ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2022 р. Справа№ 910/20229/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Владимиренко С.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022, повний текст складено 17.08.2022
у справі № 910/20229/21 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс"
про зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леді Плюс" про зобов'язання забезпечити доступ до підвального приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківській у м. Києві та належить відповідачу, представникам позивача в робочі дні з 08:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є управителем будинку № 2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, та балансоутримувачем всієї опалювальної системи будинку та гарячого водопостачання, з огляду на що несе відповідальність за теплові мережі, частина з яких, за твердженням позивача, знаходиться в приміщенні відповідача. У приміщенні, яке належить відповідачу, площею 165,3 кв. м. за вищевказаною адресою знаходяться мережі теплопостачання, водночас відповідачем не надається доступ до вказаного приміщення, у зв'язку з чим позивач не може здійснити огляд таких мереж перед початком опалювального сезону, чим порушуються умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.09.2019 № б/н в частині надання допуску представникам позивача для виконання передбачених договором зобов'язань а також норми чинного законодавства та права позивача.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що в належному йому приміщенні площею 165,3 кв. м. немає загальнобудинкових систем, а також на те, що позивач у даній справі не є управителем будинку, оскільки не був визначений як управитель згідно з ЗУ «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» та не набув прав як управитель будинку.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/20229/21 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено факту порушення його прав, а також права вимагати зобов'язання відповідача забезпечити доступ до належного останньому приміщення в робочі дні з 8:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі № 910/20229/21 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушення вимог матеріального та процесуального права, не надав належної оцінки поданим до справи доказам.
За посиланням апелянта суд першої інстанції не врахував, що теплова мережа утримується на балансі позивача, який в свою чергу несе відповідальність за її обслуговування та слідкує за її технічним станом. Ця теплова мережа проходить через приміщення відповідача. Позивач не може здійснити огляд мереж перед початком опалювального сезону у зв'язку з неправомірною поведінкою відповідача, який не надав доступу до мережі теплопостачання, чим порушив п.п. 7.1.2, 7.2.4, 7.2.5 укладеного між сторонами договору. Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не застосовані положення п.3.3.1 та 3.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомугоспу України від 17.05.2005 р. Також апелянт посилається на те, що обраний ним спосіб захисту порушеного права є належним, відповідає чинному законодавства, а позов є обґрунтованим.
Короткий зміст заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу від 20.11.2022 зазначив, що апеляційну скаргу він вважає не обґрунтованою. Просить залишити її без задоволення а оскаржене рішення без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20229/21 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкладено до надходження матеріалів справи №910/20229/21. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою від 19.10.2022, на підставі статтею 119 ГПК України, скаржнику поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022. Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття апеляційного провадження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Карпати М" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/20229/21. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 28.11.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 21.11.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 21.11.2022. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.05.2019 між ТОВ "Управляюча компанія "Карпати М" (виконавець) та ТОВ "Леді Плюс" (споживач) укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (далі договір), умовами якого в розділі 1 сторонами погоджено такі терміни:
«Будинок» - багатоквартирний будинок № 2, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська;
«Приміщення» - житлове приміщення/нежитлове приміщення, загальною площею 288,5 кв. м., яке належить споживачу та розташоване у фасадній частині будинку, а також нежитлове приміщення, загальною площею 165,3 кв. м., яке належить споживачу та розташоване в підвалі будинку (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.06.2020);
«Послуги» - житлово-господарські послуги (послуги з управління будинком), які спрямовані на забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у жилих та нежилих приміщеннях, будинках та спорудах, комплексах будинків і споруд, відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків та правил, перелік та порядок надання яких визначений вказаним договором;
«Внутрішньобудинкові системи» - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку та прибудинкової території;
«Споживач» - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до п. 2.1 договору, предметом останнього є регулювання взаємовідносин сторін щодо забезпечення користування, утримання, обслуговування та експлуатації приміщення, будинку, прибудинкової території, спільних площ та об'єктів благоустрою, які входять до будинку.
Згідно з п. 6.2.2 договору споживач зобов'язаний оперативно повідомляти виконавцю про всі надзвичайні випадки, що виникли при отриманні чи неотриманні послуги і можуть загрожувати здоров'ю людей або спричинити матеріальні збитки.
Також відповідно до п.п. 6.2.8 та 6.2.10 договору споживач зобов'язаний допускати у приміщення представників виконавця в порядку, визначеному законом і цим договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів; своєчасно проводити підготовку приміщення та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Крім того, споживач зобов'язаний забезпечувати доступ працівників виконавця до приміщення на початку та наприкінці опалювального сезону.
Як визначено в п.п. 7.1.2, 7.1.3 та 7.1.5, виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку, споруд та прибудинкової території; своєчасно проводити підготовку будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійних ситуацій та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг у установлені законодавством строки.
При цьому, згідно з п.п. 7.2.3, 7.2.4 договору, виконавець має право: вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отримання житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; доступу в приміщення для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку визначеному законом і цим договором.
Розділом 9 вказаного договору врегульовано умови доступу в приміщення, відповідно до яких споживач зобов'язаний забезпечити доступ до мережі, арматури, засобів обліку, розподільчих систем представникам виконавця за наявності в них відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації, тощо - в робочі дні з 8:00 до 17:00. Працівники виконавця повинні поважати права споживача, перебувати (відвідувати) тільки в тих приміщеннях, де розташоване обладнання, перевірка, ремонт, огляд якого відбувається.
Згідно з п. 9.2 вказаного договору у невідкладних випадках, пов'язаних з урятуванням життя людей та майна, може бути здійснено проникнення до житла та іншого володіння особи для проведення в них огляду та ліквідації аварій без отримання згоди власника (несанкціонований доступ) у наступному порядку: якщо споживач відсутній і при цьому немає можливості встановити зв'язок з метою його інформування про необхідність негайного прибуття до приміщення або він відмовляється допустити в займані ним приміщення представників виконавця і при цьому є об'єктивні підстави вважати, що аварія, неполадки, які унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг іншим споживачем, відбулись саме в цих приміщеннях - доступ у приміщення відбувається без отримання згоди споживача (несанкціонований доступ).
При цьому, згідно з п. 9.4, п. 9.5 договору представник виконавця попереджає споживача, який присутній, але відмовляється допустити до житла та іншого володіння, про здійснення несанкціонованого доступу; під час здійснення несанкціонованого доступу і до повного завершення відповідних робіт повинні бути присутні: представник виконавця, представник органу внутрішніх справ, аварійно-ремонтної бригади та споживач або користувач з будь-якого із суміжних приміщень.
Відповідно до п. 11.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 3 років.
У випадку, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін письмово не заявила про намір припинити його дію або переглянути умови, цей договір вважається пролонгованим на такий же строк та на тих же умовах (п. 11.5).
Також між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 01.06.2020, якою доповнено пункт терміну «приміщення».
Суд першої інстанції констатував, що станом на час розгляду даної справи, сторонами не надано суду доказів того, що вищевказаний договір є недійсним, розірваним, припиненим або його умови є зміненими.
13.11.2021 позивач звертався до відповідача з листом № 183 від 09.11.2021, в якому просив три рази на місяць надати доступ позивачу до вказаного приміщення для проведення планових технічних обстежень у зв'язку з початком опалювального періоду 2021-2022 років. Вказане підтверджується описом вкладення та накладною, доданими до позову.
Зазначений лист отримано відповідачем 26.11.2021, що підтверджується відомостями про відстеження відправлення.
30.11.2021 комісією позивача складено акт про неможливість проведення технічного обстеження підвального приміщення площею 165,3 кв. м., яке належить відповідачу, оскільки двері в підвал замкнені (ключі на зберігання виконавцю послуг не надано, про місце зберігання ключів відсутній напис на дверях).
02.12.2021 позивач повторно звертався до відповідача з листом № 188 від 01.12.2021, в якому просив надати доступ до вищевказаного приміщення.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті рішення.
Як вже зазначено, вимоги позивача обґрунтовані тим, що він є управителем будинку № 2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, та балансоутримувачем всієї опалювальної системи будинку та гарячого водопостачання, з огляду на що несе відповідальність за теплові мережі, частина з яких, за твердженням позивача, знаходиться в приміщенні відповідача.
У приміщенні, яке належить відповідачу, площею 165,3 кв. м. за вищевказаною адресою знаходяться мережі теплопостачання, водночас відповідачем не надається доступ до вказаного приміщення, у зв'язку з чим позивач не може здійснити огляд таких мереж перед початком опалювального сезону, чим порушуються умови договору, норми чинного законодавства та права позивача.
На підставі викладеного, позивач просить зобов'язати відповідача забезпечити доступ до підвального приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківська в м. Києві та належить відповідачу, представникам позивача в робочі дні з 08:00 до 17:00 для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на те, що в належному йому приміщенні площею 165,3 кв. м. немає загальнобудинкових систем, а також на те, що позивач у даній справі не є управителем будинку, оскільки не був визначений як управитель згідно з ЗУ «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» та не набув прав як управитель будинку.
Суд першої інстанції, розглянувши цей спір по суті, правильно оцінив правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, а також правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Судом обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо того, що позивач не є управителем будинку, позаяк відносини між позивачем та відповідачем врегульовані укладеним між ними чинним договором, за яким позивач визначений саме як виконавець з надання послуг з управління багатоквартирного будинку.
Відповідно до п. 16 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018 (далі - Правила), доступ управителя до житла, іншого нерухомого майна у багатоквартирному будинку, в тому числі несанкціонований, для ліквідації та запобігання аваріям, встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та договором управління.
Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 8 вказаного Закону, управитель багатоквартирного будинку має право доступу до приміщень, будинків і споруд для ліквідації аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно-технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів у порядку, визначеному законодавством і договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ч. 1 ст. 29 вказаного Закону, споживач зобов'язаний забезпечити представникам виконавця комунальної послуги доступ до свого житла, іншого об'єкта нерухомого майна для: 1) ліквідації та відвернення аварій, пов'язаних із наданням відповідної комунальної послуги, - цілодобово; 2) встановлення або заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних чи профілактичних оглядів, зняття контрольних показань вузлів обліку - згідно з умовами договору про надання відповідної комунальної послуги, договору про управління багатоквартирним будинком.
Водночас, згідно з ч. 3 вказаної норми, відмова споживача надати доступ виконавцю комунальної послуги до належних споживачу приміщень у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для припинення надання споживачеві відповідної комунальної послуги. Після надання споживачем такого доступу надання послуги відновлюється.
Згідно з ч. 12 вказаної норми, у багатоквартирному будинку, управління яким здійснюється управителем, передбачені цією статтею права та обов'язки представників виконавців комунальних послуг щодо доступу (у тому числі несанкціонованого) до житла, іншого об'єкта нерухомого майна поширюються також на управителя та його представника.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що відповідно до наведених вище норм законодавства у позивача є право припинення надання відповідачу у даній справі послуг з управління у випадку відмови в надані доступу до приміщення, водночас вказана відмова в надані доступу не є підставою для зобов'язання споживача в судовому порядку надавати такий доступ.
Крім того, з системного аналізу положень договору, розділу 6, 7 та 9 вказаного договору, вбачається, що незважаючи на положення п. 9.2 договору, споживач зобов'язаний забезпечити доступ для, зокрема, проведення технічних та профілактичних оглядів в робочі дні з 8:00 до 17:00, водночас за умовами договору (п. 9.3 договору) споживач наділений правом відмовити в такому доступі, тобто доступ до приміщення надається за згодою відповідача як власника приміщення.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем вимоги про надання доступу до вказаного приміщення до відповідача направлялись у зв'язку з початком опалювального сезону, при цьому обов'язок щодо надання доступу у зв'язку з, зокрема, початком опалювального сезону узгоджений сторонами в п. 6.2.22 договору та такий доступ надається на початку та в кінці опалювального сезону, а не в робочі дні з 8:00 до 17:00, як це визначено в п. 9.2 договору.
