Дата документу 20.12.2022Справа № 554/13044/22
Провадження № 2/554/5514/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року
м.Полтава
Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Петрова Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
07 листопада 2022 в провадження судді Октябрського районного суду м.Полтави Петрової надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 09.11.2022 вищевказану заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків з моменту отримання вказаної ухвали усунути указані недоліки.
Копія вказаної ухвали суду направлена на електронну адресу позивача, зазначену в позовній заяві, яка отримана нею 09.11.2022 о 13.19 годині, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яке міститься у матеріалах справи.
10.11.2022 на електронну пошту суду надійшла заява ОСОБА_1 , не підписана за допомогою електронного цифрового підпису, відповідно до якої позивачу не зрозуміла ухвала Октябрського районного суду м.Полтави від 09.11.2022.
Станом на 20 грудня 2022 недоліки, зазначені в ухвалі суду від 09.11.2022 не усунуто, будь-яких документів на виконання ухвали суду не надходило.
Згідно ч.4ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач у зазначений в ухвалі строк не усунув недоліки позовної заяви, її слід вважати неподаною і повернути заявнику.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з аналогічним позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 260, ч. 2 ст. 261 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати перешкоди, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Петрова