Ухвала від 05.12.2022 по справі 911/899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" грудня 2022 р. м. Київ Справа № 911/899/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

про визнання грошових вимог

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, ідентифікаційний код 40544482)

У засіданні суду беруть участь:

представник кредитора (заявника): Андрієвська О.В. (посвідчення адвоката №000606 від 25.01.2019, довіреність №135 від 19.04.2022);

розпорядник майна: Козловська Д.В. (свідоцтво №484 від 15.03.2013);

представник боржника: не з'явився

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області (далі - суд) від 25.07.2022, зокрема: відкрито провадження у справі №911/899/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс); введено процедуру розпорядження майном ТОВ «Софія буд груп»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козловську Діану Валеріївну (свідоцтво №484 від 15.03.2013); постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника; призначено попереднє засідання та вирішено інші процесуальні питання у справі.

Відповідно до абз. 1 ч. 9 ст. 39 Кодексу з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).

На виконання зазначеного положення, 25.07.2022 суд, за допомогою автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду», здійснив офіційне оприлюднення відповідного повідомлення, номер публікації якого 69032.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, граничним строком для подання відповідних заяв є 24.08.2022 (включно).

У свою чергу, абз. 3 ч. 6 ст. 45 Кодексу встановлено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

01.09.2022 (після закінчення, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу, строку) засобами поштового зв'язку до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Енергопостачальна компанія, заявник) із заявою б/н від 31.08.2022 (вх. №11715/22 від 05.09.2022) про визнання грошових вимог до боржника у загальному розмірі 3 704 546,36грн. Заяву обґрунтовує неналежним виконанням боржником умов відповідного договору про постачання електричної енергії, у зв'язку із чим у ТОВ «Софія буд груп» наявна заборгованість, розмір якої підтверджений рішенням суду від 13.07.2022 у справі №911/4527/22. Додатково, у зв'язку із невиконанням свого грошового зобов'язання, заявником донараховано боржнику 3% річних та інфляційні втрати.

Так, ухвалою суду від 09.09.2022, зокрема, вищевказана заява прийнята та призначена до розгляду у судове засідання на 26.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

На підставі ст. 216 ГПК України судове засідання відкладалось до 24.11.2022 та у ньому оголошувалась перерва до 05.12.2022, про що судом постановлено відповідні протокольні ухвали від 26.09.2022 та від 24.11.2022.

У свою чергу, із матеріалів справи вбачається, що на виконання положень ч. 5 ст. 45 Кодексу розпорядник майна боржника розглянув заяву Енергопостачальної компанії та визнав вимоги останньої у повному обсязі, про що зазначив у відзиві б/н від 05.12.2022. Разом із цим, від боржника заперечень щодо заявленого розміру грошових вимог заявника додатково до суду не надходило.

05.12.2022 у судове засідання представник ТОВ «Софія буд груп» не з'явився, про причини неявки суд не повідомив про час та місце засідання інформувався належним чином та своєчасно. Водночас, явка учасників справи обов'язковою не визнавалась, а тому, ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання без участі вказаної особи.

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Кодексу, зокрема, кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

У свою чергу, обов'язок доведення кредиторських вимог одночасно з поданням відповідних документів, що їх підтверджують, покладено саме на кредитора (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №916/4644/15; від 12.07.2022 у справі №904/3214/18).

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про банкрутство саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.

Дослідивши надані Енергопостачальною компанією докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

Так, рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2022 у справі №911/427/22 стягнуто з ТОВ «Софія Буд Груп» на користь Енергопостачальної компанії 2 827 863,83грн заборгованості, 260 976,81грн пені, 46 420,04грн 3 % річних, 84 057,78грн інфляційних нарахувань та 48 289,78грн судового збору. Зазначеним рішенням суду встановлено, що боржник не виконав умови договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг споживачу №420081876 та договору про реструктуризацію заборгованості №7000042724 від 15.02.2021 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії, у зв'язку із чим у боржника утворилась відповідна сума заборгованості.

Доказів добровільного виконання вказаного рішення у встановленому законом порядку боржником суду надано не було.

Ураховуючи зазначене та те, що відповідний розмір заборгованості ТОВ «Софія буд груп» перед заявником підтверджений відповідним судовим рішенням, суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання кредиторських вимог Енергопостачальної компанії у розмірі 3 006 631,43грн - основне зобов'язання; 260 976,81грн - штрафні санкції.

Водночас, у зв'язку із не здійсненням боржником оплати поставленої електричної енергії, Енергопостачальна компанія додатково нарахувала ТОВ «Софія буд груп» 3% річних у розмірі 38 815,34грн та інфляційні втрати у розмірі 398 122,78грн за період з 08.02.2022 по 24.07.2022, який у свою чергу, не був предметом розгляду під час ухвалення рішення суду від 13.07.2022 у справі №911/427/22. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 цього Кодексу встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Водночас, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, законом передбачено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки становлять спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права отримати передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України суми. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2020 у справі №922/795/19).

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у заявника наявне право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати на суму основної заборгованості за відповідним договором за період з 08.02.2022 по 24.07.2022.

Так, перевіривши наданий заявником розрахунок 3% річних у розмірі 38 815,34грн та інфляційні втрати у розмірі 398 122,78грн за вищевказаний період, суд вважає його арифметично правильним та обґрунтованим, у зв'язку із чим грошові вимоги Енергопостачальної компанії у цій частині також підлягають визнанню.

Відповідно до ч.4 ст. 45 Кодексу для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 74-79, 86, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 45 Кодексу, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» б/н від 31.08.2022 (вх. №11715/22 від 05.09.2022) про визнання грошових вимог до боржника - задовольнити.

2. Визнати вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 42094646) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» у розмірі: 4 962,00грн - судовий збір; 3 443 569,55грн - основне зобов'язання; 260 976,81грн - штрафні санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 05.12.2022 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 15.12.2022.