СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
15 грудня 2022 року м. Харків Справа № 905/515/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача: Плахова О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, м.Київ, (вх. №1379 Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22 (суддя Бокова Ю.В., постановлену в м.Харків, дата складення повного тексту - 21.11.2022р.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄДИНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ”, м.Київ,
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ”, Донецька область, м. Маріуполь,
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.2022р. відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ”; визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “ЄДИНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” у сумі боргу 580000,00грн., а також судового збору в сумі 24810,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ”; введено процедуру розпорядження майном боржника товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ”; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Потупало Наталію Ігорівну; встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 30.08.2022; встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 25.08.2022р.
20.07.2022р. оприлюднено оголошення (повідомлення) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ”.
23.08.2022р. до господарського суду Донецької області надійшла заява Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 3056,00 грн.
30.09.2022р. від Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС надійшли письмові пояснення щодо наявності у боржника податкового боргу, відповідно до яких згідно з даними інформаційно-комунікаційної системи органів Державної податкової служби “Податковий блок” станом на 31.08.2022 за ТОВ “АВАНГАРД ГАЗ” (код ЄДРПОУ 43789226) обліковується заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств у сумі 3 056,00 грн., яка виникла відповідно до декларації від 14.03.2022 №9432731427. Щодо сплаченого боржником податку на прибуток в сумі 3056,00 грн. на підставі платіжного доручення від 12.08.2021 Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС зазначає, що кошти зараховано в рахунок самостійно задекларованих зобов'язань зі сплати податку на прибуток підприємства за декларацією від 09.08.2021 № 9226203733, заборгованість за якою відсутня.
Крім того, в інтегрованій картці платника зі сплати податку на прибуток підприємств ТОВ “АВАНГАРД ГАЗ” (код ЄДРПОУ 43789226) в серпні 2022 відсутні корегування згідно уточнюючих документів, в частині нарахування/зменшення зобов'язань зі сплати податку, на підтвердження чого до пояснень додано роздруківку ІКП за 2021 рік.
Ухвалою господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22 відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 3056,00грн.; включено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ” вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “ЄДИНА ГАЗОВА КОМПАНІЯ” у розмірі 604810,00грн., в тому числі: 580000,00грн. основного боргу (четверта черга) та 24810,00грн. судового збору (перша черга); встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів на 06.12.2022р.; встановлено дату підсумкового засідання суду на 14.12.2022р. о 13:10год.
Головне управління ДПС у м. Києві з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22 та прийняти нове рішення, яким задовольнити кредиторські вимоги Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ «АВАНГАРД ГАЗ» прийняти та задовольнити.
Одночасно апелянт звернувся з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 10 пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Тобто, в даній справі за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, ставка судового збору становить 7443,00грн.
Проте, до апеляційної скарги скаржником не додано жодних доказів сплати судового збору.
Натомість, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт наголошує на тому, що звільнений від сплати судового збору в силу приписів пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що від сплати судового збору звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Скаржник зазначає, що процедура банкрутства є однією з передбачених законом форм погашення грошових зобов'язань (стягнення податкового боргу) боржника (платника) перед кредитором (контролюючим органом), реалізація якої здійснюється після вжиття органами ДПС всього інструментарію заходів стягнення, отже Головне управління ДПС у м. Києві, яке є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику звільнене від сплати судового збору положеннями п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Суддя - доповідач наголошує, що у разі апеляційного оскарження судового рішення, ухваленого у спорі з майновими вимогами до боржника, який розглядається в межах провадження у справі про банкрутство, ставка судового збору повинна обраховуватися як 150% від ставки судового збору у процедурах банкрутства, тобто від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Грошові вимоги конкурсного кредитора на предмет стягнення з боржника податкового боргу, за своєю правовою природою є грошовими вимогами у справі про банкрутство, які охоплюються загальним поняттям "грошові вимоги до боржника", а отже, за їх розгляд відповідно до підпункту 10 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено такий розмір судового збору в суді першої інстанції: 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, в якому такі вимоги пред'явлено до боржника.
Зазначена норма є спеціальною як така, що застосовується до сплати судового збору при розгляді спорів у процедурах банкрутства, та підлягає переважному застосуванню.
В апеляційному господарському суді розмір судового збору повинен визначатися у відсотковому співвідношенні від ставки судового збору, яка підлягала до сплати кредитором при зверненні з майновими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Отже, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАНГАРД ГАЗ” спір між Головним управлінням ДПС у м. Києві та боржником набув характеру майнового спору в процедурі банкрутства щодо податкового боргу, як кредиторської заборгованості боржника у процедурі банкрутства, що зумовлює застосування господарським судом під час його розгляду спеціальних норм законодавства про банкрутство та визначення розміру ставки судового збору, що підлягає до сплати при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене за результатами розгляду такого майнового спору, з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору у процедурах банкрутства.
Відтак, оскаржуючи в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні грошових вимог до боржника про стягнення податкового боргу, враховуючи характер спору, Головному управлінню ДПС у м. Києві належало сплатити судовий збір, обчислений як 150% від ставки судового збору у процедурах банкрутства, а саме 110% від двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 1 січня 2022року.
Отже, за наведених обставин, враховуючи характер спору, суддя - доповідач дійшов висновку про безпідставність доводів апелянта щодо наявності підстав для звільнення останнього від сплати судового збору в силу приписів пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Виходячи з вищенаведеного, суддя - доповідач дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги пункту 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Щодо клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22, суддя - доповідач зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено судом 16.11.2022р., повний текст якого складено та підписано 21.11.2022р.
Отже, строк на апеляційне оскарження ухвали суду спливає 01.12.2022р.
Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду апелянт зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали було отримано засобами поштового зв'язку лише 28.11.2022р., на підтвердження чого до апеляційної скарги додано копію першої сторінки оскаржуваної ухвали з відміткою штампу вхідної кореспонденції № 61201/5.
Отже, за наведених обставин, апелянт не мав можливості направити апеляційну скаргу у строки встановлені Господарським процесуальним кодексу України.
Суддя-доповідач зазначає, що практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992 року).
Розглянувши подане заявником апеляційної скарги клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 129 Конституції України, суддя-доповідач вважає, що строк апелянтом пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Разом з тим, з огляду на те, що апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору, суддя-доповідач дійшов висновку, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України зазначене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу господарського суду Донецької області (попереднє засідання) від 16.11.2022р. у справі №905/515/22 залишити без руху.
2.Головному управлінню ДПС у м. Києві усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Плахов