13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/1445/21 пров. № А/857/14505/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Ніколіна В.В., Гінди О.М.,
за участю секретаря судового засідання Рибачука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., м. Ужгород) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови оформленої листом за вих. № 1562-1549/Г-02/8-0770/21 від 19.04.2021 у здійсненні обчислення і перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № ХР11812 від 12.04.2021, виданої Закарпатським обласним військовим комісаріатом про грошове забезпечення станом на 05.03.2019 за посадою, яку займав ОСОБА_2 перед звільненням з військової служби, із врахуванням розміру посадового окладу - 3260,00 грн., окладу за військовим званням - 1020,00 грн, надбавки за вислугу років (45%) - 1926,00 грн, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 326,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4033,90 грн., премія (95%) - 3097,00 грн., які передбачені згідно Постанови КМУ № 704. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану Закарпатським обласним військовим комісаріатом довідку № ХР11812 від 12.04.2021 року (за формою, передбаченою додатком № 2 до постанови КМУ від 13.02.2008 р. № 45) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № ХР11812 від 12.04.2021 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру посадового окладу - 3260,00 грн, окладу за військовим званням - 1020,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) - 1926,00 грн., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 326,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4033,90 грн., премія (95 %) - 3097,00 грн., які передбачені згідно постанови КМУ № 704, а всього із суми грошового забезпечення 13662,90 грн., із врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог - відмовлено (а.с.36-43).
ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за № 260/1445/21, обґрунтована тим, що його батько, який був позивачем у даній справі, та на користь якого ухвалено рішення у вищевказаній справі, - помер та він його син являється єдиний правонаступник.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, що призвело до невідповідності, викладених у судовому рішенні, обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, тому просить ухвалу суду від 26.09.2022 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 та здійснити заміну у виконавчих листах по справі №260/1445/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, зазначивши стягувача ОСОБА_1 замість ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі зазначає, що позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року задоволено частково та вирішено зокрема:
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти видану Закарпатським обласним військовим комісаріатом довідку № ХР11812 від 12.04.2021 року (за формою, передбаченою додатком № 2 до постанови КМУ від 13.02.2008 р. № 45) про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р. та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 р. основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки № ХР11812 від 12.04.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 р., що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_2 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 р. № 2011-ХП «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та. членів їх сімей», положень постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням розміру посадового окладу 3260,00 грн., окладу за військовим званням 1020,00 грн., надбавка за вислугу років (45%) 1926,00 гри., надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) 326,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) 4033,90 грн., премія (95 %) 3097,00 грн., які передбачені згідно постанови КМУ № 704, а всього із суми грошового забезпечення 13662,90 грн., із врахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Втім, його батько - позивач по справі 260/1445/21, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 16.07.22. .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.07.22 він, як син померлого батька ОСОБА_2 вступив до спадкоємства.
За таких обставин, ним була подана заява від 16.08.2022 року про заміну сторони виконавчого провадження по справі №260/1445/21.
Однак, розглянувши заяву суд першої інстанції відмовив у її задоволення, мотивуючи тим, що до смерті позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) такий перерахунок не здійснювався, оскільки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року у справі №260/1445/21 набуло законної сили 26.10.2021 року, після перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Таким чином, сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоодержаною сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 Цивільного кодексу України нерозривно пов'язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно із статтею 379 частинами 1,4 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 Цивільного кодексу України).
Статтею 1219 Цивільного кодексу України визначено права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, відповідно до статті 91 частини 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Згідно із статтею 68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Отже, документом, який підтверджує право на спадщину за законом є свідоцтво про право на спадщину.
Вважає, що сумами пенсії, що належали особі і залишилися недоодержаними у зв'язку з її смертю, необхідно вважати і суми виплат, які не були отримані особою за життя, внаслідок неправомірних дій суб'єкта владних повноважень, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його було зобов'язано провести нарахування та виплату відповідної суми пенсії.
Крім того, згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 15 частин 1,5 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У контексті наведених положень зазначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Враховуючи наведене вище, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, незалежно від того чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19, від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, від 02 жовтня 2020 року у справі №169/380/17 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 1718/2-а-834/11.
Більше того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі № 38683/04 «Матківська проти України» зроблено висновок, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
За таких обставин, у відповідності до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року у справі №260/1445/21 набуло законної сили 26.10.2021 року після перегляду рішення судом апеляційної інстанції утворилась заборгованість по виплаті пенсійного забезпечення в період з 01.04.2019 року по 26.10.2021 року, яка позивачем по справі за життя ним не отримана, а відтак переходить у спадок спадкоємцю.
За таких обставин суд першої інстанції норм матеріального права не дотримався, при відмові у задоволенні заяви суд проявив надмірний формалізм.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ст.379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалу суду за результатами вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З огляду на викладене вище, правильним є висновок суду першої інстанції, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
Згідно статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Отже, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні як отримувач пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 1 статті 61 вищезазначеного Закону передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.07.2021 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 додав до заяви свідоцтво про право на спадщину за заповітом, виданого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гулянич Т. М. від 21.07.2022 року, яким встановлено що останній вступив до спадкування.
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, суд вірно вважав, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
При цьому, суд правильно зауважив, що предметом спору у справі було право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХРІ1812 від 12.04.2021 року, із урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Однак, до смерті позивача (14 липня 2021 року) такий перерахунок не здійснювався, оскільки рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року у справі №260/1445/21 набуло законної сили 26.10.2021 року.
З огляду на це, суд вірно вважав, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоодержаною сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 Цивільного кодексу України нерозривно пов'язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відтак, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції що, підстав для задоволення клопотання заявника про заміну сторони виконавчого провадження не має.
Враховуючи викладене вище суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суд першої інстанції, а ухвал відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року по справі №260/1445/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді В.В. Ніколін
О.М. Гінда
повний текст складено 15.12.2022