73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"22" жовтня 2007 р. Справа № 8/358-АП-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-Енергія"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 8666666 грн. 00 коп.
за участю представників сторін:
прокурор Мяло Н.В.
від позивача - директор Кравченко Д.В., пасп. серії МО №789006 від 30.12.99., протокол №1 від 16.09.05.
від відповідача-1 - ГДПІ Тосік Н.І., дов. №3/9/10-026 від 09.01.07.
від відповідача-2 - пров. спец. Решетка В.В., дов. №14-08/2058 від 26.09.07.
ТОВ "Венчурне інноваційне підприємство-Енергія» (далі ТОВ «ВІП-Енергія») звернулось до суду з позовом про спонукання Державну податкову інспекцію у м. Херсоні надати управлінню Державного казначейства України в Херсонській області висновок з вказівкою суми податку, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, згідно декларації по податку на додану вартість від 19.12.05 в сумі 8666666 грн., спонукати управління Державного казначейства України відшкодувати бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 8666666 грн. на розрахунковий рахунок позивача. В позові зазначено, що за результатами діяльності за листопад 2005 року згідно пп. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у позивача виникло право на бюджетне відшкодування в сумі 8 666666 грн. 19.12.05 позивачем подана до ДПІ у м. Херсоні декларація з ПДВ із заявою про відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок позивача. В січні 2006 року за результатами виїзної позапланової документальної перевірки (акт перевірки від 4 лютого 2006 року) податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення-рішення від 6 лютого 2006 року № 0000822301/0 та від 10 березня 2006 року про зменшення бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 8666666 грн. Позивач вказує на те, що апеляційне узгодження закінчилось 06.03.2007. Товариством «ВІП-Енергія» було самостійно погашено податкове зобов'язання та штрафні санкції в сумі 170 грн. Отже, вважає, що податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування є відкликаними в день погашення донарахованого податковим органом податкового зобов'язання. Згідно пп.7.7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ повинна протягом 5 -ти робочих днів надати до Державного казначейства висновок з вказівкою суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно до пп.7.7.6. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» управління Держказначейства зобов'язано протягом 5-ти операційних днів після одержання висновку ДПІ перерахувати грошові кошти на рахунок позивача. Вищезазначені терміни скінчились 22.03.2007 г., але грошові кошти на рахунок позивача не надійшли. З 22.03.2007 виникла бюджетна заборгованість перед позивачем. Своєю бездіяльністю відповідачі порушили права позивача, які охороняються ст. 41 Конституції України, порушили ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції по правам людини та основним свободам, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР от 17.07.1997 г.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (перший відповідач ) проти позову заперечує, посилаючись на те, що ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000822301/0 від 06.02.06 за висновками перевірки обґрунтованості заявленого позивачем до відшкодування ПДВ за листопад 2005 року. Перевіркою встановлені порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3, підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10. 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість", в результаті чого товариством завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за листопад 2005р., на 8 666 666,00грн. Перевіркою встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення є віднесення підприємством до складу податкового кредиту за жовтень 2005р. сум податку на додану вартість з вартості нематеріальних активів, а саме виключних немайнових прав на ноу-хау (бази даних) на загальну вартість 52000000грн., в тому числі ЛДВ - 8666666 грн., внесених до статутного фонду товариства приватним підприємством «Сириус», відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-Енергія". у ТОВ «ВІП-Енергія" було відсутнє право на податковий кредит за господарською операцією, яка не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. ТОВ «ВІП-Енергія" завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, за листопад 2005р. на 8 666 666,00грн., через відсутність надмірно сплачених сум з податку на додану вартість до державного бюджету.
Позивач зазначив в якості другого відповідача -управління Держказначейства України в Херсонській області, тоді як з 20 листопада 2006 року внаслідок реорганізації управління перетворилось в Головне управління Державного казначейства у Херсонській області. За таких обставин, суд замінив управління Держказначейства України в Херсонській області на правонаступника - Головне управління Держказначейства у Херсонській області. Другий відповідач повідомив суд, що відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України та Положення про Державне казначейство України,, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1232, Державне казначейство України та його територіальні органи, що підпорядковуються Міністерству фінансів України, є юридичними особами, які згідно своїх основних завдань здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятих зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями. Натомість до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасним внесенням обов'язкових платежів до бюджету, у тому числі й проведення бюджетного відшкодування з ПДВ. У разі обґрунтованості позову та задоволення позовних вимог, відшкодування ПДВ буде проводитись у відповідності з Порядком відшкодування податку на додану вартість та у відповідності до наказу Державного казначейства України та ДПА України від 27.04.2004р. № 82/245, затвердженим в Міністерстві юстиції України 24.05.2004р. за №645/9244, "Про затвердження порядку взаємодії між органами Державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість».
