ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
іменем України
20.12.2022р. Справа №905/814/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Богучарська", м. Покровськ
про стягнення штрафу в сумі 79085,00 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Лукашенко В.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом №НЮс-01/243 від 13.10.2022р. до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Богучарська", м.Покровськ, про стягнення штрафу в сумі 79085,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невірним зазначенням відповідачем маси вантажу у накладній №53553558 у вагоні №60849221.
Ухвалою суду від 21.10.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі №905/814/22; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.11.2022р. через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд визнати поважними причини неподання відзиву по справі та з метою надання додаткового часу для уточнення питань по суті, підготовки та подання відзиву, відкласти його подання на місяць.
Згідно з ухвалою суду від 16.11.2022р. вирішено розгляд справи №905/814/22 проводити у судовому засіданні з викликом сторін; судове засідання для розгляду справи призначене на 06.12.2022 року о 09:30 год., запропоновано відповідачу надати відзив на позов або правову позицію щодо заявлених позовних вимог.
02.12.2022р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає про те, що у час подачі вагонів на вантажні ваги для контролю норми навантаження на долю секунди відключилося і ввімкнулося світло, що не було зафіксовано, та, як з'ясувалося, від такої обставини вантажні ваги вийшли з ладу і показали неправильну вагу вантажу. Така ситуація зі світлом підпадає під ознаки надзвичайності і невідворотності. Відповідач також стверджує, що до того часу з боку відповідача не було порушень щодо невідповідності маси вантажу. Також представник відповідача не був присутній при зважуванні вагона на станції Чаплине Придніпровської залізниці, але отримання надлишку вугілля у кількості 13000 кг ніде не зафіксовано, ні на станції Княжево, ні у вантажовідправника. Відповідач наполягає, що перевантаження вугілля відбулося не з вини вантажовідправника, а внаслідок непередбачуваних обставин - короткотермінового вимикання напруги, що є форс-мажорною обставиною. Відповідач також посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., відповідно до якого військові дії віднесено до форс-мажорних обставин та такі обставини звільняють від сплати пені, штрафів та інших санкцій на період його дії. Відповідач вказує, що підприємство останнього працює у місті Мирноград Донецької області, яке розташовано на відстані 40 км від м. Авдіївка (лінія зіткнення вогню) і Мирноградська міська територіальна громада є у Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.10.2022р.
У судове засідання 06.12.2022р. сторони не з'явилися.
Ухвалою суду від 06.12.2022р. відкладено розгляд справи на 20.12.2022 року об 11:20 год.; позивачу запропоновано надати відповідно до ст.166 ГПК України відповідь на відзив на позовну заяву.
19.12.2022р. через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній не погоджується з позицією відповідача викладеною у відзиві, просить суд відхилити її та задовольнити позов.
У судове засідання 20.12.2022р. сторони не з'явилися; про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
У квітні 2022р. зі станції Гродівка Донецької залізниці Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Богучарська" (надалі вантажовідправник, відповідач) згідно залізничної накладної №53553558 у вагоні №60849221 відправило концентрат вугільний, навалом на станцію Княжеве Одеської залізниці.
При оформленні залізничної накладної №53553558 у вагоні №60849221, вантажовідправником вказано масу вантажу 69000,00 кг.
Як свідчать розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т) заводський №110222.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив накладенням свого Електронного цифрового підпису прийомоздавач ОСОБА_1 .
Згідно п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції Чаплине Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, зазначеної у залізничній накладній. За результатами контрольної перевірки станцією Чаплине Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №454201/19/8 від 18.04.2022р., відповідно до якого на підставі акту загальної форми №40 від 18.04.2022р. станції Чаплине Придніпровської залізниці, проведено контрольне зважування вагону №60849221 на 150-ти тонних електронно-тензометричних вагах ст. Чаплине Придніпровської залізниці, заводський №1465, що пройшли держповірку 08.09.2021р.
Відповідно до розділу Д «Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку» якого зазначено, вагон було подано на контрольне зважування. При зважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах зав. №1465 (держ. повірка 08.09.2021) виявилося: брутто 105200 кг, тара з документа 23200 кг, нетто 82000 кг, що більше документа та вантажопідйомності на 13000 кг. Згідно документа значиться: концентрат вугільний. Вантаж навантажений у твердому стані, навантаження вище бортів 150мм, вага визначена відправником на вагонних вагах (150т) зав. №110222. Брутто не вказано, тара 23200 кг, нетто 69000 кг, фактично у вагоні навантаження нерівномірне, не вкатане, нижче бортів 30-40см, вантаж не маркований на поверхні вантажу є сліди ходіння, люка зачинені, течі вантажу немає. При повторному зважуванні вага вагону підтвердилася. Зав. вантажним двором по штатному розкладу відсутній. Зважування здійснювала Пр Пв ОСОБА_3 в присутності ДС ОСОБА_2 , Пр Пв ОСОБА_4.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Отже, у п.10 цих Правил визначено перелік осіб-працівників залізниці, які мають право підписувати комерційні акти в силу їх посадового становища (начальник станції (його заступник) і начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)), а також працівники залежно від обставин їх особистої участі у перевірці вантажу, який прибув на станцію залізниці. За наявності трьох підписів зазначених працівників залізниці комерційний акт вважатиметься таким, що складений згідно з вимогами пункту 10 Правил складання актів.
Таким чином, у наведеному пункті імперативно визначено суб'єктний склад працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначена норма не виключає можливості залучення до складання комерційного акта й інших працівників залізниці поряд з особами, підписи яких є обов'язковим реквізитами комерційного акта.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2018 у справі №910/3930/17, від 18.06.2018 у справі №910/11397/17 та постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.64 та ч.3 ст.65 Господарського кодексу України підприємство як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов'язків між працівниками підприємства.
Як встановлено судом, комерційний акт №454201/19/8 від 18.04.2022р. підписали начальник станції ОСОБА_2, приймальники поїздів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У комерційному акті також зазначено, що завідувача вантажним двором за штатним розкладом не має.
Позивачем на підтвердження повноважень працівників залізниці на підписання комерційного акту подано до матеріалів справи в копіях: посадову інструкцію начальника станції Чаплине (1) ОСОБА_2 , затверджену начальником Дніпровської дирекції залізничних перевезень від 06.05.2020р.; посадову інструкцію приймальника поїздів ОСОБА_3 , затверджену начальником станції Чаплине від 16.11.2020р.; наказ №3 від 05.01.2022р. начальника станції Чаплине «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти».
Згідно наказу №3 від 05.01.2022р. начальника станції Чаплине «Про призначення відповідальних осіб, які мають право підписувати комерційні акти» вбачається, що заступник приймальник поїздів ОСОБА_4 , призначена відповідальною особо., яка має право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи.
З огляду на зазначене, за висновками суду, комерційний акт №454201/19/8 від 18.04.2022р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Суд звертає увагу, зважування вагону здійснено на 150тн механічних вагонних вагах згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) (вид ЗВВТ механічні, модифікація ЗВВТ РС-150Ц13В, заводський №1465) станції Чаплине Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 1978 рік, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ 3 місяці, та відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 08.09.2021р.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №412 від 05.04.2022 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
Враховуючи, що воєнний стан не припинено та не скасовано, строк дії державної повірки вагонних ваг є чинним на дату розгляду справи.
Відповідно до п.12 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст.5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст.23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1 та п.2.2, графи Маса вантажу, визначена відправником, «кг» та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1 ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом комерційним актом №454201/19/8 від 18.04.2022р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Крім того, суд відхиляє доводи відповідача, що надлишок вугілля не зафіксовано на станції Княжево Одеської залізниці, що спростовується відповідним записом та підписами працівників залізниці в розділі Є «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції».
Згідно п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Так, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 79085,00 грн., розрахунок суми якого проведений позивачем виходячи з розміру провізної плати у вагоні №60849221 - 15817,00 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення штрафу у розмірі 79085,00 грн на підставі комерційного акту №454201/19/8 від 18.04.2022р.є правомірними.
Щодо тверджень відповідача про існування форс-мажорних обставин, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022р. по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019р. по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
З огляду на наведене визначення форс-мажорних обставин - факт вимикання напруги не може бути форс-мажорною обставиною, та така обставина є лише твердженням відповідача, яка не підтверджена відповідними доказами.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорну обставину, підтвердженою листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., то відповідачем не доведено, що саме військові дії стали причиною невірного зазначення маси вантажу.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу, що здійснюючи підприємницьку діяльність Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відхилення заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За змістом ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика "Богучарська", м.Покровськ про стягнення штрафу в сумі 79085,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Богучарська» (85302, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 138; ЄДРПОУ 43278110) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, ЄДРПОУ 40081237) штраф в сумі 79085,00 грн. та судовий збір в сумі 2481,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2022р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина