РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.12.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/846/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів"
до відповідача Фізичної особи - підприємця Червака Ігоря Петровича
про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 147839 грн 64 к., з яких: 126666 грн 11 к. основний борг за договором, 21173 грн 53 к. відсотки за кредитом,
представники сторін у судове засідання не з'явилися,
ухвалив таке рішення.
З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суть спору.
АТ АКБ "Львів" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Червака І. П. про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 147839 грн 64 к., з яких: 126666 грн 11 к. основний борг за договором, 21173 грн 53 к. відсотки за кредитом.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 20.10.2022 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначити розгляд справи по суті на 16.11.2022, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.
Протокольною ухвалою від 16.11.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 15.12.2022.
Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.
Позивач подав до суду заяву б/н від 11.10.2022 (вх. № 13865/22 від 17.10.2022), в якій просив розглянути спір без участі його представника у судовому засіданні.
Що стосується відповідача, то всі процесуальні документи, які направлялися на його адресу повернулися до суду з відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата за адресою місцезнаходження, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи; беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі відповідача на підставі наявних у суду матеріалів.
Позиції сторін.
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань, що виникли між сторонами на підставі умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед банком за користування кредитними коштами (основний борг та відсотки).
Відповідач своїм правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав, явки в судове засідання не забезпечив.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Між АТ АКБ "Львів" (банк) та ФОП Черваком І. П. (позичальник) 24.02.2021 укладено кредитний договір № 105/В/2021.
Відповідно до п. 2.1 договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:
- розмір та валюта кредиту - 200000 грн 00 к. (п. 2.1.1),
- призначення кредиту - поповнення обігових коштів (п. 2.1.2),
- процентна ставка - 23,88 % річних (п. 2.1.3),
- дата повернення кредиту в повному обсязі - 23.08.2023 (п. 2.1.4),
- порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок банку позичальника НОМЕР_1 (п. 2.1.5),
- графік повернення кредиту - згідно графіка погашення кредиту оформленого додатком № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (п. 2.1.6).
Згідно з п. 2.7 договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим додатковим договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.
Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п. 2.1.3 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п. 2.1.4 цього договору (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1 та 4.2 договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку.
Позивач прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав, перерахувавши на поточний рахунок позичальника кошти в розмірі 200000 грн 00 к., що підтверджується меморіальним ордером № 738921 від 24.02.2021.
24.02.2021 між банком та позичальником укладено додаток № 1 до кредитного договору, яким викладено графік повернення кредиту.
Згідно з наданими виписками з банку, судом установлено, що відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, однак станом на 11.10.2022 у нього наявна заборгованість перед позивачем по основному боргу у розмірі 126666 грн 11 к. та заборгованість по відсотках 21173 грн 53 к.
У п. 4.8 договору сторони погодили, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за договором, у разі настання одного (або кількох) з таких випадків: несвоєчасної сплати процентів та/або повернення суми кредиту (частини кредиту); наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені кредитним договором; іншого істотного порушення умов кредитного договору.
Пунктом 4.9 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 4.8) достроково повернути кредити, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.
Банком було надіслано позичальнику лист-вимогу від 06.09.2022 за вих. № 748/0-05 про погашення заборгованості за кредитним договором, однак як стверджує позивач, вимога банку залишилась без відповіді зі сторони позичальника.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Укладаючи кредитний договір № 105/В/2021 від 24.02.2021 сторони погодили всі його істотні умови.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено таке: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
На виконання умов кредитного договору позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти, в якості кредиту, на суму 200000 грн 00 к.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті відсотків належним чином не виконував протягом періоду користування наданим кредитом, порушував умови кредитного договору щодо сплати щомісячних платежів з погашення суми кредиту та процентів за його користування, що призвело до виникнення заборгованості.
Як наслідок, позивач скористався правом вимоги як суми простроченого боргу з нарахованими відсотками, так і суми кредиту, строк виконання стосовно якого ще не настав.
Станом на 11.10.2022 заборгованість по основному боргу становить 126666 грн 11 к., заборгованість по відсотках 21173 грн 53 к.
Відповідно до ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 147839 грн 64 к., з яких: 126666 грн 11 к. основний борг за договором, 21173 грн 53 к. відсотки за кредитом є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами.
Висновок суду.
В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2481 грн 00 к. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до Фізичної особи - підприємця Червака Ігоря Петровича про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 147839 грн 64 к., з яких: 126666 грн 11 к. основний борг за договором, 21173 грн 53 к. відсотки за кредитом - задоволити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Червака Ігоря Петровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (вул. Сербська, буд. 1, м. Львів, 79008.; ідентифікаційний код 09801546) заборгованість за кредитним договором в сумі 147839 (сто сорок сім тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн 64 к., з яких: 126666 (сто двадцять шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн 11 к. основний борг за договором, 21173 (двадцять одна тисяча сто сімдесят три) грн 53 к. відсотки за кредитом та 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення підписане 20.12.2022.
Суддя Т. В. Стефанів