В розгляд справи вступив прокурор Херсонської області.
Розглянувши матеріали справи в судових засіданнях 12 жовтня 2007 року з перервою до 22 жовтня 2007 року, заслухавши представників сторін, прокурора, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП-Енергія" зареєстроване рішенням Херсонського міськвиконкому від 20.09.2005р. за № 1499102000, взято на податковий облік до ДПІ у м. Херсоні 22.09.2005р., зареєстровано як платника податку на додану вартість 30.09.2005р. ТОВ «ВІП-Енергія" задекларовано до відшкодування суму податку на додану вартість за листопад 2005р. -8666666 грн.
В лютому 20006 року ДПІ у м. Херсоні була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «ВІП-Енергія" з питання обґрунтованості заявленого де відшкодування податку на додану вартість з бюджету за листопад 2005р. (акт від 04.02.2006р. № 314/23-7/33725852).
Перевіркою встановлені порушення пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3, підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10. 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97 "Про податок на додану вартість" , в результаті яких товариством завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за листопад 2005р., на 8666666 грн.
За висновками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення (форми В 1) від 6 лютого 2006 року № 0000822301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 8666666 грн. У зв'язку з тим, що товариству на момент перевірки не була відшкодована сума, яка заявлялась до відшкодування, податковий орган визначив податкові зобов'язання в розмірі 0 грн., штрафні санкції не були застосовані. В картці особового рахунку позивача була зменшена сума бюджетного відшкодування на 8666666 грн. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення до ДПІ у м. Херсоні позивач не надав.
Позивач звертався до господарського суду Херсонської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 6 лютого 2006 року № 0000822301/0, а також визнання недійсним акту перевірки ДПІ у м. Херсоні від 4 лютого 2006 року. Але судом було відмовлено в задоволенні позову, податкове повідомлення-рішення визнано правомірним. Рішення господарського суду набрало законної сили 02.08.06.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Згідно пп.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.
Згідно з пп. 7.7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні
бюджетного відшкодування.
В даному випадку податкова інспекція здійснила перевірку обґрунтованості заявленої до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість та прийшла до висновку про неправомірність заявленої суми. ДПІ було сформоване та надіслане позивачу податкове повідомлення-рішення за формою «В 1»відповідно до пп. «г»п. 3.1, п. 3.2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових санкцій), затверд. наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253.
Посилання позивача на те, що товариству було визначено податкове зобов'язання в сумі 170 грн. не відповідає обставинам справи. Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»або іншими законами України. Податковий орган, який є контролюючим, має право самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. В даному випадку податкове зобов'язання не нараховувалось, штрафні санкції не застосовувались, а було зменшено суму заявленого позивачем бюджетного відшкодування. Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно п. 17 Указу Президента України “Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.1998 № 857/98 передбачено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Таким чином, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого в податковій декларації, прирівнюється до заниження податку на додану вартість.
Посилання позивача на те, що податкові повідомлення-рішення № 0000822301/0 від 06.02.06 або № 0000822301/1 від 10.03.06 є відкликаними, не знайшло свого підтвердження при розгляді справи. Зокрема, податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій самостійно
погашається платником податків; або контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій); або рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом. Жодного з вищевказаних випадків не відбулося. Сплата 170 грн. платіжним дорученням № 1 від 6 березня 2007 року не є доказом самостійного погашення платником податків податкового зобов'язання, оскільки ДПІ було зменшене бюджетне відшкодування, а не донарахована сума 170 грн. податкового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72 (в редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Відшкодування ПДВ за висновком податкового органу здійснюється лише у безспірному порядку, а виконання за судовим рішенням щодо відшкодування ПДВ з Державного бюджету України проводяться на підставі висновку Державного казначейства України. Порядок відшкодування податку на додану вартість не відносить платників податку до суб'єктів відносин, що виникають із приводу надання та отримання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість, оскільки такий висновок надається податковим органом органу казначейства, а не платнику податку. За своїм змістом позовні вимоги в частині спонукання ДПІ надати до Головного управління держказначейства висновки із зазначенням сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеного законом.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати, сплачені позивачем в сумі 1700 грн. та 3 грн. 40 коп. при поданні позову, відносяться на позивача. Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Хом'якова
Постанову складено у повному
обсязі та підписано 26 жовтня 2007 року.