проданої електричної енергії та вартість за одиницю товару; неузгодженість обсягів купленої відповідачем у позивача електричної енергії у зв'язку із споживанням електричної енергії відповідача не ідентифікованими споживачами у зв'язку з невиконанням вимог щодо відключення електропостачання; наявність в системі управління ринком (MMS), сформованих та розміщених рахунків-фактур з призначенням платежу "електрична енергія для врегулювання небалансів" згідно з якими у позивача наявна заборгованість перед відповідачем; заборгованість з оплати вартості електричної енергії для врегулювання небалансів зумовлена тим, що основною часткою в структурі споживання електроенергії відповідача займають неплатоспроможні споживачі та, як наслідок, незадовільні розрахунки таких споживачів з відповідачем; ні в актах купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів наданих раніше, ні в актах-коригування (врегулювання) до таких актів, наданих 12.12.2019, інформація для забезпечення ведення окремого обліку витрат та доходів від господарської діяльності з постачання "останньої надії" не відображена; також в поданому відзиві відповідач частково визнав заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 650.883.818,71 грн. (з ПДВ).
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи.
Також відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі споживачів постачальника "останньої надії", а також третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, а саме: акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", акціонерне товариство "ПРИКАРПАТТЯ ОБЛЕНЕРГО", акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", акціонерне товариство "ПОЛТАВАО БЛЕНЕРГО", акціонерне товариство "ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", публічне акціонерне товариство "ЧЕРКАСИО БЛЕНЕРГО", публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖЖЯО БЛЕНЕРГО", акціонерне товариство "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", державне підприємство "РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ" та НАЦІОНАЛЬНУ КОМІСІЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ.
Ухвалою від 10.02.2021 № 910/238/21 судом призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.
В результаті проведеного автоматичного визначення складу колегії суддів, вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Данилова М.В., суддя Усатенко І.В., суддя Марченко О.В.
Ухвалою від 17.02.2021 справу № 910/238/21 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя - Данилова М.В., суддя Усатенко І.В., суддя Марченко О.В. Підготовче засідання призначене на 25.02.2021.
В підготовчому засіданні 25.02.2021 оголошено перерву до 18.03.2021.
Також ухвалою від 25.02.2021 № 910/238/21 судом залучено до участі у справі НАЦІОНАЛЬНУ КОМІСІЮ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до 2.630.823.790,73 грн., з яких: 2.540.803.993,50 грн. - основна заборгованість, 34.166.736,33 грн. - 3 % річних та 55.853.060,90 грн. - інфляційні втрати.
До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог до 3.011.940.826,19 грн., з яких: 2.775.939.125,03 грн. - основна заборгованість, 178.285,22 грн. - пеня, 64.056.970,44 грн. - штраф, 52.239.442,85 грн. - 3 % річних та 119.527.002,65 грн. - інфляційні втрати.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що діючий порядок розрахунків не надає відповідачу в односторонньому порядку корегувати дані комерційного обліку, а отже, й змінювати фактичну вартість отриманого обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів.
До господарського суду надійшли пояснення НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ, в яких, зокрема, зазначено про те, що враховуючи незадовільні розрахунки споживачів постачальника "останньої надії" за куповану у відповідача електричну енергію, застосування алгоритму не вирішує питання погашення останнім заборгованості за небаланси електричної енергії перед позивачем. Крім того, позивач, відповідач та споживачі електричної енергії у яких наявна заборгованість перед постачальником "останньої надії" є підприємствами державної форми власності, тому зазначене питання потрібно вирішувати комплексно на державному рівні. Також в поясненнях зазначено про те, що деякі оператори системи розподілу, які на ринку електричної енергії виступають адміністраторами комерційного обліку, надають позивачу інформацію щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" з урахуванням обсягів бездоговірного споживання електричної енергії, що призводить до розбіжностей між позивачем та відповідачем за актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.
Ухвалою від 15.04.2021 підготовче засідання у справі № 910/238/21 призначене на 12.05.2021.
Ухвалою від 18.05.2021 підготовче засідання у справі № 910/238/21 призначене на 17.06.2021.
В підготовчому засіданні 17.06.2021 оголошено перерву до 11.08.2021.
Ухвалою від 13.08.2021 підготовче засідання у справі № 910/238/21 призначене на 23.09.2021.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду м. Києва від 13.09.2021 № 05-23/1649/21 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/238/21 у зв'язку із звільненням судді Данилової М.В. в результаті якого вказану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Балац С.В., суддя Усатенко І.В., суддя Марченко О.В.
Дослідивши матеріали справи № 910/238/21 суд дійшов висновку про те, що вказана справа має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження та підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2021 підготовче засідання у справі № 910/238/21 призначене на 27.10.2021.
В підготовчому засіданні 27.10.2021 суд на місці ухвалив: відкласти підготовче засідання на 17.11.2021.
В підготовчому засіданні 17.11.2021 суд на місці ухвалив:
- прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог;
- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.12.2021.
В судовому засіданні 15.12.2021 оголошено перерву до 02.02.2022.
Ухвалою-повідомленням від 22.02.2022 № 910/238/21 сторони спору повідомлені про призначення судового засідання на 16.03.2022.
Ухвалою-повідомленням від 13.09.2022 № 910/238/21 сторони спору повідомлені про призначення судового засідання на 10.10.2022.
Ухвалою-повідомленням від 21.11.2022 № 910/238/21 сторони спору повідомлені про призначення судового засідання на 07.12.2022.
В судовому засіданні 07.12.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 1.3.2. Правил ринку, затверджених постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку) визначено, що для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил.
Положеннями пункту 1.5.1 Правил ринку передбачено, що усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.
Розпорядженням КМУ від 12.12.2018 № 1023-р "Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" постачальником "останньої надії", відповідач визначений постачальником "останньої надії".
Між позивачем, як оператором системи передачі (далі - ОСП) та відповідачем, як стороною відповідальною за баланс (далі - СВБ), укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (в редакції наказу позивача від 03.04.2019 № 204; дата акцептування: 03.05.2019 ідентифікатор договору: 0044-01022), відповідно до предмету якого, позивач врегульовує небаланси електричної енергії з позивачем у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасником ринку, що також є СВБ, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з позивачем в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів електричної енергії, визначеними відповідно до Правил ринку (п. 1.4, 1.5 Договору).
Пунктом 5.1 Договору визначено, що виставлення рахунків та здійснення платежів у рамках розрахункових сум здійснюються відповідно до процедур та графіків, зазначених Правилами ринку.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так позивачем виставлені відповідачу рахунки за врегулювання небалансів електричної енергії в період з жовтня 2019 по березень 2020 та з червня 2020 по другу декаду квітня 2021 на загальну суму 2.775.939.125,03 грн. Вказані рахунки наявні в матеріалах справи в електронному вигляді.
Приймаючи до уваги відсутність оплати відповідачем вказаної суми заборгованості позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2.775.939.125,03 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення строку виконання грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 178.285,22 грн. та штрафу в сумі 64.056.970,44 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 52.239.442,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 119.527.002,65 грн.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2.775.939.125,03 грн. суд виходить з наступного.
Пунктом 1.1 Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (далі - Порядок), зокрема, визначено, що цей Порядок встановлює процедуру визначення погодинних, добових та місячних обсягів купівлі електричної енергії на оптовому ринку електричної енергії на перехідний період до дати початку дії нового ринку електричної енергії операторами систем розподілу (далі - ОСР) для компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами, а також електропостачальниками електричної енергії для потреб споживачів та/або на власні потреби. Після початку дії нового ринку електричної енергії та до початку процесу інформаційного обміну між учасниками ринку через центральну інформаційно-комунікаційну платформу адміністратора комерційного обліку (Датахаб) відповідно до цього Порядку здійснюється:
- визначення фактичних обсягів купівлі електричної енергії електропостачальниками та ОСР за розрахунковий місяць у наступному розрахунковому місяці;
- порядок віднесення обсягів купівлі електричної енергії на постачальника "останньої надії".
Відповідно до пунктів 1.4, 1.5 Порядку, остаточний розрахунок обсягів купованої ОСР протягом М електричної енергії здійснюється відповідно до фактичного балансу електричної енергії, сформованого ОСР по завершенню М на підставі фактичних звітних даних комерційного обліку. Остаточний розрахунок обсягів купованої електропостачальниками протягом М електричної енергії здійснюється ОСР/НЕК по завершенню М на підставі фактичних звітних даних комерційного обліку.
