Справа № 562/1130/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
"19" грудня 2022 р.
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,
секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,
учасники справи: прокурор Федорук О.Ю.,
представник позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
У поданій в суд заяві позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №3492 від 23 грудня 2019 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5622687600:09:001:0161 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с.Урвенна Здовбицької об'єднаної територіальної громади, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності №51239945 від 20 лютого 2020 року та визнати право власності на вказану земельну ділянку за територіальною громадою Здовбицької сільської ради Рівненського району, стягнути з відповідачів сплачений позивачем судовий збір.
У судовому засіданні представник Здовбицької сільської ради Рівненської області Рощенко О.О. заявила клопотання про закриття провадження в справі за відсутністю предмету спору, оскільки спірну земельну ділянку за заявою ОСОБА_2 про відмову від земельної ділянки рішенням ради від 06 липня 2022 року №914 прийнято в комунальну власність та на даний час спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5622687600:09:001:0161 належить Здовбицькій сільській раді Рівненського району Рівненської області.
Прокурор клопотання Здовбицької сільської ради Рівненської області просить задоволити частково, вирішити питання повернення Рівненській обласній прокуратурі сплачений позивачем судовий збір, а в частині вимог про скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №3492 від 23 грудня 2019 року ухвалити рішення по суті.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, згідно поданих заяв відповідачі просять клопотання про закриття провадження в справі, яке підтримують, розглянути без їх участі.
З'ясувавши обставини та дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.
Згідно п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Здовбицької сільської ради Рівненської області №914 від 06 липня 2022 року «Про прийняття в комунальну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5622687600:09:001:0161, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , за заявою останнього про відмову від права власності вирішено прийнято в комунальну власність Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області.
На підставі вказаного рішення між Здовбицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_2 укладено договір про передачу власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5622687600:09:001:0161 та згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17 жовтня 2022 року ця земельна ділянка належить Здовбицькій сільській раді, форма власності - комунальна.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на даний час предмет спору відсутній, оскільки земельна ділянка, з приводу якої виник спір, на даний час передана Здовбицькій сільській раді у комунальну власність, а тому з огляду на висловлену Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 вересня 2021 року правову позицію (справа №638/3792/20) провадження в справі слід закрити за відсутністю предмету спору.
Конституційний Суд України у Рішенні № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року в справі справа № 813/4387/17 зазначено, що в даному рішенні Конституційного Суду України йдеться в першу чергу про акти органів місцевого самоврядування, а не органів виконавчої влади. Проте, принцип неможливості скасування ненормативних правових актів після їх виконання, який сформульований у даному рішенні, не вичерпується застосуванням лише до суб'єктів певного виду і спрямований на забезпечення гарантій стабільності суспільно-управлінських відносин загалом.
Зазначений правовий підхід узгоджується із позицією Верховного Суду, висловлений у постановах від 29.04.2020 у справі №2340/4521/18, від 02.04.2020 у справі №821/229/17, від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.
Також, Верховний Суд в постанові від 22 лютого 2022 року в справі №918/753/21 зазначає, що ненормативні правові акти як органів місцевого самоврядування, так і органів державної виконавчої влади, є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені відповідним органом після їх виконання.
Таким чином, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 (№ 21-64а13) та 25.05.2016 (№ 21-5459а15), постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №521/17710/15-а.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Основним завданням Держгеокадастру, зокрема, є реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, що реалізує повноваження Держгеокадастру на території Рівненської області.
Крім того, з набранням чинності з 27 травня 2021 року закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» яким доповнено п.24 Земельного кодексу України, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.
З огляду на викладене, спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №3492 від 23 грудня 2019 року про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 5622687600:09:001:0161 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Здовбицької об'єднаної територіальної громади, є ненормативним правовим актом, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому скасування цього наказу не породить жодних правових наслідків для власника.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.255, 256, 353, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Цивільну справу за позовом Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу, скасування рішення державного реєстратора та визнання права власності на земельну ділянку провадженням закрити.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч.2 ст.256 ЦПК України після закриття провадження по справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Рівненській обласній прокуратурі з Державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення №748 від 03 червня 2022 року при подачі позову до суду судовий збір в сумі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: