Іменем України
20.09.07 Справа №6/160/07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Мойсеєнко Т. В.
при секретарі Акімовій Т.М.
за участю представників:
позивача - Нужної Л.П, дов. від 05.05.2007р., та Барського А.О., дов. 05.09.2007р.
відповідача - Греня Т.Я., дов. від 24.07.2007р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод», м.Мелітополь Запорізької області
на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р.
по справі № 6/160/07
за позовом ТОВ. «Автосільпром», м.Мелітополь Запорізької області
до відповідача ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод», м.Мелітополь Запорізької області
про стягнення коштів
Установив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2007р. позовні вимоги ТОВ. «Автосільпром», м.Мелітополь Запорізької області, задоволені повністю, з відповідача - ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод», м.Мелітополь Запорізької області, стягнуто 340.000грн., 3.400грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач оскаржив його до суду апеляційної інстанції, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У поданій апеляційній скарзі заявник вказує на те, що рішення господарського суду було винесено за відсутності у судовому засіданні уповноваженого представника відповідача, також у скарзі заявник звертає увагу на те, що договір на підставі якого здійснено стягнення, є недійсним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, рішення суду законне та таке, що не підлягає скасуванню або зміні, договір укладений з додержанням вимог діючого законодавства, підстави для визнання його недійсним відсутні. Просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники сторін підтримали доводи та заперечення, що викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.
У судовому засіданні представником заявника апеляційної скарги заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі або відкладення розгляду у
зв'язку з прийняттям до провадження господарським судом Запорізької області справи, предметом якої є визнання недійсним вищезгаданого договору позики, але колегія суддів відхилила клопотання на підставі того, що розгляд справи, в якому оспорюється договір позики, жодним чином не перешкоджає перегляду цієї справи, крім того, апеляційна інстанція переглядає справу на момент прийняття рішення місцевим господарським судом.
Згідно з розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №2616 від 20.09.2007р. справу №6/160/07 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Колодій Н.А. та Мойсеєнко Т.В.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2003р. між позивачем та відповідачем укладений договір позики №1 про надання тимчасової безвідсоткової фінансової допомоги з поверненням, відповідно з яким позивач зобов'язався надати відповідачеві тимчасову допомогу у розмірі 370.000грн. строком на 12 місяців - до 23.10.2004року (а.с.11). Частиною другою пункту другого договору встановлено, що допомога надається різними частинами шляхом внесення коштів на розрахунковий рахунок або через оплату рахунків ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод».
На виконання умов договору ТОВ. «Автосільпром» платіжними дорученнями №23 від 27.10.2003року та №22 від 24.10.2003року перераховано ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод» 370.000грн.(а.с.12).
14.01.2004р. та 27.01.2004року ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод» перераховано товариству «Автосільпром» 30.000грн. в рахунок повернення фінансової допомоги (а.с.17).
16.03.2007року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою перерахувати суму у розмірі 748.000грн., яка складається з 340.000грн. - суми основної заборгованості за договором позики та 408.000грн. нарахованих відповідно до пункту 4 договору відсотків за несвоєчасне повернення отриманої матеріальної допомоги. Однак вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення.
Розглянувши позовні вимоги та матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову.
Згідно зі статею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, як вже зазначалось, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. У даному випадку обов'язки позивача полягають у надані тимчасової допомоги у вигляді надання у користування коштів у розмірі 370.000грн., а обов'язки відповідача - поверненні вказаних коштів у визначений договором строк.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення 340.000грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про те, що ним угода не схвалена та не здійснено дій по її визнанню, є безпідставним в силу наступного.
Кошти відповідачем були отримані платіжними дорученнями №23 від 27.10.2003року та №22 від 24.10.2003року, в яких було зазначено призначення перерахування - тимчасова безвідсоткова фінансова допомога, але повернута в той же час як безпідставно набута, не була. Також 14.01.2004р. та 27.01.2004року ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод» перераховано ТОВ «Автосільпром» 30.000грн. в рахунок повернення фінансової допомоги, яка надавалась відповідно до умов договору (а.с.17).
Оцінюючи докази у їх сукупності, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає закону, підстави для його скасування або зміни відсутні. Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Керуючись статтями 101-105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу ВАТ «Мелітопольський пивоварний завод», м. Мелітополь Запорізької області, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2007року у справі №6/160/07 - без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Мойсеєнко Т. В.