15 грудня 2022 року Справа № 260/1008/22 пров. № А/857/11488/22 А/857/12843/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» до Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року та на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року (суддя Ващилін Р.О., м.Ужгород),
У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - Головне управління) та Державної податкової служби України (далі - ДПС) в якому просило:
визнати протиправним і скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2022 №3749476/43220610 (далі - Рішення, ЄРПН, Реєстр відповідно), яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування від 24.01.2022 №1 (далі - РК);
зобов'язати ДПС зареєструвати РК в ЄРПН.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року позов задоволено.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року присуджено солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління та ДПС на користь ТОВ судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.
Не погодившись із ухваленими судовими рішеннями, їх оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить такі скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог та вимог про стягнення судових витрат відмовити.
В доводах апеляційних скарг вказує, що за результатами аналізу поданих позивачем документів встановлено, що вони не можуть підтверджувати проведені коригування, оскільки ТОВ не подано документів, що підтверджують факт повернення коштів на рахунок покупця, а повернення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у розумінні Податкового кодексу України (далі - ПК) не є підставою для складання РК по попередньо отриманих авансах. Також вважає безпідставними твердження позивача щодо не зазначення вичерпного переліку документів, що необхідно було подати, оскільки перевірка податкової накладної здійснюється в автоматичному режимі, а посадові особи контролюючого органу не приймають участь у процесі прийняття рішення про зупинення їх реєстрації. При цьому вважає, що відсутність у квитанції конкретного переліку документів жодним чином не впливає на критерії чіткості, зрозумілості та обґрунтованості рішення комісії, оскільки такі є двома окремими не пов'язаними між собою документами. Також вказує не необґрунтованість та не співмірність суми заявлених витрат на правову допомогу з предметом спору та наданою правовою допомогою.
Позивач у відзивах на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а апеляційні скарги - без задоволення. За наслідками апеляційного перегляду судових рішень просить стягнути в користь позивача судові витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3000 грн.
Відповідач подав клопотання щодо зменшення розміру заявлених судових витрат в суді апеляційної інстанції.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на судове рішення, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню, а апеляційне скарга на додаткове рішення - частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що в Головного управління були відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації РК в ЄРПН.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ з 10.09.2019 перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків, основний вид діяльності КВЕД 68.10 купівля та продаж власного нерухомого майна.
09.03.2021 між ТОВ (продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №18/БОН (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець відчужує (продає), а покупець набуває (придбає) майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, визначених даним договором, у відповідності до норм законодавства України, що визначають загальні положення щодо купівлі-продажу.
Об'єкт нерухомості, майнові права на який відчужуються за даним Договором, знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який споруджується продавцем, та характеризується наступним чином: нежитлове приміщення (комерційного призначення) №5 літера «а», 95 кв.м, поверх - цокольний.
Відповідно до пункту 4.3 Договору, орієнтовна загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості становить 3164355 грн з 20% податку на додану вартість (далі - ПДВ) (527392,50 грн), але не менше гривневого еквіваленту 114000 доларів США, згідно середньокомерційного курсу банківських установ на території міста Ужгорода в момент підписання даного договору та здійснення по ньому будь-яких платежів (розрахунків).
Згідно пункту 4.4 Договору розрахунки між сторонами здійснюються протягом всього строку дії договору в наступному порядку:
- покупець перераховує суму грошових коштів в розмірі 3164355,00 грн з 20% ПДВ (527392,50 грн), але не менше гривневого еквіваленту 114000 доларів США, згідно середньокомерційного курсу банківських установ на території міста Ужгорода в момент здійснення платежу, на поточний (інший банківський рахунок) продавця, згідно виставлених останнім рахунків, але не пізніше 31.08.2021;
- рахунки видані продавцем дійсні протягом 5 робочих днів. Рахунок, виданий продавцем, підлягає сплаті протягом 5 робочих днів з моменту його видачі;
- покупець має право на дострокове виконання своїх грошових зобов'язань за наявності письмового погодження продавця.
Нормами пункту 5.3.2.1 Договору передбачено право покупця відмовитися від цього договору шляхом дострокового його розірвання на умовах, визначених даною угодою.
Так, відповідно до пункту 6.1 договору, у випадку розірвання або припинення цього договору з ініціативи покупця, на умовах та з підстав, визначених у цьому договорі, продавець протягом 30 банківських днів з моменту повної оплати майнових прав на об'єкт нерухомого майна, які є предметом цього договору, третьою особою, зобов'язаний повернути всі грошові кошти, отримані від покупця без індексації, з утриманням винагороди у випадках, визначених цим договором.
Припинення договору в двосторонньому порядку здійснюється шляхом укладення Угоди про розірвання цього договору (пункт 8.3 Договору).
На виконання умов вищезазначеного Договору ОСОБА_1 було проведено попередню оплату вартості майнових прав шляхом перерахунку наступних авансових платежів на поточний банківський рахунок ТОВ, в тому числі 09.03.2021 в сумі 277000 грн, в тому числі ПДВ - 46166,67 грн..
У зв'язку з надходженням вказаних коштів 09.03.2021 ТОВ сформовано та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №10 (далі - ПН).
Загалом сума сплачених ОСОБА_1 в рахунок попередньої оплати авансових внесків склала 2436150 грн.
В подальшому 24.01.2022 між ТОВ та фізичною особою ОСОБА_1 була укладена угода про розірвання Договору (далі - Угода), відповідно до пункту 4 якої сторонами досягнуто згоди, що сплачена покупцем сума грошових коштів в розмірі 2436150 грн з 20% ПДВ (в розмірі 406025 грн.) підлягає поверненню, або іншим чином зарахуванню по грошових зобов'язаннях покупцеві протягом 60 календарних днів з моменту підписання даної угоди.
Одночасно 24.01.2022 між позивачем (продавець) та фізичною особою ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №46/БОН (далі - Договір №46), відповідно до умов якого продавець відчужує (продає), а покупець набуває (придбає) майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, визначених даним договором, у відповідності до норм законодавства України, що визначають загальні положення щодо купівлі-продажу.
Об'єкт нерухомості, майнові права на який відчужуються за даним договором, знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , який споруджується продавцем, та характеризується наступним чином: нежитлове приміщення (комерційного призначення) №104 (проектна адреса), 91,6 кв.м, поверх - перший.
Згідно пункту 4.2 Договору №46 загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості становить 3051104,40 грн з 20% ПДВ (у розмірі 508517,40 грн).
Відповідно до пункту 4.3 Договору №46, розрахунок між сторонами здійснюється протягом всього строку дії цього договору, але не пізніше 31.03.2022.
Окрім того, 24.01.2022 між ТОВ (боржник за Угодою, кредитор за Договором №46/БОН) та фізичною особою ОСОБА_1 (кредитор за Угодою та боржник за Договором №46/БОН) було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Угода зустрічних вимог), згідно з якою з моменту її підписання позивач вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_1 згідно Угоди.
Пунктом 5 Угоди про зарахування вимог визначено, що з моменту укладення та підписання даної угоди сторони зараховують суму грошових коштів в розмірі 2436150 грн. згідно пункту 4 угоди в рахунок часткової оплати вартості майнових прав на нежитлове приміщення (комерційного призначення) №104, загальною площею 91,60 кв. м, що розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1 , згідно Договору №46/БОН на суму 3051104 грн з 20% ПДВ, а ОСОБА_1 вважається такою, що частково виконала свої зобов'язання перед ТОВ. Решта грошового зобов'язання ОСОБА_1 перед ТОВ в загальному розмірі 614954,40 грн з 20% ПДВ підлягає виконанню ОСОБА_1 шляхом перерахування таких грошових коштів на поточний рахунок позивача до 31.03.2022 включно.
У зв'язку з вищенаведеним та укладенням Угоди про зарахування вимог ТОВ 24.01.2022 складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН, в тому числі, РК до ПН, в якому було скориговано показники такої податкової накладної шляхом зменшення податкового зобов'язання на 46166,67 грн та обсягів постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою на 230833,33 грн.
Однак проведення реєстрації було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК, як такої, що відповідає пунктів 4, 6 Критеріїв ризиковості здійснення операції (далі - Критерії; у розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 0011, які відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються)).
При цьому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
26.01.2022 ТОВ надіслало комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління (далі - Комісія) пояснення №8/ДПС/РК/1234567891011, в яких проінформовано стосовно підстав проведення коригування зареєстрованої раніше податкової накладної та долучено відповідні первинні документи та податкову звітність.
За результатами розгляду поданого повідомлення 02.02.2022 Головним управлінням прийнято Рішення про відмову у реєстрації РК обґрунтоване неподанням платником податку копій документів, а саме: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі, стосовно реєстрації податкової накладної, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі- ПК) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому, пунктом 187.1 статті 187 ПК встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до норм пункту 201.7статті 201 ПК податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК встановлений обов'язок продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з надходженням на рахунок ТОВ авансового платежу у розмірі 2436150 грн за укладеним з ОСОБА_1 . Договором позивачем було складено та скеровано до ЄРПН ПН №26. Однак в подальшому зазначений Договір був розірваний сторонами, а сплачений авансовий платіж не повернуто покупцю, а зараховано в якості сплати фінансового зобов'язання ОСОБА_1 за укладеним 24.01.2022 Договором-1, в якості зарахування зустрічних однорідних вимог.
З метою відображення вказаної операції в податковому обліку позивачем було складено та надіслано до ЄРПНРК раніше складеної ПН №26.
Нормами статті 192 ПК врегульовано порядок здійснення коригування до податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Так, зокрема, згідно із пунктом 192.1 статті 192 ПК якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.16 статтею 201 ПК визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 11.12.2019 №1165 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165).
Так, пунктом 3 Порядку №1165 передбачено, що податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно із пунктом 5 Порядку №1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено також Критерії ризиковості здійснення операцій, серед яких:
- складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається) (пункт 4);
- складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов'язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом (пункт 6).
На наявність вказаних обставин посилається відповідач як на підставу прийняття Рішення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).
Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
«Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 грудня 2019 за № 1245/34216; далі - Порядок № 520).
Пунктом 3 наказу № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 наказу №520).
Пунктом 5 наказу №520 наведено примірний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
З метою забезпечення проведення реєстрації РК в ЄРПН ТОВ подало до контролюючого органу пояснення, в яких проінформовано стосовно підстав проведення такого коригування. До таких, серед іншого, було долучено копії виписок з особового рахунку, Договір, Угода, Договір-1, Угода зустрічних вимог.
Крім того, наведеними вище нормами ПК передбачена необхідність коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також формування розрахунку коригування до раніше надісланих до реєстрації податкових накладних, в тому числі, у разі повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. При цьому, положення статті 192 ПК не містять застережень щодо неможливості проведення такого коригування у разі повернення попередньої оплати за розірваним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог по іншому договору.
Тому суд вважає, що якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін дія договору припиняється, а попередня (авансова) оплата зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за іншим договором, то продавець платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, або зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.
Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за першим договором, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за другим договором.
Такий розрахунок коригування до податкової накладної, відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 22 червня 2022 року у справі №826/2485/16.
Щодо покликань відповідача-апелянта на те, що Квитанція про зупинення реєстрації РК не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а є тільки повідомленням платнику про зупинення реєстрації накладної, не впливає на права платника податків і не створює будь-яких обов'язків для нього та не впливає на суть спірного Рішення, суд апеляційної інстанції такі доводи відхиляє та вважає за необхідне зазначити, що згідно усталеної практики Верховного суду у вказаній категорії справ, якщо квитанції про зупинення реєстрації спірногорозрахунку коригування чи податкової накладної не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію РК в ЄРПН, вказане свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/РК.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної/РК призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної та належно скористатись правом на захист.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності Критеріям, вказане не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС.
Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 5 січня 2021 року у справі №№640/11321/20, 640/10988/20.
Враховуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів щодо здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також на факт подання на вимогу контролюючого органу пояснень та документів, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації РК, оскільки позивачем було виконано вимогу щодо надання пояснень та надання документів щодо підтвердження здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом, чіткого переліку документів у повідомленні про зупинення реєстрації РК зазначено не було, тому оскаржуване Рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірнийРК, то відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, крім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання ДПС зареєструвати РК в ЄРПН.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ підлягають задоволенню.
Щодо вимог апеляційної скарги на додаткове рішення, то судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
Згідно статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, проаналізувавши наведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання правової допомоги та зміст наданих послуг, а також враховуючи заперечення відповідача щодо неспівмірності наданих послуг із заявленими на відшкодування витратами, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 3920 грн до 2500 грн.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується із способом вирішення судом питання в частині присудження таких судових витрат солідарно з відповідачів, так як в КАС відсутні норми, що передбачають певні солідарні зобов'язання між сторонами при розгляді адміністративних справ.
Відтак, у розглядуваному випадку вірним способом задоволення вимоги про стягнення судових витрат буде стягнення таких витрат у розмірі 1250 грн з кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Щодо вимоги про стягнення судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Нормами статті 134 КАС визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зважаючи на те, що відповідачами не заперечується факт надання правової допомоги ТОВ Адвокатським бюро «Адвоката Ільницького», враховуючи заперечення відповідача щодо суми заявлених судових витрат, складності справи та виконаних адвокатом робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень Головного управління та ДПС в користь ТОВ слід стягнути по 750 грн витрат на професійну правничу допомогу, замість заявлених 3000 грн за послуги, що надані в суді апеляційної інстанції.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційні скарги, слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 липня 2022 року - без змін.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити частково.
Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року змінити, виклавши абзац перший резолютивної частини цього рішення у такій редакції:
«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» по 1250 (одна тисяча двісті п'ятдесят) гривень з кожного судових витрат на професійну правничу допомогу.».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Закарпатській області та Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська будівельна компанія» по 750 (сімсот п'ятдесят) гривень з кожного судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний