Дата документу 14.12.2022Справа № 554/12875/22
Провадження № 2/554/5462/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави
у складі: головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря: Шевченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовомдо ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що 11.07.2015 року між сторонами був укладений шлюб. Позов про розірвання шлюбу подано до суду.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Належний рівень життя дитині позивач одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти в розмірі 6000 гривень. Місце роботи відповідача ТОВ «ФЛАГМАН СІФУД» на посаді менеджера. Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів забезпечуватиметься рівність сторін при несенні обов'язку утримання дитини.
Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому ОСОБА_1 вважає, що він може сплачувати такий розмір аліментів.
Ухвалою суду від 07.11.2022 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просив позов задовольнити частково і стягнути з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2000 гривень на місяць. Зазначив, що позивач не надала до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про матеріальне становище відповідача та спроможність сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі. Відповідач просить врахувати, що він працює у ТОВ «ФЛАГМАН СІФУД» на посаді менеджера. Місячний дохід його раніше становив 6900 гривень, однак з 24.02.2022 року через вторгнення країни агресора на територію України відповідач знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін на період дії воєнного стану в Україні. Таким чином, на даний час відповідач фактично не працює та не отримує заробітної плати.
Відповідач вважає, що аліменти у розмірі 2000 гривень відповідатиме вимогам розумності та є співмірним витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дитини.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, в наданій заяві просили про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, у відповідності до вимог ст.ст.211,223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі даних і доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, надавши належну правову оцінку доказам, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено в судовому засіданні, 11.07.2015 року між сторонами був укладений шлюб.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Судом встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, разом не проживають.
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає із матір'ю - позивачем ОСОБА_1 , та знаходиться на її утриманні, і ця обставина відповідачем не спростована.
Приймаючи рішення та задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить з положень ст. 51 Конституції України, та ст.180 СК України, згідно з якими батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. У відповідності до ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці признають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здатностей та фінансових можливостей.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 1, 2 ст. 181 СК України).
Частиною 3 статті 181 СК України в редакції, чинній на дату ухвалення рішення, встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 СК України в редакції, чинній на дату ухвалення рішення, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно положень ст. 182 СК України в редакції, чинній на дату ухвалення рішення, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1). Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2).
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Задовольняючи позов частково, суд виходить із того, що за змістом абзацу 3 частини 2 статті 182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2 618 гривень, з 01 липня 2 744 гривні, з 01 грудня 2 833 гривні.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред'явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред'явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
Аналогічний висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 року у справі №641/6191/17.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. При цьому, доказів можливості у відповідача сплачувати аліменти на утримання доньки саме в такому розмірі позивачка суду не надала, зокрема доказів того, що відповідач має відповідну заробітну плату чи інші доходи, які б дозволили йому сплачувати аліменти в розмірі 6000 грн.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву визнав даний позов частково та погодився сплачувати аліменти на утримання дочки в розмірі 2000 грн. При цьому, просив врахувати, що він не працює, у зв'язку з війною, та не отримує дохід взагалі.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, що є його обов'язком відповідно до ст. 180 СК України. При цьому відповідач є молодою особою працездатного віку, не працевлаштований, у зв'язку з війною, не має на утриманні інших осіб.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та положення абзацу 3 частини 2 статті 182 СК України, суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 03.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідач посилається на відсутність у нього постійного доходу. Разом з тим, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дітей, проте, безумовно, враховується судом при визначенні розміру аліментів.
Отже, суд відповідно до вищенаведених вимог закону, враховуючи задовільний стан здоров'я дитини та її матеріальне становище; вік дитини, а також матеріальне становище відповідача, стан його здоров'я; відсутність у нього на утриманні інших осіб, прийшов до висновку про задоволення позову частково та стягнення із відповідача аліментів на утримання дочки у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно. Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації відповідно до закону. В задоволенні інших вимог позивачу слід відмовити.
Позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду звільнена (п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), відтак, відповідно до положень частини 6 статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 до спеціального фонду Державного бюджету України. Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково (на 33%), з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 327,49 гривень (992,40 грн. х 33%).
Згідно ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,81,141,263-265,430 ЦПК України, ст.ст.3,10,180,182,185,191 Сімейного Кодексу України суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користьОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 03.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 327,49 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач:ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя: А.М.Чуванова