П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/10651/22
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
07.09.2022 року;
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області №879 від 20.07.2022 про вiдмову в призначенні пенсії відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити пенсію за вислугу рокiв вiдповiдно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звiльнених з вiйськової служби, та деяких інших осіб» з 15.04.2021 року - з дати звернення за призначенням пенсії, на пiдставi представлених Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки документів.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України та 15.08.2018 року звільнений в запас.
Зазначає, що вислуга років військової служби позивача складає: в календарному обчисленні - 19 років 01 місяць 07 днів, в пільговому обчисленні - 07 років 03 місяці 30 днів, всього 26 років 05 місяців 06 днів.
Посилаючись на положення п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вказує на наявність у нього права на призначення пенсії за вислугою років.
З огляду на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не дотримується порядку призначення пенсії, на яку позивач набув право згідно вимог законодавства, та рішення про призначення пенсії на вислугою років не приймає, позивач вимушений звернутись із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів в судовому порядку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області №879 від 20.07.2022 про вiдмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу рокiв вiдповiдно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звiльнених з вiйськової служби, та деяких інших осіб» з 15.04.2021 - з дати звернення за призначенням такої пенсії, на пiдставi представлених Одеським обласним територiальним центром комплектування та соціальної підтримки документів.
Проаналізувавши положення ст.ст 12, ст. 17, ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького від 17.07.1992 року №393, суд першої інстанції виходив з того, мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення позивачу пенсії за вислугою років за цим Законом, складає 23 календарних роки і більше. При цьому, визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме пільгове обчислення вислуги років.
Враховуючи, що вислуга років позивача з урахуванням часу служби, що підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить більше 23 календарних років, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням ст.ст 12, 17, 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку від 17.07.1992 року №393 і помилково залишено поза увагою те, що обов'язковою умовою для призначення пенсії за вислугу років є наявність у військовослужбовця календарної вислуги років.
При цьому, відповідно до приписів п. 2.12 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб від 14.08.2014 року №530 обчислення вислуги позивачу не проводилось.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 15.08.2018 року №43 звільнений в запас.
Наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (по стройовій частині) від 29.08.2018 року №177 позивача виключено зі списків особового складу університету як такого, що звільнений з військової служби в запас, та направлено для зарахування на військовий облік до Приморського військового комісаріату міста Одеси.
Згідно витягу вказаного наказу та розрахунку вислуги років, проведеного відділом Персоналу Національного університету оборони України імені Івана Черняховського , вислуга років позивача станом на 29.08.2018 року становить:
Календарна - 19 років 01 місяці 07 днів;
Пільгова (водолазні роботи) - 07 років 03 місяці 30 днів;
Всього: 26 років 05 місяців 06 днів.
15.04.2021 року позивач звертався до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закон №2262-XII.
Також, з огляду на залишення вказаних вимог без задоволення, позивач оскаржив відмову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у складанні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України Одеськiй області на документів для призначення йому пенсії за вислугу років згiдно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року по справі №420/14641/21, зобов'язано Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 15.04.2021 - з дати звернення за призначенням такої пенсії.
На виконання вказаного судового рішення Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 06.07.2022 року направлено необхідний пакет документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Одержавши відповідні матеріали, Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області відмовило в призначенні позивачу пенсії відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», про що прийняло рішення від 20.07.2022 року №879.
Як на підставу для відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугою років Управління послалось на те, що відповідно до вимог статті 12 Закону №2262-ХII пенсія за вислугу років призначається особам незалежно від віку, якщо вони звільнені зi служби у період з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки i та 6 місяців і більше.
З огляду на те, що вислуга позивача на день звільнення з військової служби у календарному обчисленні складає 19 років 01 місяць 06 днів, Управління вказало на відсутність правових підстав для призначення пенсії згідно статті 12 Закону №2262-ХII.
Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Згідно із частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
Відповідно до п. 1 Постанови №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 12 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції та невоєнізованої професійно-пожежної охорони, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Міністерством юстиції.
Згідно із підпункту «в» пункту 3 цього Порядку №393 (в редакції, яка діяла на момент проходження позивачем військової служби) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується час проходження служби на пільгових умовах, а саме один місяць служби за півтора місяця, на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів, зазначених у підпункті "б" цього пункту).
Таким чином, статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ встановлений порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема п. «а» ст. 12, визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за цим Законом та для позивача він складає 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
В свою чергу, положеннями ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ та постанови п.п. «в» п. 3 Постанови №393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ і Постанови №393.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 року у справі №750/9775/16-а.
З огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно правової позиції Верховного Суду, аналіз норм Закону №2262-XII у взаємозв'язку з нормами постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон №2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою №393.
З урахуванням викладеного Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Також, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 березня 2021 року по справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-ХІІ в частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, відступила від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Отже, визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме пільгове обчислення вислуги років.
Враховуючи викладене, оскільки позивач проходив службу, яка передбачена Постановою №393, необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованим та суперечить зазначеним вище положенням Закону №2262-ХІІ і Постанови №393, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за вислугою років згідно з пунктом «а» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки судом першої інстанції повною мірою з'ясовані обставини справи, висновки суду відповідають нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв