ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
19.12.2022Справа № 910/9023/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Дарк Мехмет
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона»
про стягнення 19280,40 грн
Без виклику представників сторін
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року Фізична особа-підприємець Дарк Мехмет звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» про стягнення 19280,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в лютому 2020 щодо фінансової діяльності ФОП Дарк Мехмет проведено внутрішню фінансову перевірку, за результатами якої стало відомо про перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку ФОП Дарк Мехмет на рахунок ТОВ «ФК «Верона» у розмірі 19280 грн. Позивач зазначає, що йому до проведення внутрішньої фінансової перевірки не було відомо про перерахування грошових коштів та жодних договірних чи інших відносин з ТОВ «ФК «Верона» не існувало, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 19280,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.09.2022, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.10.2022 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 20.10.2022. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 14.10.2022.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.09.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 6.
Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 07.10.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492939494.
Проте ТОВ «Фінансова компанія «Верона» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Акту №1 від 28.02.2020 щодо проведення внутрішньої перевірки фінансової діяльності Фізичної особи-підприємця «Дарк Мехмет» за результатами даної перевірки було виявлено перерахування грошових коштів з банківського рахунку ФОП «Дарк Мехмет», зокрема, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» на загальну суму 19280,40 грн.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 ЦК України).
Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Крім того, згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави.
Отже для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Приписами ст. ст.11, 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 19280,40 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями меморіальних ордерів, а саме: №740 від 04.06.2019 на суму 5142 грн із призначенням платежу «Оплата по договору 1329996 (инн 2616216302) Без ПДВ»; №821 від 31.07.2019 на суму 4910,40 грн із призначенням платежу «Оплата по договору 415143 (инн 2616216302) Без ПДВ»; №825 від 06.08.2019 на суму 9228 грн із призначенням платежу «Оплата по договору 1329996 (инн 2616216302) Без ПДВ».
Вказані платежі було проведено Приватним акціонерним товариством «МТБ Банк», що підтверджується відповідними відмітками на меморіальних ордерах.
Доказів укладення між позивачем та відповідачем будь-яких правочинів, у тому числі щодо отримання кредитних коштів, суду не надано.
Враховуючи викладене, зокрема відсутність між сторонами договірних відносин, на виконання зобов'язань за якими перерахована вказана сума, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 19280,40 грн підлягає поверненню відповідачем, як безпідставно набуті кошти, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Верона» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 6; ідентифікаційний код 41602157) на користь Фізичної особи-підприємця Дарк Мехмет ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 19280 (дев'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят) грн 40 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 19.12.2022.
Суддя Я.В. Маринченко