08 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/51/22 пров. № А/857/13321/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
з участю секретаря судового засідання: Кахнич Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року (ухвалене головуючою-суддею Калинич Я.М., час ухвалення рішення 09 год 31 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 12 серпня 2022 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, Державної митної служби України в особі Закарпатської митниці, в якому з урахуванням заяви представника позивача від 13.06.2022 про зміну підстав позову просив визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці Держмитслужби №1316-0 від 03.12.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити його на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення Управління забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Держмитслужби; стягнути із Закарпатської митниці Держмитслужби на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.12.2021 до дня ухвалення рішення суду, зобов'язати Державну митну службу України прийняти ОСОБА_1 в порядку переведення із Закарпатської митниці Держмитслужби у Закарпатську митницю як відокремленого підрозділу Держмитслужби на посаду старшого державного інспектора- кінолога відділу кінологічного забезпечення Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці як відокремленого підрозділу Держмитслужби без укладення контракту у відповідності до вимог ст. 87 Закону України «Про державну службу»; стягнути на його користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу (п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України), зобов'язати Закарпатську митницю Держмитслужби та її керівника подати суду звіт про виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку - протягом трьох робочих днів з моменту проголошення рішення суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.08.2022 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою задовольнити його позовні вимоги повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що наказом №1316-о від 03.12.2021 його було звільнено із займаної посади 08.12.2021 у зв'язку з реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу". Не погоджується із оспорюваним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не запропоновано всіх інших рівнозначних або нижчих посад державної служби у цьому органі. Крім того, вказує, що після закінчення 30-денного строку з моменту отримання 27.07.2021 попередження про звільнення Держмитслужба України до дня повторного попередження 22.10.2021 не заперечувала проти його переведення на запропоновану посаду без укладення контракту, тобто погодилася із зустрічною пропозицією позивача.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Закарпатська митниця Держмитслужби просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 195 КАС України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Представники сторін не з'явилися в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, клопотань не заявляли.
З урахуванням положень ч.2 ст.313 КАС України, колегія суду ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 проходив службу в Закарпатській митниці Держмитсужби на посаді старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської митниці Держмитслужби, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями трудової книжки.
25.06.2021 у зв'язку з реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби було підготовлено попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, яке містило пропозицію посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби.
З вказаним попередженням позивача було ознайомлено 27.07.2021, контракт до попередження не додавався, про що свідчить відмітка позивача на попередженні.
09.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до Голови комісії з реорганізації, начальника Закарпатської митниці Держмитслужби та в.о. начальника Закарпатської митниці з листом в якому повідомив, що згідний зайняти вказану у попередженні посаду, але без укладення контракту, оскільки на думку позивача такий може звузити права останнього.
21.10.2021 було підготовлено та спільно підписано Головою комісії з реорганізації, в.о. начальником Закарпатської митниці Держмитслужби та начальником Закарпатської митниці попередження про можливе наступне звільнення у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, яке містило пропозицію посади старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби.
З даним попередженням позивач ознайомився 22.10.2021 із відміткою -«Згідний, але без укладення контракту». Одночасно із попередженням позивачу надано контракт про проходження державної служби №636 від 22.10.2021. Один примірник контакту (підписаного начальником Закарпатської митниці ОСОБА_2 з відтиском гербової печатки) надано позивачу для ознайомлення.
Однак, 22.10.2021 позивач відмовився від укладення контакту, про що було складено відповідний акт від 22.10.2022.
30.11.2021 головою комісії з реорганізації Закарпатської митниці Держмитслужби в присутності членів комісії з реорганізації та посадових осіб Закарпатської митниці, було роз'яснено позивачу правові наслідки відмови від підписання контракту, про що свідчить акт від 30.11.2021.
Наказом №1316-о від 03.12.2021, ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади 08.12.2021 у зв'язку із реорганізацією Закарпатської митниці Держмитслужби, відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, п.4 ч.1 ст.83, п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу».
Вважаючи протиправним оспорюваний наказ про звільнення позивач звернувся до адміністративного суду із зазначеним позовом з вимогою про його скасування та поновлення на посаді.
