Справа № 750/8922/22
Провадження № 1-кс/750/2960/22
УХВАЛА
15 грудня 2022 року м. Чернігів
Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022272010000298 від 12.12.2022 стосовно :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лисичанськ, Луганської області, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працюючого, зі слів до затримання працюючого кондуктором АТП на вул. Громадській, 64 м. Чернігів, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого згідно даних паспорту за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів згідно довідки ВПО зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.190, ч. 2 ст. 307 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.307 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, у зв'язку з чим наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Слідчий підтримала клопотання, зазначила, що в ході огляду мобільного телефону було виявлено переписку з іншими абонентами,в яких підозрюваний вказує місця, де він зробив «закладки», тобто вчиняв дії щодо продажу наркотичних засобів.
Підозрюваний просив надати йому ще один шанс. На його думку, все це сталось через дівчину.
Захисник з клопотанням не погодилась, вважала можливим залишити застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказала, що на даний час не доведено, що підозрюваний вчиняв дії з метою збуту наркотичних засобів, а не для власного вжитку. Просила звернути увагу на наявність у підозрюваного постійного місця проживання.
Заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
СВ Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022272010000298 від 12.12.2022 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України, ч.2 ст. 307 КК України.
13.12.2022 ОСОБА_6 , 1997 року народження, затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.1 ст. 307 КК України (протокол затримання від 13.12.2022, час фактичного затримання: 17 год. 09 хв.).
Постановою слідчого паро перекваліфікацію кримінального правопорушення від 14.12.2022 перекваліфіковано кримінальне правопорушення з ч. 3 ст. 190, ч.1 ст. 307 КК України на ч.3 ст. 190, ч.2 ст.307 КК України.
14.12.2022 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.
Згідно з ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 ч.2 ст.183 КПК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до п. «с» ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В рішеннях Європейського суду існує розширене трактування терміну обґрунтована підозра, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають достатніми, щоб виправдати подальше висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), що будь-яка стороння особа може бути переконаною в тому, що ця особа причетна до даного кримінального провадження.
У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення.
Поряд із цим, слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
На етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Таким чином, висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Отже, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Оцінюючи доводи слідчого щодо існування ризиків передбачених п.1,2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема, доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_6 зможе переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на таке.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.2 ст.307 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, за одне з яких передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.
При обранні виду запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги серйозний характер загрози для суспільного порядку вчиненого протиправного діяння, предметом якого є заборонені наркотичні засоби, враховує вік підозрюваного, його матеріальний та сімейний стан.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_6 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання в місті Чернігові, із врахуванням наведених вище обставин, не є настільки переконливим та вагомим фактором, щоб знизити ризик можливого переховування ОСОБА_6 до маловірогідності настання чи повністю виключити такий ризик.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_6 у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик його переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Оцінюючи ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, та перешкодити кримінальному провадженню іншим шляхом, слідчий суддя зазначає, що ці доводи сторони обвинувачення є переконливими, оскільки на даний час залишається не встановленим джерело походження психотропних речовин. Підозрюваний на даний час відмовився давати показання із посиланням на ст. 63 Конституції України.
В оцінці ризику щодо можливості вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя приходить до висновку, що цей ризик, наведений слідчим в клопотанні та підтриманий прокурором в судовому засіданні, знайшов свого підтвердження.
Зокрема, слідчим суддею встановлено, що до підозрюваного ОСОБА_6 в рамкам іншого кримінального провадження був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю. Проте, не зважаючи на дані обставини, ОСОБА_6 продовжив здійснювати злочинну діяльність.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених п.п.1,2,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, що відповідно до п.2 ч.1 ст.194 КПК України є підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що у разі застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, на даному етапі розслідування кримінального провадження, неможливо запобігти наведеним у клопотанні ризикам, що дасть можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, клопотання слідчого є доведеним і його слід задовольнити. В задоволенні клопотання захисника належить відмовити.
Разом з тим, слідчий суддя частково погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що в даному випадку необхідно визначити розмір застави в розмірі 520 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи підозрюваної, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від 20 до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, при вирішенні питання розміру застави, слідчий суддя вважає за можливе визначити її у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 грн, та у разі застосування такого альтернативного запобіжного заходу як застава визначити необхідність виконання підозрюваним наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та /або роботи.
У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним що підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, покладених на нього обов'язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИЛА:
В задоволенні клопотання захисника про залишення підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» на строк до 08 лютого 2023 року.
Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17:09 год. 13 грудня 2022 року.
Строк закінчення дії ухвали - 08 лютого 2023 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконання після її оголошення.
Заставу визначити у розмірі 150 (ста п'ятидесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 402 600 (чотириста дві тисячі шістьсот) грн., яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали буде виготовлено та проголошено 16 грудня 2022 року о 12 год 00 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1