Справа № 161/17682/22
Провадження № 1-кп/161/1216/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 19 грудня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120220356100000395 від 06.12.2022, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Лубни Полтавської області, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , освіта професійно-технічна, не працює, пенсіонер, одружений, раніше несудимий,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ
Обвинувачений ОСОБА_3 , 05.12.2022, близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення удару іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із донькою - потерпілою ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю (3 група інвалідності), утримуючи у правій руці металеву ложку для взуття, умисно наніс останньою один удар у тім'яну ділянку голови потерпілої, чим завдав останній фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
ОСОБА_3 інкримінується умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.
Крім цього, він же, 05.12.2022, близько 22 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у житловому будинку АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи значення та кримінально-протиправний характер своїх дій, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин із онукою - потерпілою ОСОБА_5 , утримуючи обома руками металеву ложку для взуття, умисно наніс останньою не менше двох ударів у ділянку голови ОСОБА_5 , чим спричинив потерпілій тілесне ушкодження у вигляді поверхневої ранки тім'яної ділянки голови, яке згідно висновку судово-медичного експерта за №589 від 07.12.2022 за ступенем тяжкості відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження.
ОСОБА_3 інкримінується нанесення умисного легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних проступках, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.125 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно наніс удари потерпілим. Повідомив, що у вчиненому щиро розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила факт нанесення їй удару обвинуваченим, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, не наполягала на призначенні суворого покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 підтвердила факт нанесення їй тілесного ушкодження, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, не наполягала на призначенні суворого покарання.
Суд, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному завданні удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.
Окрім цього, він же, своїми умисними протиправними діями, які виразилися у нанесенні легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінальних правопорушень, тяжкості наслідків, що настали.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обвинувачений ОСОБА_3 несудимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи серед альтернативних видів покарань, передбачених санкціями закону, за якими визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання як за ч.1 ст.126 КК України, так і за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу.
Остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, суд призначає шляхом часткового складання призначених покарань.
Підстави для призначення покарання за ч.1 ст.126, ч.1 ст.125 КК України у виді виправних робіт відсутні, оскільки обвинувачений офіційно не працює, а підстави для призначення покарання у виді громадських робіт відсутні, з огляду на положення ч.3 ст.56 КК України.
На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.126, ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу у розмірі 30 (тридцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 510 (п'ятсот десять) гривень;
-за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді у виді штрафу у розмірі 45 (сорок п'ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 765 (сімсот шістдесят п'ять) гривень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий