ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2064/22
Рядок статзвіту № 9
12 грудня 2022 року
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Грипіч Л.А.
секретар судового засідання Вознюк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/2064/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивач уклав з відповідачем договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом в установленому законом порядку. Згідно умов договору відповідач передає у власність (продає), а позивач приймає у власність (купує) квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язується сплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі. На час підписання договору сторони не мали одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків по попередній оплаті вартості квартири. Про проведення повного розрахунку відповідачем має бути підписана заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчена, яка буде невід'ємною частиною даного договору. Позивач виконав зобов'язання по договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2016 у повному обсязі, а тому звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу для реєстрації за собою права власності на придбану квартиру. Приватним нотаріусом позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на квартиру за договором купівлі-продажу, так як згідно п.4 договору відповідач має подати підписану ним заяву про проведення повного розрахунку, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчена. Позивач неодноразово намагалась зв'язатись з відповідачем щодо надання такої заяви, однак зв'язок з останньою втрачено, її місце проживання та перебування невідоме. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2022 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не скористалася своїм правом та не подала до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, представник подав заяви про розгляд справи у відсутність позивача та представника, просили позов задовольнити у повному обсязі та не заперечували проти ухвалення судом заочного рішення у справі..
Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши надані докази, встановив наступне.
Позивач уклала з відповідачем договір купівлі-продажу квартири від 24 квітня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Дідовець А.Г. 25.04.2016 та зареєстрований в реєстрі за № 550.
Відповідно до п.1 договору відповідач передає у власність (продає), а позивач приймає у власність (купує) квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язується сплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі.
Згідно п.4 договору продаж квартири проводиться за 330000 грн, яка сплачується в такому порядку : 530,60 грн сплачені до підписання цього договору, решта суми, а саме 329467,40 грн, що еквівалентна 13000 доларів США по курсу НБУ на момент проведення остаточного розрахунку, будуть сплачені відповідачу до 25.04.2019. Проведення розрахунків буде здійснюватись частинами, шляхом перерахування коштів через систему переказів «Золота корона», або будь-яку іншу систему переказів. Підтвердженням проведення чергового платежу для позивача буде наявність квитанції про здійснення переказу. На час підписання договору сторони не мали одна до одної жодних претензій щодо проведення розрахунків по попередній оплаті вартості квартири. Про проведення повного розрахунку відповідачем має бути підписана заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчена, яка буде невід'ємною частиною даного договору.
Станом на 29.03.2019 позивачем сплачено за договором 12650 доларів США:
13.06.2016 - 500 доларів США квитанція Приватбанку 134215974;
17.07.2017 - 1650 доларів США квитанції Приватбанку 9515798587, 1496959206, 4868558404;
18.07.2017 - 550 доларів США квитанція Приватбанку 7649525130;
24.07.2017 - 550 доларів США квитанція Акордбанку 722-595-1202;
13.12.2017 - 500 доларів США квитанція Приватбанку 2314360474;
22.12.2017 - 500 доларів США квитанція Приватбанку 2869416010;
09.10.2018 - 1000 доларів США квитанція Приватбанку 9537259212, 0567990721;
10.10.2018 - 1050 доларів США квитанція Приватбанку 9638545690, 4518180792;
11.10.2018 - 1050 доларів США квитанція Приватбанку 48055374, 48055480;
12.10.2018 - 500 доларів США квитанція Приватбанку 5097794335;
04.03.2019 - 800 доларів США квитанція Приватбанку 9805101984;
29.03.2019 - 4000 доларів США квитанція Приватбанку 7783195060.
Через ряд сімейних обставин позивач не мав змоги до 25.04.2019 сплатити залишок боргу, який становив 350 доларів США. По усній домовленості між сторонами упродовж 2021-2022 рр. позивач доплатив 3750 доларів США:
21.12.2021 - 1700 доларів США квитанція Приватбанку 0559751161;
07.02.2022 - 1200 доларів США квитанція Приватбанку 0925190552;
22.02.2022 - 850 доларів США квитанція Приватбанку 6170129957.
