79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" грудня 2022 р. Справа №921/221/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
Суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.,
представники сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Васильченко А.Є.,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат, понесених під час розгляду апеляційної скарги Чортківської міської ради (вх. суду від 17.05.2021 №01-05/1771/21)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 (повний текст рішення складено 30.12.2021, суддя Руденко О.Д., м. Тернопіль)
у справі № 921/221/20
за позовом: ОСОБА_1 , м.Тернопіль
до відповідача: Чортківської міської ради, м. Чортків, Тернопільська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарттендер", м. Київ,
про зобов'язання затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019
У березні 2020року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської міської ради про зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 у справі № 921/221/20 позов задоволено. Зобов'язано Чортківську міську раду затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019. Присуджено до стягнення Чортківської міської ради на користь ОСОБА_1 2 102 грн сплаченого судового збору.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, Чортківська міська рада (відповідач) оскаржила рішення суду першої інстанції. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 апеляційну скаргу Чортківської міської ради на рішення Господарського суду Тернопільської області від 28.12.2021 у справі №921/221/20 залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
Під час перегляду рішення в апеляційному порядку у відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути з відповідача судові витрати за надану правничу допомогу, докази якої будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
21.11.2022 ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом вказаної справи.
До вказаної заяви додано копії договору про надання правової допомоги від 29.09.2021, акту виконаних робіт від 18.11.2022, квитанції до прибуткового касового ордеру №4.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 розгляд заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу призначено на 13.12.2022.
Ухвалою від 12.12.2022 задоволено клопотання представника позивача адвоката Степанова В.В. про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Тернопільським апеляційним судом.
12.12.2022 відповідач подав клопотання про відмову позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, яке обгрунтоване тим, що позивач не довів співрозмірність понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи в апеляційному суді. Відповідач вказує, зокрема, що позивач не подавав до суду попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору, чим позбавив відповідача можливості доводити їх необгрунтованість. Зазначає, що процесуальні документи, які зазначені в акті виконаних робіт від 18.11.2022, підписані особисто ОСОБА_1 , а не адвокатом Степановим В.В., а також, що подані позивачем заяви по суті спору є незначними по обсягу і дублюють викладену у позовній заяві інформацію. Також відповідач посилається на запровадження на території України воєнного стану та те, що він є бюджетною організацією.
У судовому засіданні 13.12.2022 представник відповідача заперечила щодо заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу та просила відмовити у її задоволенні.
Представник позивача адвокат Степанов В.В. у зв'язку з відсутністю електропостачання у Тернопільському апеляційному суді не зміг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача 7000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 вказав, що під час
У постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи апеляційним судом інтереси Олешка О.М. (позивача) представляв адвокат Степанов В.В. на підставі ордеру на надання правової допомоги №072670 від 05.08.2022, виданого згідно з договором про надання правової допомоги від 29.09.2021, укладеного адвокатом Степановим В.В. Олешком О.М.
Відповідно до п.1 вказаного договору його предметом є надання адвокатом правової допомоги клієнту у справах, за позовними заявами клієнтами, відповідачем у яких є Чортківська міська рада. Предметом договору є складання заяв, позовних заяв, відзивів, скарг, заперечень, запитів, клопотань, процесуальних і інших документів правового характеру.
У п.4.2 договору сторони погодили та встановили, що обгрунтований розмір погодинної оплати правової допомоги на підставі даного договору становить 1000,00грн за 1 год.роботи.
Згідно з п.4.3 договору сторони погодили та встановили, що обгрунтований фіксований розмір гонорару адвоката становить 7000грн у разі, якщо адвокат витратив на правову допомогу клієнту у конкретній справі 7 і більше годин.
Сторони погодили, що для підтвердження кількості витрачених годин адвокатом на надання правової допомоги у кожній конкретній справі складається акт виконаних робіт(п.4.4 договору).
18.11.2022 сторони підписали акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, згідно з яким клієнту надані наступні послуги:
-виїзна консультація на вимогу клієнта;
- ознайомлення з документами та матеріалами, наданими клієнтом;
- підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу;
- підготовка та написання заперечення щодо задоволення заяви від 21.09.2022 про поновлення процесуального строку, встановленого законом та прийняття до розгляду зміненої апеляційної скарги;
- підготовка до участі у судових засіданнях;
-представництво інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді під час розгляду справи №921/221/20.
Загальна кількість витрачених адвокатом годин під час надання допомоги у даній справі- 12годин. Сторони погодили, що обгрунтований фіксований розмір гонорару становить 7000грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №4 від 18.11.2022 ОСОБА_1 сплатив адвокату Степанову В.В. 7000,00грн.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №916/1830/19 зазначав, що підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на апеляційну скаргу, який складений на 6 арк., зазначено, що представником позивача є адвокат Степанов В.В. Також в матеріалах справи наявні заперечення щодо задоволення заяви відповідача про поновлення строку та прийняття зміненої апеляційної скарги (на 5 арк.) та заперечення щодо прийняття та долучення до матеріалів справи доповнення до апеляційної скарги (на 2 арк.)
Адвокат Степанов В.В. представляв інтереси позивача в судових засіданнях апеляційного суду 16.08.2022, 13.09.2022, 18.10.2022, 15.11.2022.
За змістом пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як зазначено вище, за результатом розгляду поданого ОСОБА_1 позову суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився апеляційний суд, про наявність підстав для його задоволення, відтак відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правову допомогу.
Доводи відповідача про неспівмірність заявлених витрат із складністю справи, витраченим адвокатом часом та обсягом наданих послуг, апеляційний суд відхиляє з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено надання адвокатом відповідних послуг в апеляційному суді, з урахуванням складності справи (предметом розгляду якої були вимоги позивача про зобов'язання відповідача затвердити протокол про результати електронного аукціону №UA-PS-2019-11-24-000011-2 від 22.12.2019 у зв'язку з порушенням порушення відповідачем передбаченого ст. 14 ЗУ Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" порядку).
Посилання відповідача на те, що процесуальні документи підписані особисто ОСОБА_1 , а не адвокатом Степановим В.В., колегія суддів відхиляє, оскільки підписання позивачем таких документів не спростовує обставин надання адвокатом правової допомоги щодо її підготовки. При цьому, обов'язок адвоката підготувати відповідні процесуальні документи встановлений у договорі про надання правової допомоги (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2019 у справі № 924/122/19).
Також апеляційний суд не приймає до уваги доводи відповідача про неподання позивачем попереднього розрахунку витрат на правову допомогу, враховуючи викладену у ряді постанов Верховного Суду у справах № 922/676/21 від 14.12.2021, № 905/716/20 від 08.04.2021, № 916/2087/18 від 31.03.2021, № 922/3812/19 від 10.12.2020 правову позицію, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов'язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу належить задоволити та відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00грн.
Керуючись статтями 123,126,129, 244,281 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 21.11.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат - задоволити.
2. Стягнути з Чортківської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, ідент. код 24636045) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер. НОМЕР_1 ) - 7000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строки та в порядку, які визначені статтями 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.12.2022
Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк
Судді С.М. Бойко
Г.Г. Якімець