Дата документу 14.12.2022Справа № 545/158/19
Провадження № 2/554/3062/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Материнко М.О.,
за участю секретаря - Закори Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
21.01.2019 року позивач звернувся до Полтавського районного суду м. Полтави із вказаним позовом, відповідно до якого позивач прохав стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № PLKPGA0000000019 від
23.07.2008 р. станом на 09.10.2018 р. у розмірі 13 575,03 Дол. США, що за курсом 28,08 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.10.2018 року складає 381186,84 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору № PLKPGA0000000019 від 23.07.2008 р. Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі - надав грошові кошти, а відповідач порушує свій обов'язок щодо погашення кредиту у передбачений строк, а саме до 23.07.2023 року, шляхом внесення щомісячних платежів,у зв'язку із чим утворилась заборгованість по кредиту, що складається з відсотків, комісії та пені, однак позивач вважає занеобхідне захистити свої права шляхом стягнення всієї суми заборгованості тільки за тілом кредиту.
Ухвалою Полтавського районного суду м. Полтави від 30.01.2019 року справу передано за підсудністю до Октябрського районного суду м. Полтави. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.03.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі з викликом всіх учасників справи.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27.08.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті. Заочним рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 20.09.2019 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № PLKPGA0000000019 від 23.07.2008 р. станом на 09.10.2018 р. у розмірі 13 575,03 Дол. США, що за курсом 28,08 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.10.2018 року складає 381186,84 грн та судовий збір у розмірі 5717,80 грн.
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20.09.2019 року, просив скасувати заочне рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своєї заяви вказував на пропуск строків подачі позову до суду. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 30,06.2022 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 20.09.2019 року скасовано. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 05.12.2022 року закрито підготовче судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти застосування позовної давності заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав. Представник відповідача подала до суду заяву про застосування строків позовної давності у справі та відмову в задоволенні позову банку.
13.12.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 подала до суду клопотання про витребування доказів по справі.
Ст. 84 ЦПК України передбачає ряд вимог, щодо забезпечення доказів, а саме: учасник справи лише у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Таке клопотання повинно бути подане разом або з позовною заявою, або із відзивом на позовну заяву. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Суд вважає за доцільне залишити клопотання про витребування доказів без задоволення,оскільки представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання з пропуском встановленого строку.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що між сторонами 23.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № PLKPGA0000000019, відповідно до якого Банк надав відповідачу кредитні кошти на строк з 23.07.2008 р. по 23.07.2023 р. включно у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 18806,12 дол. США на наступні цілі: 16 142,57 дол. США - на споживчі цілі, з яких 15500,00 дол. США шляхом видачі готівки через касу, а також 465,00 дол. США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 96,38 дол. США - для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна на перший рік дії кредиту, 81,19 дол. США для сплати особистого страхування за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, а також 2663,55 дол. США на сплату страхових платежів.
Відсоткова ставка за користування кредитом передбачена Договором у розмірі - 1,25% на місць на суму залишку заборгованості за кредитом Період сплати - з 10 по 15 число кожного місяця у сумі 275,73 дол. США згідно з Графіком, що є невід'ємною частиною Договору.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти, проте відповідач зобов'язання належним чином не виконує. Тому позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за договором кредиту.
З розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником було порушено строк повернення чергової суми кредиту у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 09.10.2018 р. становить у сумі 95930,71 дол. США, з яких: -13575,03 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; -18144,30 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом; -4833,16 дол. США - комісія -59378,22 дол. США - пеня;
Сума заборгованості підтверджена наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання в порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що встановлено ст. 610 ЦК України. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зі змісту ч. 1 ст. 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. На підставі викладеного, у відповідача виникає обов'язок сплатити заборгованість у розмірі 13 573,03 грн.
Проте вимоги позивача не можуть бути задоволені, з огляну на таке. За вимогами ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності, у зв'язку з чим відмовити у задоволені позову.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як вбачається з виписки по рахунку наданого банком, ОСОБА_1 останній раз сплатив заборгованість по кредиту 30.12.2015 року, і саме з цієї дати, на думку суду, слід відраховувати строк позовної давності щодо можливого пред'явлення вимог Банком, таким чином позов слід було подати до 30.12. 2018 року.
Проте з вимогами позивач звернувся лише 21.01.2019 року, тобто з порушеннямстроку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, суд доходить висновку про відмову позивачеві у задоволені позовуу зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Судові витрати у вигляді судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний тест рішення складено 16.12.2022 року.
Суддя М.О.Материнко