Справа №949/1758/22
УХВАЛА
про задоволення самовідводу
20 грудня 2022 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання - Катюха К.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
19 грудня 2022 року до Дубровицького районного суду Рівненської області на розгляд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 грудня 2022 року, судова справа передана судді Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про самовідвід головуючого судді, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачкою у справі є ОСОБА_1 , яка є племінницею головуючого судді Отупор К.М.
Частиною 1 статті 40 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до пунктів 1,5 частини 1 статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У пункті 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року №2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду ("Бєлілос проти Швейцарії", "Очолан проти Туреччини") і застерігає, що навіть самі лише сумніви "розсудливого спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд ("Ферантелі та Сантанджело проти Італії", "Хаусчілд проти Данії", "Веттстейн проти Швейцарії").
Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах "розсудливого спостерігача". В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Враховуючи ту обставину, що позивачкою у цивільному позові є ОСОБА_1 , яка є племінницею головуючого судді Отупор К.М., що може викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді цивільної справи, тому вважаю за необхідне задоволити заяву про самовідвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву про самовідвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.
Відвести головуючу суддю Отупор К.М. від розгляду вказаної справи.
Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядку статті 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор