Справа № 167/527/21
Номер провадження 1-кп/167/16/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2022 року місто Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду об'єднане кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: за № 12021030590000269 від 12.06.2021 року, за № 12022030590000052 від 05.02.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Рожище Волинської області, освіта середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Ківерцівського районного суду від 29.05.2019 року за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі та на підставі статтей 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, судимість за яким у встановленому законом порядку не знята та не погашена,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу ( далі - КК) України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 в період з 09.06.2021 року по 11.06.2021 року у вечірню пору доби (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_7 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, повторно, перебуваючи поблизу господарського приміщення, умисно таємно викрав брухт чорних металів, та в подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, шляхом пошкодження дверей, незаконно проник всередину вказаного господарського приміщення, звідки умисно таємно викрав брухт чорних металів, а всього умисно таємно викрав брухт чорних металів загальною масою 90 ( дев'яносто) кілограм, вартість якого становить 614 ( шістсот чотирнадцять) гривень 70 ( сімдесят) копійок, яким розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_8 майнову шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисні протиправні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто вчинив злочин, передбачений частиною 3 статті 185 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 04.02.2022 року близько 21 год 30 хв, перебуваючи в приміщенні кухні житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майна, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_33, яке виразилось у тому, що ОСОБА_4 кинув останню на ліжко та, долаючи опір потерпілої, наніс не менше трьох ударів кулаками рук по тулубу і обличчю, та стиснув шию обома руками, після чого, повторно, відкрито заволодів мобільним телефоном марки « Samsung», моделі « Galaxy J5», вартістю 1 333, 33 грн, який належить потерпілій та який знаходився в руках малолітньої ОСОБА_10 . Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел на відкрите заволодіння чужого майна та усвідомлюючи, що за його діями можуть спостерігати потерпіла ОСОБА_33 та малолітній свідок ОСОБА_10 , покидаючи територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , відкрито заволодів: пластиковою каністрою ємністю 10 літрів, вартістю 46, 67 грн; пластиковою каністрою ємністю 20 літрів, вартістю 50, 00 грн, заповнених бензином А-95, вартістю 961, 80 гривень. Після чого залишив територію домоволодіння та розпорядився вказаним майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_33 майнової шкоди на загальну суму 2 391, 80 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив умисні протиправні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна ( грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, тобто вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою позицію щодо вини у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, під час судового розгляду неодноразово змінював: визнавав вину повністю, не визнавав вину, заперечував обставини вчинення злочину. Від давання показань відмовився. У судових дебатах і останньому слові свою вину визнав повністю, заявив про щире розкаяння, просив суд суворо його не карати та надати шанс на виправлення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою позицію щодо вини у відкритому викраденні чужого майна ( грабежі), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, під час судового розгляду неодноразово змінював: визнавав вину повністю, не визнавав вину, заперечував обставини вчинення злочину. Від давання показань відмовився. У судових дебатах і останньому слові свою вину визнав повністю, заявив про щире розкаяння, просив суд суворо його не карати та надати шанс на виправлення.
Відповідно до статтей 22, 26 Кримінального процесуального кодексу України ( далі - КПК України), кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих ( розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих ( розшукових) дій, негласних слідчих ( розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Незважаючи на неодноразову зміну під час судового розгляду своєї позиції щодо вини і, крім того, повного визнання у судових дебатах і в останньому слові обвинуваченим ОСОБА_4 своє вини у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, і у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, незважаючи на відмову від давання показань, його винуватість у вчиненні вищенаведених злочинів повністю об'єктивно підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
За епізодом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, були досліджені наступні докази: заслухані показання свідків.
Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що він здійснює підприємницьку діяльність по скупці металобрухту. Приблизно в червні місяці 2021 року ОСОБА_4 привіз йому металобрухт кількістю 90 кілограм. Того дня він був на вулиці, до нього підійшла ОСОБА_12 з онуком і сказала, щоб прийняв метал. Даний металобрухт ОСОБА_4 привіз велосипедом, разом із ОСОБА_13 , з села Дмитрівка Луцького району. Чи ще хтось з ними був, то не пам'ятає. Там була стара бляха з криші і ще різні речі, які, як вони говорили, були їхні: зі старої бабиної хати. Пояснювали, що ОСОБА_14 , чи то бабина хата, чи то материна хата, що там хтось помер і вони забрали там цю бляху. Він їм тоді заплатив за цей металобрухт приблизно 450 гривень. Кошти передав ОСОБА_15 . Серед речей, які здавав ОСОБА_4 того дня, був алюмінієвий умивальник і його вилучили працівники поліції. Більше нічого працівники поліції у нього не вилучали. Куди потім пішов ОСОБА_4 , не знає. Також свідок ОСОБА_16 , що ОСОБА_4 і раніше здавав метал, але в 2021 році був перший раз. Місце, де приймає металобрухт (дійснює підприємницьку діяльність) не огороджене, однак є контора.
Допитаний безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що, не пам'ятає якого числа, ним був здійснений дзвінок на лінію 102, стосовно того, що у його тестя та тещі з приміщення сараю був викрадений металобрухт і не тільки, там також були речі господарського призначення: тиски, труби і таке інше. Зробив виклик від імені ОСОБА_18 , оскільки він є власником будинку, однак на даний час він вже помер (приблизно рік тому). Його дружина ОСОБА_8 ( потерпіла по справі) також вже померла. Він побачив ОСОБА_19 , який на його погляд перебував у стані алкогольного сп'яніння, коли він виходив від сусідів з мішком металобрухту, і підійшов до нього та сказав, що виламані в сараї двері і зник металобрухт, тому у ОСОБА_4 є шанс повернути викрадені речі і тоді йому нічого за це не буде. ОСОБА_4 відповів, що нічого він не крав. Після чого ОСОБА_4 з вищевказаним мішком металобрухту пішов в посадку. Затримувати його свідок ОСОБА_17 не став, але викликав працівників поліції. Серед викрадений речей були: слюсарські тиски, стовпчики для будування та інше господарське приладдя і столярські інструменти, все металеве. Викрадені речі знаходились в сараї під замком за адресою: АДРЕСА_4 . На території подвір'я знаходився лише металевий рукомийник, а всі інші речі були в сараї під замком. Рукомийник був старий, алюмінієвий. Свідок ОСОБА_17 зробив висновок, що в мішку ОСОБА_4 металобрухт, оскільки він у нього впав та розкрився, звідки було видно якийсь метал та під час падіння було чути звук металу. Він його знову погрузив на велосипед і пішов. З ОСОБА_4 були інші особи: ОСОБА_22 , її син ОСОБА_4 та ще одна невідома жінка. ОСОБА_4 сам попрямував в напрямку лісосмуги, а усі решта залишилися стояти біля двору. Кожен з цієї компанії висловлювався, що цей металобрухт їхній і нічого з сараю вони не брали і не крали. Загальна вага викрадених з господарства ОСОБА_18 металевих речей приблизно до 300 кг, однак там були речі, які коштують дорожче, як металобрухт ( тиски, металеві стовпчики). Ці речі були не нові. В мішку у ОСОБА_4 могло бути металобрухту біля 100 кг, однак стовпчиків в мішку не було. За день, максимум за два, до цієї події свідок ОСОБА_17 був в будинку ОСОБА_24 , оскільки вони люди похилого віку. Впізнання викрадених речей було в 2021 році, орієнтовно літом. Коли прийшли в гості до тещі ( ОСОБА_8 ), вона скаржилася, що немає як помити руки, бо немає рукомийника. Після цього вони обійшли господарство і побачили, що в сараї виламані двері та зламаний замок і зникли речі. В той самий день свідок ОСОБА_17 побачив сусідів разом з ОСОБА_4 та хотів вирішити все на місці, тобто, щоб повернули все викрадене і без виклику поліції.
Показання свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити всі обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, які були до, на момент та після його вчинення. У суду немає обґрунтованих підстав вважати, що свідки оговорюють обвинуваченого, оскільки в суді не було встановлено таких об'єктивних причин, а їх показання повністю узгоджуються між собою і відповідають іншим доказам у справі.
Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 показала, що вона нічого не пам'ятає про події червня 2021 року.
Крім того, за епізодом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, були досліджені наступні докази: письмові документи ( т 2):
- протокол прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 11.06.2021 року ( ас 58);
- заява ОСОБА_8 від 11.06.2021 року про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 ;
- протокол огляду місця події від 11.06.2021 року з додатками - ілюстративними фототаблицями огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 ( ас 60-65);
- протокол огляду місця події від 23.06.2021 року з додатками - фототаблицями огляду місця події за адресою: АДРЕСА_6 , де розташована металоскупка (ас 66-68);
- протокол пред'явлення речі для впізнання за фотознімками від 24.06.2021 року з додатками - фототаблицею, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 впізнала під фото № 4 належний їй рукомийник ( ас 69-71);
- висновок експерта № СЕ-19/103-21/5137-ТВ від 25.06.2021 року, згідно якого ринкова вартість брухту чорних металів загальною масою 90 кг станом на період з 09.06.2021 по 11.06.2021 року могла складати 614, 70 гривень ( ас 72-75);
- постанова від 23.06.2021 року про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів: металевого умивальника ручного сірого кольору, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події у АДРЕСА_6 , а саме на території, де розміщена металоскупка ( ас 76);
- ухвала слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.06.2021 року ( справа № 158/1727/21, провадження № 1-кс/0158/673/21), згідно якої накладено арешт на металевий умивальник ручний сірого кольору, який був виявлений та вилучений під час огляду місця події 23.06.2021 року у АДРЕСА_6 , а саме на території, де розміщена металоскупка, який підпадає під ознаки викраденого умивальника у потерпілої ОСОБА_8 та який являється речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021030590000269 від 12.06.2021 року, тимчасово позбавивши можливості користуватися ним, відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином до набрання судовим рішенням по кримінальному провадженню законної сили (ас 77);
- заява ОСОБА_8 від 30.06.2021 року про надання дозволу працівникам поліції на проведення слідчого експерименту за адресою: АДРЕСА_4 ( ас 78);
- протокол проведення слідчого експерименту від 30.06.2021 року з додатками - фототаблицями, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 відтворив події початку червня місяця 2021 року з його участю на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_4 , де ОСОБА_4 показав, як він пошкодив двері в господарське приміщення, звідки він викрав різні металеві предмети, а також показав звідки він викрав алюмінієвий умивальник та металеву бляху ( ас 79-82).
Таким чином, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши показання свідків, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши документи, а все разом в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_26 у таємному викраденні чужого майна ( крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення ( господарське приміщення - сарай), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України.
Сторона обвинувачення не забезпечила явку в судове засідання свідка ОСОБА_27 . Проте, дана обставина не вплинула на вищенаведений висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, що підтверджується іншими дослідженими безпосередньо у судовому засіданні доказами у їх сукупності.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у статті 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому статтею 93 КПК України, жодних обставин, передбачених статтею 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
За епізодом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, були досліджені наступні докази: заслухані показання потерпілої і свідка.
Допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_33 показала, що 04 лютого 2022 року біля 19 год вона повернулася додому в АДРЕСА_3 . Того дня вони разом обідали, при цьому вживали алкогольні напої. Її чоловік з ОСОБА_4 на двох випили одну пляшку « Зубрівки», а потерпіла випила 100-120 г коньяку, після чого пішла в магазин. Повернулася додому біля 19 год і почала прибирати. Згодом зайшов ОСОБА_4 і сказав, що оскільки у її внука сьогодні день народження, то запропонував випити. Вони випили по пару грам коньяку і він пішов. Чоловік в цей час спав.
Згодом ОСОБА_4 прийшов з лезом на язиці. Вона вирвала у нього це лезо і він пішов. Потім знову зайшов з лезом у руках. Вона злякалася за внучку, оскільки дитина була в будинку. Далі ОСОБА_4 сказав, що йому треба телефон. Проте, вона не дала, після чого обвинувачений почав її бити по обличчю, голові, душити за шию обома руками та забрав телефон. Вони з внучкою втекли з будинку через вікно та викликали поліцію. Поки їхала поліція, ОСОБА_4 вибив вікно, викрав бензин, ключі і втік. На наступний день приїхала поліція з ОСОБА_4 і він все показував та давав пояснення при свідках і не відмовлявся. Поліція приїжджала три рази та брали пояснення зі свідками. Все це бачила і була присутня її внучка - ОСОБА_28 , їй 12 років. Телефон « Самсунг» був в руках у внучки і обвинувачений його забрав. ОСОБА_4 вирвав з рук в дитини телефон, а вона стала забирати його, тоді обвинувачений почав наносити їй удари. В кухні ОСОБА_4 її штовхнув на диван і зверху бив та душив. Бив за те, що вона не дала йому телефон, та за те, що вирвала лезо і викинула в камін. Перед тим обвинувачений вживав алкогольні напої.
ОСОБА_4 забрав дві пластикові каністри: одна 10 літрова, а інша 20 літрова, заповнені бензином А-95, що стояли в літній кухні закриті. Чоловік потерпілої купив їх напередодні в місті Луцьку. Спочатку ОСОБА_4 хотів відчинити двері, але не зміг, тоді вибив вікно і це побачила онучка. ОСОБА_4 проживав у них в будинку безкоштовно вже близько 1, 5 роки, інколи допомагав по господарству. В одній половині будинку жили потерпіла з чоловіком та їх онука, а в другій половину дві кімнати займав ОСОБА_4 .
Коли ОСОБА_4 почав бити та душити її ( потерпілу), то забрав телефон. Вона скочила до малої ( онуки) в кімнату і вони вдвох через вікно вийшли на вулицю. Дитина викликала поліцію. Внучка побачила, що ОСОБА_4 з каністрами пішов і розповіла це поліції. Телефон, який забрав ОСОБА_4 , чоловік купив внучці. Вони інколи давали ОСОБА_4 користуватися телефоном.
Потерпіла ОСОБА_33 щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 покладається на розсуд суду,
Допитана безпосередньо в судовому засіданні неповнолітня свідок ОСОБА_10 , за участі законного представника ОСОБА_31 і педагога ОСОБА_32 , показала, що в лютому 2022 року вона, дід, бабуся та ОСОБА_4 ( далі - ОСОБА_4 ) сиділи за столом. Потім бабуся пішла до хати і дід пішов спати. Бабуся забрала в ОСОБА_4 телефон, який був в будинку. Згодом прийшов ОСОБА_4 і сказав дати йому телефон, що то його телефон. Почав викручувати руки. Бабуся вирвалася, зайшла у ванну покласти телефон. Коли вийшла, ОСОБА_4 став бити бабусю ( ОСОБА_33 ). ОСОБА_34 . ОСОБА_35 знайшла телефон і віддала ОСОБА_4. Він хотів йти, але бабуся сказала, що це наш телефон та щоб він його віддав. Тоді він штовхнув бабусю на ліжко і почав душити. ОСОБА_10 хотіла його заспокоїти та не вдавалося. Вона почала плакати, знайшла свій телефон і викликала поліцію. Вони з бабусею вилізли через вікно на вулицю та пішли до воріт чекати поліцію. ОСОБА_4 вибив вікно, але чим не знає. Потім вона помітила, що обвинувачений перебіг через дорогу і побіг, при цьому в руках у нього були каністри і ще щось. Чи каністри були повні вона не знає. Вони (каністри) стояли в літній кухні, їх дід привіз з Луцька . Телефон був сірий марки «Самсунг».
ОСОБА_4 кинув бабусю на диван, сів зверху на неї і почав душити. Це тривало хвилин п'ять. ОСОБА_10 хотіла, щоб він пішов, тому віддала йому телефон. Телефонів було три: її (свідка), бабусин і той, що приніс дідусь. В ОСОБА_4 свого телефона не було. ОСОБА_10 віддала ОСОБА_4 той телефон, що приніс дід.
Показання потерпілої ОСОБА_33 та свідка ОСОБА_10 є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити всі обставини кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, які були до, на момент та після його вчинення. Немає в суду обґрунтованих підстав вважати, що потерпіла і неповнолітній свідок оговорюють обвинуваченого, оскільки в суді не було встановлено таких об'єктивних причин, а їх показання повністю узгоджуються з собою і відповідають іншим безпосередньо дослідженими доказами у кримінальному провадженні, зокрема документами ( т 2):
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_33 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.02.2022 року ( ас 83-84);
- заявою ОСОБА_33 від 04.02.2022 року про надання згоди на проведення працівниками поліції огляду житлового будинку за адресою: АДРЕСА_7 );
- протоколом огляду місця події від 04.02.2022 року з додатками - фото ( ас 86-92);
- протоколом особистого обшуку ОСОБА_4 та обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , де виявлено пластикову каністру жовтого кольору, об'ємом 10 л, з рідиною з характерним запахом бензину, та відеофіксацією даного обшуку ( ас 93-97);
- ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 07.02.2022 року ( справа № 158/317/22, провадження № 1-кс/0158/132/22), якою було надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_8 ( ас 98);
- актом про застосування службової собаки та схемою роботи від 04.02.2022 року ( ас 99);
- протоколом огляду місця події від 05.02.2022 року з фото ( ас 100-102);
- висновком експерта № 65 від 09.02.2022 року, згідно якого при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_33 були виявлені ушкодження: синець навколо лівого ока, дрібні садна на спинці носа, на верхній губі зліва та на тильній поверхні лівої кисті; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого предмета, цілком можливо в час та при обставинах, вказаних обстежуваною та в постанові, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень ( ас 103);