Положеннями пунктів 1.7, 1.8 Порядку передбачено, що обсяг купівлі-продажу електричної енергії електропостачальником на межі балансової належності електричних мереж споживача визначається виходячи з обсягу сальдованого споживання електричної енергії таким споживачем. Відповідальність за достовірність формування та розрахунку даних, визначених згідно з цим Порядком, покладається на ОСР/НЕК відповідно.
Таким чином, вказаний порядок встановлює, що обсяг купівлі-продажу електричної енергії постачальником "останньої надії" визначається операторами системи розподілу та позивачем за розрахунковий календарний місяць виключно на підставі фактичних звітних даних комерційного обліку споживачів, з якими постачальник "останньої надії" уклав відповідні договори про постачання електричної енергії. При цьому, відповідальність за недостовірність даних комерційного обліку споживачів покладається на ОСР/НЕК відповідно.
Пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (додаток № 4 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 визначено, що обсяги електричної енергії, використані споживачем Постачальника після дати, зазначеної Постачальником у вимозі про відключення покладаються на втрати Оператора системи.
Вказане положення свідчить, що у разі надання електропостачальником (в даному випадку відповідачем) вимоги про відключення електропостачання (припинення розподілу електричної енергії) споживачам, оператори системи розподілу/передачі зобов'язані виконати вказану вимогу та припинити електропостачання споживача, а у разі невиконання вимоги обсяги електричної енергії, використані споживачем постачальника після дати, зазначеної постачальником у вимозі про відключення покладаються на оператора системи, тобто, в даному випадку, на позивача.
Пунктом 3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник "останньої надії" має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами. Якщо споживач постачальника "останньої надії" не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.
Так, в результаті порушень з боку операторів системи розподілу та передачі вказаних положень, мають місце випадки, коли споживачі після закінчення 90 денного строку постачання у постачальника "останньої надії" не відключаються операторами системи розподілу/передачі від електропостачання, а продовжують безпідставно (без наявності укладеного договору на постачання) споживання електричної енергії відповідача ("УКРІНТЕРЕНЕРГО"), що суперечить вимогам Правил. В таких випадках, обсяги електричної енергії не приймаються відповідачем, про що повідомляється позивач, оператори системи розподілу, НКРЕКП та споживачі.
Судом встановлено, що зазначені повідомлення були здійснені відповідачем.
Вказані фактори впливають на неузгодженість обсягів купленої відповідачем у позивача електричної енергії, проте, в даному спорі, жодним чином не впливають на заявлену до стягнення суму основної заборгованості в період з жовтня 2019 по березень 2020 та з червня 2020 по другу декаду квітня 2021 на загальну суму 2.775.939.125,03 грн. з огляду на наступне.
Так, заявлена до стягнення сума основної заборгованості розрахована позивачем на підставі рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії в період з жовтня 2019 по березень 2020 та з червня 2020 по другу декаду квітня 2021 на загальну суму 2.775.939.125,03 грн.
При цьому, вказані рахунки не містять кількість (обсяги) проданої електричної енергії та вартість за одиницю товару. Відтак такі рахунки не є первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції з купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.
Позивачем здійснено перехід до експлуатації програмного інформаційного комплексу Market Management System (Система управління ринком, глава 1.11 Правил ринку) (далі - платформа MMS), на якій оператори системи розподілу, як адміністратори комерційного обліку, здійснюють завантаження (надання) інформації про обсяги спожитої електричної енергії споживачами всіх електропостачальників. Відтак, фінансові зобов'язання та відповідальність відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами спору Договором формуються позивачем на підставі даних комерційного обліку, наданих операторами системи розподілу, як адміністраторами комерційного обліку, через платформу MMS.
Водночас, здійснюючи розрахунки, позивач використовує дані платформи MMS по "версії 1", які є прогнозними.
Також, господарські операції за укладеним між сторонами спору Договором відображаються в актах купівлі-продажу електричної енергії, як первинних документах, які щомісячно складаються позивачем по "версії 1" платформи MMS, які також є прогнозними.
При цьому, обсяги небалансів електричної енергії відпущеної відповідачу оператором системи передачі (позивачем) повинні розраховуватися останнім виключно на підставі фактичних обсягів споживання електроустановками споживачів постачальника "останньої надії" по точкам комерційного обліку, як це передбачено Порядком.
Приписами частини 1 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так між сторонами спору, з метою здійснення розрахунків за Договором складені протоколи, а саме: від 12.01.2022 № 13/01-2022 та від 28.04.2022 № 20/04-2022.
Підписання та дійсність вказаних протоколів сторони визнають, відтак обставина укладення таких протоколів між сторонами спору не підлягає доказуванню в розумінні приписів частини 1 статті 75 Господарського кодексу України.
Пунктом 2 протоколу від 12.01.2022 № 13/01-2022 визначено, що ОСП (позивач) здійснює зараховування Переплати за Договором, яка виникла за період липень 2019 - січень 2021 у розмірі 803.342.532,46 грн. (з ПДВ) в рахунок погашення заборгованості СВБ (відповідача) згідно з оціночною версією, що відображена ОСП в Системі управління ринком (версією 1) даних комерційного обліку за розрахункові періоди грудень 2020 - січень 2021 у розмірі 803.342.532,46 грн. (з ПДВ), зазначеної у додатку 2 до цього Протоколу. Додатком № 1 до протоколу від 12.01.2022 № 13/01-2022 підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором в період з 01.07.2019 по 31.01.2021 відсутня.
Пунктом 2 протоколу від 28.04.2022 № 20/04-2022 визначено, що ОСП (позивач) здійснює зараховування Переплати за Договором, яка виникла за період листопад 2020 - червень 2021 у розмірі 638.057.387,79 грн. (з ПДВ) в рахунок погашення заборгованості СВБ (відповідача) згідно з оціночною версією, що відображена ОСП в Системі управління ринком (версією 1) даних комерційного обліку за розрахункові періоди листопад 2020 - червень 2021 у розмірі 638.057.387,79 грн. (з ПДВ), зазначеної у додатку 2 до цього Протоколу. Додатком № 1 до протоколу від 28.04.2022 № 20/04-2022 підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором в період з 01.11.2020 по 30.06.2021 відсутня.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами спору Договором в період з 01.07.2019 по 30.06.2021 - відсутня.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Приймаючи до уваги встановлену вище відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за укладеним між сторонами спору Договором в період з 01.07.2019 по 30.06.2021, який охоплює період, заявлений до стягнення (з жовтня 2019 по березень 2020 та з червня 2020 по другу декаду квітня 2021) провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2.775.939.125,03 грн. підлягає закриттю на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарських санкцій у вигляді пені та штрафу суд виходить з наступного.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", приписами статті 1 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що
встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи положення вказаного закону, штрафні санкції за прострочення грошового зобов'язання можуть бути стягнуті саме у разі, якщо такі штрафні санкції передбачені умовами договору (встановлені за згодою сторін).
При цьому, господарські санкції у вигляді пені та штрафу, у разі порушення строку виконання грошового зобов'язання, умовами укладеного між сторонами спору Договору не передбачені.
Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача господарських санкцій у вигляді пені в сумі 178.285,22 грн. та штрафу в сумі 64.056.970,44 грн. є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Посилання позивача на відновлення з 01.02.2021 застосування до постачальників штрафних санкцій (пені), що передбачені договорами про надання послуг з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного управління) та на умови договорів про надання послуг з передачі та диспетчеризації з положеннями про штраф та пеню судом відхилені, оскільки укладений між сторонами спору Договір є договором саме про врегулювання небалансів електричної енергії, яким, як встановлено вище, господарські санкції у вигляді пені та штрафу не передбачені.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат суд виходить з наступного.
Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено вище, заявлена до стягнення сума основної заборгованості була розрахована позивачем на підставі рахунків за врегулювання небалансів електричної енергії, які не містять кількість (обсяги) проданої електричної енергії та вартість за одиницю товару.
При цьому, без наявності в таких рахунках кількості (обсягу) проданої електричної енергії, неможливо встановити розмір прострочення заборгованості та здійснити розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 52.239.442,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 119.527.002,65 грн. задоволенню не підлягають, враховуючи необґрунтованість поданого позивачем до суду розрахунку таких сум.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Решта доводів та заперечень сторін спору судом не приймаються до уваги, оскільки жодним чином не впливають на вирішення спору по суті.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 2.775.939.125,03 грн. основного боргу - закрити.
2. У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 19 грудня 2022 року
Головуючий суддя Балац С.В.
Суддя Усатенко І.В.
Суддя Марченко О.В.