13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 813/5744/15 пров. № А/857/15041/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Кухтея Р.В., Сеника Р.П.,
за участі секретаря судового засідання Лутчин А.М.
представник позивача: не з'явився
представника відповідача: Демчук Я.Д. Чопорова Н.П.
третя особа: Лутчин Л.М.
третя особа : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 813/5744/15 за адміністративним позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії,
суддя в 1-й інстанції - Сакалош В.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,-
Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулася з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про зобов'язання ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову об'єкту будівництва «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. «ГАЛАРХБУД», який затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0,000 м. до гребня даху - 6,800 м.; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1,0 метра від найбільш виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 , з урахуванням уточнень від 14 січня 2016 року, просила суд зобов'язати відповідача ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову об'єкту будівництва «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. «ГАЛАРХБУД», який затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року шляхом забезпечення висоти будівлі від відмітки 0,000 м. до гребня даху 6.800 м, оскільки висота всупереч положенням проекту становить 7.500 м., заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу, згідно проекту, та забезпечення відстані будівлі не менше 1-го метру від найбільш виступної конструкції стіни до межі ділянки цієї третьої особи.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року, адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю. Зобов'язано ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити перебудову об'єкту будівництва «Реконструкція з розширенням нежитлового приміщення сараю (літ. Б-1) на АДРЕСА_1 за рахунок прибудови та надбудови мансардного поверху під житловий будинок» у відповідність до робочого проекту розробленого Львівською організацією спілки архітекторів України Т.А.М. « ІНФОРМАЦІЯ_1 », якій затверджений замовником (відповідачем) 16 вересня 2014 року, шляхом: забезпечення висоти будівлі від відмітки 0.000 м. до гребня даху - 6.800 м.; забезпечення заміни матеріалів зовнішніх стін мансардного поверху з газоблоків на цеглу; забезпечення дотримання відстані не менше 1.0 м. від найбільшої виступної конструкції стіни до межі сусідньої ділянки.
Постановою Верховного Суду від 10 травня 2018 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року скасовано та закрито провадження у справі.
04 червня 2018 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 15 січня 2019 року заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року задоволено.
Постанову Верховного Суду від 10 травня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року залишено без змін.
Також із матеріалів справи встановлено, що 16 березня 2022 року ОСОБА_4 (далі також ОСОБА_4 , заявник) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду із заявою за вх.№20969 про заміну сторони у справі №813/5744/15, у якій зокрема зазначила, що її мати, ОСОБА_3 , на чию користь було винесено судове рішення померла. ОСОБА_4 , її донька, є спадкоємцем, на підтвердження чого надає підтвердження - копію свідоцтва на право на спадщину за законом. Відтак у цій заяві, ОСОБА_4 просила замінити третю особу з самостійними вимогами ОСОБА_3 , що померла та на користь якої було винесено судове рішення у справі у цій справі на ОСОБА_4 (а.с. 219-229, Т.6).
23 березня 2022 року ОСОБА_4 до Львівського окружного адміністративного суду подала заяву за вх.№32666 про залишення без розгляду поданої нею заяви про заміну сторони у справі №813/5744/15 (а.с.232 Т.6).
Однак, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутня будь-яка інформація щодо розгляду судом першої інстанції поданої заяви від 23.03.2022 за вх.№32666.
19 серпня 2022 до Львівського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 подала заяву за вх.№34282 про заміну сторони виконавчого провадження, у якій зазначила, що 04.02.2016 у справі №813/5744/15 винесено судове рішення на користь її матері ОСОБА_3 . Матері видано виконавчий лист, виконавчою службою Личаківського району м. Львова відкрито виконавче провадження, де її матір виступала стягувачем, ОСОБА_2 - боржником. Зазначає про те, що виконавче провадження було завершене без виконання судового рішення, відтак ОСОБА_3 у 2019 році звернулась до суду з позовом про скасування постанови про завершення виконавчого провадження. Заявник вказує про те, що її матір померла, тому не могла брати участь у цьому судовому процесі. Весною 2022 ОСОБА_4 звернулась до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 замінено ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_4 . Справа повернута до суду першої інстанції для розгляду. 12.07.2022 у справі 1.380.2019.005020 винесено рішення, яким її позовні вимоги задоволено, постанову про завершення виконавчого провадження скасовано.
У зв'язку із тим, що судове рішення від 04.02.2016 року у справі №813/5744/15 не виконано, а ОСОБА_3 , на чию користь було ухвалене судове рішення, померла, просить суд замінити сторону виконавчого провадження за примусовим виконанням судового рішення - справа №813/5744/15, ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , її доньку, на чию користь винесено рішення у справі №1.380.2019.005020.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом у справі №813/5744/15 ОСОБА_3 на належного стягувача (правонаступника) ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ).
Не погодившись із ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року, відповідач - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій зазначає, що така прийнята без вивчення усіх матеріалів справи з порушенням норм матеріального та процесуального права та є такою що підлягає безумовному скасуванню.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирішуючи питання чи допускається у даній справі правонаступництво, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що при визначенні процесуального правонаступництва слід було виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, оскільки спірні правовідносини стосуються протиправних дій при виконанні будівельних робіт, які станом на 2015 рік повинен був контролювати позивач у цій справі - Держархбудінспекція та не охоплюються безпосередньо відносинами третьої особи чи відповідача із суміжним землекористувачем. А ключовим у даній справі є те, що третя особа - померла ОСОБА_3 скористалась своїм особистим правом заявлення вимог у справі, де позивачем виступає Держархбудінспекція, як особа чиї особисті права порушено об'єктом будівництва, яке в контексті наведених вище положень ЦК України відноситься до немайнових прав.
Апелянт вважає, що наявність права власності на нерухоме майно в режимі спільної сумісної власності, не свідчить про порушення прав усіх співвласників, а отже, кожен співвласник, на свій власний розсуд може розпоряджатися правом його захисту. А наведений висновок підтверджується тим, що інший співвласник не скористався таким правом та не вступив у розгляд даної справи в якості третьої особи, як із самостійними вимогами, так і без самостійних вимог.
Просить також врахувати, що правовідносини, які є предметом спору, не допускають правонаступництво, оскільки стосуються дій позивача та відповідача щодо здійснення перевірки за наслідками подання заяви померлої ОСОБА_3 , тобто публічно-правові відносини між сторонами у справі мають виключно індивідуальний характер. Натомість суд першої інстанції без будь-якого дослідження правової природи правонаступництва померлої ОСОБА_3 з огляду на предмет спору, характер, суть та обставини порушення виключно індивідуальних прав померлої особи, обмежився констатацією наявності заміни сторони правонаступником з посиланням на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 року, якою замінено ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_4 , та яка на думку апелянта не могла мати жодного преюдиційного значення для правильного вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження у цій справі, оскільки суд апеляційної інстанції при прийнятті ухвали не досліджував питання правонаступництва в розрізі належних майнових та індивідуальних прав та належних доказів.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Позивач та інші учасники, які беруть участь у справі не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
ОСОБА_4 на стадії апеляційного розгляду 06.12.2022 та 13.12.2022 подала до суду письмові пояснення на підтвердження висловлених в судових засіданнях, у яких зокрема зазначила, що ОСОБА_3 - третій особі, яка заявляє самостійні позовні вимоги у справі №813/5744/15 було видано виконавчий лист 25.08.2016 та 09 вересня 2016 року Личаківським ВДВС у м. Львові за цим листом відкрито виконавче провадження №52180799, однак судове рішення станом на 2022 рік боржником не виконано. Також звертає увагу суду на те, що після того як судове рішення, винесене 12.07.2022 у справі №1.380.2019.005020, яким скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2018, набрало законної сили, ОСОБА_4 звернулась до суду з проханням про заміну сторони ВП№52180799 та надала усі документи, у тому числі свідоцтво про право на спадщину.
Окрім того зазначає, що ОСОБА_4 у 2022 році оскаржила ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви ОСОБА_3 у справі №1.380.2019.005020. Однак, 16.05.2022 ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження замінено ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_4 , що на думку останньої є фактом того, що вона є законним учасником процесу. Просить врахувати наведені обставини та вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, судове рішення боржником не виконано, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 відкрито апеляційне провадження у даній справі та розгляд справи призначено в судове засідання на 06.12.2022 о 11 год. 30 хв.
06.12.2022 розгляд справи відкладено на 13.12.2022 о 11 год. 30 хв., однак у зв'язку із аварійним відключенням електроенергії у приміщені суду, розгляд справи розпочато о 12 год. 43 хв.
У судовому засіданні ОСОБА_4 , зокрема, заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із станом здоров'я та тим, що обмеженим часом не змогла знайти адвоката та заключити договір. А тому, оскільки у неї відсутня юридична освіта, просить відкласти розгляд справи для можливості мати адвоката, право на яке їй надано Конституцією України.
Щодо поданого клопотання, слід зазначити наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 17.11.2022 судом було зареєстровано клопотання ОСОБА_4 на ознайомлення з матеріалами справи за вх.№ К-41119/22 а.с. 77 (відмітка 18.11.2022, ознайомлена частково).
Окрім того, 18.11.2022 ОСОБА_4 було подано два клопотання про надання дозволу на ознайомлення з матеріалами справи.
Клопотання на ознайомлення з матеріалами справи К-41150/22 а.с.79 (відмітка: ознайомлена частково 07.12.2022, також на звороті клопотання відмітка, що 08.12.2022 з 13:23 до 15:30 ознайомлена частково, вказано кількість аркушів за описом та томів, зроблено фотофіксацію всього тому).
Клопотання на ознайомлення з матеріалами справи К-41152/22 а.с.80 (відмітка 09.12.2022 що з 10:05 до 10:59 ознайомлена частково у т. 7 -169 арк., за описом 169 арк. здійснено фотофіксацію), також на звороті клопотання відмітка, що 12.12.2022 о 09:41 завершення ознайомлення у т. 7 169 арк., за описом 169, здійснено фотофіксацію т.7 а.с. 82, 83,128 та з 136-169 включно.
Окрім того, 06.12.2022 під час розгляду справи у судовому засіданні ОСОБА_4 заявила відвід колегії суддів у даній справі, у зв'язку із чим було оголошено перерву та надано 30 хв. для наведення письмових аргументів щодо заявленого відводу.
В подальшому 06.12.2022 ОСОБА_4 через канцелярію суду подала заяву за вх. №К-43563/22 про відвід даній колегії судді та зазначила, що письмовий відвід нею буде подано через три дні.
Також 06.12.2022 ОСОБА_4 через канцелярію суду за вх.№К-43575 подано клопотання, у якому зазначено, що за станом здоров'я вона потребує негайної медичної допомоги, тому рішення судової колегії про написання відводу протягом 30 хвилин не може виконати з наступних причин: просила відкласти розгляд справи у зв'язку із погіршенням стану здоров'я та відсутністю у неї адвоката. Для можливості заключити договір і скористатись правом мати адвоката. За наслідками поданих клопотань, 06.12.2022 судом відкладено розгляд справи на 13.12.2022 о 11 год. 30 хв.
Матеріалами справи також підтверджується, що ОСОБА_4 - 07.12.2022, 08.12.2022 та 09.12.2022 знайомилась із матеріалами справи №813/5744/15, що підтверджується відмітками на клопотаннях від 18.11.2022 К-41150 також на зворотній їх стороні (а.с. 79-80).
Окрім того, у судовому засіданні 13.12.2022 ОСОБА_4 не надала підтверджуючих доказів про погіршення стану свого здоров'я та звернення до медичних працівників швидкої медичної допомоги, що стало наслідком відкладення 06.12.2022 судового засідання, та вказала про те, що такі докази може надати лише після звернення до медичного закладу.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 2 ч. 5 цієї ж статті КАС України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішення від 07.07.1989 у справі «Юріон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати усі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 мала достатньо часу для звернення до адвоката про отримання правової допомоги, матеріали справи містять достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а також беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати.
Представник Львівської міської ради просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви.
ОСОБА_4 просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Звернула увагу суду, що судовим рішенням у справі встановлено порушення майнового права її мами.
Заслухавши суддю доповідача, учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, вивчивши доводи апеляційної скарги, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та її вирішення, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Як встановлено з матеріалів справи, 25 серпня 2016 року Львівським апеляційним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі 813/5744/15
09.09.2016 головним Державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Онисько С.В. постановою ВП№52180799 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 813/5744/15, який виданий 25.08.2016.
Державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області Кичмою С.І. 17.05.2018 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 52180799, на підставі п.11 ч. 1 ст. 39 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року у справі №1.380.2019.005020 позов ОСОБА_4 до Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби м. Львів Кичми Святослава Ігоровича про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2018 ВП № 52180799 за виконавчим листом № 813/5744/15, виданим Львівським окружним адміністративним судом 25.08.2016.
Суд у цьому рішенні зокрема зазначив, що за наслідками апеляційного оскарження, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 апеляційну скаргу задоволено; ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 про повернення позовної заяви у справі № 1.380.2019.005020 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Також ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 замінено позивача ОСОБА_3 на її правонаступника ОСОБА_4 .
