ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
13.12.2022р. Справа № 904/2364/22
Васильєв О.Ю.,
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК Оріон», м. Київ
До: Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м. Нікополь
Про: стягнення 90 132, 42 грн. (розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду)
Суддя Васильєв О.Ю.
секретар судового засідання Броян А.Р.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача (заявника): Якимець Я.К. (адвокат)
СУТЬ СПОРУ:
ТОВ «ГК Оріон» (позивач) звернувся з позовом до АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) про стягнення 90132, 42 грн. (в т.ч.: 70 394, 52 грн. - основна заборгованість; 8 742,93 грн. - інфляційні втрати , 1 024,09 грн. - 3% річних; 9 970,88 грн. - пеня) заборгованості за договором поставки №2102315 від 11.05.21 р.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.22р. у справі №904/2364/22 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача - АТ «Нікопольський завод феросплавів» на користь позивача - ТОВ «ГК Оріон»: 70 394, 52 грн. - основної заборгованості; 8 742,93 грн. - інфляційних втрат, 1 024,09 грн. - 3% річних; 3 000,00 грн. - пені та 2481, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
30.11.22р. АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач) подав до суду заяву про відстрочення виконання цього рішення суду строком на 1 рік, або до закінчення воєнних (бойових) дій у м. Нікополі. Заява обґрунтована наявністю обставин, які пов'язані з військовою агресією та воєнним станом, що ускладнюють виконання рішення суду. Так, починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по Каховському водосховищу від міста Нікополь. 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію АТ НЗФ, що призвело до руйнування його виробничих потужностей, це підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.07.2022 та протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу від 17.08.2022. З 19.07.2022 до теперішнього часу обстріли ворожими військами міста Нікополь та Нікопольського району продовжуються. 20.07.2022 виведена з ладу залізнична колія, що підтверджується інформацією голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка. Згідно з переліком Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169) Нікопольський район (Нікопольська міська територіальна громада) визнана такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Крім того, відповідач зазначає, що 15.08.2022 російські збройні сили вдруге обстріляли промислові потужності відповідача, що також призвело до пошкодження та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Даний факт підтверджується Витягом з ЄРДР від 15.08.2022, Повідомленням ДСНС від 15.08.2022, а розмір завданої шкоди підтверджується довідкою щодо наслідків військової агресії рф проти України оформленою протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу 22.08.2022. Згідно зі змістом якої не отриманий прибуток на обсяг невиробленої феросплавної продукції складає 49 567 128 грн. без ПДВ, а збитки від невиробленої продукції складає 182 504 501 грн. без ПДВ.
Вищевказане впливає на фінансові можливості АТ НЗФ, однак підприємство намагається працювати в таких умовах, сплачувати податки до Державного та місцевого бюджет та заробітну платню працівникам товариства. В той же час, з боку державного бюджету перед АТ НЗФ існує заборгованість щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 997 млн. грн. (довідка від 09.08.2022). Також, слід врахувати факт щоденного перебування робітників заводу у бомбосховищах в період робочого часу (до декількох годин). Тому, сплата заборгованості стягнутої рішення суду від 21.11.22р. в тих військових умовах є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки.
Ухвалою суду від 08.12.22р. розгляд вищезазначеної заяви призначено на 13.12.22р.
В засідання 13.12.22р. з'явився лише представник відповідача. Позивачем подано до суду заяву про розгляд заяви без участі його представника.
Розглянувши подану заяву, а також докази подані в її обґрунтування, заслухавши в засіданні доводи боржника, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ч.ч. 3,4 вказаної статті підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Суд зауважує, що подана відповідачем заява про відстрочення виконання рішення направлена на фактичне виконання рішення суду, а дії відповідача підтверджують, що він визнає наявність заборгованості, однак просить суд врахувати його матеріальні інтереси та фінансовий стан.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
В рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
З огляду на викладене, а також враховуючи принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції, правові позиції сторін у даній справі та фактичний стан відповідача, суд вважає розумним та обґрунтованим часткове задоволення заяви боржника та відстрочення виконання судового рішення у цій справі на шість місяців сприятиме справедливому балансу інтересів обох сторін, а також реальному та фактичному виконанню рішення суду з врахуванням
За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Так, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши викладені боржником обставини, враховуючи майнові інтереси обох сторін, дослідивши надані заявником в обґрунтування заяви докази, суд вбачає підстави для часткового задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.22р. у справі №904/2364/22 на шість місяців строком до 13.06.23р.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.234, 235, 255, 256, 331 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1.Заяву Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про відстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
2.Відстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.22р. у справі №904/2364/22 на шість місяців - до 13.06.2023р.
Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Повний текст ухвали складено 19.12.22р.
Суддя Васильєв О.Ю.