ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" грудня 2022 р. справа № 300/3988/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 (надалі - представник позивача) звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено про те, що при розгляді заяви про перерахування пенсійних виплат ОСОБА_1 на банківський рахунок, відкритий в АТ «ОТП БАНК» відповідач протиправно відмовив в проведенні такого перерахування, мотивуючи тим, що виплата пенсії позивачу призупинена з 01.11.2021. Представник позивача вважає, таку відмову протиправною та такою, що суперечить вимогам ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.18-19).
24.10.2022 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що жодних дій чи бездіяльності щодо позивача не допускав. Звертає увагу суду на ту обставину, що заяву про перерахування пенсійних виплат ОСОБА_1 на банківський рахунок, відкритий в АТ «ОТП БАНК» на даний час вирішити неможливо, оскільки виплата пенсії позивачу призупинена з 01.11.2021.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.10.2022 про відкриття провадження у справі, витребувано у відповідача належним чином завірені копії пенсійної справи ОСОБА_1
25.10.2022 на адресу суду відповідачем подано витребувані судом докази.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
ОСОБА_3 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданим органом 2ISR 27.12.2018, термін дії до 27.12.2028 року (а.с.7).
Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_3 , з липня 1996 позивачу призначена пенсія за віком.
У зв'язку з тим, що позивач виїхав на постійне місце проживання до держави Ізраїль, ОСОБА_3 згідно розпорядження знятий з обліку з липня 2000 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.11.2014, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з 30.07.2011.
На виконання рішення суду, управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську поновлено виплату пенсії за віком ОСОБА_3
12.09.2022 представник позивача звернулась до відповідача із заявою, до якої серед іншого, долучила заяву ОСОБА_3 , про виплату належних йому сум пенсії (грошової допомоги, іншої грошової виплати) на його поточний рахунок в АТ «ОТП БАНК» (а.с.10-11).
Листом від 16.09.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило представника позивача, що у зв'язку з отриманою інформацією від ПАТ КБ «Приватбанк» позивачу надіслано повідомлення з проханням звернутись в Пенсійний фонд для подання нової заяви про підтвердження виплат через банківську установу. Оскільки ОСОБА_3 з такою заявою не звертався, то з травня 2021 року виплата пенсії проводилась через відділення поштового зв'язку за місцем фактичного проживання. Однак, суми пенсій, які виплачувались через поштове відділення, повертались як невиплачені за період з 01.05.2021 по 31.10.2021. Як наслідок, на виконання вимог ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем припинено виплату пенсії ОСОБА_3 з 01.11.2021. Отже, враховуючи те, що виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена з 01.11.2021, то у відповідача немає можливості провести виплату пенсії на поточний рахунок АТ «ОТП БАНК» до подачі заяви про поновлення пенсійних виплат (а.с.14).
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, зокрема, за принципом рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 ст.8 вказаного Закону встановлено, що право на отримання пенсій мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Згідно з ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 (далі Порядок) визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно з п.6 Порядку одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до п.п.8-9 Порядку, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
Згідно з п.10 Порядку, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з'ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
Відповідно до п.п.12-13 Порядку, органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки у трьох примірниках.
Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.
З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Аналогічні положення закріплені у п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках.
Як зазначено судом вище, фактично відмовляючи у виплаті позивачу пенсії на визначений ним банківський рахунок, відповідач посилається на те, що виплата пенсії ОСОБА_3 призупинена з 01.11.2021 та для її поновлення заявнику необхідно особисто звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління та подати нову заяву для поновлення виплати пенсії.
Проте, суд вважає зазначені доводи відповідача помилковими, з огляду на те, що особиста заява позивача від 30.06.2022 року про виплату пенсії, надіслана як додаток до заяви представника, повністю відповідає формі, яка встановлена додатком 1 Порядку що не заперечується відповідачем.
Таким чином, на думку суду, під «особистим зверненням пенсіонера», про що зазначено у п.10 Порядку, необхідно розуміти особисте підписання пенсіонером заяви про виплату пенсії, а не фізичне переміщення цієї особистої заяви пенсіонером до відповідача.
За таких обставин, суд зазначає, що позивачем дотримано вимоги щодо особистої подачі заяви до відповідача про виплату пенсії на банківський рахунок.
Водночас, суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само, встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як встановлено судом, відповідачем зупинено виплату пенсії позивача з 01.11.2021.
Вказана обставина, на думку суду, унеможливлює вирішення вимог щодо виплати пенсії на визначений позивачем рахунок в банківській установі, до вирішення питання про поновлення виплати пенсії.
При цьому, в межах даної справи позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії позивача на його особистий банківський рахунок, однак, не оскаржує дії (рішення) щодо припинення виплати пенсії як такої.
Враховуючи те, що дії відповідача щодо зупинення виплати пенсії позивача не є предметом розгляду в межах даних спірних правовідносин, то суд доходить висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.