Так, здійснюючи заміну стягувача у виконавчому листі у цій справі, суд першої інстанції зазначив, що рішення у справі №813/5744/15, яке набрало законної сили та у якому ОСОБА_3 є стягувачем, на момент звернення заявником ОСОБА_4 до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження залишається не виконаним. Суд встановив, що свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Суд також зазначив, що, відповідно до ухвали від 16.05.2022 року Восьмим апеляційним адміністративним судом замінено ОСОБА_3 на правонаступника ОСОБА_4 . Таким чином, а відтак погодився з доводами заявниці, що оскільки ОСОБА_3 померла, а її правонаступником є ОСОБА_4 , вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частиною першої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно зі статтею 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
При цьому, процесуальним правонаступництвом є заміна у справі сторони чи третьої особи у разі переходу повноважень (для суб'єкта владних повноважень), прав і обов'язків від однієї особи до іншої (правонаступника) у відносинах, щодо яких виник спір.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії адміністративного процесу - під час розгляду справи у суді першої інстанції, суді апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції, під час перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами.
Тобто, заміна сторони можлива лише на будь-якій стадії судового процесу.
У той же час, правонаступництво допускається і на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі (статтю 379 КАС України).
За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно з частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, процесуальне правонаступництво можливе і на стадії виконання судового рішення в адміністративній справі.
У той же час, у цій справі при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 Цивільного кодексу України).
Отже, процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участь у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 25 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. (ст.ст.1296,1298 ЦК України).
Так, з матеріалів справи встановлюється, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 221 т.6).
Колегія суддів бере до уваги долучену до матеріалів справи копію заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , згідно якої вбачається, що її донька ОСОБА_4 прийняла спадщину на ? частини приміщення квартири спільного заселення №2 в будинку АДРЕСА_1 та грошові вклади в Ощадбанку. Також зазначено, що крім неї, спадкоємцем за законом є син померлої - ОСОБА_5 (а.с.224, т. 6).
Однак, з долученої до матеріалів справи ОСОБА_4 копії свідоцтва про спадщину встановлюється, що 23.04.2021 державним нотаріусом Четвертої Львівської державної контори, видано свідоцтво про право на спадщину за законом та зареєстровано в реєстрі за №2-99, згідно якого спадкоємцем являється ОСОБА_4 до ? частки грошових вкладів, які знаходяться у АТ «Державний ощадний банк України». Спадщина, на яку у вказаній частці видане свідоцтво, складається з грошових коштів. (а.с. 220 т. 6)
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 не оформила своїх спадкових прав на ? частини приміщення квартири спільного заселення №2 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 316951774 сформованої 06.12.2022 на запит юридичного департаменту Львівської міської радою (а.с.166-167, т.7).
Згідно даної інформації, право спільної сумісної власності на приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_3 зареєстровано за померлою ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , 03.11.2006, видане Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради.
Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 не надано доказів набуття нею права власності на нерухоме майно, а саме ? приміщення квартири спільного заселення по АДРЕСА_3 , яке належало її матері ОСОБА_3 .
Посилання ОСОБА_4 на те, що судовим рішенням у справі №813/5744/15 було встановлено порушення у сфері містобудування та зазначено, що такі суттєво впливають на права і інтереси ОСОБА_3 , в аспекті погіршення умов розташування земельної ділянки, на якій знаходиться будинок (а саме її квартира в будинку), не підтверджують наявності у заявника права на заміну сторони у виконавчому провадженні з наведених вище встановлених обставин.
Окрім того, посилання ОСОБА_4 на те, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 про відкриття апеляційного провадження, її замінено стороною у справі 1.380.2019.005020, не є тією обставиною, яка допускає право на заміну сторони у виконавчому проваджені у справі №813/5744/15.
Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд переглядаючи заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 10 травня 2018 року у цій справі, з урахуванням зміни правової позиції щодо юрисдикції, до якої належить розгляд цієї категорії справ зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 161/14920/16-а дійшла висновку, що спір, який є предметом даного розгляду не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених в ухвалі обставинам справи, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року про заміну стягувача у виконавчих листах у справі № 813/5744/15 скасувати.
Прийняти постанову, відповідно до якої в задоволенні заяви ОСОБА_4 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №813/5744/15 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених частинами 2 та 3 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. В. Кухтей
Р. П. Сеник
Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року