ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.12.2022Справа № 910/9295/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»
про стягнення 15466,75 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення 15466,75 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.12.2021 о 17:45 у м. Львів, по вул. І.Франка, буд. 100 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Вказана ДТП сталась з вини водія автомобіля марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/206940609 у ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 15466,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 30.09.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.10.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 20.10.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 14.10.2022.
Зазначена ухвала була отримана відповідачем 22.09.2022 року, що підтверджується Повідомленням про доставку електронного листа до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт».
Проте ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вюрт-Україна» (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті №28-0197-00126/00007 від 10.02.2021 (далі - Договір) щодо автомобіля «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, повідомлення про ДТП, що має ознаки страхового випадку, 23.12.2021 о 17:45 у м. Львів, по вул. І.Франка, буд. 100 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
По факту вказаної ДТП водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 23.12.2021.
Як встановлено ст.33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Моторним (транспортним) страховим бюро України було встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Відповідно до вказаної вище Інструкції у європротоколі зазначаються фактична дата, час та місце настання дорожньо-транспортної пригоди, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.
Судом встановлено, що європротокол складений обома учасниками ДТП у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема ДТП, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному європротоколі.
Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин її скоєння.
Отже, враховуючи вищенаведене, з урахуванням приписів чинного законодавства, суд приймає до уваги повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 23.12.2021 як належний доказ вчинення ДТП за участю застрахованого автомобіля марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до калькуляції СТО ФОП Костик Андрій Євгенович №КО-18453 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, склала 19612 грн.
Позивач, на виконання умов Договору, на підставі страхового акту №ЗСКА-13587 від 12.01.2022, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП Костик Андрій Євгенович, що підтверджується копією платіжного доручення №882 від 12.01.2022 на суму 18282 грн.
Окрім того, як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку коефіцієнту фізичного зносу ДТЗ «Renaut Dokker», д.н.з. НОМЕР_3 від 06.12.2021 проведеного аварійним комісаром ОСОБА_3 , коефіцієнт фізичного зносу складає 0,375.
Виходячи зі змісту ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина Аланія Оміко у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи. Так, у пункті 14 Розділу «Транспортний засіб А» європротоколу ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Peugeot-301» д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/206940609, чинного на момент ДТП (23.12.2021), у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Український страховий стандарт». Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130000 грн, розмір франшиза - 0 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст.36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором, перейшло право вимоги, яке власник автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою №45670 від 19.01.2022 про виплату страхового відшкодування, яку було отримано відповідачем 24.01.2022.
Проте відповідачем вказана заява залишена без відповіді та задоволення.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог п.п.36.1, 36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 15466,75 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не подано до суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію Довіреності №0122-29 від 18.01.2022, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №10423/10 від 20.12.2021, копію Договору №2-01/2022-ВР про надання правової (правничої) допомоги від 14.01.2022, копію акту виконаних робіт від 09.09.2022 до Договору, копію платіжного доручення №4446 від 19.09.2022 на суму 25000 грн.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 5000 грн.
Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (04107, місто Київ, вул. Багговутівська, будинок 17-21; ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вуд. Федорова Івана, буд. 32 літ. А; ідентифікаційний код 30859524) страхове відшкодування в сумі 15466 (п'ятнадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн 75 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 19.12.2022
Суддя Я.В. Маринченко