П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/10053/22
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
05.09.2022 року;
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо визначення заробітної плати (Зп) для обчислення пенсії згiдно абз. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV за формулою Зп-Зc х (Ск:К);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати і призначити пенсію згiдно абз. 1 ч. 4 ст. 42, ст.ст. 27, 40 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV (з урахуванням заробітної плати і страхового стажу), з 01.01.2022 pоку.
В обґрунтування позову зазначено, що територіальним органом пенсійного фонду протиправно не проведено заявлений перерахунок раніше призначеної пенсії в порядку, передбаченому абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до зменшення з січня 2022 року розміру пенсії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо визначення заробітної плати (Зп) для обчислення пенсії згiдно абз.3 ч.2 ст.40 за формулою Зп-Зc х (Ск:К), Закону України від 09.07.2003р.№ 1058-IV.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати і призначити ОСОБА_1 пенсію згiдно абз. 1 ч.4 ст.42 ст.ст.27,40 Закону України від 09.07.2003р.№ 1058-IV (з урахуванням заробітної плати і страхового стажу), з 01.01.2022 pоку.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області сплачений судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У зв'язку із чим, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача щодо визначення заробітної плати (Зп) для обчислення пенсії згiдно абз. 3 ч. 2 ст. 40 за формулою Зп-Зc х (Ск:К) Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV, наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати і призначити позивачу пенсію згiдно абз. 1 ч. 4 ст. 42, ст.ст. 27,40 Закону України №1058-IV (з урахуванням заробітної плати і страхового стажу), з 01.01.2022 pоку.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і помилково не враховано, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Таким чином, для проведення розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, як позивач наполягає у зверненні, правових підстав не має.
Апелянт додає, що, оскільки перерахунок пенсії позивачу здійснюється на підставі чинного законодавства з врахуванням наявних в органі пенсійного фонду відомостей, застосуванню при перерахунку пенсії підлягає законодавчо визначена формула.
Окремо посилаючись на компетенцію органу пенсійного фонду у вирішенні питання стосовно призначення пенсії, апелянт зазначає, що у випадках, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На законодавчому рівні виключається можливість суду підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість цього суб'єкта рішення, яке б відповідало закону і давати вказівки, які свідчать про вирішення питання, віднесене до компетенції такого суб'єкта.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеськiй області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.01.2022 року, у зв'язку із набуттям додатково 24 місяці страхового стажу, позивач звернувся до територіального органу пенсійного фонду із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Додатково у зверненні позивач просив обчислити заробітну плату для визначення розміру пенсії відповідно до абз.абз. 1, 3 ч. 1, ч. 2 ст. 40 цього Закону. Оптимізувати період, за який враховується заробітна плата, виключенням 48 місяців (з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року).
Також, 09.02.2022 року, 28.03.2022 року, у зв'язку із набуттям додатково 24 місяці страхового стажу та збільшенням заробітку у періоди: 2021, 2020, 2019 роки, позивач звернувся до територіального органу пенсійного фонду із заявою, в якій просив виконати перерахунок пенсії згідно абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Додатково у зверненні позивач просив визначити розмір пенсії за віком за формулою, передбаченою ст. 27 цього Закону, визначити заробітну плату відповідно до ст. 40 цього Закону. Оптимізувати період, за який враховується заробітна плата, виключенням 48 місяців (з 01.01.2015 року по 31.12.2018 року).
Як свідчать обставини справи, рішенням від 06.04.2022 року №951050122645 позивачу проведений перерахунок раніше призначеної пенсії.
Згідно вказаного рішення, при перерахунку пенсії органом пенсійного фонду застосовано положення абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», враховано страховий стаж 64 роки 2 місяці (по 31.12.2021 року); коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,64167 грн., коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 0,64167 грн.; середньомісячний заробіток 24422,17000 грн.
Розмір пенсії склав 16156,26 грн., у тому числі: розмiр пенсії за віком - 15670,97 грн.; доплата за 39 років понаднормативного стажу - 418,86 грн.; підвищення дітям війни - 66,43 грн.
У листі від 19.05.2022 року Головним управлінням роз'яснено позивачу порядок перерахунку йому пенсії та повідомлено, що заявлений перерахунок пенсії проведений за нормами ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі 64 роки 2 місяці (враховано по 31.12.2021 року), середньомісячній заробітній платі 244422,17 грн. (коефіцієнт заробітку - 3,94777), визначеній за періоди з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 31.12.2009 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 16156,26 грн., де: розмiр пенсії за віком - 15670,97 грн.; доплата за 39 років понаднормативного стажу - 418,86 грн.; підвищення дітям війни - 66,43 грн.
Також, повідомлено про недоцільність провадити перерахунок пенсії по стажу та заробітній платі, оскільки зменшується індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (2,82466), а відповідно і розмір пенсії.
Не погоджуючись із висновками органу пенсійного фонду, вказуючи на неправильність визначення показника середньої заробітної плати при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Виходячи зі спірних правовідносин, апеляційний суд враховує, що звернення за перерахунком пенсії позивачем ініційовано набуттям додатково після призначення пенсії 24 місяців страхового стажу та збільшенням заробітку у період 2019, 2020, 2021 років.
При цьому, за правилами положень абз. 2 ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV при перерахунку пенсії за періоди страхового стажу застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.
Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів доходить висновку про те, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення, що стосується оспорюваного перерахунку пенсії.
В свою чергу, позивачем не доведено обставини щодо порушення прав та інтересів під час заявленого ним перерахунку пенсії.
Враховуючи те, що під час перерахунку пенсії відповідач діяв з дотриманням положень ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
З огляду на наведене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права і обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв