79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"05" грудня 2022 р. Справа №914/1952/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді: Марка Р.І.,
Суддів: Матущак О.І.,
Орищин Г.В.,
Секретар судового засідання: Багряк Ю.А.
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз б/н від 19.09.2022 (вх. № 01-05/2326/22 від 20.09.2022)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2022 про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
у справі № 914/1952/22 (суддя Іванчук С.В.)
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача 1-Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Фрукт плюс», м. Львів;
відповідача 2 - Яворівський відділ державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), м. Яворів Львівської області;
відповідача 3 - Державне підприємство «СЕТАМ», м. Київ;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Тор», м. Новояворівськ Яворівського району Львівської області
про забезпечення позову до пред'явлення позову у справі №914/1952/22,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Турчиняк Я.І.
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.09.2022 у справі №914/1952/22 відмовлено у задоволенні заяви за вх.№2123/22 від 22.08.2022 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи Львівгаз» про забезпечення позову.
Суд першої інстанції, перевіривши наявні в справі докази дійшов до висновку, що позивачем у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову, а доводи заявника наведені в заяві зводяться лише, до протиправності, на думку заявника, дій вчинених в процесі виконавчого провадження № 6530581, учасником якого він не є, та щодо відчуження нерухомого майна третіх осіб. Обставини наведені в заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність обставин, які б обґрунтовували загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або щодо поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в межах обраного ним способу захисту.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла до Західного апеляційного господарського суду 20.09.2022.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає те, що публічні торги з реалізації нерухомого майна боржника ПП "ТОР" відбулись за ціною продажу яка є заниженою, що призвело до порушення майнових прав та інтересів АТ "Львівгаз" як стягувача у виконавчих провадженнях про стягнення грошових коштів з ПП "ТОР" в користь АТ «Львівгаз» на суму понад 74 млн. грн, реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Приватним підприємством "ТОР" була проведена з порушенням вимог законодавства, оскільки в реєстрі прав власності на нерухоме майно за вказаною адресою право власності було зареєстроване на комплекс будівель та споруд під одним реєстраційним номером (№5246227).
Позивач вважає, що державний реєстратор при відкритті нового розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повинен був внести відомості про даний об'єкт нерухомого майна саме як про комплекс будівель та споруд, також Яворівським відділом державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) при подачі заявки на проведення торгів з продажу нерухомого майна ПП "ТОР" було порушено вимоги ч.1 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки право застави на нерухоме майно виникло 29.11.2007, тобто до ухвалення судових рішень про стягнення коштів з боржника ПП "TOP", які були пред'явлені до виконання у Яворівський ВДВС; та заставодержателем ПАТ "Промінвестбанк" не було надано письмову згоду на звернення стягнення на нерухоме майно шляхом його примусової реалізації Яворівським ВДВС У Яворівському районі Львівської області ЗМУ МЮ.
06.10.2022 від Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вказує, що оскільки Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» не являється стороною виконавчого провадження та не являється власником ні орендарем майна підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на реалізоване майно не має, та просить суд відмовити у задоволені апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І., Скрипчук О.С.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз” та призначено розгляд справи на 10.10.2022.
10.10.2022 розгляд даної справи не відбувся у зв'язку із тривалою повітряною тривого. Оголошеною на території України, в тому числі у Львівській області.
Ухвалою суду від 11.10.2022 (у складі колегії суддів: головуючого судді Марка Р.І,, суддів Матущака О.І., Скрипчук О.С.) розгляд даної справи призначено на 24.10.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Скрипчук О.С. у склад колегії даної справи введено суддю Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 розгляд даної справи відкладено на 14.11.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 розгляд справи відкладено на 23.11.2022.
23.11.2022 судове засідання у справі не відбулося в зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні Західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 24.11.2022 розгляд даної справи призначено на 05.12.2022.
У судовому засіданні 05.12.2022 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги щодо задоволення заяви АТ «Львівгаз» про забезпечення позову, просив скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову, якою заяву про забезпечення позову задоволити.
Також представник скаржника підтримав подану ним заяву (вх.№ 01-05/2743/22 від 14.11.2022) щодо процесуального правонаступництва з підстав наведених у ній. А саме, зазначив, що 01.09.2022 ТОВ "Еко-Фрукт плюс" продало оспорюване майно (Цех скловиробництва №2, літ. "Л-2", загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна № 2262954846230) ТОВ "БЛ ГЛАС", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна від 16.09.2022. У зв'язку із наведеним, апелянт вважає, що суд повинен здійснити процесуальне правонаступництво у даній справі з ТОВ «Еко-Фрут плюс» на ТОВ «БЛ ГЛАС».
Згідно з ч.2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №910/11702/18.
Судова колегія звертає увагу на те, що клопотання апелянта про процесуальне правонаступництво не відповідає вимогам визначеним у ст. 52 ГПК України для його здійснення, оскільки переходу прав та обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника у даних правовідносинах не відбулося, а також між заявником даної справи (АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз») та ТОВ «БЛ ГЛАС» відсутні спірні правовідносини. Окрім того, майно власником якого є ТОВ «БЛ ГЛАС» придбане ним ще за часу розгляду справи в суді першої інстанції. З врахуванням наведеного, судова колегія вважає, що підстави для міни сторони правонаступником у даній справі відсутні, відтак клопотання апелянта задоволенню не підлягає.
У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
22.08.2022 АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до Гогсподарського суду Львівської області подано заяву про забезпечення позову (вх. № 2123), в якій заявник просить суд, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ « Еко-Фрукт плюс», а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2262954846230 та заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, щодо цього майна.
У своїй заяві заявник зазначає, що без реалізації майна ПП «Тор» відновлення порушеного права АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», що встановлено у справі № 914/1734/21 є неможливим. При цьому заявник стверджує, що продаж майна ПП «Тор» новому власнику (ТОВ «Еко-Фрукт плюс») відбувся на прилюдних торгах за ціною нижчою ринкової, що порушує майновий інтерес АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та завдає йому істотних збитків як стягувачу у вигляді недоотриманої суми доходу від реалізації такого майна.
Таким чином, на думку заявника, занижена вартість об'єкта нерухомого майна порушуватиме майнові інтереси та перешкоджатиме у виконанні рішення. Заявник зазначає, що предмет потенційного позову стосуватиметься визнання недійсними електронних торгів та у випадку задоволення позову до переможця торгів та продавця застосовуватимуться наслідки недійсності правочину. На думку заявника у випадку перепродажу даного майна переможцем аукціону на користь третіх осіб існує загроза невиконання рішення про задоволення позову про визнання недійсними електронних торгів, оскільки третя особа вважатиметься добросовісним набувачем такого майна за відсутності будь-яких обтяжень на таке майно на час набуття права власності. З огляду на вищевикладене, заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Еко-Фрукт плюс», а саме: Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2262954846230 та заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, щодо зазначеного нерухомого майна.
Предметом розгляду даного спору є ухвала Господарського суду Львівської області від 06.09.2022, якою суд відмовив у задоволенні заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про забезпечення позову до пред'явлення позову.
У своїй апеляційній скарзі сам скаржник, окрім доводів апеляційної скарги щодо необхідності застосування заявлених ним у заяві заходів до забезпечення позову, зазначає, що 01.09.2022 ТОВ «Еко-Фрукт плюс» нерухоме майно (Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2262954846230) було відчужене новому власнику - ТОВ «БЛ ГЛАС».
За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
Відповідно до п.1, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (Постанова Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Постанова Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 щодо забезпечення позову зазначено наступне, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обставини позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України.
Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог. Заявник (позивач) має довести (додати до заяви) наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходи до забезпечення позову, тому питання про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані до заяви.
Сама по собі лише потенційна можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення боржником на даний час певних реальних дій, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини" (Kybler v. Germany), заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
Дослідивши подану АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що подані заявником копії постанов про відкриття виконавчого провадження №69642370 від 15.08.2022, №69645579 від 15.08.2022, №79068015 від 23.06.2022, №79068016 від 23.06.2022 та роздруківку з сайту setam.net.ua інформації щодо продажу лоту №514754 не доводять обгрунтованості причин звернення з
заявою про забезпечення позову і такі докази фактично не свідчать про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного ним заходу забезпечення позову.
Водночас, як зазначено вище, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такі заходи не будуть перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження. В даному випадку, на момент звернення з заявою про забезпечення позову до суду першої інстанції, заявником не доведено в порядку приписів статей 76-79 ГПК України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та заборони вчинення дій може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом якого він має намір звернутися до суду.
Західний апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали даної справи погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на момент звернення до Господарського суду Львівської області із заявою про забезпечення позову позивачем у самій заяві не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову, а доводи заявника наведені в заяві зводяться лише, до протиправності, на думку заявника, дій вчинених в процесі виконавчого провадження № 6530581 щодо відчуження нерухомого майна третіх осіб, при цьому учасником цього виконавчого провадження він не є.
Посилання заявника на виконавче провадження №65350581 та протокол №574762 проведення електронного аукціону не можна вважати належною підставою для забезпечення позову, оскільки вказаний факт підтверджує лише проведення такого аукціону виконавчою службою, а не наявність факту неможливості стягнення з боржника (ПП «Тор») заборгованості на виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №914/1734/21.
У суду відсутня інформація, чи майно (Цех скловиробництва №2, літ. Л-2, загальною площею 1275.1 м2, що розташований за адресою: Львівська область, Миколаївський район, село Пісочна, вулиця Львівська, будинок 2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 2262954846230), щодо якого заявлено заяву про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення на нього арешту та заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій, є єдиним належним ПП «Тор» майном, яке може забезпечити виконання постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №914/1734/21.
Окрім того, як зазначено апелянтом в апеляційній скарзі, на момент постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції (06.09.2022) майно щодо забезпечення якого заявлено заяву, з 01.09.2022 вже не належало ТОВ «Еко-Фрукт плюс» що є окремою обставиною для відмови у задоволенні такої заяви.
З наведеного вбачається, що у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» з тих підстав, які визначені ним в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 06.09.2022 у справі № 914/1952/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.12.2022
Головуючий суддя Марко Р.І.
Суддя Матущак О.І.
Суддя Орищин Г.В.