донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.10.2007р. справа №19/99а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Алєєвої І.В.
суддів:
Акулової Н.В. , М'ясищева А.М.
за участю представників сторін:
від позивача:
Заматов Р.В. - за дов. від 27.12.2006р. №189-07,
від відповідача:
Чухлєбов С.О. - за дов. від 27.03.2007р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка
на рішення господарського суду:
Донецької області
від:
09.07.2007 року (підписане 10.07.2007р.)
по справі:
№19/99а
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка
до:
Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Донецьк
про:
визнання недійсним рішення колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2005р. №42 по справі №01-26-13/2005
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго» м.Горлівка (далі за текстом -ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Донецьк про визнання недійсним рішення колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2005р. №42 по справі №01-26-13/2005.
Рішенням від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а господарський суд Донецької області (суддя Дучал Н.М.) у задоволенні позовних вимог відмовив.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ч.1 ст.13, ст.36, ст.37, ст.48, п.2 ст.50, ст.59, ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями), п.7.15 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), ст.1, ст.3, ст.7, ст.14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993р. №3659-ХІІ (зі змінами та доповненнями); тим, що позивачем не надано документального підтвердження зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів ТОВ “Ремпобуттехніка», об'єму навантаження його електроустановок та фактичного часу роботи належних йому струмоприймачів з метою визначення часу роботи струмоприймачів відповідно до графіку їх роботи; тим, що доказів витребування позивачем у ТОВ “Ремпобуттехніка» відомостей щодо зменшення середнього навантаження вимірювальних трансформаторів, об'єму навантаження електрострумоприймачів, фактичного часу їх роботи, узгодження часу роботи електрострумоприймачів, позивачем до матеріалів справи не представлено; тим, що інших доказів зменшення середнього навантаження електроустановок ТОВ “Ремпобуттехніка» за розрахунковий період в окремому пункті розрахункового обліку нижче за нижчий поріг чутливості позивачем ні до матеріалів конкурентної справи, ні до матеріалів судової справи не додано; тим, що правомірність звернення ТОВ “Ремпобуттехніка» до органу Антимонопольного комітету України підтверджена п.1.10 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), відповідно до якого спірні питання між споживачем та постачальником електричної енергії або електропередавальною організацією розглядаються в межах наданих законодавством повноважень Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України, Мінпаливенерго України, Антимонопольним комітетом України, Держенергонаглядом України та судом; тим, що строк на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, зазначений в ст.60 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993р. №3659-ХІІ (зі змінами та доповненнями) є присічним, а визначений згідно зі статтею 223 Господарського кодексу України строк реалізації господарсько-правової відповідальності на відповідні правовідносини не поширюється.
При винесенні рішення господарським судом першої інстанції було враховано позиції Вищого господарського суду України та Верховного Суду України щодо спірних правовідносин.
Позивач, ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування про скасування на те, що господарським судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані фактичні обставини щодо спірних правовідносин; на те, що Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) не передбачено, що до проведення розрахунків за послуги електропостачання при недонавантаженості вимірювальних трансформаторів струму, постачальник зобов'язаний зазначати в договорі час роботи електроустановок та додатково узгоджувати з споживачами цю величину; на те, що позивачем при проведенні розрахунків за послуги електропостачання при недонавантаженості вимірювальних трансформаторів струму до споживачів не встановлюються інші умови придбання електроенергії, окрім тих, які передбачені Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) та іншими нормативно-технічними документами; на те, що при відключенні споживачам електроенергії позивач керуються тільки Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин); на те, що на момент відключення електроенергії був відсутній лист Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України щодо відключення електроенергії за відповідних умов; на те, що час роботи обладнання ТОВ “Рремпобуттехніка» було зазначено в додатку до договору постачання електричної енергії від 26.01.2004р. №139, який є невід'ємною частиною договору; на те, що строк для оскарження рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2005р. №42 становить 3 роки; на те, що при винесенні рішення Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2005р. №42 у колегії відсутні докази щодо порушення позивачем Правил користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) і відповідно -докази стосовно ущемлення інтересів споживачів при існуванні значної конкуренції на ринку.
Відповідач, Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України м.Донецьк, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що відповідно до п.7.15 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) оплата спожитої електричної енергії у випадку недовантаження трансформатора струму має проводитись у відповідності до часу роботи електроустановок; на те, що договір від 26.01.2004р. №139 між ЗАТ “Донецькобленерго» (“Постачальник») та ТОВ “Ремпобудтехніка» (“Споживач») про постачання електричної енергії не містить узгодженого графіку роботи електроустановок; на те, що акт приймання-передачі електроенергії за лютий 2005р. не містить інформації щодо роботи електроустановок ВАТ “Донецькобленерго» по 24 години кожної доби; на те, що даний спір не є звичайним господарським спором, виникнення якого можливе в умовах значної конкуренції; на те, що на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України поширюється 2-річний строк позовної давності, що підтверджується постановою Верховного Суду України від 29.05.2007р. №9/205-06-5910.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України» визначено склад судової колегії (головуючий: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., Шевкова Т.А.) по розгляду апеляційної скарги ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 13.08.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України» в зв'язку з виходом з відпустки судді М'ясищева А.М. та завантаженістю судді Шевкової Т.А. у розгляді інших справ змінено склад судової колегії (головуючий: Алєєва І.В., судді: Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а.
Ухвалою першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 14.08.2007р. в зв'язку зі складністю спору, необхідністю додаткового вивчення судовою колегією матеріалів справи та судову практику, з'ясування фактичних обставин щодо спірних правовідносин, строк розгляду апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (м. Горлівка) на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а було продовжено на 1 місяць - до 26.10.2007р.
Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суд від 23.10.2007р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України» в зв'язку з хворобою судді Величко Н.Л. змінено склад судової колегії (головуючий: Алєєва І.В., судді: Акулова Н.В., М'ясищев А.М.) по розгляду апеляційної скарги ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а.
Судове засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, їх доводи та заперечення, судова колегія встановила:
За результатами розгляду заяви ТОВ “Ремпобуттехніка» про зловживання монопольним становищем з боку ВАТ “Донецькобленерго» щодо нарахування споживачу суми недовантаження трансформаторів струму, виходячи з 24 годинної роботи підприємства без узгодження часу роботи електроустановок споживача по справі №01-26-13/2005 адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на підставі ст.12, ст.14 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993р. №3659-ХІІ (зі змінами та доповненнями), ст.48 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями), п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 №32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за №291/5482 (зі змінами і доповненнями), п.5, п.33 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 29.06.98р. №169-р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.07.98р. за № 471/2911 (зі змінами та доповненнями) було прийняте рішення від 27.07.2005р. №42 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.2 ст.50 та визначеного ч.1 ст.13 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями), у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку шляхом вчинення дій суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели до ущемлення інтересів споживачів та були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку) (див.5-8арк.справи).
Підставами для визнання акта недійсним може бути невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Згідно ст.4 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюється органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до ст.13 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями)зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно ст.3 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в тому числі в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.
Статтею 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) визначено, що органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як свідчать матеріали справи, 26.01.2004р. між ЗАТ “Донецькобленерго» (“Постачальник») та ТОВ “Ремпобудтехніка» (“Споживач») укладено договір про постачання електричної енергії №139, згідно якого ЗАТ “Донецькобленерго» (“Постачальник») постачає електричну енергію ТОВ “Ремпобудтехніка» (“Споживач»), а ТОВ “Ремпобудтехніка» (“Споживач») сплачує ЗАТ “Донецькобленерго» (“Постачальник») вартість електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов цього Договору та додатків до Договору, що є невід'ємними частинами зазначеного Договору (див.85-88арк.справи).
В рішенні адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.07.2005р. №42 зазначено, що в січні 2005р. ВАТ “Донецькобленерго» було виставлено рахунок ТОВ “Ремпобуттехніка» №03/139 за спожиту електроенергію значно більший ніж рахунки, що виставлялися за попередні періоди, а саме:
- у листопаді 2004р. (споживання у період з 06.10.2004р. по 05.11.2004р.) за даними лічильника кількість спожитої енергії склала 517 кВт г на суму 114,15грн. (без ПДВ);
- у грудні 2004р. (споживання у період з 06.11.2004р. по 05.12.2004р.) за даними лічильника кількість спожитої енергії склала 510 кВт г на суму 111,44грн. (без ПДВ);
- у січні 2005р. (споживання у період з 06.12.2004р. по 05.01.2005р.) пред'явлено 1432 кВт г на суму 295,71грн. (без ПДВ) при тому, що обсяг споживання електричної енергії за даними лічильника склав 450 кВт г на суму 92,93грн.;
- у лютому 2005р. (споживання у період з 06.01.2005р. по 05.02.2005р.) пред'явлено 1294 кВт г на суму 290,37грн. (без ПДВ) при тому, що обсяг споживання електричної енергії за даними лічильника склав 675 кВт г на суму 151,47грн.
(див.57-58арк.справи).
ТОВ “Ремпобуттехніка» листом від 06.01.2005р. №1 звернулось до начальника Добропільського РЕМ з проханням надати пояснення щодо причин змін платежів за спожиту електроенергію (див.89арк.справи).
Листом від 10.01.2005р. №12 заст. нач. Добропільського РЕМ було повідомлено, що за грудень 2004р. ТОВ “Ремпобуттехніка» було здійснено донарахування електроенергії до 5% порогу чутливості трансформаторів струму згідно п.7.15 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) та п.10 додатку №5 до договору від 26.01.2004р. №139. Донарахування здійснювалось , виходячи з 24 годинного режиму електропостачання підприємства (див. 90арк.справи).
Повідомленням від 02.02.2005р. ТОВ “Ремпобуттехніка» було повідомлено про припинення електропостачання на підприємстві, оскільки станом на 02.02.2005р. підприємство має заборгованість за спожиту електричну енергію (див.59арк.справи).
Як свідчать матеріали справи, 28.02.2005р. інспектору енергонадзору Федирко Н.А. було доручено здійснити відключення та опломбування відключеного обладнання майстерні ТОВ “Ремпобуттехніка» в зв'язку з несплатою за використану електроенергію в сумі 410,02 грн.(див.60арк.справи).
Відповідно до положень п.7.15 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р. за №417/1442 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у разі зменшення середнього завантаження за розрахунковий період вимірювальних трансформаторів струму в порівнянні з передбаченим технічними умовами, проектною документацією та вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму (при мінімальній споживаній потужності завантаження трансформаторів струму має бути не менше 5 %), споживач розраховується за обсяг електричної енергії, який визначається, виходячи з навантаження електроустановок споживача в окремому пункті розрахункового обліку на рівні 5 % завантаження трансформаторів струму та часу роботи струмоприймачів.
У разі зменшення середнього навантаження електроустановок за розрахунковий період в окремій точці розрахункового обліку нижче за нижній поріг чутливості розрахункового засобу обліку прямого включення, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні нижнього порогу чутливості розрахункового засобу обліку та часу роботи струмоприймачів.
Згідно листа Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16.05.2003р. №05-39-11/1648 “Щодо надання роз'яснень» час роботи електроустановок споживача визначається у відповідності до даних договору про постачання між споживачем та постачальником електричної енергії. У випадку відсутності у договорі даних щодо часу роботи електроустановок споживачів, ця величина додатково узгоджується між сторонами до проведення розрахунків.
Відповідно до листа Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 28.05.2003р. №05-39-11/1850 (в доповненні до листа Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 16.05.2003р. №05-39-11/1648) час роботи електроустановок визначається за фактично відпрацьовані дні, протягом яких споживач (підприємство) працювали у робочому режимі і не вимикали власні електроустановки.
Судовою колегією апеляційної інстанції приймаються доводи заявника апеляційної скарги, що підтверджуються матеріалами справи, що час роботи обладнання ВАТ “Донецькобленерго» було зафіксовано в додатку №7 до договору від 26.01.2004р. №139 про постачання електричної енергії, який є невід'ємною частиною договору, а саме -в акті-приймання-передачі ТОВ “Ремпобуттехніка» за лютий 2005р., згідно якого ТОВ “Ремпобуттехніка має режим роботи з 8 до 17 години; вихідні -субота та неділя; “дежурный свет» 4 лампи х 20 = 80Вт, 2 лампи х 40 = 80Вт (загальна потужність -160Вт) (див.71арк.справи).
Відповідно до ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Як свідчать матеріали справи, оспорене рішення адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №42 прийняте 27.07.2005р. Позивачем зазначене рішення оскаржене у березні 2007 року (позовна заява надіслана заявником 07.03.2007р., про що свідчить штамп на конверті). ВАТ “Донецькобленерго» зазначений у ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) строк пропущений.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що на оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України поширюється трирічний строк позовної давності, не грунтується на законі.
Здійснення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, яке покладено на Антимонопольний комітет України, здійснюється відповідно до спеціальних законів України: Закон України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями), Закон України “Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993р. №3659-ХІІ (зі змінами та доповненнями).
Судовою колегією апеляційної інстанції приймаються доводи відповідача, що норми Закону України “Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001р. №2210-ІІІ (зі змінами та доповненнями) є спеціальними нормами та підлягають безпосередньому застосуванню до відносин, врегульованих ними, а норми Господарського кодексу України є загальними щодо цих відносин і застосовуються лише у тій частині, в якій ці відносини не врегульовані нормами зазначеного спеціального закону.
Позиції стосовно пріоритетності спеціальних норм у питаннях застосування законодавства про позовну давність дотримується Верховний Суд України (постанова від 16.05.2007р. по справі №22/197).
З огляду на вищезазначене вимоги апеляційної скарги ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка не підлягають задоволенню, оскільки рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а відповідає фактичним обставинам, нормам матеріального та процесуального права і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.
Результати апеляційного провадження у справі №19/99а оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.50-51, ст.811, ст.91, ст.92, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу ВАТ “Донецькобленерго» м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2007р. (підписане 10.07.2007р.) у справі №19/99а - залишити без задоволення.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.В. Акулова
А.М. М'ясищев