25.10.07
Справа №АС3/369-07.
Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів, м. Суми
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» ,
м. Суми
про стягнення 1 739 288 грн. 45 коп.
За участю представників сторін :
від позивача Груздо Т.С., довіреність № 04-24/69 від 17.01.2007 року ;
від відповідача Мітрофанський В.С., довіреність № 15-462 від 07.08.2007 року ;
Суть спору : позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році та пеню в сумі 1 739 288 грн. 45 коп.
Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що підприємства , установи, організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або з рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності , створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів , здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання , технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей для інваліда. Оскільки , позивач не надав суду доказів виділення відповідачу коштів Фонду соціального захисту інвалідів для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, доказів прийняття місцевої ради рішення про зобов'язання відповідача створення робочих місць для працевлаштування інвалідів за рахунок власних коштів, доказів безпосереднього звернення інвалідів до відповідача чи до державної служби зайнятості, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог в повному обсязі .
Крім того, в доповненні до відзиву відповідач посилається на відсутність у нього на протязі 2006 року даних щодо середньооблікової чисельності працівників за рік, що позбавило його можливості розрахувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2006 рік .
Відповідач вважає, що він не зобов'язаний забезпечувати безпосереднє працевлаштування інвалідів .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ ( зі змінами та доповненнями), діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів у відновленні їх здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно ч. 5 ст. 20 Закону , фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів , надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюються фондом соціального захисту інвалідів за рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені .
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875 - XII від 21 березня 1991 року зі змінами та доповненнями ) .
Статтею 19 вищезгаданого Закону для підприємств , установ , організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом , передбаченим статтею 19 Закону , щороку зобов'язані сплачувати відповідним відділення Фонду соціального захисті інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце не зайняте інвалідом ( стаття 20 Закону ).
Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами , установами ,організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 301.01.2007 року № 70, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій та пені перераховуються роботодавцем на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року , що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів .
Згідно акту перевірки Сумський обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів ВАТ «Сумихімпром» середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 5 330 чоловік .
Таким чином, згідно ст. 19 Закону, на ВАТ «Сумихімпром», у 2006 році норматив складає 213 робочих місць для працевлаштування інвалідів .
Фактично ж у ВАТ «Сумихімпром» у 2006 році створено 83 робочих місць для працевлаштування інвалідів, на яких працювали інваліди .
Отже, ВАТ «Сумихімпром», не виконало норматив по створенню 130 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів .
Відповідно до акту перевірки ВАТ«Сумихімпром», розмір середньої заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить 13 115 грн. 52 коп.
Таким чином , суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання ВАТ «Сумихімпром» нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в 2006 році, становить 1 705 017 грн. 60 коп.
Сумське обласне відділенні Фонду соціального захисту інвалідів встановило, що зазначених вище відрахувань відповідачем не здійснено, а тому заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій складає 1 705 017 грн. 60 коп.
Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих для працевлаштування інвалідів (затв. Постановою КМУ від 31.01.2007 року № 70) , порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожен календарний день прострочення .
Заперечення проти позову , викладені відповідачем у його відзиві на позов та в доповненні до відзиву , наведені в описовій частині даної постанови, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідач не приймав ніяких заходів щодо здійснення працевлаштування інвалідів.
Зокрема, на запит позивача Сумський міський центр зайнятості своїм листом від 18.09.2007 року № 04-16/5122 повідомив, що протягом 2006 року від ВАТ «Сумихімпром» ( відповідача) не надходили звіти за формою З-ПН, в яких були вказані вільні робочі місця та вакантні посади для інвалідів. За таких обставин Сумський міський центр зайнятості не мав від відповідача жодної інформації щодо потреби в працевлаштуванні інвалідів .
Між тим, згідно п. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» з внесеними змінами, які набули чинності з 01.01.2006 року , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства організації громадських організацій інвалідів , фізичні особи , які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.
Відповідач самостійно не здійснив працевлаштування 130 інвалідів у рахунок нормативу робочих місць у 2006 році, не надавав Сумському міському центру зайнятості у 2006 році інформацію щодо потреби в працевлаштуванні інвалідів, а тому наявна вина відповідача в нестворені 130 робочих місць шляхом працевлаштування на них інвалідів, що тягне за собою відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій, які мали бути сплачені відповідачем у сумі 1 705 017 грн. 60 коп. у строк до 15.04.07 року , але не сплачені до цього часу.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 705 017 грн. 60 коп. адміністративно-господарських санкцій є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню .
Обґрунтованими і підлягаючими задоволенню є також позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарський санкцій за період з 16.04.2007 року по 20.06.2007 року в сумі 34 270 грн. 85 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158,160-163 КАС України , суд
1. Адміністративний позов Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів, м. Суми до Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» , м. Суми про стягнення 1 739 288 грн. 45 коп. задовольнити в повному обсязі .
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» ( м. Суми , вул.Харківська, п\в 12 ; код ЄДРПОУ 05766356) на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів ( м. Суми, вул. Горького, 2 ; р\р № 31212230700002 відділення Державного казначейства у Сумській області в банку ГУДКУ м. Суми, МФО 827013, код ЄДРПОУ 23636315, код бюджетної класифікації 500070000 ( за нестворені робочі місця для інвалідів у 2006 році )) адміністративно-господарські санкції в сумі 1 705 017 грн. 60 коп. та пеню в сумі 34 270 грн. 85 коп..
3. Видати виконавчий лист після набрання постанови законної сили.
4. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
5. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
6. Копію постанови надіслати сторонам по справі.