ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________
_______________________________________________________________
майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/617/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Антонова О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Павленко М.В. - довіреність від 15.04.2022 (в режимі відеоконференції);
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ"
до Фізичної особи - підприємця Козюна Святослава Григоровича
про стягнення 7 343,63 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ" звернулось до суду з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Козюна Святослава Григоровича 7 343,63грн основного боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зсилається на невиконання відповідачем умов договору на постачання електричної енергії.
Ухвалою від 22.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 21.09.2022.
20.09.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання від 14.09.2022, згідно якого останній просить суд зобов'язати позивача направити копію позовної заяви на адресу відповідача та надати додатковий строк на подачу відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 21.09.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання ФОП Козюна С.Г. від 14.09.2022, роз'яснивши його право на вчинення дій, визначених ч.4 ст. 119 ГПК України, та відклав розгляд справи на 10.10.2022.
Судове засідання, яке було призначено на 10 жовтня 2022 року о 12:00, не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі (у період з 07:03 по 12:25) у Житомирській області тривала повітряна тривога.
Ухвалою від 13.10.2022, з урахуванням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, призначено судове засідання на 03.11.2022.
У зв'язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/617/22, призначена на 03.11.2022 , в судове засідання не вносилась.
Ухвалою від 07.12.2022 суд призначив судове засідання на 06.12.2022.
28.11.2022 та 01.12.2022 на адресу суду повернулися копії ухвал від 14.11.2022, направлені на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
При цьому згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи вищевикладені обставини та те, що поштова кореспонденція неодноразово направлялась відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що ним вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Крім того, суд враховує, що всі процесуальні документи по справі направлялися до Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого має загальний доступ.
Також суд враховує, що саме відповідач наділений правом отримувати вчасно адресовану йому поштову кореспонденцію та несе відповідні ризики неналежної реалізації цього права та не повідомлення про зміну свого місцезнаходження, якщо таке має місце.
Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до статей 3, 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб'єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу (п.7).
Порядок укладення договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії визначено розділом II Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 № 312 та розділом 11.3 Кодексу систем розподілу (далі - КСР), що затверджений постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 № 310.
Відповідно до п. 2 Постанови, укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ" (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Козюном Святославом Григоровичем (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір (а.с.8-14)) шляхом підписання останнім відповідної заяви-приєднання (а.с. 22).
Позивач стверджує та підтверджується інформаційною довідкою оператора системи розподілу електричної енергії - АТ "Житомиробленерго", що на виконання умов вищевказаного Договору, в березні-квітні 2022 року позивач поставив, а відповідач прийняв та спожив електричну енергію в обсязі 3194 кВт.год на загальну суму 7343,63 грн, в т.ч. ПДВ, однак розрахунки на вказану суму не провів.
Зазначене стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст. 526, 530, 611, 612, 625, 692, 694 Цивільного кодексу України.
Оцінивши в сукупності надані до справи документи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами виникли на підставі Договору на постачання електричної енергії споживачу від 15.01.2021.
Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Окрім оплати вартості електричної енергії споживач зобов'язаний оплатити постачальнику вартість погодинних небалансів (плата за небаланс) та послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов Договору.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що разом із заявою-приєднання до умов Договору, та не пізніше 01 грудня кожного поточного року, споживач надає постачальнику на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року.
Відповідно до пункту 5.5 Договору, споживач має право коригувати обсяги постачання електроенергії в місяці постачання.
Згідно з пунктом 6.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 1 до цього Договору.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4 Договору).
Пунктом 6.6 Договору визначено, що оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки передбачені комерційною пропозицією. Зазначений строк не може бути меншим за 5 днів з дня отримання платіжного документа споживачем.
Відповідно до п.5.2. Комерційної пропозиції (а.с. 17-21), оплата обсягів споживання - до 24 дня місяця, що передує розрахунковому періоду - 100% від орієнтовної вартості електричної енергії, що буде використана у розрахунковому періоді, визначеної відповідно до п. 5.3. даної комерційної пропозиції.
Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію здійснюється в строк до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до фактичного обсягу споживання електроенергії. Підставою для оплати споживачем фактичного обсягу спожитої електроенергії є рахунок, який надає постачальник за фактичним обсягом спожитої електроенергії на підставі даних, наданих оператором ринку.
Відповідно до п.16.6 Договору, платіжні документи на оплату надсилаються на електронну пошту Споживача /рекомендованим листом/ вручаються кур'єром/особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Кожен з вказаних варіантів доставки вважається фактом отримання платіжного документа.
Судом встановлено, що у березні-квітні 2022 позивач передав відповідачу електричну енергію на суму 7343,63 грн, про що останньому були виставлені відповідні рахунки (а.с. 25-28).
Разом з тим, доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять. Жодних заперечень та матеріалів на спростування наведених позивачем підстав позову та заявлених вимог відповідач не надав.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що доказів погашення основного боргу на день розгляду справи відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача 7343,63 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Козюна Святослава Григоровича ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ" (03150, м. Київ, вул.Ділова, буд. 6, ід. код 43833930):
- 7343,63 грн боргу за поставлену електричну енергію;
- 2481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.12.22
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - до справи;
2,3 - сторонам (рек.).