Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
19 грудня 2022 р. № 520/10558/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо зменшення кількості бойових чергувань (з 10 до 4) ОСОБА_1 у лютому 2022 році;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий 2022 рік виходячи з 10 бойових чергувань та з урахуванням вже виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення у лютому, березні, квітні 2021 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення у лютому, березні, квітні 2021 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати суми компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення у розмірі 2850 грн. за період з 01.05.2021 - 23.02.2022 (по день звільнення згідно наказом № 4-РС від 23.02.2022);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.05.2021 - 23.02.2022 (по день звільнення згідно наказом № 4-РС від 23.02.2022) виходячи з суми 2 850 грн та з урахуванням вже виплачених коштів;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування не у повному обсязі індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця січень 2008 року за період з 27.04.2011 - 28.02.2013;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 27.04.2011 - 28.02.2013 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування не у повному обсязі індексації грошового забезпечення без застосування базового місяця березень 2018 року за період з 01.10.2018-23.02.2022;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.10.2018 - 23.02.2022 із застосуванням базового місяця березень 2018 року, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо обрахунку розміру компенсації за неотримане речове майно без врахування норм та термінів, визначених Міністерством оборони України та неврахування цін на таке майно, що діяли на час звільнення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно з врахування норм й термінів, визначених Міністерством оборони України та цін на таке майно, що діяли на час звільнення.
Ухвалою судді від 01.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 1984,80 грн; всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме відомості щодо обліку робочого часу ОСОБА_1 у лютому 2022 року із відображенням кількості бойових чергувань, розрахункові відомості про нарахування та виплату компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.02.2021 по 23.02.2022, докази нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 27.04.2011 по 28.02.2013 та з 01.10.2018 по 23.02.2022, довідку про вартість речового майна, копію особової справи, документи, що подавались позивачем під час проходження військової служби для виплати компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.02.2021 по 23.02.2022 разом з копіями для відповідача; заяву щодо поновлення строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена позивачу на електронну пошту 02.12.2022, зазначену у позовній заяві, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Позивач 14.12.2022 о 18:51 направила на електронну пошту Харківського окружного адміністративного суду заяву з додатками на виконання ухвали судді від 01.12.2022 про залишення позовної заяви без руху, в якій просила суд відстрочити позивачу сплату судового збору до закінчення розгляду справи; поновити позивачу пропущений процесуальний строк звернення до суду в частині позовних вимог за компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення та компенсацію за неотримане речове майно з врахування норм й термінів, визначених Міністерством оборони України та цін на таке майно, що діяли на час звільнення; витребувати у Військової частини НОМЕР_2 відомості щодо обліку робочого часу ОСОБА_1 у лютому 2022 року із відображенням кількості бойових чергувань, належним чином засвідчені копії документів, а саме: розрахункові відомості про нарахування та виплату належних сум по грошовому забезпеченню з лютого 2022 року по вересень 2022 року (дати останньої виплати), компенсації за піднайом (найом) жилого приміщення за період з 01.02.2021 по 23.02.2022, індексації грошового забезпечення за весь час проходження військової служби з 27.04.2011 по 23.02.2022, компенсації за неотримане речове майно, довідку про вартість речового майна, копію особової справи ОСОБА_1 .
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Щодо відстрочення позивачу сплати судового збору до закінчення розгляду справи ОСОБА_1 зазначає, що станом на дату подання позову Військова частина не видала їй трудову книжку із записом про звільнення, що стало підставою для відмови позивачу у надані статусу безробітного та призначення відповідних виплат. Додатково зазначено, що позивач не має на праві власності рухомого майна, а частка нерухомого майна, що перебуває у власності, є незначною та становить 1/5. При цьому на її утриманні перебуває малолітня дитина, яка в силу життєвих обставин потребує медичного обстеження.
З приводу даного клопотання суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 р. № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору. Крім того, суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору за однієї з умов, перелічених у пунктах 1-3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", лише з урахуванням майнового стану заявника.
Обов'язок обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення у здійсненні сплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Проте, позивачем не надано жодних доказів в обґрунтування того, що позивач має скрутне фінансове становище, тому суд не має можливості достовірно пересвідчитись у матеріальному стані позивача та відсутності достатніх коштів для сплати судового збору.
Аналіз правового врегулювання питання відстрочення сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10.10.2019 по справі №215/3329/19, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів того, що позивач має скрутне фінансове становище, суд підстав для відстрочення сплати судового збору не вбачає та, відповідно, відмовляє позивачу в задоволенні клопотання.
Щодо поновлення позивачу пропущеного процесуального строку звернення до суду в частині позовних вимог за компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення та компенсацію за неотримане речове майно з врахування норм й термінів, визначених Міністерством оборони України та цін на таке майно, що діяли на час звільнення, позивач у заяві зазначив, що на її утриманні перебуває малолітня дитина, яка з 2021 року проходить медичне обстеження та відповідне лікування. Окрім того, в силу життєвих обставин позивач також має проблеми зі здоров'ям, що потребує кваліфікованої допомоги психолога. Через наявні фактори здатність та швидкість її реагування має відповідні затримки, оскільки духовно-емоційне здоров'я зазнало суттєвого погіршення. Також позивач послалась на введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан та зазначила, що перебувала у м. Конотоп Сумської області, який був окупованим певний час, що теж вказує на об'єктивні складнощі у користуванні своїм правом на судовий захист.
З приводу строку звернення суд зазначає, що ч.1 ст.122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач, зокрема, просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення у лютому, березні, квітні 2021 року, та за період з 01.05.2021 - 23.02.2022 виходячи з суми 2 850 грн.
Суд в ухвалі від 01.12.2022 вже дійшов висновку, що дана компенсація не входить до складу грошового забезпечення та вважає, що таку компенсацію слід розглядати як особливий, окремий вид належних військовослужбовцю сум. Відтак, до вказаних правовідносин застосовується строк звернення до суду, який визначений ч. 5 ст. 122 КАС України.
Окрім того, позивач просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за неотримане речове майно з врахування норм й термінів, визначених Міністерством оборони України та цін на таке майно, що діяли на час звільнення. В ухвалі суду від 01.12.2022 про залишення позовної заяви без руху судом встановлено, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини 23.02.2022, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 29.11.2022, тобто із пропуском строку, визначеного ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Щодо посилання позивача на те, що у зв'язку з військовою агресією з боку Російської Федерації та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президентом України Указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено до 21 листопада 2022 року включно.
Однак саме по собі введення воєнного стану не є підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки з часу введення на території України воєнного стану Харківський окружний адміністративний суд функціонує та не припиняв своєї роботи.
Крім того, у позовній заяві позивач не зазначає, яким чином запровадження воєнного стану на території України з 24.02.2022 унеможливило подання позовної заяви у встановлений строк відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, навіть з урахуванням перебування позивача у березні 2022 року під окупацією, які поважні причини створювали перешкоди позивачу для звернення до суду в період з квітня 2022 року по 29.11.2022 року.
Окрім того в заяві відсутні будь-які поважні причини які свідчать про неможливість звернення позивача до суду в місячний строк з вимогами про компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення у лютому, березні, квітні 2021 року, та за період з 01.05.2021 - 23.01.2022 року, які відбувались до введення військового стану.
Посилання позивача на погіршення здоров'я суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем до суду не подано.
З приводу витребування у Військової частини НОМЕР_2 необхідних доказів позивач зазначила, що неодноразово зверталася письмово до відповідача стосовно вирішення спірних правовідносин та просила надати копії документів. Однак, військова частина жодної відповіді не надала.
Суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
Отже, позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. У разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інш.), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.
Позивачем до заяви на виконання ухвали суду від 01.12.2022 додано копію заяви про витребування доказів у відповідача разом з доказами направлення, проте як вбачається з опису вкладення поштового відправлення заява направлена лише 13.12.2022, при цьому з квитанції про направлення від 13.12.2022 вбачається, що вона надіслана взагалі не військовій частині, а ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Оскільки позивачем вказану заяву про витребування доказів направлено 13.12.2022, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення, тобто встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк для розгляду звернення позивача у відповідача ще не сплинув, та в наданні документів позивачу не відмовлено. Окрім того, вказану заяву направлено іншій особі вже після подання до суду даної позовної заяви.
Посилання позивача у позовній заяві, що вона двічі вже зверталася письмово до відповідача із заявами, в яких піднімала як питання надання копій документів, так і проведення нарахування та виплати належних сум, однак подані нею звернення залишилися без відповіді зі сторони відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки вказані твердження не підтверджуються належними та допустимими доказами. До позовної заяви позивачем додано три копії фіскальних чеків про відправку поштових відправлень та повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких суд не вбачає за можливе встановити особу, яка зверталася до відповідача та з якими саме заявами. З опису вкладення поштового відправлення, наданого позивачем, також неможливо встановити що саме та кому направлялось, оскільки в описі не зазначено ім'я одержувача.
Отже, у вказаний судом строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали та станом на момент прийняття зазначеної ухвали позивач недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунув, у зв'язку з чим позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Волошин