П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 р.м. ОдесаСправа № 947/6670/22
Час та місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
12:55 год., м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
11.04.2022 року;
Головуючий в 1 інстанції: Луняченко В.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
скасувати постанову Серії ВМ №00004919 від 28.12.2021 року, складену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
закрити провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником транспортного засобу типу контейнеровіз та транспортного засобу типу платформа-С, особливі відмітки - тип кузова платформа - контейнеровіз.
Наполягає на тому, що висновки провідного фахівця відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації про допущення позивачем руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів та порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху є необґрунтованими та безпідставними.
Заперечуючи факт перевищення загальної маси транспортного засобу, позивач посилається на те, що перевезення здійснювалось подільного вантажу та згідно супроводжуваної товарно-транспортної накладної загальна маса (маса брутто) не перевищувала допустимих норм і складала 43,980 т.
Необґрунтованість відповідачем вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та підтвердження позивачем дотриманням ним Правил дорожнього руху, свідчить про наявність безумовних підстав для задоволення позову і скасування рішення відповідача.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Суд скасував постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії ВМ №00004919 від 28.12.2021 року, складену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Колєснік Н.Г. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 132-1 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Закрив провадження по адміністративній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, по обставинам виявленим 28.12.2021 року.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1488,60 гривень.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
З огляду на не встановлення під час вирішення справи обставин, які б достеменно підтверджували вчинення позивачем порушення вимог ПДР України, відсутність в матеріалах справи належних, достовірних, допустимих доказів скоєння позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення відповідача та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що під час прийняття оспорюваної постанови уповноваженою особою Укртрансбезпеки враховано як вагові та габаритні параметри транспортного засобу, виміри яких здійснено вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі, який відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, так і дані похибки вагових і габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
При цьому, постанова про накладення адміністративного стягнення містить повну інформацію щодо події правопорушення, у тому числі відомості про дату і час вчинення адміністративного правопорушення; дані транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; подію та склад адміністративного правопорушення; виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу; розмір штрафу, порядок його сплати, посилання на веб-сторінку розміщення матеріалів правопорушення тощо.
Посилаючись на відсутність обставин, які б звільняли позивача від відповідальності, обґрунтованість та правомірність накладення стягнення, відповідач зазначає, що під час прийняття оспорюваної постанови діяв обґрунтовано, на підставі та в межах своїх повноважень і з дотриманням чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтв САТ 218498, НОМЕР_1 є власником вантажного контейнеровозу - С, марки KRONE, масою 27000, масою без навантаження 3650; платформи - С, модель XF 95.430, марки DAF, масою 26000, масою без навантаження 9750.
26.12.2021 року о 21 год. 08 хв. за адресою М-05 Київ-Одеса, км 36+303 зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, державний номер НОМЕР_2 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, загальної маси транспортного засобу на 5,6% (6.966 т).
Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 5,5, свідоцтво від 01.10.2021 року №35-02/6017 про повірку технічного засобу дійсне до 30.09.2022 року.
За результатом фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті старшим державним інспектором відділу провадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті винесено постанову від 26.12.2021 року ВМ №00004919, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Згідно вказаної постанови, автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом WIM5, 5, який пройшов повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, про що ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» видано відповідні Свідоцтва.
Так, технічно зафіксовано було перевантаження загальної маси транспортного засобу на 5,6% (6.966 т).
Не погоджуючись із винесеною постановою, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 29 Закону України від 30.06.1993 року №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно із п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Слід враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174.
За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку від 27.12.2019 року №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
Пунктом 8 Порядку від 27.12.2019 року №1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.
Згідно із п.п. 11, 12 Порядку від 27.12.2019 року №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до п.п. 13, 14, 15 Порядку від 27.12.2019 року №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
Метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
За правилами п.п. 16, 17 Порядку від 27.12.2019 року №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
У Примітці цієї статті передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
За правилами ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Виходячи з обставин справи, апеляційний суд враховує, що позивач є власником вантажного контейнеровозу-С та платформи-С, про що свідчать Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , НОМЕР_1 .
Слід також враховувати, що відповідно до п.п. 17.1, 17.2, 17.4, 17.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.
Універсальні автомобільні контейнери, що належать Перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування:
- розпізнавальний знак;
- номер контейнера;
- найменування власника контейнера;
- вантажність і маса тари контейнера, кг;
- внутрішній об'єм контейнера, куб.м;
- місце, місяць і рік виготовлення контейнера;
- час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється: при наявності Договору - на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.
Як свідчать обставини справи, позивачем організовано перевезення сипучого вантажу. Документи, які підтверджують перевезення вантажу автомобільним транспортом у контейнері, в останнього відсутні.
Відтак, на переконання апеляційного суду, є обґрунтованими доводи відповідача про те, що сам факт реєстрації за позивачем автомобільного транспорту - контейнеровоза не поширює вагові обмеження, передбачені п. 22.5 Правил дорожнього руху, у 44 т для відповідного транспорту.
Аналогічним чином, не можуть бути враховані відповідні дані ваги вантажу, зафіксовані у товарно-транспортній накладній, оскільки відповідно до п. 13 Порядку від 27.12.2019 року №1174 вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів здійснюються засобами вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
При цьому, підставою для видання оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стали результати автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу, проведеного 26.12.2021 року.
Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі загальні вагові обмеження більш ніж на 5,6 %.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та свідчать про неможливість у спірному випадку підтвердження правомірності дій перевізника документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов'язок перевізника одержати відповідний дозвіл.
Не дотримання вказаних правил, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для застосування до автомобільного перевізника накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно).
Виходячи із вказаних обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів доходить висновку про те, що враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, а отже відповідачем доведено своє рішення на відповідність його критерію обґрунтованості та правомірності.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2022 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв