Рішення від 14.12.2022 по справі 911/2498/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2022 р. Справа № 911/2498/18(911/2753/20)

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства “Росава”, Київська обл.,

м. Біла Церква

до 1) ОСОБА_1 , Київська обл., м. Біла Церква

2) ОСОБА_2 , Київська обл., м. Біла Церква

3) ОСОБА_3 , Київська обл., м. Біла Церква

4) ОСОБА_4 , м. Київ

5) ОСОБА_5 , м. Київ

про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами

за зустрічним позовом ОСОБА_4 , м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “Росава”, Київська обл.,

м. Біла Церква

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) ОСОБА_1 , Київська обл.,

м. Біла Церква

2) ОСОБА_2 , Київська обл., м. Біла Церква

3) ОСОБА_3 , Київська обл., м. Біла Церква

4) ОСОБА_5 , м. Київ

про визнання недійсним рішення загальних зборів

за участю секретаря судового засідання Гудзь К.І.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ “Росава”, провадження в якій відкрите ухвалою суду від 27.11.2018 р.

Постановою господарського суду Київської області від 04.12.2018 р. визнано банкрутом ПрАТ “Росава” та відкрито його ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 24.06.2020 р. ліквідатором ПрАТ “Росава” призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

21.09.2020 р. до суду надійшла заява ПрАТ “Росава”, в особі ліквідатора від 18.09.2020 р. б/№ (вх. № 2786/20) до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами.

В заяві позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів-1-5 на користь ПрАТ “Росава” грошові кошти в сумі 324877175,13 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.04.2021 р. (суддя Наріжний С.Ю.), за результатами розгляду наведеної заяви, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 р. у даній справі апеляційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства “Росава” арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича залишено без задоволення; рішення господарського суду Київської області від 27.04.2021 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 р. касаційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства “Росава” арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича задоволено частково; рішення господарського суду Київської області від 27.04.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) скасовано; ухвалено - справу № 911/2498/18 (911/2753/20) передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано для розгляду судді Лопатіну А.В.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2022 р. прийнято справу № 911/2498/18 (911/2753/20) до свого провадження; призначено підготовче засідання на 25.05.2022 р.; встановлено строк до 18.05.2022 р. для подання учасниками справи заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету спору в даній справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 02.02.2022 р. № 911/2498/18 (911/2753/20).

23.05.2022 р. до господарського суду звернувся відповідач - ОСОБА_4 із зустрічною позовною заявою.

25.05.2022 р. від позивача надійшло клопотання про витребування у Касаційного адміністративного суду Верховного Суду з матеріалів справи № 826/17473/17 примірник засвідченого належним чином контракту (угоди) від 25.03.2011 р. № Rosava/ВС 25032011/342, що укладений з нерезидентом Bridgeholm Commercial.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2022 р. підготовче засідання відкладено, розгляд клопотання про витребування доказу призначено на 08.06.2022 р.; зобов'язано позивача подати до суду у строк до 07.06.2022 р. належні докази самостійного звернення до Касаційного адміністративного суду із запитом про надання з матеріалів справи № 826/17473/17 засвідченого належним чином примірника контракту (угоди) від 25.03.2011 р. № Rosava/ВС 25032011/342, що укладений з нерезидентом Bridgeholm Commercial; встановлено строк до 08.06.2022 р. для подання учасниками справи заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету спору в даній справі, з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 02.02.2022 р. № 911/2498/18 (911/2753/20).

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.05.2022 р. прийнято до розгляду у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства “Росава” про визнання недійсним рішення загальних зборів; об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом; залучено ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до участі у справі за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства “Росава” про визнання недійсним рішення загальних зборів, в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом; встановлено строк до 20.06.2022 р. відповідачу за зустрічним позовом для подання до суду відзиву на позов, з доказами направлення його копії та копій долучених до відзиву доказів позивачу за зустрічною позовною заявою; встановлено строк до 20.06.2022 р. для подання третіми особами пояснень, аргументів, міркувань щодо зустрічного позову.

06.06.2022 р. через канцелярію суду позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) подано клопотання про долучення доказів, із доданими до нього відповідними документами.

08.06.2022 р. відповідачем-4 за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) подано заяву про долучення доказів.

08.06.2022 р. позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 30/10, оф. 1-А); продовження строку підготовчого провадження у справі та відкладення судового засідання на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження, розгляд клопотання про залучення третьої особи призначено, розгляд клопотання про витребування доказу та підготовче засідання відкладено на 29.06.2022 р.

20.06.2022 р. через канцелярію суду представником позивача за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог та заяву про долучення доказів.

23.06.2022 р. через канцелярію суду представником позивача за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Кредитна установа "Інвестиційна" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 30/10, оф. 1-А).

29.06.2022 р. через канцелярію суду представником позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) подано відзив на зустрічну позовну заяву та заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності.

Ухвалою господарського суд від 29.06.2022 р. розгляд клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, розгляд клопотання про витребування доказу та підготовче засідання відкладено на 10.08.2022 р.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2022 р. розгляд клопотання про залучення третьої особи до участі у справі, розгляд клопотання про витребування доказу та підготовче засідання відкладено на 21.09.2022 р.; встановлено строк до 15.09.2022 р. для подання учасниками справи додаткових заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмету спору в даній справі.

15.09.2022 р. через канцелярію суду відповідачем-4 подано заяву про заперечення проти долучення доказів, витребування у позивача оригіналів всіх доказів, які надані суду у даній справі.

15.09.2022 р. через канцелярію суду відповідачем-4 подано заяву про заперечення проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог, в яких відповідач просить суд: визнати зловживанням процесуальними правами подачу представником позивача заяви про збільшення позовних вимог; заяву про збільшення позовних вимог залишити без розгляду або повернути заявнику; викликати в наступне судове засідання ліквідатора ПрАТ "Росава" - Комлика І.С.

20.09.2022 р. через канцелярію суду відповідачем-1 подано письмові пояснення у справі.

21.09.2022 р. через канцелярію суду ліквідатором ПрАТ "Росава" - Комликом І.С. подано письмові пояснення.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2022 р. залишено без задоволення клопотання ТОВ "КУ "Інвестиційна" від 23.06.2022 р. б/н про залучення третьої особи до участі у справі, залишено без задоволення клопотання позивача від 08.06.2022 р. б/н про залучення третьої особи до участі у справі, клопотання позивача від 20.05.2022 р. б/н про витребування доказу залишено без розгляду, відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача від 20.06.2022 р. про збільшення розміру позовних вимог, задоволено заяву відповідача-4 за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) від 15.09.2022 р. б/н в частині витребування у позивача оригіналів всіх доказів, поданих до суду в цій справі, розгляд справи по суті призначено на 12.10.2022 р.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2022 р. оголошено перерву до 02.11.2022 р.

02.11.2022 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача за первісним позовом надійшли додаткові письмові пояснення.

02.11.2022 р. ухвалою господарського суду оголошено перерву до 30.11.2022 р.

22.11.2022 р. через канцелярію суду відповідачем 4 за первісним позовом (позивачем за зустрічним) подано заяву про винесення окремої ухвали щодо ПрАТ "Росава", заяву про поновлення строку позовної давності за позовними вимогами у зустрічному позові.

30.11.2022 р. на офіційну електронну адресу суду від позивача за первісним позовом надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2022 р. відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 14.12.2022 р.

13.12.2022 р. до суду на електронну адресу надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання з'явились лише уповноважений представник позивача та відповідач-4 особисто, інші учасники у справі не з'явились.

Судом враховано, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

В силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути цю справу в даному судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2022 р. до суду звернувся відповідач-4 із заявою про постановлення окремої ухвали щодо недоліків в діяльності ПрАТ "Росава" та відносно вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із положеннями частини першої статті 246 ГПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Проаналізувавши зміст наведеної заяви, суть спору в даній справі, здійснивши аналіз чинного законодавства, суд врахувавши, що в даному випадку заявник не позбавлений можливості самостійно звернутись до відповідного органу зі заявою про вчинення ПрАТ "Росава" кримінального правопорушення, якщо на його думку таке має місце, крім цього, також врахувавши, що спір між сторонами з посиланням, в тому числі на обставини, аналогічні із наведеними в заяві про постановлення окремої ухвали, буде вирішено в даному судовому засіданні та за результатами його вирішення ухвалено рішення, не вбачає необхідності в задоволенні вказаної заяви, у зв'язку із чим, суд відмовляє в постановленні наведеної окремої ухвали.

На новому розгляді розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх учасників у справі, суд

встановив:

В первісному позові заявник посилається на те, що в ході проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ПрАТ “Росава” йому стало відомо, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2018 р. у справі № 826/17473/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2018 р. було відмовлено у задоволенні позову ПрАТ “Росава” до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування ППР від 27.07.2017 р. № 0005521402 форми “С” про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1274746101,51 грн.

Приймаючи зазначені рішення судами встановлено, що між ПрАТ “Росава” та компанією Bridgeholm Commercial LLP (Велика Британія) було укладено Контракт від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПрАТ “Росава” купувала, а Bridgeholm Commercial LLP продавала обладнання для виробництва автомобільних шин.

Загальна вартість Контракту, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2, становила 114077120,00 доларів США.

На виконання вимог Контракту ПрАТ “Росава” перерахувало на користь Bridgeholm Commercial LLP авансові платежі на загальну суму 59915000 доларів США. Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP частково повернуто ПрАТ “Росава” кошти за Контрактом на загальну суму 7256300 доларів США.

Згідно з Розділом 12 Контракту спори між ПрАТ “Росава” та Bridgeholm Commercial LLP, що можуть виникати під час виконання даного контракту, розглядаються Арбітражним інститутом при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, Швеція.

ПрАТ “Росава” звернулось до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм з клопотанням про арбітраж від 21.04.2014 р., у якому просило стягнути з Bridgeholm Commercial LLP заборгованість за Контрактом в сумі 52658700 доларів США.

Рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 р. в арбітражному провадженні ПрАТ “Росава” відмовлено, у зв'язку з несплатою реєстраційного збору.

ПрАТ “Росава” повторно звернулось з клопотанням про арбітраж від 22.05.2017 р. № 14/2899 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм щодо стягнення вказаної заборгованості. Згідно повідомлення Арбітражного інституту від 31.05.2017 р. розпочато арбітражний розгляд по Арбітражу № V2017/085.

Відповідно до довідки в.о. заступника головного бухгалтера ПрАТ “Росава” до акту № 1/256 від 20.06.2018 р. Інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами, у ПрАТ “Росава” обліковувалась дебіторська заборгованість Компанії Bridgeholm Commercial LLP за матеріали, договір від 25.03.2011 р., в розмірі 324877175,13 грн.

Рішенням чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ “Росава”, оформленим протоколом № 39 від 30.04.2018 р., вирішено затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації; припинено повноваження органів управління Боржника; призначено ліквідаційну комісію у складі: голова ліквідаційної комісії ОСОБА_1 , члени комісії ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Посилаючись на наведені обставини, звертаючись до суду із позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПрАТ “Росава” збитків, завданих товариству його посадовими особами на суму 324877175,13 грн., ліквідатор також вказує на те, що він з матеріалів справи про банкрутство ПрАТ “Росава” не встановив документів, на підставі яких виникла наведена дебіторська заборгованість, доказів її погашення, а також не встановив, що ліквідаційна комісія вживала заходів щодо повернення суми дебіторської заборгованості на користь ПрАТ “Росава” за наведеним контрактом.

Крім того, як вказує ліквідатор, він з реєстру юридичних осіб Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії встановив, що 31.07.2018 р. Компанію Bridgeholm Commercial LLP, реєстраційний номер OC326094 було ліквідовано як юридичну особу. При цьому, відповідно до останнього Балансового звіту Компанії Bridgeholm Commercial LLP станом на 28.02.2017 р. вказана юридична особа мала активи в розмірі 74890 млн. фунтів стерлінгів, в т.ч. кошти в банку чи касі в розмірі 70550 млн. фунтів стерлінгів, що станом на 28.02.2017 р. за курсом НБУ складає 2514806200,00 грн. та 2369069000,00 грн. відповідно.

Водночас, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу станом на 04.07.2018 р. активи ПрАТ “Росава” складають 3372203000 грн., тоді як зобов'язання товариства становлять 18711869000 грн., збиток товариства складає 16876750000 грн.

Таким чином, на переконання позивача, враховуючи наявність станом на 20.06.2018 р. дебіторської заборгованості Компанії Bridgeholm Commercial LLP перед ПрАТ “Росава” згідно бухгалтерського обліку в розмірі 324877175,13 грн., ліквідацію Компанії Bridgeholm Commercial LLP як юридичної особи 31.07.2018 р., відсутність доказів вжиття будь-яких заходів ліквідаційною комісією ПрАТ “Росава” щодо повернення такої дебіторської заборгованості, слід дійти висновку про те, що бездіяльністю ліквідаційної комісії завдано майнової шкоди (збитки) боржнику на загальну суму 324877175,13 грн., і така майнова шкода підлягає відшкодуванню.

За таких обставин, як заявляє позивач, ліквідаційна комісія ПрАТ “Росава” у складі: голова ліквідаційної комісії Поліщук А.А., члени комісії: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Мартиновський О.В., Бородавченко І.Б., діючи недобросовісно, нерозумно, всупереч інтересам юридичної особи, та кредиторів, тобто з порушенням ст. 92, 111 ЦК України, не вжила заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP на загальну суму 324877175,13 грн., чим завдала майнової шкоди (збитків) товариству - боржнику, і така майнова шкода підлягає відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України.

Відповідач-4, заперечуючи щодо заявлених позовних вимог, вказує, зокрема на те, що при відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ “Росава” судами досліджувались обставини щодо дотримання ліквідаційною комісією вимог ст. 111 ЦК України. Зокрема, ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2018 р., постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 р. та Верховного Суду від 20.06.2019 р. встановлено дотримання ліквідаційною комісією ПрАТ “Росава” вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичною особи.

Відповідач також стверджує, що позивачем залишено поза увагою те, що відповідно до частини другої ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Зокрема, позивачем не зазначено, які дії мали бути вчинені кожним окремо відповідачем щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

При цьому, відповідач-4 наголошує, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено відомостей про Мартиновського О.В. як керівника ПрАТ “Росава” або особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, подавати позови чи клопотання до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм. Згідно відомостей з ЄДР, у спорах з третіми особами ОСОБА_1 був єдиною особою, яка могла б подавати позов до суду від імені ПрАТ “Росава”, у т.ч. щодо стягнення дебіторської заборгованості з Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

Крім цього, відповідач-4 зазначає, що судами встановлено відсутність у боржника можливості сплатити судовий збір за подання позовних заяв, у зв'язку з тим, що кошти на рахунках товариства арештовані, що унеможливлювало ефективне стягнення дебіторської заборгованості.

Зокрема, відповідно до калькулятора вартості на сайті Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, загальна сума авансу (без ПДВ) за розгляд спору про стягнення 45655193 Євро, сума авансу, який підлягав сплаті за розгляд позову до ПрАТ “Росава” до Компанії Bridgeholm Commercial LLP, становила 419381 Євро з ПДВ.

Формальна подача клопотання про арбітраж головою ліквідаційної комісії за умови перебування коштів боржника, необхідних для сплати реєстраційного внеску, під арештом, не могла призвести до ефективного стягнення дебіторської заборгованості.

Крім того, відповідач-4 стверджує, що визначені ліквідатором спірні збитки є простроченою заборгованістю, 4-річний строк позовної давності за вимогою стягнення якої сплив у 2017 році.

Відповідач-4 зауважує, що він ніколи не був посадовою особою ПрАТ “Росава”, відповідачем-4 не подавалась до ПрАТ “Росава” заява про призначення членом ліквідкомісії; будь-якої винагороди відповідачу-4, як члену ліквідкомісії не сплачувалось; відповідач-4 не був присутнім на загальних зборах акціонерів ПрАТ “Росава” 30.04.2018 р., не знав про їх проведення, не подавав зборам жодних заяв. Отже між Відповідачем-4 та ПрАТ “Росава” не виникло будь-яких правовідносин.

Додатково відповідач-4 зауважив, що позивачем не надано доказів того, що станом на 30.04.2018 р. активи Компанії Bridgeholm Commercial LLP складали 74890000000 фунтів стерлінгів; доказів того, що у період з 30.04.2018 р. по 31.07.2018 р. ПрАТ “Росава” мало можливість повністю оплатити вартість суми авансу, який підлягав сплаті за розгляд Арбітражним інститутом позову до Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

Крім цього, відповідач-4 зазначив, що надана позивачем фотокопія Контракту від 25.03.2011 р. № Rosava/BC 25032011/342 не є належним та допустимим доказом, оскільки не посвідчена належним чином та ставиться під сумнів відповідачем-4. Оригіналу Контракту позивачем не надано.

Обставини, встановлені в рішенні по справі № 826/17473/17, не є преюдиційними у даній справі, оскільки відповідач-4 не брав участі у вказаній справі.

Надані позивачем документи щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки позивачем не дотримано вимог щодо легалізації вказаних документів на території України.

Доводи відповідача-3, викладені у відзиві, є наступними:

- надана ліквідатором інформація щодо активів Компанії Bridgeholm Commercial LLP не відповідає дійсності, оскільки сума 74890 фунтів стерлінгів вказана без тисяч чи мільйонів, тому наведений в заяві розрахунок еквіваленту за курсом НБУ є неправильним.

- правомірність вжитих ліквідаційною комісією заходів в досудовій процедурі ліквідації ПрАТ “Росава” встановлена ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2018 р., а також постановами Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 р. та Верховного Суду від 20.06.2019 р.

- ліквідатором не дотримано норми КУзПБ щодо передумов подачі заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні боржника до банкрутства, зокрема не здійснено інвентаризацію, виявлення та реалізацію активів боржника та не визначено залишок кредиторських вимог, які не погашені, у зв'язку з недостатністю майна боржника.

Отже, підстави для задоволення заяви ліквідатора ПрАТ “Росава” до відповідачів 1-5 про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами, на переконання і відповідача-3 відсутні.

Відповідач-5 у відзиві зазначає, що позивачем в заяві фактично зазначено про спричинення шкоди ПрАТ “Росава” діями/ бездіяльністю ліквідаційної комісії як колегіального органу, а не дії/ бездіяльність відповідача-5 особисто. Отже відсутній причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача-5 та наслідками у вигляді збитків позивача, що свідчить про безпідставність вимоги позивача про стягнення коштів з відповідача-5.

Надані позивачем копія Контракту та інформації щодо Компанії Bridgeholm Commercial LLP з перекладом на українську мову є недостовірними, не завіреними належним чином згідно закону та такими, що не відповідають дійсності.

Відповідач-5 зазначає, що позивачем не надано жодних первинних документів, які підтверджували б наявність та розмір дебіторської заборгованості Компанії Bridgeholm Commercial LLP перед ПрАТ “Росава”.

Щодо вказаних вище доводів відповідачів 3-5 ліквідатором банкрута надано письмові пояснення, зокрема зазначено, що оригінал Контракту у ліквідатора відсутній, оскільки попереднім ліквідатором ПрАТ “Росава” арбітражним керуючим Дьоміною С.С. не було передано оригіналу Контракту арбітражному керуючому Комлику І.С. Ліквідатор наголошує, що належним чином засвідчена копія Контракту знаходиться в матеріалах справи № 826/17473/17, яка перебувала в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва.

Судами першої та апеляційної інстанції у справі № 826/17473/17 надано оцінку Контракту та відображено зміст Контракту, що свідчить про преюдиційність зазначеної справи.

Щодо 4-річного строку позовної давності, про який зазначив відповідач-4, ліквідатор ПрАТ “Росава” вказав, що дана заява подана ліквідатором не до Компанії Bridgeholm Commercial LLP про стягнення заборгованості за Контрактом, а до членів ліквідаційної комісії ПрАТ “Росава” про стягнення збитків, заподіяних ліквідкомісією.

Щодо тверджень відповідача-3 про недотримання передумов подачі заяви про притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор зазначив, що дана заява подана не в порядку притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності у зв'язку з доведенням до банкрутства, а про стягнення збитків товариства, завданих його посадовими особами.

Щодо відсутності можливості у ліквідаційної комісії сплатити реєстраційний збір за подачу клопотання про арбітраж до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм ліквідатор зазначив, що ліквідаційна комісія не була позбавлена права вжити позасудових способів врегулювання заборгованості (направлення претензії, відступлення права вимоги боргу тощо), що не призвело б до заподіяння збитків боржнику. Проте докази вжиття ліквідаційною комісією будь-яких заходів відсутні.

За результатами розгляду наведених вимог, їх обґрунтування та заперечень щодо задоволення таких вимог, господарським судом 27.04.2021 р. у цій справі було ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Апеляційною судовою інстанцією залишено без змін вказане рішення.

Ухвалюючи рішення в даній справі судами відхилено посилання ліквідатора на фотокопії Контракту від 25.03.2011 р. № Rosava/BC 25032011/342, укладеного між ПрАТ “Росава” та Компанією Bridgeholm Commercial LLP; письмові документи англійською мовою (з доданим перекладом українською мовою) щодо ліквідації Компанії Bridgeholm Commercial LLP.

Також суди вказаних інстанцій відхилили відомості довідки до Акту № 1/256 від 20.06.2018 р. інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами; довідки ПрАТ “Росава” від 04.04.2018 р. № 14/1282 щодо заборгованості за Контрактом.

Відхиляючи наведені докази, суди наведених інстанцій зазначили про те, що вони не засвідчені належним чином відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України “Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003”, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 р.

Посилання позивача на рішення в адміністративній справі № 826/17473/17 судами вказаних інстанцій було визнано неналежним, оскільки із змісту рішення в адміністративній справі № 826/17473/17 вбачається, що відповідачі 1-5 не брали участі при розгляді зазначеної справи, внаслідок чого були позбавлені можливості наводити свої доводи та надавати докази на підтвердження своєї правової позиції, а тому такі доводи та докази відповідачів-1-5 не досліджувалися судом під час розгляду вказаної справи.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) рішення господарського суду Київської області від 27.04.2021 р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) скасовано; справу № 911/2498/18 (911/2753/20) передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Згідно змісту наведеної постанови Верховного Суду на новому розгляді цієї справи суду слід дослідити та встановити:

- відносно можливості застосування положень частини четвертої та частини п'ятої статті 75 ГПК України - чи були відповідачі у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) посадовими особами ПрАТ "Росава" на час розгляду адміністративної справи № 826/17473/17;

- чи спростовано відповідачами у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) факт наявності Контракту від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342 та довідки до Акту № 1/256 від 20.06.2018 р. інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами; довідки ПрАТ “Росава” від 04.04.2018 № 14/1282 щодо заборгованості за Контрактом;

- чи були у діях відповідачів у даній справі наявні чи відсутні ознаки складу цивільного правопорушення, яке міститься у приписах ст. 1166 ЦК України.

З урахуванням висновків Верховного Суду, наведених у вказаній постанові, відповідач-4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій він просить суд:

1. Визнати недійсним повністю рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Росава", оформлене протоколом №39 чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Росава" від 30 квітня 2018 року, з питання 7 Порядку денного "Добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації", а саме:

"Затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації:

1. Припинити повноваження органів управління та контролю товариства (Наглядова рада, Правління Товариства, Голова правління-генеральний директор, Ревізор).

2. Призначити ліквідаційну комісію у складі:

Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1

Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2

Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3

Член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4

Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 .

3. Встановити адресу знаходження Ліквідаційної комісії: 09100, Україна, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91, Інженерний корпус, 3-й поверх.

4. Затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства, який передбачає наступні заходи:

- звернення протягом 3-х робочих днів з моменту прийняття рішення, згідно з цим протоколом, до органу, який здійснює державну реєстрацію Товариства з повідомленням про припинення Товариства шляхом ліквідації;

- звернення в 10-ти денний строк з моменту прийняття рішення про ліквідацію Товариства до органів державної податкової служби та до органів Пенсійного фонду України з відповідним повідомленням про ліквідацію Товариства та організацію позапланових перевірок;

- повернення торговельних патентів, ліцензій, зняття з обліку РРО;

- анулювання статусу платника ПДВ, єдиного податку;

- організація комплексу робіт щодо звільнення працівників Товариства у зв'язку з ліквідацією;

- розгляд вимог кредиторів, заявлених до Товариства протягом двох місяців з моменту оприлюднення інформації про припинення Товариства шляхом ліквідації;

- закриття в банківських установах поточних рахунків, які не будуть використовуватись в процедурі ліквідації Товариства;

- проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства;

- стягнення дебіторської заборгованості Товариства;

- складення та затвердження за результатами виявлення кредиторів проміжного ліквідаційного балансу Товариства;

- проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

- продаж майна Товариства, у випадку недостатності грошових коштів для проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

- складення та затвердження ліквідаційного балансу Товариства;

- закриття поточного банківського рахунку;

- зняття Товариства з обліку в органах державної податкової служби, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- проведення розрахунків з учасниками Товариства;

- передача документації, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної архівної установи;

- внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення Товариства шляхом ліквідації;

вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію Товариства як юридичної особи.

5. Встановити двомісячний строк для проведення ліквідаційної процедури Товариства, який може бути збільшений за відповідним рішенням Загальних зборів учасників Товариства, у випадку виникнення певних непередбачуваних обставин.

6. Уповноважити Голову ліквідаційної комісії Товариства Поліщука А.А. організувати виконання прийнятих на цих Загальних зборах учасників Товариства рішень.

7. Уповноважити Голову ліквідаційної комісії Товариства Поліщука А.А. подати документи до органів державної реєстрації та інших уповноважених органів для внесення відомостей про припинення юридичної особи.".

Вказаний позов, який було прийнято судом і об'єднано в одне провадження з первісним, обґрунтовано тим, що відповідач-5 не був присутній на чергових загальних зборах акціонерів ПрАТ "Росава", що відбулись 30.04.2018 р. та на яких було призначено ліквідаційну комісію в складі: Поліщука Анатолія Анатолійовича, ІПН НОМЕР_1 ; Полюляка Миколи Івановича, ІПН НОМЕР_2 ; Астахіна Юрія Сергійовича, ІПН НОМЕР_3 ; Мартиновського Олександра Валерійовича, ІПН НОМЕР_4 ; ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , не знав про такі збори та не приймав відповідно в них участь. Так, на переконання позивача за зустрічним позовом, вказані збори було проведено з порушенням положень статті 35 ЗУ "Про акціонерні товариства", так як не було у встановлені строки опубліковано в друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", на яких було прийнято оспорюване рішення, що свідчить про неправдивість відомостей вказаних у відповідному протокольному рішенні.

Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що всупереч вимогам абзацу другого частини першої статті 34 ЗУ "Про акціонерні товариства" перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах 30.04.2018 р. станом на 24 год. 24.04.2018 р. не складався, загальні збори акціонерів проведені без такого переліку акціонерів.

Аналіз змісту інформації в газеті "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р. та протоколу № 39 від 30.04.2018 р. дозволяє дійти висновку, що на загальних зборах акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року з питання "Добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації" (питання 7 порядку денного) були проголосовані та прийняті всі рішення, проект яких не був опублікований у порядку, визначеному абзацом 6 частини третьої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" та зазначені у протоколі №39 від 30 квітня 2018 року у підпунктах 1-7 рішення з питання 7 порядку денного.

Таким чином, як стверджує позивач за зустрічним позовом, загальні збори акціонерів товариства було проведено з порушенням процедури їх скликання та проведення, визначеної Законом.

Також, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що зі змісту протоколу №39 від 30.04.2018 р. вбачається, що кумулятивне голосування з питання призначення ліквідаційної комісії та її складу загальними зборами акціонерів ПрАТ "Росава" не проводилось.

Присутні на загальних зборах акціонерів 30.04.2018 р. представники акціонерів проголосували за зазначене у протоколі №39 від 30.04.2018 р. рішення по сьомому питанню порядку денного (до якого у підпункті 2 включили призначення ліквідаційної комісії у відповідному складі) шляхом звичайного голосування (одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування), "ЗА" яке проголосували 55 293 393 278 голосів (100%). Кумулятивне голосування з такого питання не проводилось, загальна кількість голосів акціонера не помножувалась на кількість членів ліквідаційної комісії, що могли обиратися, а жоден з акціонерів не віддав всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілив їх між кількома кандидатами. Тому неможливо визначити кількість голосів за кожного кандидата до складу ліквідаційної комісії та визначити кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами. В протоколі №39 від 30.04.2018 р. не зазначена кількість голосів за кандидатуру - ОСОБА_4 , так само як і за кандидатуру інших кандидатів до складу ліквідаційної комісії. Наглядова рада ПрАТ "Росава" не затверджувала форму та зміст бюлетеня для кумулятивного голосування на цих зборах, що не спростовується відповідачем. Позивач за зустрічним позовом наголошує, що його кандидатура (як і кандидатури третіх осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 ) у бюлетень для кумулятивного голосування не включалась, він не надавав письмову заяву кандидата про згоду на обрання членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", що не заперечується відповідачем та також доводить, що кумулятивне голосування з питання призначення складу ліквідаційної комісії на цих зборах не проведене. Таким чином, позивач за зустрічним позовом заявляє, що не вважає себе обраним членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", а ліквідаційну комісію - сформованою, оскільки її повний кількісний склад як органу товариства не був обраний шляхом кумулятивного голосування.

Отже, на переконання позивача за зустрічним позовом, рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", яким було призначено ліквідаційну комісію у складі: Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1 , член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2 , член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3 , член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4 , член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 , суперечить також вимогам статей 42 та 43 Закону України "Про акціонерні товариства", у в'язку з чим, підлягає визнанню недійсним.

У відзиві на зустрічну позовну заяву відповідач за зустрічним позовом вказує, що позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності, встановлений ст. 258 ЦК України, звернення до суду із позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що додані до зустрічної позовної заяви докази не засвідчені у відповідності до норм права, а відтак не можуть бути прийняті до уваги. Також, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що призначення гр. ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава" є законним, відбулось із дотриманням визначеної законом процедури, а тому підстави для скасування рішення загальних зборів ПрАТ "Росава", оформлені протоколом № 39 від 30.04.2018 р. відсутні.

Також, відповідачем за зустрічним позовом подано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності та відповідно відмову з цих підстав в позові.

Відповідач-1 за первісним позовом в поясненнях вказує на те, що його було призначено головою ліквідаційної комісії АрАТ "Росава" 30.04.2018 р., 04.12.2018 р. його повноваження було припинено на підставі постанови господарського суду у справі про банкрутство ПрАТ "Росава", якою, крім іншого, було призначено ліквідатором банкрута - ПрАТ "Росава" іншу особу. При цьому, на переконання відповідача, слід врахувати, що дебітора, про невиконання яким значних зобов'язань, з вини саме відповідачів за первісним позовом згідно тверджень позивача, заявлено в первісному позові, ліквідовано 31.07.2018 р. Водночас, слід також врахувати згідно тверджень відповідача, ним не було вчинено жодних порушень, як членом ліквідаційної комісії оскільки в період діяльності ліквідаційної комісії діяли санкції Міністерства економіки України на заборону зовнішньо-економічної діяльності в тому числі на валютні операції за оплату послуг Стокгольмського арбітражного суду, відповідно до умов зазначеного контракту, відсутність коштів на арештованих рахунках відповідно до Рішення господарського суду та Державної виконавчої служби, податковий арешт майна товариства внаслідок накладення штрафних санкцій в розмірі 1,23 млрд. грн. за порушення валютного законодавства за контрактом № ROSAVA/BC25032011/342. Таким чином, відповідач заявляє, що з його сторони відсутні порушення, які б могли призвести до збитків товариства.

Позивачем за первісним позовом, в свою чергу, також подано письмові пояснення, в яких він вказує на те, що ліквідаційна комісія, з урахуванням положень цивільного законодавства, зобов'язана була після прийняття рішення про ліквідацію товариства від 30.04.2018 р. письмово повідомити всіх дебіторів та направити вимогу про погашення дебіторської заборгованості. Крім цього, позивач зазначає, що докази відсутності у товариства коштів для сплати судового збору на період дії ліквідаційної комісії для звернення до Арбітражу відсутні, питання щодо виділення членами ліквідаційної комісії судового збору обговорено не було, клопотання щодо відстрочення сплати судового збору до Арбітражу подано не було, а відтак, дані обставини в сукупності, на переконання позивача, свідчать про повну бездіяльність ліквідаційної комісії товариства, що і призвела до понесення ПрАТ "Росава" збитків.

Окрім наведеного, позивачем за зустрічною позовною заявою подано пояснення щодо пропуску строку позовної давності щодо звернення із зустрічним позовом.

У ст. 86 ГПК України вказано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про необхідність в даному випадку насамперед розглянути зустрічний позов.

Так, відповідач-4 за первісним позовом звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій він просить суд:

"Затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації:

2. Призначити ліквідаційну комісію у складі:

Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1

Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2

Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3

Член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4

Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 .

4. Затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства, який передбачає наступні заходи:

- повернення торговельних патентів, ліцензій, зняття з обліку РРО;

- анулювання статусу платника ПДВ, єдиного податку;

- організація комплексу робіт щодо звільнення працівників Товариства у зв'язку з ліквідацією;

- проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства;

- стягнення дебіторської заборгованості Товариства;

- проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

- складення та затвердження ліквідаційного балансу Товариства;

- закриття поточного банківського рахунку;

- проведення розрахунків з учасниками Товариства;

- передача документації, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної архівної установи;

- внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення Товариства шляхом ліквідації;

вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію Товариства як юридичної особи.

Позивач за зустрічним позовом оскаржує наведене рішення, з посиланням на те, що загальні збори акціонерів товариства, за результатами яких було ухвалено оскаржуване рішення було проведено з порушенням процедури їх скликання та проведення, визначеної Законом України "Про акціонерні товариства" (ст. 34, 35). Також, на переконання позивача за зустрічним позовом, рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", яким було призначено ліквідаційну комісію у складі: Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1 , член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2 , член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3 , член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4 , член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 , суперечить вимогам статей 42 та 43 Закону України "Про акціонерні товариства", у в'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України в чинній редакції право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6. постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 910/18962/20).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушеного права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та / або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та / або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права / інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й буде здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений положеннями статті 15 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/ або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Такий правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18.

За змістом статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 32, частини першої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом. Наглядова рада має право включити до порядку денного загальних зборів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом, для його вирішення загальними зборами.

Згідно з частиною першою статті 50 Закону України "Про акціонерні товариства" у разі, якщо рішення загальних зборів або порядок прийняття такого рішення порушують вимоги цього Закону, інших актів законодавства, статуту чи положення про загальні збори акціонерного товариства, акціонер, права та охоронювані законом інтереси якого порушені таким рішенням, може оскаржити це рішення до суду протягом трьох місяців з дати його прийняття.

Суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення, якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, який оскаржує рішення.

Отже, право акціонера акціонерного товариства оскаржити рішення загальних зборів такого акціонерного товариства передбачене законом.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 06.10.2022 р. у справі № 922/2013/21 учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушені рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає також нормі статті 55 Конституції України.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 04 червня 2018 року у справі № 910/19433/17, від 15 січня 2020 року у справі № 924/645/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 912/127/18, від 16 квітня 2019 року у справі № 912/1469/18, від 15 червня 2022 року у справі № 910/6685/21 та в інших.

Окрім вказаного, частинами третьою та четвертою статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори акціонерного товариства, якщо інше не передбачено законом. З моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.

З огляду на наведене, врахувавши зміст зустрічних позовних вимог, їх обґрунтування, що полягають в порушенні прав позивача - ОСОБА_4 , призначенням його оспорюваним рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" членом ліквідаційної комісії товариства, без його відома, за відсутності його згоди, що порушує, зокрема вимоги ст. 21, 43 Конституції України, з порушенням положень чинного законодавства, яким врегульовано порядок призначення і проведення загальних зборів акціонерів, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 вправі оскаржувати вказане рішення загальних зборів акціонерів, як таке, що, на його переконання, порушує його права та інтереси.

Верховний Суд у постанові від 06.10.2022 р. у справі № 922/2013/21 зазначає, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов'язане із порушенням не лише суб'єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об'єкт судового захисту. Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття "охоронюваний законом інтерес" був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним (абзац 3 підпункту 3.6 пункту 3).

Згідно із положеннями абз. 3 частини першої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції чинній на дату призначення та проведення загальних зборів акціонерів, рішення за результатами яких оскаржується) акціонерне товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів (крім проектів рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного). Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та проект порядку денного фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власному веб-сайті інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті. Приватне акціонерне товариство додатково розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.

Згідно змісту протоколу № 39 від 30.04.2018 р., слухали представника акціонера ОСОБА_7 , який повідомив, що інформація про загальні збори акціонерів, відповідно до положень Закону України "Про акціонерні товариства", була опублікована в газеті: "Відомості НКЦПФР" №54 (2807) від 20.03.2018 р. та "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р.

Однак у газеті "Відомості НКЦПФР" №54 (2807) від 20.03.2018 р. не була опублікована ні інформація про загальні збори акціонерів ПрАТ "Росава", код ЄДРПОУ 30253385, ні повідомлення про проведення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року.

На підтвердження наведених обставин, позивачем за зустрічним позовом надано роздруковані примірники щоденного офіційного друкованого видання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості НКЦПФР" №54 (2807) від 20.03.2018 р. та "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р.

Водночас, відповідач за зустрічним позовом відносно врахування таких доказів, за відсутності завірення їх як копій, заявив заперечення.

Щодо наведених заперечень, суд, з урахуванням того, що вказані обставини підтверджуються примірником щоденного офіційного друкованого видання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості НКЦПФР" №54 (2807) від 20.03.2018 р., з яким може ознайомитись будь-хто за посиланням: https://smida.gov.ua/docs/publications/54%2020.03.2018%20tom%201.pdf (частина 1); https://smida.gov.ua/docs/publications/54%2020.03.2018%20tom2.pdf (частина 2), врахувавши положення частини третьої статті 75 ГПК України, встановив, що такі обставини є загальновідомими, а отже не потребують доведенню.

Таким чином, наведені обставини свідчать про зазначення в протокольному рішенні чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" № 39 від 30.04.2018 р. інформації, що не відповідає дійсності.

Водночас, інформація про проведення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року опублікована в друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р. (можна перевірити за посиланням: https://smida.gov.ua/docs/publications/6ed3942bb6d2bb94f013d9214b462fb7.pdf), у зв'язку із чим, такий доказ теж приймається до уваги суду.

Таким чином, повідомлення про проведення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" опубліковано з пропущенням встановленого положеннями статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" строку.

Частиною третьою статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" (в наведеній редакції) визначено, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

5-1) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства затверджується наглядовою радою або виконавчим органом цього товариства, якщо створення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства.

Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

Згідно із частиною першою статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства" (в зазначеній редакції) у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу. Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України. На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік права власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.

Разом із тим, в інформації про проведення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року, що опублікована в газеті "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р., значиться, що перелік акціонерів, які мають право на участь у чергових загальних зборах, складається на 24 годину 23 квітня 2018 року.

Таким чином, ПрАТ "Росава" під час підготовки до проведення чергових зборів акціонерів також порушено вимоги статті 34 Закону України "Про акціонерні товариства" щодо строку складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.

Поряд із наведеним, суд проаналізувавши вказане порушення відповідачем за зустрічним позовом не вбачає його таким, що порушує якимсь чином права позивача за зустрічним позовом і є самостійною підставою для визнання відповідного рішення недійсним.

Також, як свідчать матеріали справи, відповідачем за зустрічним позовом під час підготовки до проведення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" не дотримано положень частини третьої вказаної статті 35 Закону, якими визначено, що повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані, зокрема перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного.

Так, в інформації про проведення чергових загальних зборів акціонерів товариства 30 квітня 2018 року в газеті "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р. опубліковано порядок денний, пункт 7 якого питання: "Добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації". Також, в опублікованій інформації зазначається такий проект рішення по 7 питанню порядку денного: "Затвердити рішення про припинення Товариства шляхом ліквідації.". Іншого змісту проекту рішення по 7 питанню порядку денного чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року опубліковано не було.

Зокрема, опублікований в газеті "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р. проект рішення по сьомому питанню порядку денного загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року не містить проекту такого рішення, а саме: "затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації: припинити повноваження органів управління та контролю товариства; призначити ліквідаційну комісію та її склад; встановити адресу знаходження ліквідаційної комісії; затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства, який передбачає наступні заходи:

- звернення протягом 3-х робочих днів з моменту прийняття рішення, згідно з цим протоколом до органу, який здійснює державну реєстрацію товариства з повідомленням про припинення товариства шляхом ліквідації;

- повернення торговельних патентів, ліцензій, зняття з обліку РРО;

- анулювання статусу платника ПДВ, єдиного податку;

- організація комплексу робіт щодо звільнення працівників Товариства у зв'язку з ліквідацією;

- проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства;

- стягнення дебіторської заборгованості Товариства;

- проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

- складення та затвердження ліквідаційного балансу Товариства;

- закриття поточного банківського рахунку;

- проведення розрахунків з учасниками Товариства;

- передача документації, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної архівної установи;

- внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення Товариства шляхом ліквідації;

- вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію Товариства як юридичної особи.

Таким чином, аналіз змісту інформації в офіційному друкованому виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Відомості НКЦПФР" №71 (2824) від 13.04.2018 р. та змісту протокольного рішення чергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" №39 від 30.04.2018 р., дозволяє дійти висновку, що на загальних зборах акціонерів ПрАТ "Росава" 30 квітня 2018 року з питання: "Добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації" (питання 7 порядку денного) були проголосовані та прийняті всі рішення, проект яких не було опубліковано у порядку, визначеному частиною третьої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" та зазначені у протоколі №39 від 30 квітня 2018 року у підпунктах 1-7 рішення з питання 7 порядку денного.

Крім того, відносно рішення в частині "Призначити ліквідаційну комісію у складі:

Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1

Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2

Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3

Член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4

Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 ." (п. 2 питання 7 порядку денного), слід також врахувати таке:

Одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування (частина перша статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно зі частиною четвертою статті 42 вказаного Закону обрання членів органу товариства здійснюється в порядку кумулятивного голосування у випадках, встановлених цим Законом та/або статутом акціонерного товариства.

При обранні членів органу акціонерного товариства кумулятивним голосуванням голосування проводиться щодо всіх кандидатів одночасно.

Обраними вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.

Члени органу товариства вважаються обраними, а орган товариства вважається сформованим виключно за умови обрання повного кількісного складу органу товариства шляхом кумулятивного голосування.

Кумулятивне голосування - голосування під час обрання осіб до складу органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами (стаття 2 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до положень частини першої статті 43 Закону України "Про акціонерні товариства" голосування на загальних зборах акціонерного товариства з питань порядку денного проводиться виключно з використанням бюлетенів для голосування (крім загальних зборів акціонерів шляхом заочного голосування (опитування).

Згідно із частиною другою статті 43 Закону України "Про акціонерні товариства", крім іншого, бюлетень для кумулятивного голосування повинен містити: повне найменування акціонерного товариства; дату і час початку проведення загальних зборів; перелік кандидатів у члени органу акціонерного товариства із зазначенням інформації про них відповідно до вимог, встановлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; місце для зазначення акціонером (представником акціонера) кількості голосів, яку він віддає за кожного кандидата; застереження про те, що бюлетень має бути підписаний акціонером (представником акціонера) із зазначенням прізвища, імені та по батькові акціонера (представника акціонера) та найменування юридичної особи у разі, якщо вона є акціонером. За відсутності таких реквізитів і підпису бюлетень вважається недійсним; зазначення кількості голосів, що належать кожному акціонеру. Бюлетень для кумулятивного голосування засвідчується в порядку та спосіб, встановлені статутом акціонерного товариства або рішенням загальних зборів акціонерів. Кумулятивне голосування з питання обрання членів органу акціонерного товариства проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. У разі якщо бюлетень для голосування складається з кількох аркушів, сторінки бюлетеня нумеруються. При цьому кожен аркуш підписується акціонером (представником акціонера).

Форма і текст бюлетеня для голосування затверджуються наглядовою радою не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення загальних зборів, щодо обрання кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за чотири дні до дати проведення загальних зборів, а в разі скликання позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів у випадках, передбачених частиною шостою статті 47 цього Закону, - акціонерами, які цього вимагають. Акціонери мають право до проведення загальних зборів ознайомитися з формою бюлетеня для голосування в порядку, визначеному статтею 36 цього Закону (частина третя статті 43 Закону України "Про акціонерні товариства").

Вимоги до інформації про кандидатів у члени органу акціонерного товариства затверджено Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 01.06.2017 р. № 402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2017 р. за № 791/30659, якими передбачено, що у разі обрання членів органу акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування у бюлетені для кумулятивного голосування зазначається така інформація щодо кожного кандидата (для фізичних осіб):

1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);

2) рік народження;

3) особа (особи), що внесла(и) пропозицію щодо даного кандидата (для обрання членів наглядової ради - із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності)/найменування акціонера, розміру пакета акцій, що йому належить);

4) кількість, тип та/або клас належних кандидату акцій акціонерного товариства, до складу органу якого обирається кандидат;

5) освіта (повне найменування навчального закладу, рік закінчення, спеціальність, кваліфікація);

6) місце роботи (основне та/або за сумісництвом), посади, які обіймає кандидат у юридичних особах;

7) інформація про стаж роботи протягом останніх п'яти років (період, місце роботи, займана посада);

8) наявність (відсутність) непогашеної (незнятої) судимості;

9) наявність (відсутність) заборони обіймати певні посади та/або займатись певною діяльністю;

10) чи є кандидат афілійованою особою акціонерного товариства, до складу органу якого він обирається;

11) інформація про:

акціонерів товариства - власників 5 і більше відсотків простих акцій (для публічних акціонерних товариств) або 10 і більше відсотків простих акцій (для приватних акціонерних товариств), що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності)/найменування кожного з таких акціонерів, розміру пакета акцій, що їм належать;

посадових осіб акціонерного товариства, що є афілійованими особами кандидата, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), посади посадової особи акціонерного товариства;

12) чи є кандидат у члени наглядової ради акціонером, представником акціонера або групи акціонерів (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові (за наявності)/найменування цього акціонера або акціонерів, розміру пакета(ів) акцій, що йому (їм) належить(ать) або чи є він незалежним директором;

13) наявність письмової заяви кандидата про згоду на обрання членом органу акціонерного товариства.

За результатами здійсненого аналізу наведених норм чинного законодавства, судом встановлено, що рішення про обрання членів ліквідаційної комісії (визначення її складу) повинно прийматися загальними зборами акціонерів шляхом кумулятивного голосування, для чого наглядова рада була зобов'язана затвердити форму і текст бюлетеня для кумулятивного голосування, який повинен відповідати наведеним вимогам.

Однак, виходячи із аналізу змісту протоколу №39 від 30.04.2018 р., судом встановлено, що кумулятивне голосування, у порушення наведених норм чинного законодавства, з питання призначення ліквідаційної комісії та її складу загальними зборами акціонерів ПрАТ "Росава" проведено не було. Натомість, присутні на загальних зборах акціонерів 30.04.2018 р. представники акціонерів проголосували за зазначене у протоколі №39 від 30.04.2018 р. рішення по сьомому питанню порядку денного (до якого у підпункті 2 включили призначення ліквідаційної комісії у відповідному складі ) шляхом звичайного голосування (одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування), "ЗА" яке проголосували 55 293 393 278 голосів (100%).

Таким чином, кумулятивне голосування з такого питання не проводилось, загальна кількість голосів акціонера не помножувалась на кількість членів ліквідаційної комісії, що могли обиратися, а жоден з акціонерів не віддав всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілив їх між кількома кандидатами. Тому, неможливо визначити кількість голосів за кожного кандидата, в тому числі за позивача за зустрічним позовом до складу ліквідаційної комісії та визначити кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.

Крім того, матеріали справи не містять доказів затвердження наглядовою радою ПрАТ "Росава" форми та змісту бюлетеня для кумулятивного голосування на чергових загальних зборах акціонерів, що відбулись 30.04.2018 р.

Більше того, як зазначає позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 і жодними доказами не спростовує відповідач за зустрічним позовом, кандидатура, зокрема ОСОБА_4 у бюлетень для кумулятивного голосування не включалась, ним не було подано відповідну письмову заяву кандидата про згоду на обрання членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", що не заперечується відповідачем та також підтверджує, що кумулятивне голосування з питання призначення складу ліквідаційної комісії на цих зборах проведене не було.

Відповідно до статті 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється (стаття 43 Конституції України).

Таким чином, виходячи із наведеного, відповідачем за зустрічним позовом під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", що відбулись 30.04.2018 р., за результатами яких прийнято оскаржуване рішення, оформлене протоколом № 39, не дотримано положень ст. 34, 35, 42, 43, 88 Закону України "Про акціонерні товариства", крім цього, як стверджує позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 та не спростовує жодними доказами відповідач за зустрічним позовом - ПрАТ "Росава", ОСОБА_4 було призначеного членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава" за відсутності його відповідної згоди та, більше того, без його відома, а відтак, таке рішення суперечить також положенням ст. 21, 43 Конституції України.

В даному випадку, судом враховано, що Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду корпоративних спорів” встановлено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. У пунктах 2.12. - 2.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин” та у частинах 2, 3 пункту 17, пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 зазначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України "Про господарські товариства", статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства", статтею 15 Закону України "Про кооперацію". Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку із цим, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/21845/16).

З огляду на наведене, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом необґрунтовано посилається в обґрунтування позову про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів на положення ст. 203, 215 ЦК України, разом з тим, виходячи із наведеного, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах .

Поряд із наведеним, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту права - це передбачені законом матеріально-правові дії, які безпосередньо спрямовані на захист права, тобто на усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного, оспореного чи невизначеного права і є результатом діяльності по захисту прав.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який і передбачає поновлення порушеного права чи захист інтересу. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачами.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення від 09 грудня 2010 року у справі "Буланов та Купчик проти України", яке набуло статусу остаточного 09 березня 2011 року, вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіт проти Хорватії" (Kutit v Croatia), N 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішення від 13 травня 1980 року в справі "Артіко проти Італії" (пункт 35), рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 ЦПК України 2004 року та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції України і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (Даної правової позиції, дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 24.04.2019 р. у справі № 926/1172/18 та від 27.02.2019 р. у справі № 916/509/18 та Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.10.2020 р. у справі № 910/12787/17).

З урахуванням встановлених під час розгляду даного спору обставин, врахувавши те, що виходячи із наведеного, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, а відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, суд встановив, що позивач за зустрічним позовом звернувся до суду обґрунтовано, лише в частині визнання рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30.04.2018 р. № 39 про призначення його членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава"; включення його до складу ліквідаційної комісії з припинення ПрАТ "Росава", в іншій частині рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30.04.2018 р. № 39 жодним чином не порушує права позивача за зустрічним позовом, а відтак, не може бути визнане недійсним на задоволення його позову.

Поряд із зазначеним, відповідачем за зустрічним позовом, як вже зазначалось, заявлено про застосування строків позовної давності.

Відповідно до положень статей 256, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

За частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Проаналізувавши наведені відповідачем вимоги про застосування строків позовної давності та обґрунтування таких вимог, з огляду на встановлені під час розгляду зустрічного позову обставини, а саме: прийняття загальними зборами акціонерів ПрАТ "Росава" рішення в частині призначення ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", про визнання недійсним якого обґрунтовано заявлено позивачем, за відсутності заяви ОСОБА_4 , як кандидата про згоду на обрання його членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава" (з моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження в тому числі виконавчого органу акціонерного товариства (ч. 4 ст. 88 ЗУ "Про акціонерні товариства") та без повідомлення його про такі збори, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом міг дізнатись про порушене в даному випадку його право наведеним рішенням у вказаній його частині лише під час розгляду даної справи за первісним позовом, що поданий до суду 21.09.2020 р.

Поряд із наведеним, судом враховано пояснення позивача за зустрічним позовом, наведені в заяві про поновлення строку позовної давності, в яких він вказує на те, що ним не пропущено строк позовної давності, оскільки Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено п. 12, яким під час дії карантину строки, визначені, зокрема ст. 257, 258 Кодексу продовжуються на строк дії карантину. Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 установлено з 12.03.2020 р. на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався та безперервно діє з 12.03.2020 р. по даний час.

Проаналізувавши наведені пояснення позивача за зустрічним позовом, врахувавши, що відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, оскільки введений з 12.03.2020 р. карантин на всій території України діє і на сьогоднішній день, суд дійшов до висновку, що позивачем за зустрічним позовом строк позовної давності пропущено не було, а відтак, заява відповідача за зустрічним позовом про застосування строку позовної давності до заявлених вимог є безпідставною.

Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведеного, за результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення наведеного спору і стосуються предмету доказування та аналізу аргументів сторін, з урахуванням поданих на їх підтвердження документів, суд зустрічний позов задовольняє частково, визнає рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", оформлене протоколом № 39 від 30.04.2018 р. недійсним частково, в частині призначення ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", тобто лише в тій частині, в якій таке рішення порушує права позивача за зустрічним позовом.

Судовий збір за подання зустрічного позову, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача за зустрічним позовом.

Що стосується первісного позову про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПрАТ “Росава” збитків, завданих товариству його посадовими особами на суму 324877175,13 грн., суд зазначає наступне:

Згідно з ст. 15, ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частини другої ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (стаття 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками в розумінні частини другої статті 224 ГК України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (стаття 225 Господарського кодексу України).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з, зокрема втратою або пошкодженням його майна.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, оскільки поведінка боржника не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв'язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода- наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 р. у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21).

При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов'язань.

При цьому, як вже зазначалось, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв'язку.

Таким чином, протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Також, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.03.2019 р. № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина друга та частина третя ст. 74 ГПК України).

Позивач за первісним позовом фактично обґрунтовує свої вимоги заявлені до відповідачів про солідарне стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами на суму 324877175,13 грн. тим, що призначена рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30.04.2018 р. № 39 ліквідаційна комісія не вчинила заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості за контрактом від 25.03.2011 № Rosava/BC 25032011/342, укладеним між ПрАТ “Росава” та Компанією Bridgeholm Commercial LLP, водночас, останнє було ліквідоване 31.07.2018 р.

Проаналізувавши наведені обґрунтування заявлених первісних позовних вимог, надані на їх підтвердження докази, з урахуванням вказівок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених в постанові від 02.02.2022 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20), які є обов'язковими для нового розгляду даного спору, суд зазначає наступне:

Як вже зазначалось, зокрема постановою Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 18.09.2018 р. у справі № 826/17473/17, що набрала законної сили, встановлено, що між ПрАТ "Росава" та Bridgeholm Commercial LLP (Велика Британія) укладено контракт від 25.03.2011 р. №Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПрАТ "Росава" купляє, а Bridgeholm Commercial LLP продає обладнання для виробництва автомобільних шин. Загальна вартість контракту, з рахуванням змін, внесених додатковою угодою №2, становить 114 077 120 дол. США. На виконання вимог контракту ПрАТ "Росава" на користь компанії Bridgeholm Commercial LLP здійснено авансові платежі на загальну суму 59 915 000 дол. США: 30.03.2011 - 21 170 400 дол. США; 31.03.2011 - 8 829 600 дол. США; 25.07.2011 - 15 000 000 дол. США; 12.01.2012 - 8 000 000 дол. США; 13.01.2012 - 6 915 000 дол. США. Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP частково повернуто ПрАТ "Росава" кошти за контрактом на загальну суму 7 256 300 дол. США: 10.04.2013 - 1 694 000 дол. США; 14.05.2013 - 618 000 дол. США; 05.06.2013 - 564 300 дол. США; 18.06.2013 - 430 000 дол. США; 25.06.2013 - 3 950 000 дол. США.

Крім того, вказаною постановою встановлено, що "згідно з розділом 12 контракту від 25.03.2011 №Rosava/BC 25032011/342 спори між ПрАТ "Росава" та Компанією нерезидентом Bridgeholm Commercial LLP, що можуть виникати під час виконання даного контракту, розглядаються Арбітражним інститутом при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм, Швеція.

ПрАТ "Росава" звернулось до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм з Клопотанням про арбітраж від 21.04.2014 р., у якому просило стягнути з Компанії Bridgeholm Commercial LLP заборгованість за контрактом в сумі 52 658 700 дол. США.

Рішенням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 10.05.2017 р. в арбітражному провадженні ПАТ "Росава" відмовлено в зв'язку з несплатою реєстраційного збору.

ПрАТ "Росава" повторно звернулось з клопотанням про арбітраж від 22.05.2017 р. №14/2899 до Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм щодо стягнення з Компанії Bridgeholm Commercial LLP заборгованості за Контрактом в сумі 52 658 700 дол. США. Згідно з повідомленням Арбітражного інституту при Торгово-промисловій палаті міста Стокгольм від 31.05.2017 р. розпочато арбітражний розгляд по Арбітражу №V2017/085.".

Відповідно до положень частини четвертої та частини п'ятої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30.04.2018 р. № 39, крім іншого, затверджено рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації; припинено повноваження органів управління та контролю товариства (Наглядова рада, Правління Товариства, Голова правління-генеральний директор, Ревізор); призначено ліквідаційну комісію у складі: Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1 ; Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2 ; Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3 ; Член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4 ; Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 .

Відповідно до положень частини третьої та четвертої статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" з моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства.

Судом враховано, що даним рішення задоволено зустрічний позов та визнано наведене рішення загальних зборів акціонерів товариства частково недійсним, а саме, в частині призначення ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", а відтак, ОСОБА_4 не є посадовою особою вказаного товариства.

Поряд із наведеним, врахувавши, що зазначене рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30.04.2018 р. № 39, в частині призначення ліквідаційної комісії у складі: Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1 ; Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2 ; Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3 ; ІПН НОМЕР_4 ; Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 є та було станом на час розгляду справи № 826/17473/17 в апеляційній судовій інстанції чинним, вказані особи, як посадові особи ПрАТ "Росава" вправі були надати до апеляційної судової інстанції у зазначеній адміністративні справі свої аргументи та пояснення щодо наведених обставин.

Крім того, як встановлено частиною п'ятою вказаної статті ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені, однак, в даному випадку, вказані особи, що виконували повноваження, зокрема виконавчого органу акціонерного товариства жодними доказами не спростували наявність встановлених в постанові Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 18.09.2018 р. у справі № 826/17473/17 обставини, більше того, згідно змісту їх заперечень відносно первісного позову, ними не заперечується факт наявності відповідного контракту від 25.03.2011 р. №Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПрАТ "Росава" купляє, а Bridgeholm Commercial LLP продає обладнання для виробництва автомобільних шин, здійснення за ним розрахунків, наявності невиконаних зобов'язань перед ПрАТ "Росава" за таким контрактом, ними заперечується саме наявність їх вини щодо не стягнення дебіторської заборгованості, що призвело до понесення товариством збитків.

З урахуванням вищенаведених встановлених судом обставин в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 18.09.2018 р. у справі № 826/17473/17, що набрала законної сили, відносно наявності відповідного контракту від 25.03.2011 р. №Rosava/BC 25032011/342, за умовами якого ПрАТ "Росава" купляє, а Bridgeholm Commercial LLP продає обладнання для виробництва автомобільних шин, здійснення за таким контрактом розрахунків, наявності за ним невиконаних зобов'язань перед ПрАТ "Росава".

Поряд із наведеним, в ході розгляду питання щодо наявності підстав в даному випадку для стягнення з відповідачів збитків, слід встановити наявність:

- неправомірної поведінки відповідачів, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом та її розмір;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 р. у справі № 911/2498/18 (911/2753/20)

Як встановлено судом, рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава", оформленим протоколом №39 чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Росава" від 30 квітня 2018 року, крім іншого, вирішено:

"Затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації:

2. Призначити ліквідаційну комісію у складі:

Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, ІПН НОМЕР_1

Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, ІПН НОМЕР_2

Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, ІПН НОМЕР_3

Член ліквідаційної комісії Мартиновський Олександр Валерійович, ІПН НОМЕР_4

Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович, ІПН НОМЕР_5 .