- висновком експерта № СЕ-19/103-22/1440-ТВ від 17.02.2022 року з ілюстративними таблицями, згідно якого ринкова вартість мобільного телефону марки « Samsung», моделі «Galaxy J5», станом на 04.02.2022 року могла складати 1 333, 33 гривень; ринкова вартість 30 ( тридцяти) літрів бензину « А-95» станом на 04.02.2022 року могла складати 961, 80 гривень; ринкова вартість каністри об'ємом 10 ( десять) літрів станом на 04.02.2022 року могла складати 46, 67 гривень; ринкова вартість каністри об'ємом 20 ( двадцять) літрів станом на 04.02.2022 року могла складати 50, 00 гривень ( ас 104-112);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 24.03.2022 року з додатками - фото, згідно якого потерпіла ОСОБА_33 впізнала під № 3 належний їй мобільний телефон марки « Samsung», моделі « Galaxy J5», сірого кольору ( ас 113-117);
- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 07.02.2022 року ( ас 118-119);
- ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.02.2022 року ( справа № 158/317/22, провадження № 1-кс/0158/155/22), згідно якої накладено арешт на пластикову каністру жовтого кольору об'ємом 10 літрів з вмістом бензину, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy J5» сріблястого кольору у силіконовому чохлі, пластикову каністру білого кольору об'ємом 20 літрів без кришки, комплект ключів, належні ОСОБА_33, дві запальнички чорного кольору, грошову купюру номіналом 50 гривень з номером ФЖ5837258, грошову купюру номіналом 5 гривень з номером УК6015785, куртку темно-синього кольору та утеплену куртку-бушлат кольору хакі, належні ОСОБА_4 , котрі являються речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тимчасово позбавивши їх власників можливості відчужувати, користуватись, розпоряджатись будь-яким чином ними до прийняття кінцевого рішення у вказаному кримінальному провадженні, дозволивши проводити всі необхідні експертизи з даними речовими доказами ( ас 121-122);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 07.02.2022 року з додатком - відеофіксацією, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 відтворив події 04.02.2022 року з його участю за адресою: АДРЕСА_3
- протоколом проведення слідчого експерименту від 18.02.2022 року з додатком - відеофіксацією, згідно якого потерпіла ОСОБА_33 відтворила події 04.02.2022 року з її участю та участю обвинуваченого ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 ( ас 127-130).
Сукупністю доказів: показань потерпілої і свідка та досліджених документів, підтверджується той факт, що саме обвинувачений ОСОБА_4 відкрито викрав чуже майно - мобільний телефон марки « Samsung», моделі « Galaxy J5», належний сім'ї ОСОБА_37, тобто вчинив грабіж, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_33, вчинений повторно.
Таким чином, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши показання потерпілої ОСОБА_33 , свідка ОСОБА_10 , дослідивши, оцінивши та проаналізувавши документи, а все разом в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_26 у відкритому викраденні чужого майна ( грабежі), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, вчинений повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України.
Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов'язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію злочину, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені у статті 91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому статтею 93 КПК України, жодних обставин, передбачених статтею 87 КПК України, з якими закон пов'язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв'язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
Під час судового провадження встановлено, що збитки, завдані злочином потерпілій ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ас 151, т 1), не відшкодовані; збитки, завдані злочином потерпілій ОСОБА_33, не відшкодовані.
Розглянувши справу в межах пред'явленого обвинувачення, заслухавши показання потерпілої, свідків, дослідивши документи, оцінивши у сукупності наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, проаналізувавши ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить висновку про їхню достатність для визнання ОСОБА_4 винуватим: у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у інше приміщення; у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, тобто відкритому викраденні чужого майна ( грабежі), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, і суд доходить висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за частиною 3 статті 185 КК України і за частиною 2 статті 186 КК України відповідно.
Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах « Нечипорук і Йонкало проти України» ( рішення від 21 квітня 2011 року) та « Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» ( рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що « суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи « поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Кримінальний злочин за частиною 3 статті 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
Кримінальний злочин за частиною 2 статті 186 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину.
Відповідно до вимог статтей 50, 65 КК України та пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, при призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно статті 12 КК України, відносяться до категорії тяжкого злочину, дані про особу ОСОБА_4 , який раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності, умови його життя, вік, рівень його розвитку і стан здоров'я ( ас 131-144).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до статті 66 КК України, суд за наслідками судового розгляду, відносить щире каяття, оскільки в судових дебатах і останньому слові він щиро розкаявся у вчиненому та висловив жаль з приводу вчинених ним дій, та активне сприяння розкриттю злочинів на досудовому розслідуванні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого за частиною 2 статті 186 КК України, відповідно до статті 67 КК України, суд відносить вчинення злочину в присутності дитини.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судових дебатах і останньому слові свою вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, однак збитки потерпілим не відшкодував, раніше судимий, вчинив нові корисливі злочини в період умовно-достроково звільнення, має постійне місце проживання, де згідно поданої характеристики не характеризується негативно, однак періодично змінює місце свого фактичного проживання, не одружений, не працевлаштований; на обліку в психо - і наркодиспансеру не значиться; має незняту і непогашену судимість за корисливий злочин, що дає підстави стверджувати, що обвинувачений не став на шлях виправлення; вчинені ним кримінальні правопорушення, згідно статті 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, тому суд, враховуючи також думку потерпілої ОСОБА_33 щодо міри покарання ОСОБА_4 , призначає покарання: в межах санкції частини 3 статті 185 КК України - у виді позбавлення волі; в межах санкції частини 2 статті 186 КК України - у виді позбавлення волі, із застосування частини 1 статті 70, статті 71 КК України.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами, та відповідатиме вимогам статті 65 КК України.
У відповідності до вимог статей 100, 122, 124 КПК України суд вирішує долю речових доказів, з урахуванням смерті потерпілої ОСОБА_8 , та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення двох судових експертиз, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в повному обсязі.
Цивільний позов не заявлено.
Арешти, накладені на майно, згідно ухвал слідчих суддів Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.06.2021 року та від 11.02.2022 року слід скасувати.
Керуючись статтями 366-368, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три) роки.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять) років.
На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.05.2019 року, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 ( шість) років.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05.02.2022 року.
На підставі норми частини 5 статті 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_6 зарахувати строк тримання під вартою з 05 лютого 2022 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_6 у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін, але не більше ніж на 60 ( шістдесят) днів, починаючи з дати проголошення цього вироку, тобто до 16 лютого 2023 року включно.
Речові докази у даному кримінальному провадженні:
- металевий умивальник, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 ( місто Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- пластикову каністру жовтого кольору ємністю 10 ( десять) літрів з вмістом бензину; мобільний телефон марки « Samsung», моделі « Galaxy J5», сріблястого кольору у силіконовому чохлі; пластикову каністру білого кольору ємністю 20 (двадцять) літрів без кришки; комплект ключів, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 ( місто Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області - повернути потерпілій ОСОБА_37 ;
- 2 ( дві) запальнички чорного кольору, куртку темно-синього кольору, утеплену куртку-бушлат кольору « хакі», що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 ( місто Ківерці) Луцького районного управління поліції Головного управління поліції у Волинській області - повернути ОСОБА_6 ;
- грошові кошти загальною сумою 55 ( п'ятдесят п'ять) гривень, які передано на зберігання в камеру схову відділення ПАТ КБ « Приватбанк» - повернути ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 514 ( п'ятсот чотирнадцять) гривень 86 ( вісімдесят шість) копійок судових витрат у справі за проведення судової товарознавчої експертизи СЕ-19/103-21/5137-ТВ від 25.06.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави 1 372 ( одну тисячу триста сімдесят дві) гривні 96 ( дев'яносто шість) копійок судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи СЕ-19/103-22/1440-ТВ від 17.02.2022 року.
Арешт на майно: металевий умивальник ручний сірого кольору, який накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.06.2021 року - скасувати.
Арешт на майно: пластикову каністру жовтого кольору об'ємом 10 ( десять) літрів з вмістом бензину; мобільний телефон марки « Samsung», моделі « Galaxy J5», сріблястого кольору у силіконовому чохлі; пластикову каністру білого кольору об'ємом 20 ( двадцять) літрів без кришки; комплект ключів, належні ОСОБА_37, 2 ( дві) запальнички чорного кольору, грошову купюру номіналом 50 ( п'ятдесят) гривень з номером ФЖ5837258, грошову купюру номіналом 5 ( п'ять) гривень з номером УК6015785, куртку темно-синього кольору та утеплену куртку-бушлат кольору « хакі», який накладений ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 11.02.2022 року - скасувати.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд Волинської області.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, і не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1