Справа № 522/2129/14-к
Провадження № 1-кс/522/4502/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2022 року Місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси м. Одеси ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Котаїської області, Вірменія, громадянина Вірменії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2006 році, більш точну дату під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_4 , увійшовши в довіру до ОСОБА_8 умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, звернувся до останнього з проханням позичити грошові кошти, завіряючи при цьому ОСОБА_8 в успішності свого бізнесу та можливості повернення в подальшому коштів в установлений термін, тим самим ввівши ОСОБА_8 в оману відносно своїх злочинних намірів.
Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, в період з 11.09.2010 по 15.11.2010, під приводом здійснення підприємницької діяльності, позичив у ОСОБА_8 гроші загальною сумою 13 500 доларів США, при цьому ОСОБА_4 заздалегідь, до отримання від ОСОБА_8 грошей, не мав наміру їх повертати.
Згідно встановленого НБУ України курсом долара США в еквіваленті до національної валюти України, станом на 11.09.2010 по 15.11.2010 загальна сума позичених коштів ОСОБА_4 у ОСОБА_8 складає 106 920 (сто шість тисяч дев'ятсот двадцять) гривень.
Після чого, ОСОБА_4 отриманими грошовими коштами розпорядився на свій розсуд, позичені кошти ОСОБА_8 не повернув, заподіявши тим самим останньому шкоду у великому розмірі на загальну суму 106 920 (сто шість тисяч дев'ятсот двадцять) гривень.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, знаходячись на свободі може надалі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний усвідомлюючи покарання за вчинення злочину такого характеру, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду, у підозрюваного не має постійної роботи, відсутні соціальні зв'язки, а тому, розуміючи, що йому може бути призначене реальне покарання до позбавлення волі буде мати намір уникнути покарання. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваного процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.
У клопотанні слідчого не міститься обґрунтування ризиків, які виправдовують застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Слідчий ґрунтує свої доводи лише на припущеннях.
Слідчим також не доведено існування ризиків у разі обрання підозрюваному більш м'яких запобіжних заходів, всі доводи ґрунтуються на припущеннях, до уваги береться лише тяжкість злочинів у скоєнні яких лише підозрюється ОСОБА_4 . Слідчим не досліджено обставини, які мають значення для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п. 9 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» від 04.04.2013 р. виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Тому в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до п. 10 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», у кожному випадку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п. 18 Інформаційного листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження його застосування має містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання (продовження), так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення злочину, врахування особи винного та інших обставин (ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Підозра, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.
За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_4 наступних, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язків: прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження; не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 години до 06:00 години; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст.ст. 84-89, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 195, 196, 197, 205 КПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 20 грудня 2022 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію 18 лютого 2023 року.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме:
?прибувати за викликом до слідчого, процесуального керівника, в проваджені якого знаходиться кримінальне провадження;
?не залишати житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 години до 06:00 години;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1 .
20.12.2022