4. Затвердити порядок проведення ліквідаційної процедури Товариства, який передбачає наступні заходи:

- повернення торговельних патентів, ліцензій, зняття з обліку РРО;

- анулювання статусу платника ПДВ, єдиного податку;

- організація комплексу робіт щодо звільнення працівників Товариства у зв'язку з ліквідацією;

- проведення інвентаризації та оцінки майна Товариства;

- стягнення дебіторської заборгованості Товариства;

- проведення розрахунків з кредиторами Товариства;

- складення та затвердження ліквідаційного балансу Товариства;

- закриття поточного банківського рахунку;

- проведення розрахунків з учасниками Товариства;

- передача документації, що підлягає довгостроковому зберіганню, до відповідної архівної установи;

- внесення в Єдиний державний реєстр запису щодо припинення Товариства шляхом ліквідації;

вчинення інших заходів, направлених на ліквідацію Товариства як юридичної особи.

Відповідно до положень частини першої статті 110 ЦК України (чинної станом на дату прийняття наведеного рішення загальними зборами акціонерів редакції) юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Частиною першою статті 111 ЦК України (у вказаній редакції) визначено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

Згідно із положеннями частини четвертої статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" з моменту обрання ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства. Ліквідаційний баланс, складений ліквідаційною комісією, підлягає затвердженню загальними зборами.

Таким чином, до повноважень ліквідаційної комісії віднесено, зокрема вчинення заходів спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника.

Поряд із наведеним, судом враховано, що як встановлено вище, даним рішення задоволено зустрічний позов та визнано наведене рішення загальних зборів акціонерів товариства частково недійсним, а саме, в частині призначення ОСОБА_4 членом ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава", включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава". Дані обставини виключають: наявність протиправної поведінки, чи бездіяльності Мартиновського Олександра Валерійовича, що могла б призвести до понесення збитків ПрАТ "Росава"; тим більше, наявність вини вказаної особи.

Судом враховано, що рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" від 30 квітня 2018 року, оформлене протоколом №39, яким, крім іншого, вирішено призначити ліквідаційну комісію у складі: Голова ліквідаційної комісії Поліщук Анатолій Анатолійович, Член ліквідаційної комісії Полюляк Микола Іванович, Член ліквідаційної комісії Астахін Юрій Сергійович, Член ліквідаційної комісії Бородавченко Ігор Борисович підписане ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що є підтвердженням обізнаності цих осіб щодо включення їх до складу ліквідаційної комісії ПрАТ "Росава".

Водночас, позивачем не надано документів, які б свідчили про обізнаність щодо прийняття наведеного рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Росава" ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , підтвердження того, що цими особами було подано ПрАТ "Росава" заяви кандидатів на призначення членами ліквідаційної комісії матеріали справи також не містять.

А відтак, наведені обставини свідчать, що позивачем за первісним позовом не доведено наявності у діях чи бездіяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вини, як такої, що проявилася у вигляді умислу або необережності та, що призвела до понесення товариством збитків.

Також, в даному випадку, також судом враховано, що як свідчать матеріали справи, ліквідаційну комісію з припинення ПрАТ "Росава" призначено рішенням від 30.04.2018 р., водночас, 31.07.2018 р. Компанію Bridgeholm Commercial LLP, реєстраційний номер OC326094 було ліквідовано як юридичну особу.

Крім цього, постановою господарського суду Київської області від 04.12.2018 р. визнано ПрАТ "Росава" банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута Дьоміну Світлану Сергіївну та відповідно припинено повноваження всіх органів управління ПрАТ "Росава" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Таким чином, період дії ліквідаційної комісія ПрАТ “Росава” з 01.05.2018 р. по 04.12.2018 р., при цьому, судом враховано, що Компанію Bridgeholm Commercial LLP (дебітор), у якої наявні невиконані перед боржником зобов'язання за контрактом від 25.03.2011 р. №Rosava/BC 25032011/342, ліквідовано 31.07.2018 р.

Разом з тим, до матеріалів справи не додано доказів, що попереднім керівництвом ПрАТ “Росава” після призначення ліквідаційної комісії у період з 01.05.2018 р. по 31.07.2018 р. (дата ліквідації дебітора) було передано останній всі документи боржника, в тому числі, що стосуються його договірних правовідносин з Компанію Bridgeholm Commercial LLP, а відтак, в даному випадку, наявність також і вини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є недоведеною, оскільки, відсутні підстави вважати, що ліквідаційна комісія за наявності необхідних для вчинення відповідних дій документів умисно чи з необережності не вчиняла відповідних заходів спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості.

Окрім наведеного, судом також враховано, що судовий процес передбачає, зокрема змагальність сторін, а відтак, в даному випадку відсутні підстави вважати, що в результаті звернення ліквідаційної комісії з позовом до Компанію Bridgeholm Commercial LLP про стягнення заборгованості за контрактом від 25.03.2011 р. №Rosava/BC 25032011/342, на користь ПрАТ “Росава” було б стягнено саме 324877175,13 грн., а відтак позивачем за зустрічним позовом не доведено розмір збитків, про стягнення яких ним заявлено.

Таким чином, позивачем не доведено наявність, підстав для застосування такої відповідальності як стягнення з відповідачів за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом збитків, а саме, наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, що включає: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вину правопорушника.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні, прийнятому у справі “Проніна проти України” зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, на які посилається скаржник).

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами повного та всебічного дослідження поданих доказів, які мають значення для правильного вирішення даного спору і стосуються предмету доказування, суд дійшов до висновку, що вказаний первісний позов із наведених в ньому мотивів задоволенню не підлягає.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 ГПК України, покладається судом на позивача за первісним позовом.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 231, 237-238, 240 ГПК України, суд

вирішив:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Росава" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91; код ЄДРПОУ 30253385), оформлене протоколом № 39 від 30.04.2018 р. недійсним частково, в частині призначення ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) членом ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава", включення його до складу ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава".

4. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Росава" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 91; код ЄДРПОУ 30253385) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) гривню 00 копійок судового збору.

6. Видати наказ.

Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 16.12.2022 р.

Суддя А.В. Лопатін

Попередній документ

107903666

Наступний документ

107903668

Інформація про рішення:

№ рішення:	107903667
№ справи:	911/2498/18
Дата рішення:	14.12.2022
Дата публікації:	19.12.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Київської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (26.01.2026)
Дата надходження:	16.12.2025
Предмет позову:	банкрутство

Розклад засідань:

Минулі засідання (286)

18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
18.05.2026 22:27	Господарський суд Київської області
21.01.2020 17:00	Господарський суд Київської області
25.02.2020 10:00	Північний апеляційний господарський суд
17.03.2020 11:30	Північний апеляційний господарський суд
07.04.2020 12:00	Північний апеляційний господарський суд
19.05.2020 11:00	Господарський суд Київської області
19.05.2020 11:20	Господарський суд Київської області
09.06.2020 10:00	Господарський суд Київської області
09.06.2020 12:20	Господарський суд Київської області
09.06.2020 12:40	Господарський суд Київської області
23.06.2020 11:00	Північний апеляційний господарський суд
24.06.2020 10:00	Господарський суд Київської області
04.08.2020 11:30	Господарський суд Київської області
06.08.2020 10:45	Касаційний господарський суд
25.08.2020 11:30	Північний апеляційний господарський суд
27.08.2020 10:45	Касаційний господарський суд
03.09.2020 14:00	Північний апеляційний господарський суд
29.09.2020 10:00	Господарський суд Київської області
29.09.2020 10:20	Господарський суд Київської області
06.10.2020 11:00	Господарський суд Київської області
06.10.2020 11:20	Господарський суд Київської області
06.10.2020 11:40	Господарський суд Київської області
06.10.2020 12:00	Господарський суд Київської області
06.10.2020 12:10	Господарський суд Київської області
06.10.2020 12:25	Господарський суд Київської області
15.10.2020 14:00	Північний апеляційний господарський суд
20.10.2020 14:55	Господарський суд Київської області
20.10.2020 15:15	Господарський суд Київської області
20.10.2020 15:30	Господарський суд Київської області
20.10.2020 15:45	Господарський суд Київської області
20.10.2020 16:00	Господарський суд Київської області
20.10.2020 16:15	Господарський суд Київської області
27.10.2020 11:30	Господарський суд Київської області
27.10.2020 14:15	Господарський суд Київської області
03.11.2020 14:35	Господарський суд Київської області
03.11.2020 14:55	Господарський суд Київської області
03.11.2020 15:10	Господарський суд Київської області
03.11.2020 15:25	Господарський суд Київської області
03.11.2020 15:45	Господарський суд Київської області
10.11.2020 11:25	Господарський суд Київської області
10.11.2020 15:10	Господарський суд Київської області
10.11.2020 15:30	Господарський суд Київської області
17.11.2020 10:20	Господарський суд Київської області
17.11.2020 14:15	Господарський суд Київської області
17.11.2020 14:35	Господарський суд Київської області
17.11.2020 14:50	Господарський суд Київської області
17.11.2020 15:10	Господарський суд Київської області
17.11.2020 15:30	Господарський суд Київської області
17.11.2020 15:50	Господарський суд Київської області
24.11.2020 14:35	Господарський суд Київської області
24.11.2020 14:55	Господарський суд Київської області
24.11.2020 15:20	Господарський суд Київської області
24.11.2020 15:45	Господарський суд Київської області
01.12.2020 14:15	Господарський суд Київської області
01.12.2020 14:35	Господарський суд Київської області
01.12.2020 14:50	Господарський суд Київської області
08.12.2020 11:40	Господарський суд Київської області
08.12.2020 14:20	Господарський суд Київської області
08.12.2020 14:40	Господарський суд Київської області
08.12.2020 15:00	Господарський суд Київської області
08.12.2020 15:25	Господарський суд Київської області
08.12.2020 15:45	Господарський суд Київської області
15.12.2020 09:45	Північний апеляційний господарський суд
15.12.2020 12:10	Господарський суд Київської області
15.12.2020 14:35	Господарський суд Київської області
15.12.2020 14:55	Господарський суд Київської області
22.12.2020 11:00	Господарський суд Київської області
22.12.2020 15:15	Господарський суд Київської області
22.12.2020 15:35	Господарський суд Київської області
12.01.2021 12:00	Господарський суд Київської області
26.01.2021 14:00	Господарський суд Київської області
26.01.2021 14:55	Господарський суд Київської області
26.01.2021 15:15	Господарський суд Київської області
26.01.2021 15:25	Господарський суд Київської області
02.02.2021 11:00	Господарський суд Київської області
09.02.2021 15:10	Господарський суд Київської області
17.02.2021 13:45	Північний апеляційний господарський суд
23.02.2021 14:15	Господарський суд Київської області
25.02.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
03.03.2021 17:00	Північний апеляційний господарський суд
09.03.2021 15:30	Північний апеляційний господарський суд
16.03.2021 15:00	Господарський суд Київської області
24.03.2021 12:30	Касаційний господарський суд
30.03.2021 12:45	Північний апеляційний господарський суд
30.03.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
31.03.2021 14:00	Касаційний господарський суд
31.03.2021 15:00	Північний апеляційний господарський суд
13.04.2021 15:00	Господарський суд Київської області
14.04.2021 12:55	Касаційний господарський суд
20.04.2021 10:30	Господарський суд Київської області
20.04.2021 13:45	Північний апеляційний господарський суд
21.04.2021 12:00	Касаційний господарський суд
21.04.2021 12:45	Касаційний господарський суд
27.04.2021 11:20	Господарський суд Київської області
27.04.2021 15:00	Господарський суд Київської області
11.05.2021 10:20	Господарський суд Київської області
13.05.2021 15:00	Північний апеляційний господарський суд
18.05.2021 14:40	Господарський суд Київської області
19.05.2021 14:20	Касаційний господарський суд
19.05.2021 14:30	Касаційний господарський суд
26.05.2021 12:15	Касаційний господарський суд
01.06.2021 11:10	Господарський суд Київської області
01.06.2021 12:40	Господарський суд Київської області
08.06.2021 12:25	Господарський суд Київської області
29.06.2021 12:55	Господарський суд Київської області
30.06.2021 11:40	Господарський суд Київської області
30.06.2021 12:00	Господарський суд Київської області
30.06.2021 15:40	Господарський суд Київської області
07.07.2021 14:30	Північний апеляційний господарський суд
13.07.2021 15:00	Північний апеляційний господарський суд
14.07.2021 15:10	Північний апеляційний господарський суд
11.08.2021 14:00	Касаційний господарський суд
11.08.2021 16:00	Північний апеляційний господарський суд
17.08.2021 12:00	Північний апеляційний господарський суд
18.08.2021 12:55	Касаційний господарський суд
31.08.2021 14:20	Господарський суд Київської області
02.09.2021 16:30	Північний апеляційний господарський суд
07.09.2021 16:30	Північний апеляційний господарський суд
15.09.2021 14:15	Північний апеляційний господарський суд
22.09.2021 11:30	Північний апеляційний господарський суд
29.09.2021 14:00	Північний апеляційний господарський суд
19.10.2021 11:10	Господарський суд Київської області
23.11.2021 14:40	Господарський суд Київської області
08.12.2021 12:45	Касаційний господарський суд
16.12.2021 10:30	Північний апеляційний господарський суд
16.12.2021 10:45	Північний апеляційний господарський суд
20.12.2021 16:30	Північний апеляційний господарський суд
28.12.2021 11:00	Господарський суд Київської області
20.01.2022 12:20	Північний апеляційний господарський суд
20.01.2022 12:40	Північний апеляційний господарський суд
02.02.2022 12:15	Касаційний господарський суд
09.02.2022 11:00	Північний апеляційний господарський суд
15.02.2022 10:40	Господарський суд Київської області
22.02.2022 10:30	Господарський суд Київської області
22.02.2022 10:40	Господарський суд Київської області
23.03.2022 10:30	Північний апеляційний господарський суд
05.09.2022 11:30	Північний апеляційний господарський суд
19.09.2022 12:20	Північний апеляційний господарський суд
20.09.2022 13:45	Північний апеляційний господарський суд
21.09.2022 11:15	Господарський суд Київської області
22.09.2022 13:45	Північний апеляційний господарський суд
04.10.2022 10:40	Господарський суд Київської області
12.10.2022 12:10	Касаційний господарський суд
12.10.2022 16:30	Господарський суд Київської області
18.10.2022 10:40	Господарський суд Київської області
26.10.2022 12:15	Касаційний господарський суд
31.10.2022 12:45	Північний апеляційний господарський суд
01.11.2022 14:40	Господарський суд Київської області
02.11.2022 16:00	Господарський суд Київської області
08.11.2022 10:40	Господарський суд Київської області
08.11.2022 15:45	Касаційний господарський суд
22.11.2022 15:00	Господарський суд Київської області
22.11.2022 15:45	Касаційний господарський суд
29.11.2022 11:40	Господарський суд Київської області
30.11.2022 15:45	Господарський суд Київської області
14.12.2022 16:00	Господарський суд Київської області
20.12.2022 15:00	Господарський суд Київської області
17.01.2023 15:10	Господарський суд Київської області
31.01.2023 14:40	Господарський суд Київської області
14.02.2023 14:40	Господарський суд Київської області
28.02.2023 15:20	Господарський суд Київської області
22.03.2023 13:45	Північний апеляційний господарський суд
04.04.2023 15:20	Господарський суд Київської області
12.04.2023 14:20	Північний апеляційний господарський суд
19.04.2023 10:30	Північний апеляційний господарський суд
25.04.2023 16:20	Господарський суд Київської області
09.05.2023 14:40	Господарський суд Київської області
16.05.2023 17:05	Господарський суд Київської області
23.05.2023 10:30	Господарський суд Київської області
23.05.2023 11:00	Господарський суд Київської області
13.06.2023 15:00	Господарський суд Київської області
20.06.2023 17:00	Господарський суд Київської області
03.08.2023 12:30	Касаційний господарський суд
19.09.2023 15:00	Господарський суд Київської області
26.09.2023 17:00	Господарський суд Київської області
27.09.2023 12:45	Північний апеляційний господарський суд
27.09.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
27.09.2023 13:10	Північний апеляційний господарський суд
27.09.2023 13:20	Північний апеляційний господарський суд
27.09.2023 13:30	Північний апеляційний господарський суд
31.10.2023 15:30	Господарський суд Київської області
07.11.2023 15:30	Господарський суд Київської області
14.11.2023 15:30	Господарський суд Київської області
15.11.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
21.11.2023 11:00	Господарський суд Київської області
28.11.2023 15:50	Господарський суд Київської області
13.12.2023 13:00	Північний апеляційний господарський суд
19.12.2023 15:00	Господарський суд Київської області
16.01.2024 15:40	Господарський суд Київської області
23.01.2024 15:50	Господарський суд Київської області
30.01.2024 15:20	Господарський суд Київської області
06.02.2024 14:00	Північний апеляційний господарський суд
06.02.2024 15:30	Господарський суд Київської області
14.02.2024 12:50	Північний апеляційний господарський суд
20.02.2024 10:00	Господарський суд Київської області
20.02.2024 15:30	Господарський суд Київської області
27.02.2024 14:00	Господарський суд Київської області
06.03.2024 13:00	Північний апеляційний господарський суд
12.03.2024 15:00	Господарський суд Київської області
20.03.2024 10:00	Північний апеляційний господарський суд
02.04.2024 14:40	Господарський суд Київської області
02.04.2024 15:00	Господарський суд Київської області
16.04.2024 14:40	Господарський суд Київської області
16.04.2024 15:20	Господарський суд Київської області
16.04.2024 16:00	Господарський суд Київської області
17.04.2024 09:40	Північний апеляційний господарський суд
23.04.2024 14:45	Касаційний господарський суд
30.04.2024 15:15	Господарський суд Київської області
30.04.2024 15:25	Господарський суд Київської області
28.05.2024 16:00	Касаційний господарський суд
05.06.2024 09:50	Північний апеляційний господарський суд
11.06.2024 15:00	Господарський суд Київської області
19.06.2024 09:50	Північний апеляційний господарський суд
26.06.2024 09:30	Північний апеляційний господарський суд
23.07.2024 15:00	Господарський суд Київської області
23.07.2024 15:20	Господарський суд Київської області
13.08.2024 15:20	Господарський суд Київської області
03.09.2024 15:15	Касаційний господарський суд
10.09.2024 15:30	Господарський суд Київської області
10.09.2024 15:45	Касаційний господарський суд
11.09.2024 10:00	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2024 15:00	Касаційний господарський суд
24.09.2024 11:30	Касаційний господарський суд
24.09.2024 15:15	Касаційний господарський суд
25.09.2024 12:15	Північний апеляційний господарський суд
26.09.2024 13:45	Північний апеляційний господарський суд
01.10.2024 15:00	Господарський суд Київської області
22.10.2024 15:10	Господарський суд Київської області
07.11.2024 11:15	Господарський суд Київської області
11.11.2024 15:00	Господарський суд Київської області
19.11.2024 15:00	Господарський суд Київської області
21.11.2024 14:30	Господарський суд Київської області
02.12.2024 09:30	Господарський суд Київської області
10.12.2024 10:30	Господарський суд Київської області
16.12.2024 09:30	Господарський суд Київської області
16.01.2025 09:30	Господарський суд Київської області
23.01.2025 16:30	Господарський суд Київської області
11.02.2025 11:10	Господарський суд Київської області
17.02.2025 15:00	Господарський суд Київської області
03.03.2025 14:45	Господарський суд Київської області
19.03.2025 10:00	Північний апеляційний господарський суд
19.03.2025 10:10	Північний апеляційний господарський суд
01.04.2025 10:55	Господарський суд Київської області
30.04.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 12:00	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 12:05	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 12:10	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2025 12:15	Північний апеляційний господарський суд
21.05.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
18.06.2025 12:45	Північний апеляційний господарський суд
13.08.2025 12:10	Касаційний господарський суд
13.08.2025 12:20	Касаційний господарський суд
17.09.2025 10:00	Касаційний господарський суд
24.09.2025 12:00	Касаційний господарський суд
26.11.2025 12:00	Господарський суд Київської області
17.02.2026 13:00	Північний апеляційний господарський суд
03.03.2026 13:45	Північний апеляційний господарський суд
03.03.2026 15:00	Господарський суд Київської області
07.04.2026 14:50	Господарський суд Київської області
21.04.2026 15:50	Господарський суд Київської області