Справа № 559/2634/22
Провадження № 2/559/824/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне рішення)
19 грудня 2022 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,
в складі головуючого судді Ралець Р.В.,
при секретарі Федорук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Рідченко Марії Володирівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ),
про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Рідченко М.В. , що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Свої вимоги мотивує тим, що 22 листопада 2014 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Тур'ївської сільської ради, Старосамбірського району Львівської області, актовий запис №9. Від спільного життя у позивачки з відповідачем є двоє малолітніх синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 25 серпня 2021 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
03 жовтня 2019 року на її ім'я було придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстром №2216. Також 03 жовтня 2019 року на ім'я позивачки було придбано земельну ділянку площею 0,2497 га, що знаходиться в с. Мирогоща Друга Дубенського району Рівненської області, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстром №2219.
11 серпня 2021 року відповідач у нотаріуса відмовився на її користь від своєї частки у спільному майні подружжя, у зв'язку з чим, до позивачки перейшло право розпоряджатися майном на власний розсуд.
У будинку, що належить їй на праві власності значиться зареєстрованим, але не проживає відповідач по справі- ОСОБА_2 , що стверджується актами про непроживання.
Наявність реєстрації відповідача у будинку, що належить їй на праві власності, обмежує її права розпоряджатися власним майном.
Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 31 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивачки подала заяву, де просила справу розглядати без їхньої участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду повернувся конверт з відміткою: «адресат відсутній».
Дослідивши докази, представлені позивачем на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторона вважає достатніми для обґрунтування позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачами відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно положень ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.
Положеннями ст. 391 ЦК України регламентовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
03 жовтня 2019 рокуза договром купівлі- продажу на ім'я ОСОБА_1 придбано житловий будинок АДРЕСА_1 , що посвідчено приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстром №2216 та земельну ділянку, площею 0,2497 га, що знаходиться в с. Мирогоща Друга Дубенського району Рівненської області , посвідченим приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Коником Б.М. за реєстром №2219.
11 серпня 2021 року приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. було посвідчено заяву ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій та правові наслідки підписання даного документа цією заявою дійсно відмовляється від виділення своєї частки в спільному майні подружжя щодо придбаного в шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 , земельних ділянок за кадастровими номерами 5621684200:02:004:0002, 5621684200:02:004:0003, що знаходяться в с. Мирогоща Друга Дубенського району Рівненської області, згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених 03 жовтня 2019 року Коником Б.М. приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області за реєстровими номерами №2216, 2219, 2221.
За таких підстав, ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
В даному будинку зареєстрований відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області №159/02-28 від 22.07.2022 (а.с.10).
Відповідно до актів про не проживання виданих Мирогощанською сільською радою Дубенського району Рівненської області від 30.08.2021, 15.09.2021, 20.06.2022, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , однак, з травня 2021 року до даного часу там не проживає. (а.с.12-14).
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).
Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний принцип непорушності права власності означає неможливість втручання інших осіб у здійснення власником своїх повноважень, неможливість прояву свавілля відносно власника та відносно його прав, недопустимість будь-яких порушень його влади над своїм майном, а також недопустимість дій інших осіб всупереч інтересам власника та його волі. Непорушність права власності задекларована також статтею 321 Цивільного кодексу України.
Дослідивши всі наявні докази по справі, суд прийшов до переконання, що спірне житло не є власністю відповідача ОСОБА_2 та належить, вцілому, позивачу по справі ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що понад установлений законом строк відповідач ОСОБА_2 в спірному житлі не проживає за даною адресою, особистих речей у будинку не має, згідно ч.1 статті 158 ЖК України договір найму житлового приміщення з власником житла не укладали, участі у витратах по утриманню житла не приймають, з будь-якими вимогами про усунення перешкод в користуванні цим майном в установленому законом порядку не зверталися.
Тому, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову.
На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 317, 321, 383, 386, 391,405 ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позов адвоката Рідченко Марії Володирівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.В. Ралець