При цьому умовами договору сторонами також узгоджені питання щодо відшкодування збитків та можливих втрат у зв'язку зі спричиненням аварій чи інших ушкоджень, що стались внаслідок дій споживача (відповідача у даній справі).
Вимога позивача про зобов'язання відповідача надати доступ до приміщення в прохальній частині позову обґрунтована, в т.ч. необхідністю надання такого доступу для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо, в той час, як доказів необхідності встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання позивачем під час розгляду даної справи сторонами не надано.
Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів обґрунтовано дійшов до висновку, що у даному випадку позивачем не доведено факту того, що у нього виникло право вимагати зобов'язання відповідача забезпечити постійний доступ до належного останньому приміщення в робочі дні з 8:00 год. до 17:00 год. для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічних та профілактичних оглядів, огляду протипожежної сигналізації тощо.
Колегія вважає необґрунтованими доводи позивача щодо незастосування судом першої інстанції положень п.3.3.1 та 3.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р.
Підпунктом 3.3.1. зазначених Правил серед іншого передбачено, що у підвалах і технічних підвалах повинен забезпечуватися доступ до всіх елементів підвалу і технічного підвалу і чистота. Підпункт 3.3.6. передбачає, що використовувати технічні підвали та підвали не за призначенням забороняється.
У той же час Позивачем не надано доказів того, що приміщення відповідача належить саме до технічних підвалів.
У главі «Терміни, що використовуються у Правилах» зазначено, що Допоміжні приміщення житлового будинку це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Позивачем не надано доказів того що приміщення, які за посиланням позивача, належать на праві власності відповідачу, є допоміжними приміщенням багатоквартирного будинку у розумінні Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р..
У позовній заяви позивач посилається на те, що відповідач є власником приміщення площею 165,3 кв. м., що знаходиться в житловій частині будинку № 2 по вулиці В. Васильківській у м. Києві. Така інформація міститься у п. 1.3 укладеного між сторонами договору від 01.05.2019 (а.с. 9), з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.06.2020 (а.с.13) .
У той же час документів, які підтверджують право власності відповідача на зазначене приміщення матеріали справи не містять. Незважаючи на відсутність зазначених документів, колегія вважає необхідним додатково зазначити, що редакція позовних вимог у вигляді «зобов'язати відповідача надати доступ до приміщення у робочі дні з 08:00 до 17:00» не є коректною та створює загрозу неправомірного втручання у право власності відповідача. Надання такого майже необмеженого права доступу у приміщення не є пропорційним між необхідністю утримання труб тепломережі, які за посиланням позивача, проходять транзитом через приміщення відповідача, з право сотаннього вільно володіти своїм майном.
До того ж колегія наголошує, що пункт 6.2.22 укладеного між сторонами договору від 01.05.2019 на відміну від періоду, визначеному у прохальній частині позову, встановлює інший порядок надання доступу до приміщення відповідача, а саме « споживач зобов'язаний забезпечувати доступ працівників виконавця до приміщень на початку та наприкінці опалювального сезону».
Причини надання доступу у приміщення, яке належить особі на праві власності повинні бути достатньо обґрунтованими та мати визначені чинним законодавством конкретні підстави. Позивачем не доведено наявність в приміщення санітарно - технічного обладнання, для заміни якого позивач просить забезпечити доступ. Відсутні також докази встановлення у цьому приміщенні протипожежної сигналізації яка потребує профілактичного огляду, а позивач має право для здійснення таких оглядів приладів протипожежної сигналізації.
За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи з системного аналізу ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), водночас відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Відсутність права та охоронюваного законом інтересу у позивача або недоведеність факту його порушення є підставою для відмови у позові.
Доводи апеляційної скарги повністю є аналогічними з доводами позивача, викладеними у позовній заяві. Суд першої інстанції надав цим доводам належну правову оцінку. Норми матеріального т а процесуального права правильного застосовані судом першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 у справі №910/20229/21 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 14.12.2022.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков