15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/3624/20 пров. № А/857/16203/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Кушик Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року з питань повороту виконання судового рішення у справі № 380/3624/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування наказу,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
розгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадження
суддя у І інстанціїСподарик Н.І.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви Галицької митниці Держмитслужби про поворот виконання судового рішення від 14.10.2022 в адміністративній справі №380/3624/20 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти судове рішення, яким заяву відповідача про поворот виконання судового рішення задовольнити.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що до моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу, оскільки Галицькою митницею Держмитслужби на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасоване, було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Відповідач вказує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Учасники справи були повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надіслання ухвал про призначення справи до розгляду та повісток на електронну адресу сторін, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
В судове засідання учасники справи не прибули, про причини неприбуття не повідомили. Клопотань про відкладення слухання справи не направляли. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви Галицької митниці Держмитслужби про поворот виконання судового рішення від 14.10.2022 в адміністративній справі №380/3624/20, суд першої інстанції дійшов висновку, що можливість повороту виконання судового рішення у справі присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Таким чином, наявність самої лише обставини скасування судового рішення щодо визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є недостатньою умовою для повороту виконання судового рішення.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про:
- визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці ДФС «Про звільнення ОСОБА_1 » від 13.04.2020;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця» Галицької митниці Держмитслужби або на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
- стягнення з Галицької митниці Держмитслужби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 квітня 2020 по день ухвалення судового рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ в/о начальника Львівської митниці ДФС, Голови комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка № 81-о від 13.04.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного оформлення № 3 митного поста «Смільниця» Львівської митниці ДФС з 16.04.2020.
Стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 121 327 (сто двадцять одну тисячу триста двадцять сім) гривні 92 коп.
15.09.2022 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №380/3624/20 скасовано. Ухвалено в справі №380/3624/20 нову постанову. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним наказу та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку відмовлено.
14.10.2022 за вх. №64942 Галицька митниця Держмитслужби подала заяву про поворот виконання судового рішення, в якій просила винести ухвалу про поворот виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №380/2624/20, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь Галицької митниці Держмитслужби 121327 грн 92 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за час вимушеного прогулу.
Вказана заява обґрунтована тим, що на виконання вищевказаного судового рішення Галицькою митницею Держмитслужби згідно ч. 10 ст. 51 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що у разі ліквідації або реорганізації держаних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються, було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 121327 грн 92 коп. Виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 121327 грн 92 коп, не є заробітною платою.
Заявник зазначає, що до моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають. У зв'язку з цим, виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нежчеоплачуваної роботи, не можуть вважатись заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат. Ці виплати не можуть кваліфікуватись як плата за виконану роботу, оскільки Галицькою митницею Держмитслужби на виконання судового рішення, яке в подальшому було скасоване, було виплачено ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Із матеріалів справи слідує, що предметом розгляду в даній справі є визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суть поданої відповідачем заяви стосується повороту виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, яке залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та в подальшому яке скасовано Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.09.2022 в частині стягнення з ОСОБА_1 виплаченої йому суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаним судовим рішенням.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2, 5, 7 ст. 380 КАС України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відтак, із змісту процесуального закону слідує, що поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Він можливий лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;
про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, з'ясовуючи природу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дійшла висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою.
Таким чином, виплачений позивачу на виконання рішень судів попередніх інстанцій у цій справі середній заробіток за час вимушеного прогулу не може бути стягнутий з позивача в межах процедури повороту виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція з вказаного питання, викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року у справі №380/4214/20.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника про поворот виконання судового рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року з питань повороту виконання судового рішення у справі № 380/3624/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до ч.2 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос
Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року