15.10.2007 Справа № 39/179-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів: Чус О.В. (доповідач), Швець В.В.
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Немерюк О.А. представник, довіреність №б/н від 05.04.07;
від відповідача: Галагур З.А., довіреність №юр-320 від 13.09.07, нач. юр. відділу;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного банку "Експрес Банк" м. Київ в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк"м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.07 р. у справі № 39/179-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-Р" (вул. Глісерна, 16, м. Запоріжжя, 69002)
до Акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку "Експрес Банк" (вул. Плеханова, 17, м. Дніпропетровськ, 49070)
про стягнення 4578,08 грн.
13 березня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-Р" м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії акціонерного банку "Експрес Банк" про стягнення 4578,08 грн..
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року (суддя -Ліпинський О.В.) позов позивача задоволено.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вважає рішення незаконним, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 13.06.2007 року та прийняти нове рішення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи 24.01.2006 року на підприємство позивача поступив автомобіль «Рено -Кенгу» державний № АЕ 07-15 АА, що належить відповідачеві для проведення ремонту -заміна коробки КПП про що було складено наряд-замовлення на механічні роботи (а.с. 9).
27.01.2006 року відповідачем було надано гарантійний лист № 13, згідно якого останній просив провести заміну корпусу коробки КПП вищенаведеного автомобіля, та гарантував здійснення оплати зазначених робіт.
01.02.2006 року було оформлено додатковий наряд-замовлення на виконання ремонту вихлопної системи вищенаведеного автомобіля.
На виконання вищенаведених наряд-замовлень позивачем були виконані роботи з заміни корпусу КПП та ремонту вихлопної системи, що підтверджується нарядом замовленням № З-020206/01 від 02.02.2006 та № З-020206/07 від 02.02.2006 року, які без зауважень підписані з боку виконавця та замовника.
Згідно вищенаведених наряд-замовлень, за виконані роботи по заміні коробки КПП відповідач повинен сплатити 4056 грн. 00 коп., та за роботи по ремонту вихлопної системи 120 грн. 00 коп.
27.07.2006 року позивач направив відповідачеві вимогу про оплату робіт з заміни корпусу КПП, яка була отримана відповідачем 31.07.2006 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15).
06.10.2006 року позивач направив відповідачеві повторну вимогу про оплату робіт з заміни КПП та ремонту вихлопної системи, яка була отримана відповідачем 12.10.2007 року, що підтверджується повідомленням про поштове відправлення (а.с. 17).
На час розгляду справи позивач доказів оплати виконаних робіт суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням відповідачем оплати за виконані роботи, позивачем були розраховані інфляційні збитки за період із серпня 2006 по квітень 2007 року в розмірі 369 грн. 00 коп., та три проценти річних з 07.08.2006 на суму 4056 грн. та з 19.10.2006 на суму 120 грн., розмір яких згідно доданого розрахунку становить 103 грн. 28 коп.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що між сторонами не було узгоджено всіх істотних умов договору підряду на ремонт автомобіля, зокрема не було погоджено строк дії договору (або виконання робіт), не було складено акт приймання-передачі автомобіля до ремонту і після, оформлені наряд-замовлення не відповідають типовій формі, встановленій Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, типового договору, договору приєднання.
Відповідач зазначив, що нарад-замовлення на виконання робіт з заміни КПП та ремонту вихлопної системи не відповідають типовій формі, встановленій Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002 № 792.
Вказані Правила містять додатки, які визначають форму наряд-замовлення на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту, але зазначені Правила не визначають форму цього документа як типову, тому додержання її змісту не є обов'язковим для сторін.
Щодо відсутності акта приймання-передачі автомобіля до ремонту і після його проведення, слід зауважити, що доданий до матеріалів справи наряд-замовлення від 24.01.2006 саме і є документом, який підтверджує прийняття автомобіля на ремонт, а наряд-замовлення від 02.02.2006 про повернення автомобіля з ремонту.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов правильного висновку, щодо задоволення позовних вимог, так як вони відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційну скаргу Акціонерного банку "Експрес Банк" м. Київ в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк" м. Дніпропетровськ слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 р. у справі № 39/179-07 -без змін.
Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного банку "Експрес Банк" м. Київ в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк" м. Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2007 року у справі № 39/179-07 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
П.П.Павловський
Суддя
О.В.Чус
Суддя
В.В. Швець
З оригіналом згідно:
Помічник судді: О.В. Максименко