Справа № 523/14346/22
Провадження №2/523/4923/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2022 р. суддя Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак І. В., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування.
У відповідності до ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідь на запит про місце реєстрації позивача по справі на адресу суду надійшла 13 грудня 2022 року. Позивач зареєстрований за зазначеною в позові адресою.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
В порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, що набрав законної чинності з 01.11.2011 р. судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розмір ставки судового збору за подання заяви не майнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви майнового характеру - для фізичних осіб 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачами пред'явлено вимоги майнового характеру - про визнання права власності на нерухоме майно - квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Ціну позову позивачем не визначено, що перешкоджає суду визначення належного до сплати судового збору.
Позивач також просив відстрочити сплату судового збору у разі відкриття провадження.
У відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Позивачем жодними належними доказами не підтверджено свого матеріального стану та підстав для відстрочення належного до сплати судового збору.
Окрім того, враховуючи, що відстрочка або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, клопотання про звільнення від сплати суми судового збору задоволенню не підлягає.
Окрім того, щодо визначення відповідачем по зазначеній справі Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище та вбачається із тексту позовної заяви, позивач заявив свої позовні вимоги в яких просив про визнання права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
При розгляді спорів щодо спадкування належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
У справах про спадкування нотаріуси не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі (відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 р. № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”). При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (в даному випадку - Одеська міська рада).
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючий зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, у зв'язку з чим заявнику слід усунути недоліки заяви, які зазначені в ухвалі.
Керуючись ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя