номер провадження справи 22/25/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
15.12.2022 Справа № 908/2656/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.,
При секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників учасників справи:
від позивача (стягувача): не з'явився
від відповідача (заявника, боржника): не з'явився
розглянувши заяву (вих. № б/н від 05.12.2022) Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2656/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрінтех” (вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7, м. Харків, 61064; адреса для листування: пр. Юрія Гагаріна, буд. 20, офіс 2319, м. Харків, 61001)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504)
про стягнення 2 312 111,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
05.12.2022 до Господарського суду Запорізької області через систему “Електронний суд” надійшла заява (вих. № б/н від 05.12.2022) Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, згідно якої просив відстрочити на період дії в Україні воєнного стану виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/2656/21 про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрінтех” 2034000,00 грн. основного боргу, 39093,21 грн. 3% річних, 104999,33 грн. інфляційних втрат, 32671,39 грн. судового збору.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2022, вказану вище заяву передано на розгляд судді Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.12.2022 у справі № 908/2656/21 вказана заява прийнята до розгляду суддею Ярешко О.В., судове засідання з розгляду заяви призначено на 15.12.2022, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду.
У судове засідання 15.12.2022 представники сторін не з'явилися.
Відповідно ч. 3 ст. 222 ГПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч. 2 ст. 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи належне повідомлення позивача (стягувача) та відповідача (заявника, боржника) про розгляд заяви, суд визнав можливим розглянути заяву за відсутності представників сторін.
Заява мотивована таким. На теперішній час існують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. ДП “НАЕК “Енергоатом” було створено на базі майна атомних електростанцій України та їх інфраструктури. Дохід ДП “НАЕК “Енергоатом” на 99% складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її відокремленими підрозділами - атомними електростанціями. У зв'язку з військовою агресією РФ проти України, введенням в Україні воєнного стану, 04.03.2022 м. Енергодар Запорізької області та ВП ЗАЕС були захоплені військовими силами РФ та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11.09.2022 ВП ЗАЕС повністю зупинена. З 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС. Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача; за 1 півріччя 2022 ДП “НАЕК “Енергоатом” отримані збитки в розмірі 4,8 млрд.грн. За таких обставин, у період втрати відповідачем значної частини своїх виробничих отужностей, об'єктивно унеможливлені своєчасні та в повному обсязі розрахунки перед позивачем. Наявні ресурси, у тому числі грошові кошти, спрямовуються в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС. Видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті ціього відокремленого підрозділу. Формування бюджету на наступний рік відбувається в грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно, видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції ДП “НАЕК “Енергоатом” були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. Наразі виконуються роботи по ремонту та технічного обслуговування енергоблоків. Перерозподіл коштів та спрямування їх на погашення боргів ВП ЗАЕС, який не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним наслідком тимчасової окупації м. Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших підрозділів ДП “НАЕК “Енергоатом”. ДП “НАЕК “Енергоатом” внесено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Внаслідок масованих ракетних атак і атак БПЛА на об'єкти енергетичної системи України, спричинено шкоду, яка складає 30% енергетичних потужностей держави. Основним постачальником електроенергії для України є АЕС. Завдяки ДП “НАЕК “Енергоатом” можливе утримання встановленого тарифу на електроенергію для населення на поточному, низькому рівні. Негайне виконання судового рішення ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об'єктів атомної енергетики, чим загрожує безпеці держави та населенню України; може спричини невиконання спеціальних обов'язків для забезпечення доступності ціни на електроенергію для населення. Відстрочення виконання судового рішення буде відповідати балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
14.12.2022 до суду через систему “Електронний суд” від заявника надійшло уточнення до заяви, згідно якої прохальну частину заяви виклав в іншій редакції. Просив відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2021 у справі № 908/2656/21, що набрало законної сили 20.07.2022, в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Розглянувши матеріали заяви, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду в даній справі, виходячи з такого.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2022 у справі № 908/2656/21 стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенерую ча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, код ЄДРПОУ ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрінтех” (вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7, м. Харків, 61064; адреса для листування: пр. Юрія Гагаріна, буд. 20, офіс 2319, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 37461045) 2034000 (два мільйони тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 104999 (сто чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 39093 (тридцять дев'ять тисяч дев'яносто три) грн. 21 коп. 3% річних, 32671 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 39 коп. судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.07.2022 у даній справі, вказане рішення залишено без змін.
На виконання рішення, Господарським судом Запорізької області 15.08.2022 видано відповідний наказ.
За приписами ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Рішенням Суду в справі «Глоба проти України» від 05.07.2012 суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.
На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України»).
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999).
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Разом з тим, відповідно ч.ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною четвертою даної статті визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами з дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання судового рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Відстрочення виконання судового рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, у свою чергу, має сприяти реальному його виконанню на користь стягувача та в найкоротший термін.
Тобто, вирішуючи питання відстрочення виконання судового рішення суд має оцінити надані заявником докази на предмет того, що запропонований ним строк відстрочення дійсно сприятиме виконанню судового рішення, буде ефективним та не призведе до безпідставного затягування виконання рішення суду.
Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Суд зазначає, що введення воєнного стану негативним чином впливає на можливість ведення господарської діяльності суб'єктами господарювання, не лише відповідача (боржника), але й позивача (стягувача).
Боржник (заявник) не надав достатніх доказів на підтвердження винятковості обставин та в обґрунтування неможливості одночасного виконання рішення суду по даній справі. Боржником не наведено обставин реальної можливості виконання ним судового рішення в строк, який він просить, крім того, не визначено конкретного строку відстрочення судового рішення.
Суд також враховує, що відповідач отримав від позивача товар за договором № 401(1)20УК від 03.11.2020/53-121-01-20-09892 від 18.11.2020 ще у грудні 2020 року за який у встановлені в договорі строки не розрахувався. Саме недобросовісна поведінка відповідача, як контрагента позивача, стала підставою для звернення останнього до суду з позовом. На теперешній час судове рішення, що набрало законної сили та підлягає негайному виконанню, відповідачем не виконано, внаслідок чого позивачу завдаються збитки, зокрема, через інфляційні процеси, що відбуваються в державі.
Відокремлений підрозділ «ЗАЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» не має статусу юридичної особи. Відповідачем у справі та боржником за наказом є юридична особа - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", місцезнаходженням якого є м. Київ, що не є окупованою територією.
Проаналізувавши доводи заявника щодо відстрочення виконання судового рішення та надані в їх обґрунтування докази, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення суду в даній справі.
Суд зазначає, що безпідставне надання відстрочки виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період, без дотримання балансу інтересів сторін, позбавляє стягувача можливості захистити свої права та отримати задоволення своїх грошових вимог у процедурі примусового виконання судового рішення.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви(вих. № б/н від 05.12.2022) Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про відстрочення виконання судового рішення в справі № 908/2656/21.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви (вих. № б/н від 05.12.2022) Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про відстрочення виконання судового рішення у справі № 908/2656/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Повний текст ухвали складено та підписано - 19 грудня 2022.
Суддя О.В. Ярешко