Станом на 22.02.2022 позивачем сплачено відповідачу за договором купівлі-продажу квартири кошти в сумі 16400 доларів США.
Позивач виконав зобов'язання по договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.04.2016 у повному обсязі, а тому звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дідовець А.Г. для реєстрації за собою права власності на придбану квартиру.
Приватним нотаріусом в листі № 374/01-16 від 17 жовтня 2022 року позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на квартиру за договором купівлі-продажу, так як згідно п.4 договору відповідач має подати підписану ним заяву про проведення повного розрахунку, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчена. А тому ураховуючи умови договору та те, що позивачем на надано підписану продавцем квартири заяву про проведення розрахунку, справжність підпису на якій має бути нотаріально посвідчена, а тому здійснити реєстрацію права власності неможливо. Рекомендовано звернутись до суду.
Позивач з часу укладення договору за згоди відповідача користується зазначеною вище квартирою, про що свідчить довідка Комунального підприємства «Костопільське багатогалузеве житлово-комунальне підприємство» №1172 від 07.10.2022 про реєстрацію місця проживання у квартирі мами позивача, ОСОБА_4 , про що також зроблено запис у будинковій книзі про реєстрацію громадян у квартирі в АДРЕСА_2 . Згідно рахунків на комунальні послуги та квитанцій про їх оплату остання оплачує комунальні послуги по рахунках комунальних підприємств, оформлених на неї. У позивача є технічний паспорт на квартиру, будинкова книга, які з його пояснень передані відповідачем, а також він підтримує у нормальному стані квартиру, здійснюючи ремонт.
Вартість квартири АДРЕСА_1 становить 145423,45 грн, яка визначена у звіті про вартість майна, що зроблений суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «АКР-КОНСАЛТ» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 17014/14 від 07.10.2014) від 24.02.2016.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 212 ЦК України передбачено: 1. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). 2. Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). 3. Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. 4. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.
Згідно приписів ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 328 ЦК встановлюються принципові засади набуття права власності: відкритість (невичерпність) переліку підстав його виникнення. Це означає, що право власності може набуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону; законність набуття права власності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.
Набуття права власності у однієї особи в переважній більшості пов'язане з припиненням права власності в іншої. Дії з набуття права власності мають бути правомірними та добросовісними. Це стосується: а) способів набуття права власності; б) процедури набуття права власності в) особи-набувача.
Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (частина 4 статті 334 ЦК України). Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (ч.2 ст.182 ЦК України).
Згідно п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» серед підстав для відмови в державній реєстрації прав є те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України № 1127 від 25.12.2015 передбачено, що для державної реєстрації прав, що набуваються, змінюються або припиняються у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість набуття, зміни чи припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Пунктом 37 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 № 5 передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється,
Таким доказом мала бути заява відповідача про проведення повного розрахунку за договором купівлі-продажу, однак позивач не може отримати від відповідача цієї заяви, і як наслідок реалізувати своє право власності на придбане майно. Іншим чином захистити своє право, як у судовому порядку про визнання права власності у зв'язку з повним виконання умов договору купівлі-продажу, позивач не може.
Дана квартира належала відповідачу на праві власності у порядку спадкування з 20 квітня 2016 року. Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за договором купівлі-продажу випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини першої статті 328, частини четвертої статті 334 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про набуття нею права власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу і вважає, що у неї є законні підстави бути визнаною власником майна, має право звернутись до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Відповідачем за позовом про визнання права власності за договором купівлі-продажу є ОСОБА_2 , персональні дані якої зазначені у договорі купівлі-продажу квартири, а тому, з урахуванням викладеного, позов правомірно пред'явлено саме до вказаної фізичної особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_2 ), на квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 проживає АДРЕСА_3 .
Відповідач:
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , останнє відоме місце знаходження АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено
19 грудня 2022 року.
СуддяЛ. А. Грипіч