Справа №557/1358/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2022 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Тишкуна П.В.
за участю секретаря судових засідань Гуменюк Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Гоща в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Гощанського районного суду з адміністративним позовом до ГУНП в Рівненській області про скасування постанови серії БАД №630549 від 22.10.2022 року у справі про адміністративне правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22 жовтня 2022 року о 03 год. 48 хв. інспектором ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капралом поліції Денисюком В.Ю. було винесено постанову cepiї·БАД №630549 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 гривень
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 22.10.2022 близько 03 год. 48 хв. в с. Горбаків вул. Шкільна водій керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами категорії «В», чим вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки він заперечував та заперечує сам факт керування транспортним засобом. У двох дверному автомобілі марки «Opel Kadet», він перебував на задньому сидінні в якості пасажира. Доказів на противагу цього йому представлено не було.вважає, що оскаржувану постанову поліцейським було винесено без повного та всебічного дослідження обставин справи, без будь якої підготовки до її розгляду, без дослідження доказів та вирішення клопотань та не давши можливості особі, яка притягається до відповідальності, скористатись її правами. Жодного доказу саме керування ним транспортним засобом у зазначений у постанові час та місці поліцейським надано не було. Постанову було винесено на не на місці вчинення правопорушення, а за місцем знаходження нерухомого транспортного засобу в порушення вимог ст.276 КУпАП, без будь яких доказів на противагу його заперечень.
Оскільки, лише опис суті адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним, беззаперечним доказом вчинення правопорушення, а інші докази вчинення ним правопорушень, зокрема і відеофіксація, відсутні, вважає постанову незаконною і просить провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП закрити.
Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами ст. 286 КАС України.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Згідно поданої заяви позов підтримав повністю і просив його задовольнити.
Представник відповідача ГУНП в Рівненській області в судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв, про розгляд справи у своїй відсутності не клопотав, відзиву проти позову не подавав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.1 ст.283 КУпАП).
Судом встановлено, що 22 жовтня 2022 року о 03 год. 48 хв. інспектором ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капралом поліції Денисюком В.Ю. було винесено постанову cepiї·БАД №630549 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 340 гривень
З описової частини постанови вбачається, що 22.10.2022 близько 03 год. 48 хв. в с. Горбаків вул. Шкільна водій керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами категорії «В», чим вчинивадміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Позивач заперечує факт керування транспортним засобом за вказаних у постанові обставин, а відповідно вчинення правопорушення, зазначаючи, що перебував у автомобілі в якості пасажира. Належних та допустимих доказів на противагу цього та будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП суду не надано.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Положеннями ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Водночас, частиною 5 ст.258 КУпАП визначено, що якщо підчас складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зазначені положення містяться і в п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», які вказують, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За змістом зазначених норм, інспектор не був зобов'язаний складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , разом з тим, він мав право це зробити з урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення правопорушення та для збереження доказів правопорушення, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП могли бути доказами вчинення правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються (рапорт, пояснення, фотофіксація, цифровий носій відеозапису, тощо), однак такі докази зібрані не були.
Отже, працівником поліції при виявлені правопорушення, його фіксації та формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративні правопорушення не дотримано вимог ст. 258 КУпАП, оскільки після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що при з'ясуванні обставин справи та винесенні постанови поліцейським здійснювався відеозапис.
Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду заперечень проти позову та доказів, що їх підтверджують, суд приходить до висновку, що жодним доказом наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 126 КУпАП в діях позивача встановлена не була.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357/10134/17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів,
тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 72 - 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, обставини, що вказані посадовою особою в оскаржуваній постанові повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Разом з тим, у ході розгляду справи не знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 вчинив зазначене в оскаржуваній постанові адміністративне правопорушення. Належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у підтвердження його вини суду не надано та у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилання на них відсутнє.
За наведеного суд вважає, що при винесенні зазначеної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем, при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, не дотримано.
Покликання позивача на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем допущені порушення вимог закону суд вважає доведеними.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАСУ, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи встановлені судом обставини та відповідні їм докази, позов підлягає задоволенню шляхом скасування постанови, яка є предметом спору, а з метою повного захисту порушеного права позивача - закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, у зв'язку з задоволенням позову, судовий збір, що був сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень Головного управління національної поліції в Рівненській області в розмірі 496,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 244-246, 250, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №630549 від 22 жовтня 2022 року, винесену інспектором СРПП відділення поліції №5 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, капралом поліції Денисюком Владиславом Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Тишкун П.В.