Задовольняючи повністю позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно чинного законодавства, що діяло на момент спірних правовідносин, не передбачалося обов'язку роботодавця пропонувати державному службовцю всі рівнозначні посади державної служби в штаті Закарпатської митниці. Суд дійшов висновку, що призначення позивача на посаду старшого інспектора-кінолога, але без укладення контракту, зважаючи на необхідність дотримання норм ст.ст.569, 570 МК України, Закону України «Про державну службу», Порядку №494 та Наказу Державної митної служби України №105 від 18.02.2021 вказує на неможливість переведення позивача на цю посаду, та відповідно на наявність у відповідача законних підстав для припинення державної служби позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом № 889-VIII (наводиться в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Пункт 4 частини першої статті 83 Закону №889-VIII серед підстав для припинення державної служби виділяє її припинення за ініціативою суб'єкта призначення.
Відповідно до частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
За змістом частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Згідно частини п'ятої статті 22 Закону № 889-VІІ у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб'єкта призначення може здійснюватися без обов'язкового проведення конкурсу.
Відповідно до частин першої та другої статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов'язкового проведення конкурсу:
1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб'єкта призначення;
2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб'єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Державний службовець, призначений на посаду без конкурсу, не може бути переведений на вищу посаду державної служби без проведення конкурсу.
Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Законом № 889-VIII у редакції, чинній на момент їх виникнення, норми якого є спеціальними, а також КЗпП України у випадках якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це не йдеться у спеціальному законі.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до п.1 постанови КМУ №895 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби, зокрема Закарпатську митницю Держмитслужби, шляхом її приєднання до Державної митної служби. Згідно п.2 вказаної постанови, встановлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що реорганізуються.
Наказом Держмитслужби України №460 від 19.10.2020 утворено, зокрема, Закарпатську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Згідно наказу Держмитслужби України №472 від 30.06.2021, митниці як відокремлені структурні підрозділи Держмитслужби України розпочали з 01 липня 2021 року здійснення функцій покладених на них Митним кодексом, законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, та зокрема Положенням про Закарпатську митницю, затвердженим наказом Держмитслужби №489 від 29.10.2020 - «Про затвердження положень про територіальні органи Держмитслужби».
Також, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб внесено відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, а саме щодо Закарпатської митниці (код ВП 43985560).
Водночас, згідно Положення про Закарпатську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби №489 від 29.10.2020, Закарпатська митниця здійснює державну митну справу в Закарпатській області - тобто в зоні діяльності реорганізованої Закарпатської митниці Держмитслужби.
Підставою для звільнення позивача з 08.12.2021 на підставі п. 1 ч.1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» з займаної посади стала реорганізація, скорочення чисельності та штату державних службовців.
13.02.2020 набрала чинності редакція Закону України Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи № 440-IX від 14.01.2020, відповідно до якого внесено зміни у частину третю статті 87 Закону № 889-VIII.
Як вже зазначалося вище, згідно з частиною першою статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є, зокрема: 1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу; 1-1) ліквідація державного органу.
У відповідності до частини третьої цієї ж статті суб'єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб'єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов'язку суб'єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.
Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону № 889-VIII на час видання оскарженого було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників, то в даному випадку підлягають застосуванню норми спеціального законодавства.
При цьому аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що саме за наявності будь-якої вакантної посади державної служби у тому самому державному органі суб'єкт призначення ініціює відповідну пропозицію державному службовцю.
Як встановлено судом першої інстанції відповідач попередив позивача про наступне звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст.87 Закону №889-VIII у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.
При цьому, одночасно з попередженням про звільнення на підставі п. 1 ч. 1 цієї статті відповідач запропонував позивачу рівнозначну посаду державної служби в штаті Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей ОСОБА_1 .
Разом із попередженням позивачу надано контракт про проходження державної служби №636 від 22.10.2021. Проте позивач відмовився від укладення контакту, про що було складено відповідний акт від 22.10.2022.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивач відмовився від призначення його на відповідну посаду у порядку переведення на запропоновану посаду старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що 30.11.2021 головою комісії з реорганізації Закарпатської митниці Держмитслужби в присутності членів комісії з реорганізації та посадових осіб Закарпатської митниці, було роз'яснено позивачу правові наслідки відмови від підписання контракту, про що свідчить акт від 30.11.2021.
При цьому, суд першої інстанції вірно врахував, що на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачалося обов'язку роботодавця пропонувати державному службовцю всі рівнозначні посади державної служби в штаті Закарпатської митниці.
Водночас, колегія суддів враховує, що відповідачами з врахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей позивача було запропоновано аналогічну посаду, а саме посаду старшого інспектора-кінолога, яка передбачає спеціальні навики, наявність досвіду роботи в кінологічній команді із службовою собакою, та є фактично тотожною посаді, яку позивач обіймав до звільнення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що призначення позивача на посаду старшого інспектора-кінолога, але без укладення контракту, зважаючи на необхідність дотримання норм ст.ст.569, 570 Митного кодексу України, Закону України «Про державну службу», Порядку укладення контрактів про проходження державної служби, затвердженого Постановою КМУ №494 від 17.06.2020 та Наказу Державної митної служби України №105 від 18.02.2021 (із змінами внесеними наказом від 24.02.2021 року №125) вказує на неможливість переведення позивача на цю посаду, та відповідно на наявність у відповідача законних підстав для припинення державної служби позивача.
Щодо посилання скаржника на звуження права працювати безстроково у разі підписання контракту, колегія суддів зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №440-ІХ від 14.01.2020, статтю 570 Митного кодексу України доповнено частиною п'ятою, відповідно до якої з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер. Чисельність посад державної служби в митному органі, на які здійснюється призначення з укладанням контракту про проходження державної служби, не обмежується.
Порядком №494 визначено зміст, процедуру укладення, зміни та розірвання контракту про проходження державної служби (далі - контракт) як строкового трудового договору, укладеного між державним органом та особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби категорії "Б" або "В" (далі - особа).
Згідно п.4 та п.5 Порядку №494, контракт може бути укладено з особою, яка призначається (переводиться) на посаду державної служби, а учасниками процедури укладення контракту є, зокрема, переможець конкурсу на зайняття посади державної служби або державний службовець, що переводиться на відповідну посаду державної служби.
Відповідно до п.7 Порядку №494, суб'єкт призначення або керівник державної служби приймає рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладенням контракту, до прийняття наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу на зайняття такої посади або до заміщення такої посади шляхом переведення.
При цьому, як вірно враховано судом першої інстанції, наказом №105 від 18.02.2021, затверджено Перелік посад територіальних органів, як відокремлених підрозділів Державної митної служби, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження служби, згідно якого посада старшого державного інспектора-кінолога відділу кінологічного забезпечення управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, відноситься до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби.
Так, згідно затвердженого наказом Державної митної служби України №105 Переліку, до посад в територіальних органах Державної митної служби України як відокремлених підрозділів, призначення на які здійснюється з укладенням контракту про проходження державної служби відносяться всі посади старшого державного інспектора та всі посади старшого інспектора-кінолога Управління (відділу) боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 569 Митного кодексу України працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.
Частиною 5 ст. 570 Митного кодексу України визначено, що з особами, які призначаються на службу до митних органів на посади державної служби, можуть укладатися контракти про проходження державної служби відповідно до законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Рішення про віднесення посади державної служби до посад, призначення на які здійснюється з укладанням контракту про проходження державної служби, приймається до проведення конкурсу керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або керівником митниці у разі делегування йому відповідних повноважень.
Контракт про проходження державної служби укладається з особами у разі необхідності забезпечення організації та виконання завдань, що мають як тимчасовий, так і постійний характер.
Контракт про проходження державної служби укладається на строк до трьох років.
Дія контракту про проходження державної служби за умови належного його виконання державним службовцем може бути продовжена за угодою сторін на той самий або більший строк, але не більше ніж на три роки шляхом підписання сторонами відповідних змін до контракту.
Враховуючи вищенаведені норми, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що, у разі підписання контракту, у позивача, після закінчення терміну на який було укладено контракт, була б можливість продовження такого.
Більше того, на переконання колегії суддів, закінчення терміну, на який контракт було продовжено - не позбавляє позивача можливості укладення нового контракту, і не вказує на припинення трудових відносин.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується щ висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (рішення від 18.07.2006).
Зокрема, у пункті 23 рішення ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Так, у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскаржуване судове рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року по справі №260/51/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 15.12.2022