РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2022 рокусмт ПетровеСправа № 941/1061/22
Провадження № 2/941/371/22
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Молдавській А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК", з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог - приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса (номер невідомо) таким, що не підлягає виконанню, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з неї на користь відповідача заборгованості в розмірі 36663,86 гривень. Заявлені вимоги позивачка обґрунтовує тим, що на її адресу не надходило жодних документів про повідомлення, як боржника про усунення порушень виконання зобов'язань за кредитним договором, повідомлення від нотаріуса про вчинення виконавчого напису, а також документів, які підтверджували, що не минув строк умови встановлений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», а відповідачем не погоджено жодним чином суму заборгованості, яка підлягає стягненню, таким чином в даному випадку виникає спір щодо безспірності стягнення заборгованості за зобов'язанням.
Ухвалою суду від 11 листопада 2022 року була задоволена заява позивачки про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженню за № 63527867 від 06.11.2020 року, відкритого на підставі виконавчого напису (номер невідомо), про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК", ідентифікаційний код 23494714, заборгованості в розмірі 36663,86 гривень, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.
Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
14 листопада 2022 року за клопотанням позивачки винесено ухвалу про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни оригінали документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису (номер невідомо) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованості в розмірі 36663,86 гривень.
29 листопада 2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що відповідач позов не визнає.
Заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовує тим, що позовна заява не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості, а посилання на нібито відсутність у нотаріальній справі необхідних документів, є лише припущенням позивача, що не підтверджене жодними доказами.За п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Тобто мова йде саме про документи, розрахунки, які встановлюють наявність прострочення виконання зобов'язання, визначають обставини несплати чергових платежів. Таким чином, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, а нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.Тому мова йде саме про безспірність заборгованості (тобто самого факту наявності заборгованості або її розмірів), а не про наявність чи відсутність будь-який іншого спору, що може мати місце між сторонами. Позивачем взагалі не спростовано суму боргу за виконавчим написом. Крім того боржником жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед Кредитором, адже боржником не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості була іншою ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та взагалі не доведено, чим порушує його права вчинення виконавчого напису для погашення заборгованості за Кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу. Таким чином, подання позивачем позовної заяви, за наявності заборгованості перед відповідачем, розмір якої ним не спростовано, є спробою ухилення боржника від взятих на себе зобов'язань (а.с.20-27).
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилась, однак письмовою заявою просила суд слухати справу без його участі, проти задоволення позову заперечила.
Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Витребувані судом документи не надала, пояснень щодо можливості їх надання теж не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, заяви та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис (номер невідомо) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АЛЬФА-БАНК" заборгованості в розмірі 36663,86 гривень, шо підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників від 07 листопада 2022 року (а.с.9).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною 06 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження №63527867 з примусового виконання вищезгаданого виконавчого напису (а.с.10).
Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).
Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вимоги до змісту виконавчого напису закріплені у статті 89 Закону України «Про нотаріат».
Процедура вчинення виконавчих написів, чинна на момент вчинення спірного виконавчого напису, визначена в розділі 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Суд також приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21), відповідно до якої вчиняючи спірний виконавчий напис приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23, відповідно до якої у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Тобто кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, на вимогу суду приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотарьова Тетяна Валентинівна витребувані судом документи не надала, тому даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі сторонами доказам, суд приходить до висновку, що укладені між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 кредитні договори, надані нотаріусу для вчинення виконавчих написів, не були посвідчені нотаріально, що не спростовано учасниками процесу, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчих написів щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічні правові висновки сформовані в постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19) та від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), які відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому суд також враховує положення пункту 1 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480, відповідно до якого розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1241; 2014 р., № 97, ст. 2787), виключено.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) зазначив, що дійсно на сьогодні чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».
Отже, вирішуючи позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд враховує висновки й мотиви Верховного Суду, висловлені в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) та встановивши відсутність належних та допустимих письмових доказів направлення позичальником Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" листа-вимоги про повернення боргу та факту отримання боржником ОСОБА_1 такого листа, що не спростовано доказами відповідачем, суд дійшов висновку про те, що встановлена законом процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики на підставі виконавчого напису нотаріуса не була дотримана (виконана), а саме боржник не був повідомлений про вимогу повернути заборгованість, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд зазначає, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
До подібних правових висновків дійшов також Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18), постанові від 25 березня 2019 року, у справі № 629/3881/16-ц, провадження № 61-31187св18.
На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.
Згідно п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що особи з інвалідністю 1 та 2 груп звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Так, суд звільнив позивачку від сплати судового збору у розмірі 992,40 гривень за подачу позовної заяви щодо вимог немайнового характеру та судового збору у розмірі 496,20 гривень за подачу заяви про забезпечення позову, разом у розмірі 1488,60 гривень, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08 грудня 2021 року (а.с.8).
Таким чином в зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 992,40 гривень за подачу позовної заяви щодо вимог немайнового характеру та судового збору у розмірі 496,20 гривень за подачу заяви про забезпечення позову, разом у розмірі 1488,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис (номер невідомо), вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною ( м.Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37-41 офіс. 215) про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», ідентифікаційний код 23494714, заборгованості у розмірі 36663,86 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», ідентифікаційний код 23494714, на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень за подачу позовної заяви щодо вимог немайнового характеру та судового збору у розмірі 496,20 гривень за подачу заяви про забезпечення позову, разом у розмірі 1488,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 14 грудня 2022 року.
Суддя С.І.Колесник